Постанова 4811 № 461/9613/20

Справа № 461/9613/20 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р. Провадження № 33/811/14/21 Доповідач: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Когута І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 420,40 грн судового збору. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 13 листопада 2020 року о 22 год. 20 хв. в м. Львові на вул. Городоцька, 83, керував транспортним засобом «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager» у присутності двох свідків. «Drager ARBL» - 0868, тест №1934. Результат - 0,80‰. Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2020 року та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржуване рішення судді є необґрунтованим, невідповідним матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнятим зі значним порушенням процесуальних норм. Як зазначає ОСОБА_1 , суддя першої інстанції безпідставно не взяв до уваги його доводи про порушення приписів ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735. У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що всі документи, складені інспектором поліції, він підписував за вказівкою останнього, як твердження того, що зі змістом документів він ознайомився, та такі підписи жодним чином не свідчать про визнання ним факту вчинення адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що в порушення визначеного порядку проведення огляду інспектор патрульної поліції не проінформував його про порядок застосування спеціального технічного засобу газоаналізатора «Алкотест 6810», не з`ясував чи хворіє він та чи приймає лікарські препарати, що можуть містити етанол. Також ОСОБА_1 звертає увагу й на те, що 13.11.2020 о 22 год. 30 хв. температура повітря не могла становити +14?С, так як 13.11.2020 денна температура була +6?С, нічна температура 14.11.2020 - +1?. Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, та його захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам. Суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на сукупності зібраних та перевірених суддею доказів, які за своїм змістом узгоджуються між собою, є належними та допустимими. Зокрема, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2020 року серії ДПР18№189785 (а.с.2), 13 листопада 2020 року о 22 год. 20 хв. в м. Львові на вул. Городоцька, 83, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, стан алкогольного сп`яніння підтверджується приладом «Drager Alcotest 6810», результат позитивний 0,80‰. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомився, зазначивши при цьому у відповідній графі, що алкоголь не вживав, а приймав ліки від горла. Вказані обставини підтверджуються також роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6810», прилад ARBL - 0868, тест №1934, згідно з даними якої за результатами проведеного огляду за допомогою вказаного приладу такий показав позитивний результат 0, 80‰, з яким ознайомився і сам ОСОБА_1 . Згідно з даними акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), огляд ОСОБА_1 проводився у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку з виявленими в нього ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Своїми письмовими поясненнями свідки ОСОБА_2 (а.с.6) та ОСОБА_3 (а.с.5) підтвердили факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння в їх присутності на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», результат якого показав 0, 80‰. Відповідно до вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103. Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Згідно з ч. 3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, з приводу чого сторона захисту не наводить жодних доводів, поліцейський мав право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. За результатом проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду водія ОСОБА_1 прилад «Drager Alcotest 6810» показав 0, 80‰ - стан алкогольного сп`яніння, що в рази перевищує гранично допустиму межу. З результатами проведеного огляду ОСОБА_1 ознайомився, про що без жодних заперечень й зауважень розписався у відповідних графах роздруківки приладу та акта огляду. Матеріали справи не містять у собі доказів наполягання ОСОБА_1 на проходженні огляду у медичному закладі чи неправомірних дій працівників поліції, а відтак доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу. Посилання ОСОБА_1 на те, що вказаним вище приладом відображено вищу температуру повітря, ніж була на час проведення тестування, апеляційний суд оцінює критично, оскільки цей прилад зберігався в автомобілі, де температура може бути іншою, ніж зовні. Так, робоча температура приладу може відрізнятись від температури навколишнього середовища на повітрі. До початку вимірювання прилад може знаходитись у температурних умовах, що відрізняються від поточних погодних умов. Відповідно, поточна робоча температура для приладу буде відрізнятись від зовнішніх погодніх умов. Таким чином, температура навколишнього середовища не буде співпадати з показником температури приладу з наведених причин та жодним чином не впливатиме на результати тестування і це не свідчить про його непридатність, а отже підстав вважати дані газоаналізатора недостовірними немає. На переконання апеляційного суду, з наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Згідно з поясненнями ОСОБА_4 , які останній, зокрема, надавав у суді першої інстанції, такий в день зупинки автомобіля працівниками поліції, тобто 13.11.2020 року, а саме за 10-15 хв. до проходження огляду на стан сп`яніння, вживав лікарські засоби (препарат «Ангілекс») у зв`язку із захворюванням горла. Апеляційний суд оцінює критично вказані твердження ОСОБА_4 , оскільки такі не впливають на обсяг вини останнього, адже внаслідок вживання препаратів на основі етанолу особа може перебувати у стані алкогольного сп`яніння. Окрім цього, як зазначив суддя в оскаржуваній постанові, в інструкції для медичного застосування препарату «Ангілекс» зазначено, що даний препарат містить етанол та водіям не рекомендується керувати автомобілем протягом 30 хвилин після застосування вказаного препарату. Твердження ОСОБА_1 про те, що його не відсторонили від керування транспортним засобом, не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відтак такі не є підставою для скасування оскаржуваного рішення судді. На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. Висновок в протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові судді про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події. Суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для задоволення апеляційних вимог відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк