Постанова 4851 № 520/11196/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 р.Справа № 520/11196/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. , за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року (суддя Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 13.10.2020) року по справі № 520/11196/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ДМС України в Харківській області), в якому просить суд: - визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області №63014300003618 від 22.07.2020 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянину Королівства Норвегії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області повторно розглянути заяву громадянина Королівства Норвегії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 04.09.2019 про надання дозволу на імміграцію в Україну, з урахуванням висновків, викладених в постанові суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 по справі № 520/11196/2020 позов - задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області № 63014300003618 від 22.07.2020 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянину Королівства Норвегії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області повторно розглянути заяву громадянина Королівства Норвегії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 04.09.2019р. про надання дозволу на імміграцію в Україну. 02.10.2020 представник позивача - адвокат Никифоров Д.О., звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на користь позивача 13000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1681,60 грн. витрат по оплаті судового збору. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі № 520/11196/2020 заяву про розподіл судових витрат - задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код - 37764460, місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 24) на користь ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження АДРЕСА_1 ) 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код - 37764460, місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 24) на користь ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження 64801, Харківська область, смт Близнюки, вул. Віри Складнєвої, буд.2, кв.8) 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. у якості компенсації видатків на професійну правничу допомогу. Решту судових витрат покладено на позивача. Не погодившись із вказаним додатковим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильність та неповноту дослідження доказів у справі судом першої інстанції, порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі № 520/11196/2020 частково, змінити судове рішення у частині розміру судових витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що стягнута до відшкодування сума витрат на правничу допомогу не є співмірною із складністю справи, змістом та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на їх надання, оскільки підготовка по даній справі потребує значного часу. Вказує, що суду надано всі необхідні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, однак, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, чим порушено положення ч.ч. 4-5 ст. 134 та ч.7 ст. 139 КАС України. Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги додаткове рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи частково заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката підтверджено належними та допустимими доказами, але, враховуючи складність справи, вказані витрати підлягають стягненню частково в сумі 500 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДМС України в Харківській області. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи в частині прийняття судом першої інстанції додаткового рішення щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України). Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України). Згідно з ч.6 ст.135 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.135 КАС України). З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим. Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. У постанові від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16 Верховний Суд прийшов до висновків про те, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи договір про правовому допомогу від 30.07.2020 №30/07-20, акти приймання-передачі наданих послуг № 1 від 31.07.2020, № 2 від 21.08.2020, №3 від 29.09.2020, ордер на надання правничої правової допомоги, квитанції про сплату послуг на отримання правничої допомоги на загальну суму 13000,00 грн.. Відповідно до п.1.2 договору про правову допомогу від 30.07.2020 №30/07-20, укладеного між замовником (Фоссе Томмі Гопланд, 12.01.1985) та виконавцем (Адвокатське об`єднання «Барген»), правова допомога за цим договором включає вчинення виконавцем всіх необхідно юридично значимих дій та надання юридичних послуг, які необхідні для захисту інтересів замовника. До таких послуг належить, зокрема: 1.2.1 представництво інтересів замовника в судах усіх інстанцій та юрисдикцій, перед підприємствами, установами та організаціями, а також перед будь-якими правоохоронними та державними органами; 1.2.2 представництво інтересів замовника в органах міграційної служби та органах служби безпеки України, їх структурних підрозділах; 1.2.3 підготовка та подання будь-яких документів від імені замовника, зокрема: позовних заяв, скарг, клопотань, відзивів, заперечень, апеляційних та касаційних скарг тощо. 1.2.4 отримання будь-якої кореспонденції та документів, адресованих замовнику; 1.2.5 підготовка та надсилання адвокатських запитів. Відповідно до п. 4.2 вказаного договору, всі дії, вчинені виконавцем з метою надання правової допомоги замовнику, сторони фіксують в акті приймання-передачі наданих юридичних послуг. Згідно з пунктами 5.1, 5.2, 5.4 договору, за надання правової допомоги за цим договором замовник сплачує виконавцю гонорар. Представники сторін усно узгоджують розмір та порядок оплати гонорару та фіксують його в акті приймання-передачі наданих юридичних послуг. Замовник сплачує виконавцю гонорар шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця, вказаний в акті приймання-передачі. Пунктом 1 актів приймання-передачі наданих послуг № 1 від 31.07.2020, № 2 від 21.08.2020, №3 від 29.09.2020 встановлено, що вартість 1 години роботи адвоката складає 1000, 00 грн. Колегія суддів вказує, що у відповідності до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, а частиною 5 статті 134 КАС України на суд покладено обов`язок надавати оцінку співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Так, згідно з актами приймання-передачі наданих послуг № 1 від 31.07.2020, № 2 від 21.08.2020, №3 від 29.09.2020 до договору від 30.07.2020 №30/07-20, адвокатським об`єднанням «Берген» надано наступні послуги: підготовка та подання адвокатського запиту до УСБУ в Харківській області з метою встановлення причин відмови у наданні дозволу на імміграцію в України 1500 грн.; підготовка та подання адвокатського запиту до ГУ ДМС України в Харківській області з метою встановлення причин відмови у наданні дозволу на імміграцію в Україну 1500 грн.; аналіз законодавства для підготовки позову 2000 грн.; пошук судової практики Верховного суду в аналогічних справах 1000 грн.; підготовка позовної заяви - 5000 грн.; аналіз відзиву, підготовка відповіді на відзив ГУ ДМС України в Харківській області 2000 грн.. Беручи до уваги, що дана справа є справою невеликої складності, враховуючи, що обсяг обставин, які є предметом доказування по даній справі, та доказів, якими підтверджуються ці обставини, не є надто значним, колегія суддів вважає, що час, який зазначений у актах наданих послуг та детальному описі робіт як витрачений адвокатом на надання вказаних вище видів правничої допомоги у цій справі 13 годин, вочевидь не відповідає складності спору. Враховуючи викладене, заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу в розмірі 13000, 00 грн. є завищеною та неспівмірною із складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг. Разом з тим, беручи до уваги, що факт надання правничої допомоги підтверджено документально, колегія суддів вважає, що, з урахуванням принципу співмірності, на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. та вважає помилковим і належним чином не обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу у вищезазначеному розмірі є надмірною, а тому підлягає зменшенню до 500 грн. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної частини (частина четверта статті 317 КАС України). З огляду на викладені вище висновки, колегія суддів вважає, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі № 520/11196/2020 слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в наступній редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код - 37764460, місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 24) на користь ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - 64801, Харківська область, смт Близнюки, вул. Віри Складнєвої, буд. 2, кв. 8) 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. у якості компенсації видатків на професійну правничу допомогу.». Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року по справі № 520/11196/2020 змінити, виклавши абзац третій резолютивої частини наступним чином: Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код - 37764460, місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 24) на користь Фоссе Томмі Гопланд (код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - 64801, Харківська область, смт Близнюки, вул. Віри Складнєвої, буд. 2, кв. 8) 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. у якості компенсації видатків на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 01.02.2021 року