Постанова Київський апеляційний суд № 752/15988/20

Справа №752/15988/20 Головуючий в суді І інстанції: Мазур Ю.Ю. Провадження № 33/824/305/2021 Доповідач в II інстанції: Полосенко В.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2021 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С., за участю: особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого заступником директора економічних та господарських питань комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва, (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - є членом тендерного комітету визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 гривень в дохід держави. В С Т А Н О В И В: Згідно постанови, ОСОБА_1 здійснив порушення законодавства про закупівлю, а саме будучи членом тендерного комітету не відхилив тендерні пропозиції, які підлягали відхиленню відповідно до закону, що відображене у висновку про результати моніторингу закупівлі, який оприлюднено в електронній системі закупівель - 02.07.2020. В ході здійснення моніторингу процедури закупівлі у Замовника, який розташований за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, буд.87-г, встановлено, що ОСОБА_1 не відхилив тендерні пропозиції учасників ТОВ «Плантпол-Україна» та ФОП ОСОБА_2 за лотами 1 та 2, як такі, що не відповідали умовам тендерної документації в частині ненадання листів згоди працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, цим порушив вимоги п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 164-14 КУпАП. Постановою Голосіївськогорайонного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 гривень. Не погоджуючись з рішенням першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Мотивуючи свої апеляційні вимоги зазначає, що судом першої інстанції не з`ясовано яким чином ОСОБА_1 як член тендерного комітету допустив порушення, в чому саме полягають його дії, які могли призвести до порушення законодавства про закупівлю, не встановлено причинно-наслідкового зв`язку та не досліджено його обов`язків, як члена тендерного комітету. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримку своїх апеляційних вимог, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнямпровадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому за змістом ст.252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При розгляді даної адміністративної справи суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався, висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, та не спростовується доводами апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № № 31/47/2020пр від 05.08.2020 року (а.с.1-3); висновком про результати моніторингу закупівлі № 547 від 02.07.2020 року (а.с. 6-8); копією листа Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва від 15.07.2020 року № 077/227-802 (а.с.12-13); копією наказу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва від 28.02.2019 року № 16Н-19 "Про тендерний комітет КП УЗН Голосіївського району м. Києва" (а.с. 14-15); копією положень про тендерний комітет КП УЗН Голосіївського району м. Києва (а.с. 16-20) та іншими наявними в матеріалах справи доказами. Доводи ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано всі обставини справи, є непереконливими та спростовуються вище переліченими доказами, яким судом першої інстанції надано належну, повну та об`єктивну оцінку, з якою погоджується і апеляційний суд. За наведених обставин, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14 КУпАП. підтвержується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, підстав стверджувати про відсутність в його діях складу інкримінованого правопорушення апеляційним судом не встановлено. Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст.ст.23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням. Так, Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови від 3 червня 2005 р. N 8 роз`яснив, що, вирішуючи питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суди повинні враховувати як вартість, так і кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення. Як встановлено у даній справі, негативних наслідків, від вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не настало, шкоди будь-чиїм інтересам не завдано, правопорушення має більш формальних характер, обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено. При цьому, ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. За наведених обставин, апеляційний суд вважає за можливе визнати зазначене правопорушення малозначним та застосувати до ОСОБА_1 положення ст.22 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.164-14 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП обмежившись усним зауваженням. На думку суду апеляційної інстанції, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень. Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, оскаржувана постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 - скасувати. На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 164-14 КУпАП, за малозначністю. Оголосити ОСОБА_1 усне зауваження, а провадження у справі закрити. Постановаапеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Полосенко