Постанова Львівський апеляційний суд № 439/1536/20

Справа № 439/1536/20 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М. Провадження № 33/811/1925/20 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 року м. Львів Суддя судової палати в кримінальних справах Львівського апеляційного суду Гончарук Л.Я., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Горопашного І.В., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2020 року,- в с т а н о в и в : цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень. Стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 грн. з ОСОБА_1 на користь держави, одержувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106. Згідно постанови, 13.10.2020 року о 11 год. 30 хв. на 26 кілометрі автодороги Броди-Тернопіль, ОСОБА_1 , керуючи автомобільним транспортним засобом марки «Mitsubishi L200», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , повертав ліворуч, при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 та створив перешкоду автомобільному транспортному засобу марки «Skoda Oktavia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який здійснював обгін автотранспортного засобу, здійснив зіткнення із автомобілем, внаслідок чого останній отримав механічні пошкодження чим порушив вимоги пункту 1.1 Розділу 34 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. На вказану постанову судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що протокол про адміністративне правопорушення від 13.10.2020 року за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскільки, відповідно до ст. 256 Кодексу про адміністративні правопорушення України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються прізвища та адреси свідків, потерпілих якщо вони є. Незважаючи на те, що під час ДТП разом з ним у салоні перебувало троє пасажирів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які підтверджували його пояснення і те що він не перетинав суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. та переконався у відсутності зустрічних транспортних засобів та попутніх транспортних засобів, які здійснювали би в той момент обгін перед початком маневру, працівники поліції не зазначили їх у протоколі в якості свідків та не взяли у них письмових пояснень. Натомість працівники поліції взяли пояснення у ОСОБА_6 який був пасажиром іншого учасника ДТП, що є однобічним підходом у збиранні доказів на користь одного з учаників ДТП. Наголошує, що не зазначена у протоколі як потерпіла особа - НЕК «Укренерго», якій належить транспортний засіб «Mitsubishi L200» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що отримав пошкодження внаслідок удару транспортного засобу марки «Skoda Oktavia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 . Звертає увагу, що до початку судового засідання він подав письмове клопотання про допит свідків ДТП зазначених ним у письмових поясненнях, про що просив також під час судового засідання. Але його клопотання судом не було задоволено, підстави відмови у задоволені клопотання не зазначені у постанові суду Підкреслює, що схема місця ДТП на підставі якої його визнали винним не відповідає вимогам п.4 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС №07.11.2015 № і 395, а саме на ній графічно не зображені:сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання грунту), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла;координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів, тощо. На думку апелянта, схема місця ДТП складена неточно, неправильно та у невірному масштабі, що спотворює реальну картину ДТП. Заслухавши виступ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Горопашного І.В., які підтримали подану апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_2 , який заперечив подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 перетнув суцільну лінію, раптово повернув вліво, для уникнення ДТП він змушений був викрутити кермо вправо гальмуючи, щоб уникнути зіткнення, проте не встиг загальмувати. Вказав, що він розпочав обгін з дотриманням правил дорожнього руху. Так, як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 при вищезгаданих обставинах справи вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. При цьому, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 375384 від 13.10.2020 року та додатками до нього, а саме: схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_6 , письмовими поясненнями ОСОБА_7 , який вказав, що ОСОБА_1 перетнув суцільну лінію і повернув ліворуч, вказані докази узгоджуються між собою та достовірність таких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов`язаний був з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення застосовується до осіб, які як учасники дорожнього руху порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП. На переконання апеляційного суду суд першої інстанції при розгляді справи № 439/1536/20 в повній мірі даної вимоги закону дотримався. На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, які суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги та належним чином мотивував своє рішення. Щодо покликань в апеляційній скарзі про те, що суд при винесенні постанови не викликав свідків, а саме пасажирів автомобіля, яким він керував, то слід зазначити, що відомості про останніх в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені, протокол підписано без зауважень. Стосовно доводів апелянта про невідповідність вимогам Інструкції схеми місця ДТП, то слід зазначити, що зауважень стосовно складеної схеми місця ДТП ОСОБА_1 не мав, така підписана останнім. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2020 року відносно ОСОБА_1 без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук