Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/3508/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3508/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський О.В. Суддя-доповідач - Курко О. П. 27 січня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕНС ЛТД" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : в липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕНС ЛТД" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 17 червня 2020 року № 0001613201; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕНС ЛТД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3750 грн. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 25 січня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що наразі відбувається виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо працівників управління правової роботи, які діють виключно в судах України без окремого доручення керівника в порядку самопредставництва від імені Головного управління ДПС у Вінницькій області. Відтак, з метою недопущення не уповноваженого представника в судовий процес відповідач просить відкласти розгляд справи. Однак, колегія суддів вважає таке клопотання необґрунтованим, з огляду на наступне. Так, апеляційний суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Отже, Кухрівський О., знаючи про неможливість представляти інтереси апелянта, не був позбавлений можливості направити іншого представника для участі в судовому засіданні. Окрім того, згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Також, судова колегія зазначає, що безпідставне перенесення розгляду справи буде порушенням строку розгляду апеляційної скарги, а відтак суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що наказом ГУ ДПС у Вінницькій області від 26 травня 2020 року № 1779 визначено провести фактичну перевірку суб`єкта господарювання ТОВ "ВКФ "СЕНС ЛТД" за адресою: Вінницька область, Калинівський район, с. Корделівка, автодорога Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський, 271 км. + 490 м, буд. 1А, Автозаправний комплекс, з 28 травня 2020 року терміном 10 днів, період, що перевіряється - 01 липня 2019 року. Відповідно до вказаного наказу 28 травня 2020 року начальнику відділу ГУ ДПС у Вінницькі області Осадчук Сергію Вячеславовичу та головному державному ревізору-інспектору ГУ ДПС у Вінницькій області Станіславу Вадиму Ігоровичу видані направлення на перевірку №1120 та №1121. 29 травня 2020 року на підставі наказу на перевірку та вказаних направлень посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС, що розташована за адресою: Вінницька область, Калинівський район, с. Корделівка, автодорога Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський, 271 км. + 490 м, буд. 1А, Автозаправний комплекс, з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, за результатами якої 29 травня 2020 року складено акт № 73/32/24898170. За змістом вказаного акта згідно баз даних АІС "Податковий блок" підсистеми чеки РРО встановлено здійснення роздрібної торгівлі пальним (дизельне паливо, бензин, газ скраплений) за період з 01 липня 2019 року по 26 серпня 2019 року, а саме, (вибірково) без наявності ліцензії: Дизельне пальне за ціною 25,20 грн./1л в кількості 48 л на суму 1209,6 грн. (чек РРО № 2733 від 01 липня 2019 року); Газ скраплений за ціною 12,66 грн./1л в кількості 24 л на суму 303,84 грн. (чек РРО № 2754 від 04 липня 2019 року); Бензин А-92 Євро за ціною 26,10 грн./1л в кількості 12 л на суму 313,20 грн. (чек РРО № 2755 від 04 липня 2019 року); Дизельне пальне за ціною 24,60 грн./1л в кількості 43 л на суму 1057,8 грн. (чек РРО № 2906 від 31 липня 2019 року); Газ скраплений за ціною 11,16 грн./1л в кількості 531 л на суму 1925,96 грн. (чек РРО №3081 від 21 серпня 2019 року). Отже, як зазначено в акті, встановлено порушення ч. 2 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". На підставі акта перевірки та відповідно до встановлених порушень, відповідачем 17 червня 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення, згідно з яким до ТОВ "ВКФ "Сенс ЛТД" застосовані фінансові санкції у сумі 250000 грн. за роздрібну торгівлі пальним без наявності ліцензії. Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно пункту 41.1. статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи. Спеціальним Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України є Закон Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в редакції Закону № 2628-VIII від 23 листопада 2018 року (далі також Закон №481). Відповідно до ст. 1 Закону №481 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Відповідно до положень статті 15 Закону № 481 імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним. Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Відповідно до частин першої, другої статті 17 Закону № 481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії у розмірі 250000 грн. Із аналізу процитованих норм видно, що у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії застосовується штраф. Стосовно порушень ч. 20 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" та застосованих до позивача штрафної (фінансової) санкції у розмірі по 250000 грн. спірним рішенням, колегія суддів зазначає наступне. Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01 липня 2019 року. Відтак, для здійснення такого виду господарської діяльності як роздрібна торгівля пальним, позивач був зобов`язаний завчасно, тобто до 01 липня 2019 року отримати відповідну ліцензію. Як уже зазначалося на підставі баз даних АІС "Податковий блок" підсистеми чеки РРО відповідачем встановлено здійснення роздрібної торгівлі пальним (дизельне паливо, бензин, газ скраплений) за період з 01 липня 2019 року по 26 серпня 2019 року, а саме, (вибірково) без наявності ліцензії. Поряд з цим судом встановлено, між ТОВ "ВКФ "СЕНС ЛТД" (продавець) укладено наступні договори купівлі - продажу з такими покупцями: ДП "Сількомсервіс" № ПО1529 від 19 грудня 2018 року; ТОВ "КАСТОМ КДІРЕНС КАМПАНІ № СТО-000043 від 10 січня 2019 року; ТОВ "Енерго Лайн" № 43 від 15 квітня 2019 року; ТОВ "ЮАЖ" № 71 від 28 травня 2019 року; ДП "ЕНЗИМ" № ПО1484 від 01 лютого 2018 року; ТОВ "Геозем-Сум" № 61 від 06 травня 2019 року; ФОП ОСОБА_1 № 72 від 20 червня 2019 року; ТОВ "Форсікс" № 5 від 09 січня 2019 року; ТОВ "Вінницяелектроконтакт" № 20 від 20 квітня 2018 року; НВФ "ТРІК ЛТД" №154 від 27 липня 2018 року; КП "Якушинецьке СКП "Сількомсервіс" Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області № 1 від 17 січня 2019 року. Згідно з п.1.1даних Договорів, Постачальник зобов`язується відпускати з власної мережі АГЗП та АЗС, а покупець прийняти та оплатити в кількості та за вартістю, що визначається у накладних, наступний товар: газ скраплений, дизельне паливо, бензин А92. Оплата за Товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом 100% попередньої оплати (п. 2.3 Договору) Передача Товару від Постачальника до Покупця здійснюється по видаткових накладних (п. 3.1 Договору). На викуплений об`єм товару Постачальник видає Покупцю галони, які гарантують Покупцю подальше отримання на мережах АЗС Постачальника викуплених об`ємів товару (п.3.2. Договору). Постачальник зобов`язується зберігати на власних АЗС та АГЗП оплачений Покупцем товар та здійснювати його частковий відпуск поступово за потребою та вимогою Покупця (п. 3.3 Договору). Згідно з п. 4.1. Договору, право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту здійснення оплати та отримання товару по видаткових накладних. В подальшому товар перебуває на відповідальному зберіганні у Постачальника, ризик випадкового знищення товару покладається на Постачальника (п. 4.2. Договору). Як стверджує позивач, з 01 липня по 22 серпня 2019 року по АЗС ТОВ "ВКФ "СЕНС ЛТД" (Вінницька область, Калинівський район, с. Корделівка, автодорога Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський, 271 км. + 490 м, буд. 1А, Автозаправний комплекс) здійснено передачу з відповідального зберігання газу скрапленого у розмірі 11302 л, дизельного палива - 11276 л, бензину А92 - 1293 л. ДП Сількомсервіс", ТОВ КАСТОМ КДІРЕНС КАМПАНІ", ТОВ "Енерго Лайн", ТОВ "ЮАЖ", ДП "Ензим", ТОВ "Геозем-Сум", ФОП ОСОБА_2 , ТОВ "ФОРСІКС", ТОВ "Вінницяелектроконтакт", НВФ "ТРІК ЛТД", КП "Якушинецьке СКП "Сількомсервіс" Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області. Даний товар знаходився на відповідальному зберіганні вданому пункті ТОВ "ВКФ "СЕНС ЛТД" та належав на праві власності даним підприємствам, що підтверджується довідкою ТОВ "ВКФ "СЕНС ЛТД" та видатковими накладними до договорів купівлі-пролажу. Відтак, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що продаж товару та перехід права власності від ТОВ "ВКФ "СЕНС ЛТД" до покупців відбувся до 01 липня 2019 року, а в період з 01 липня 2019 року по 22 серпня 2019 року товар зберігався на відповідальному зберіганні у позивача та передавався власникам на їх вимогу. При цьому, апелянтом на спростування таких доводів не наведено жодного належного та допустимого доказу. Також суд звертає увагу, що згідно наказу ТОВ "ВКФ "Сенс ЛТД" від 21 червня 2019 року № 255 по АЗС за адресою: Вінницька область, Калинівський район, с. Корделівка, автодорога Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський, 271 км. + 490 м, буд. 1А, заборонено реалізацію підакцизних товарів до отримання ліцензії. Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, в ході перевірки 29.05.2020 в описовій частині Акту перелік та назву документів, які використані не зазначено; додатки до акта перевірки відсутні. Відтак, судова колегія зауважує, що витяги з ІС "Податковий блок" (чеки РРО) та витяги з ІС "Податковий блок", взагалі не були предметом перевірки, оскільки на місці фактичного контролю, вони не створювались та не формувались. Також колегія суддів критично оцінює як доказ скриншоти із інформаційних баз ДПС України, оскільки їх датою є 02.12.2020. Натомість дата фактичної перевірки була 29.05.2020, що вказує на не допустимість даного доказу. Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке. Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначення виключного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлення уніфікованого порядку їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності врегульовані Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02 березня 2015 року № 222-VIII (далі Закон № 222-VIII). Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності" від 02 жовтня 2019 року №139-IX до Закону № 222-VIII внесено зміни та з 01 липня 2019 року пункт 3 частини другої статті 2 Закону № 222-VIII, викладено у редакції, згідно якої дія цього Закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності, як, зокрема, торгівля пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". З 18 грудня 2019 року (після виникнення спірних правовідносин) до абзацу першого частини другої статті 2 Закону № 222-VIII Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності" № 139-IX внесено зміни, відповідно до яких дія цього Закону не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності, як, зокрема, торгівля пальним, що здійснюється відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону № 222-VIII, в редакції Закону №139-ІХ, суб`єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з дня внесення відомостей до ліцензійного реєстру щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії. Відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону № 222-VIII Державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров`я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, що передбачає: у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці. Принципи державної політики у сфері ліцензування поширюються на порядок ліцензування всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (ч. 3 ст. 3 Закону № 222-VIII). Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 "Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню" Закону № 222-VIII, в редакції з 01 липня 2019 року, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". У разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх опублікування (частина перша статті 8 № 222-VIII із змінами, внесеними Законом № 139-ІХ). У разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується (частина друга статті 20 Закону № 222-VIII). Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545, яка згідно пункту 3 набирає чинності з дня її опублікування, але не раніше 01 липня 2019 року, внесено зміни до Пункту 6 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 № 609, згідно якого територіальні ограни ДФС є органом ліцензування виду господарської діяльності-роздрібна торгівля пальним. Таким чином, з 18 грудня 2019 року внесено зміни до абзацу першого частини другої статті 2 Закону № 222-VIII, яким визначено що дія Закону № 222-VIII не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності як торгівля пальним. При цьому, статтею 7 Закону № 222-VIII до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, віднесена торгівля пальним. До 18 грудня 2019 року дія Закону № 222-VIII не поширювалась виключно на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення певних видів діяльності. Оскільки спірні правовідносини виникли та тривали у період до 18 грудня 2019 року, суд вважає, що необхідно застосовувати наведені норми права у редакції, чинній у такий період. Отже, позивач як суб`єкт правовідносин, у яких держава здійснює контроль за торгівлею пальним, правомірно очікував на додержання державою та її органами, як суб`єктами владних повноважень, норм абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-VIII, та враховував виключення притягнення до відповідальності за відсутність ліцензії на підставі частини третьої статті 3 Закону №222-VIII. Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-VIII, діє принцип державної політики у сфері ліцензування, згідно якого у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці. Вказаний строк визначений законом як для держави, з метою унормування змін у правовідносинах або при запровадженні нових видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, так і для суб`єктів господарювання, які мають забезпечити виконання вимог закону, пов`язаних із запровадженими змінами. Наведений двомісячний строк встановлений законом саме для додержання балансу у спірних правовідносинах між державою та суб`єктом господарювання. З набуттям 01 липня 2019 року змін до Законів № 481/95-BP та № 222-VIII визначення з 01 липня 2019 року територіальних органів ДФС органами ліцензування діяльності з торгівлі пальним, та не встановленням для суб`єкта господарювання строку для приведення діяльності у відповідність до вимог закону, є порушенням вищевказаного балансу та допущення непропорційності. Як зазначено у п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" Європейський суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Вказаний принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. Європейський суд звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Враховуючи, що в даному випадку, суб`єкт владних повноважень не надав суд першої інстанції та суду апеляційної інстанції належних та достатніх доказів, які б підтверджували порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення адміністративного позову. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 01 лютого 2021 року. Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.