Ухвала КЦС ВС № 490/6156/18

Ухвала 28 січня 2021 року м. Київ справа № 490/6156/18 провадження № 61-12696ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грудницька Ірина Миколаївна, про визнання договору дарування недійсним та відшкодування комунальних послуг, ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2020 року у вказаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було зазначити підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень та надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. На виконання вказаної ухвали заявник надіслав уточнену редакцію касаційної скарги та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з конвертом суду апеляційної інстанції, проте вимоги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 01 вересня 2020 року, не виконані в повному обсязі, оскільки не зазначено конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 03 вересня 2020 року, до 28 грудня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. Копії ухвал суду касаційної інстанції було надіслано ОСОБА_1 на зазначену у касаційній скарзі поштову адресу, проте вказане поштове відправлення було повернуто на адресу Верховного Суду з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання». Зі змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення акціонерного підприємства «Укрпошта» (трек-номер 0306305678998) убачається, що 03 грудня 2020 року копії вказаних вище ухвал суду касаційної інстанції було надіслано ОСОБА_1 на зазначену у касаційній скарзі поштову адресу, проте вказане поштове відправлення повернулося на адресу Верховного Суду з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом пункту 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 921/6/18). Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її в апеляційній скарзі. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 2-4159/12 (753/12496/18), (провадження № 61-4961св19). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Зважаючи на те, що у встановлений судом строк до 28 грудня 2020 року, ухвала суду касаційної інстанції не виконана, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2020 року підлягає визнанню неподаною та поверненню заявникові. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення касаційної скарги. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грудницька Ірина Миколаївна, про визнання договору дарування недійсним та відшкодування комунальних послуг вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. Ф. Хопта