Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/2133/19
від 01.02.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДГоловуючий І інстанції: О.В. Гіглава ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2021 р. Справа № 440/2133/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Чалого І.С. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2019, по справі № 440/2133/19 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях , Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 16.05.2019 № 151-р "Про звільнення ОСОБА_1 "; зобов`язати Фонд державного майна України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення ОСОБА_1 ; стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 у розмірі 3895,76 грн.; стягнути з Фонду державного майна України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 16.05.2019 № 151-р "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області з 18.05.2019. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 53729,25 грн. з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Фонду державного майна України на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5580,00 грн. В решті позову відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 задоволено частково апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 змінено в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України в Полтавській області з 18.05.2019, шляхом виключення з резолютивної частини рішення дати поновлення на посаді - 18.05.2019. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 залишено без змін. В подальшому, Фонд державного майна України звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Фонд державного майна України подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що резолютивна частина рішення викладена чітко та зрозуміло та не є такою, що не потребує додаткового роз`яснення. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали. Згідно ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Колегія суддів зазначає, що судове рішення може бути роз`яснено, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. При цьому, суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб. В обґрунтування заяви про роз`яснення судового рішення зазначено, що рішення суду у справі № 440/2133/19 є незрозумілим стосовно порядку виконання в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, оскільки зазначена юридична особа є припиненою. Отже, незрозумілість рішення, на думку відповідача, фактично полягає невірному визначенні державного органу, до якого має бути поновлена на посаді позивач. Таким чином, колегія суддів зазначає, що по суті відповідач просить не роз`яснити резолютивну частину судового рішення, яка має зобов`язальний характер, а просить роз`яснити питання щодо виконання судового рішення, тобто ті, які не стосуються роз`яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України. Одночасно судовим розглядом встановлено, що резолютивна частина рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 викладена чітко та зрозуміло та не є такою, що потребує додаткового роз`яснення. Наведені заявником обставини в обґрунтування заяви про роз`яснення рішення суду не свідчать про незрозумілість судового рішення. Стосовно обґрунтувань заяви про роз`яснення щодо незрозумілості судового рішення в частині дати поновлення позивача на посаді колегія суддів виходить з наступного. Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області з 18.05.2019. В подальшому, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 змінено в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України в Полтавській області з 18.05.2019, шляхом виключення з резолютивної частини рішення дати поновлення на посаді - 18.05.2019. Отже, незрозумілість виконання судового рішення в цій частині обумовлена саме прийняттям постанови Другим апеляційним адміністративним судом. Слід враховувати, що відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз`яснює ухвалене саме ним судове рішення, яке набрало законної сили. При цьому, саме рішенням суду апеляційної інстанції виключено з резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 дати поновлення позивача на посаді - 18.05.2019. За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що питання роз`яснення судового рішення в частині поновлення позивача на посаді у певну конкретну дату або негайно з моменту перебігу строку, встановленого для виконання судового рішення, відноситься до компененції того суду, рішенням якого виключено з резолютивної частини дати поновлення позивача на посаді. Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення. Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фонду державного майна України - залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 по справі № 440/2133/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий Г.Є. Бершов