Постанова Київський апеляційний суд № 369/9117/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/4429/2020 Головуючий в 1-й інстанції: Омельченко М.М. № 369/9117/20 Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Жук О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В., розглянувши 24 грудня 2020 року апеляційну скаргу захисника Санченка Р.Г. на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, У С Т А Н О В И В: 08 жовтня 2020 року постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення/далі - КУпАП/, та накладено на нього адміністративне стягнення виді позбавлення права керування транспортними засобами, строком на 6 місяців. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп. на користь держави. Згідно з постановою, 13.07.2020, о 19 год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mersedes Benz Sprinter211 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Соборній, 10-б в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область,в порушення п. 10.9 Правил дорожнього руху України /далі - ПДР України/, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого останній отримав механічні пошкодження. Будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , в порушення п. 2.10 ПДР України, залишив місце пригоди. Тобто, ОСОБА_1 скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Санченко Р.Г. просить змінити вказану постанову, пом`якшивши накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, з позбавлення права керувати транспортними засобами на штраф. Апелянт посилається на те, що в результаті порушення ОСОБА_1 ПДР України транспортний засіб «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_2 отримав незначні пошкодження. ОСОБА_1 не мав наміру залишати місце події. Проте через те, що дуже втомився після робочої зміни, пішов додому, при цьому залишив свій номер телефону під склом автомобіля, який пошкодив. Вцілому захисник зазначає, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, має роботу, яка пов`язана керуванням транспортних засобів, що залишилось поза увагою суду. Захисник зазначає, що ОСОБА_1 намагався відшкодувати спричинені ним збитки, проте потерпіла сторона від відшкодування відмовилася. Апелянт вважає, що суд врахував лише думку потерпілого, який висловив бажання, щоб ОСОБА_1 позбавили права керувати транспортними засобами та не дотримався положень ст. 33 КУпАП. Тому постанова суду в частині накладення стягнення є незаконною. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника Санченка Р.Г. та ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення представника потерпілого Рейзіна М.В., який заперечив проти зміни постанови суду, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду першої інстанції, доведена доказами, що містяться в матеріалах справи. Винуватість за ст. 124 КУпАП в апеляційній скарзі не заперечується. Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не мав наміру покидати місце ДТП спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи, а також поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 , під час апеляційного розгляду підтвердив, що скоїв ДТП, однак через відсутність в автомобілі «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_2 водія та втому після роботи, залишив місце пригоди. Через деякий час до нього додому прийшли поліцейські та склали протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 124, 122-4 КУпАП. Тобто ОСОБА_1 підтвердив, що, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, не виконав вимоги п. 2.10 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. Свідок ОСОБА_2 , під час апеляційного розгляду, зазначив, що жодних записів на лобовому склі автомобіля «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_2 , яким він користується, ОСОБА_1 не залишав. Про те, що винуватцем спричиненої шкоди є ОСОБА_1 . ОСОБА_2 встановлював самостійно, викликавши поліцейських. Шукав очевидців пригоди, переглядав дані записів з камер відеоспостереження. Залишення місця ДТП, без дотримання вимог п. 2.10 ПДР України, свідчить про намагання уникнути ОСОБА_1 відповідальності за скоєне, а тому вважається грубим порушенням ПДР України. Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керувати транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом. Враховуючи вищевикладене вважаю, що судом дотримано вимоги ст. 30, ст. 33 КУпАП під час застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців. Підстав для пом`якшення призначеного йому стягнення та задоволення апеляційної скарги захисника не вбачаю. Тому постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2020 року, як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Санченка Р.Г. залишити без задоволення, а постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, - без зміни. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.В.Жук