Постанова 4857 № 300/981/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/981/20 пров. № А/857/13876/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Макарика В.Я. суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Григорук О.Б.) у справі № 300/981/20 за адміністративним позовом Виробничого підприємства "Західукрзакордоннафтогазбуд" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0048505504 від 27.04.2020,- В С Т А Н О В И В: 13 травня 2020 року виробниче підприємство "Західукрзакордоннафтогазбуд" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0048505504 від 27.04.2020. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0048505504 від 27.04.2020. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Виробничого підприємства "Західукрзакордоннафтогазбуд" (код ЄДРПОУ 04750761, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір в розмірі 21020,00 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що виробниче підприємство Західукрзакордоннафтогазбуд згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа 20.12.1993 та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області. 01.04.2020 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку поданого позивачем Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 2019 рік. За результатами камеральної перевірки складено акт від 01.04.2020 №563/09-19-55-04/04750761 (а.с. 16-18). Актом перевірки встановлено, що платником у поданому Фінансовому звіті суб`єкта малого підприємництва за 2019 рік відображено перенесення додаткового капіталу до нерозподіленого прибутку (непокритого) збитку в сумі 4949,5 тисяч гривень та чистий прибуток (збиток) в сумі (-) 1168,6 тисяч гривень. В розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету задекларовано нульові значення чистого прибутку та частини чистого прибутку замість 3780900,00 грн. та 3402810,00 грн. відповідно, на думку перевіряючих мали бути відображені. На підставі вказаного акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове-повідомлення-рішення №0048505504 від 27.04.2020, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання за платежем: Частина чистого прибутку (доходу) в сумі 3402810,00 грн. Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом. У силу приписів пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично є юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Врахувавши вказані норми законодавства вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідача відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати та встановлювати наявність чистого прибутку (доходу) позивача, і як наслідок визначати частину чистого прибутку підприємства у 2019 році, а такий прибуток (дохід) не може бути встановлено виключно за результатами поданої фінансової звітності, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється. Водночас своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати платежів та зборів може бути перевірена контролюючим органом у разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові 06 березня 2019 року у справі №809/911/17. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі висновків акту камеральної перевірки №563/09-19-55-04/04750761 від 01.04.2020 Головного управління ДПС в Івано-Франківській області. Врахувавши висновки Верховного Суду у справі №809/911/17, слід зазначити, що у ревізора-інспектора відповідача не було повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати правомірність визначення та формування показників одержаного чистого доходу підприємства за результатами господарської діяльності у 2019 році, оскільки такі показники можуть бути встановлені на підставі документів бухгалтерського обліку та первинної документації. При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на письмові докази та обставини, які свідчать про відсутність одержаного доходу у 2019 році та наявні збитки згідно податкових декларацій з податку на прибуток підприємств (а.с. 32-36) та звітів про фінансові результати за 2015-2019 роки (а.с. 37-43). Також суд першої інстанції звернув увагу на наступне. Відповідно до статті 46 Податкового кодексу України розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації. Згідно з п. 49.19 Податкового кодексу України для платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені п. 49.18.2 Податкового кодексу України (крім платників, визначених пп. 49.18.7). Пунктом 49.18.6 Податкового кодексу України для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу) встановлено термін подання для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Таким чином останнім днем подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2019 рік є 29 лютого 2020 року. Позивачем подано такий розрахунок 21.02.2020 у строк встановлений Податковим кодексом України. Згідно пункту 76.3 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації (до якої згідно ст. 46 Податкового кодексу України прирівняно розрахунок частини чистого прибутку (доходу) або уточнюючого розрахунку) може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Таким чином, останнім днем для проведення камеральної перевірки поданого в строки визначені Податковим кодексом України розрахунку частини чистого прибутку (доходу) є 30 березня 2020 року. Натомість відповідачем така перевірка проведена 01 квітня 2020 року, тобто поза межами встановленими нормами Податкового кодексу України. При цьому, на вказані правовідносини не поширюються норми Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), щодо продовження термінів проведення камеральних перевірок, оскільки останні стосуються звітних періодів березень-квітень 2020 року. Врахувавши зазначені норми законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за результатом дослідження правомірності визначення чистого доходу позивача, та перевірки, яка проведена поза межами граничних строків встановлених Податковим кодексом України, відповідачем протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення №0048505504 від 27.04.2020, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 300/981/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повне судове рішення складено 28 січня 2021 року.