Ухвала КГС ВС № 50/25-б

УХВАЛА 01 лютого 2021 року м. Київ Справа № 50/25-б Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Огородніка К. М. розглянув матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. (головуючого), Грека Б. М., Остапенка О. М. та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "ЛІМ - Україна" до Державної установи "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України про банкрутство ВСТАНОВИВ: 21.01.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України від 11.01.2021 № 503/24/160 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 (повний текст складено 16.12.2020) та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020, якою відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі № 50/25-б. Одночасно скаржником у прохальній частині касаційної скарги зазначено про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 55/25-б. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/25-б визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Огородніка К. М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.01.2021. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. З огляду на те, що клопотання Міністерства оборони України про закриття провадження у справі надійшло до суду першої інстанції у 2020 році, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня встановлено у розмірі 2 102,00 грн. Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржнику належало сплатити судовий збір в сумі 2 102,00 грн. Оскаржуючи в касаційному порядку постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 55/25-б, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Водночас, у касаційній скарзі порушено питання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, мотивоване тим, що Міністерство оборони України є бюджетною установою і оплата судового збору здійснюється через органи казначейства України та відсутністю на початку року фінансування відповідних витрат. Дослідивши вказане клопотання скаржника, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про його відхилення з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. Разом з тим, скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою. З огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку. Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 09.12.2020 (повний текст якої, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, складено 16.12.2020), отже останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови апеляційної інстанції в касаційному порядку припадав на 05.01.2021. Однак, касаційну скаргу Міністерства оборони України подано до поштового відділення для направлення до Верховного Суду 12.01.2021, тобто із пропуском строку, встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги. У свою чергу, в обґрунтування заявленого клопотання скаржником зазначено, що оскаржувана постанова отримана ним 24.12.2020. Разом з тим скаржником не надано належних доказів, які підтверджували б дату отримання скаржником оскаржуваної постанови. Зазначене вище унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статті 288 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим відповідне клопотання може бути розглянуте після надання скаржником належних доказів дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Суд відзначає, що саме лише посилання на дату отримання копії судового рішення з долученням клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження за відсутності доказів дати отримання постанови апеляційної інстанції не є підставою для його поновлення. При цьому, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. Ураховуючи наведене касаційна скарга Міністерства оборони України підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання: - доказів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн; - доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції (поштового конверту суду в якому надійшло саме оскаржуване рішення, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка органу зв`язку тощо). Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292, 304, 326, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволення клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 50/25-б.

2. Касаційну скаргу Міністерства оборони України постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 50/25-б залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

4. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Банасько Судді В. В. Білоус К. М. Огороднік