Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/9169/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/9169/20 пров. № А/857/12559/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, головуючий суддя - Сорока Ю.Ю., ухвалене у м. Луцьку, у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В: В червні 2020 року позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Поліської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №204120/2020/000196/2 від 02.06.2020 року. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом - за ціною контракту. При цьому, подані до митного контролю документи містили усі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 02.06.2020 року №204120/2020/000196/2. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Поліська митниця Держмитслужби оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що подані декларантом документи не містили всіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості товару, відтак відповідачем правомірно прийнято оскаржене рішення про коригування митної вартості товару. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.05.2020 року декларантом ФОП ОСОБА_1 , з метою митного оформлення товару - "Комбінезони зі шлейками робочі з синтетичним волокном…" та "Рукавички робочі трикотажні…", подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію ІМ40ДЕ №UA204120/2020/039401, а також передбачений МК України перелік документів. На підтвердження вартості товару, зазначеного у митній декларації ІМ40ДЕ №UA204120/2020/039401, декларантом одночасно подано: рахунок фактура (інвойс) 20-DEX/0062 від 21.05.2020 року; автотранспортну накладну від 25.05.2020 року; експортну декларацію (походження товару) 20-DEX/0062 від 21.05.2020 року; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару №6 від 22.05.2020 року; контракт (договір купівлі-продажу товару) №01/05/2020 від 04.05.2020 року; митну декларацію країни відправлення від 25.05.2020 року №20PL301010E0402802; рішення про визначення коду товару №КТ-UA204000-0036-2020 від 27.05.2020 року; висновок про якісні та вартісні характеристики товару №1420003400-0221 від 26.05.2020 року. За результатом опрацювання запиту та документів поданих до митного оформлення разом з митною декларацією від 28.05.2020 року №UA204120/2020/039401 встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності: відповідно до пункту 4.1 Контракту від 04.05.2020 року №01/05/2020 країна походження товару - Польща. Разом з тим в інвойсі від 21.05.2020 року №20-DEX/0062 вказана країна походження - Китай; згідно з пунктом 4.2 Контракту від 04.05.2020 року №01/05/2020 з товаром постачальник передає пакет наступних документів: рахунок-фактура, сертифікат походження, сертифікат якості, виданий заводом-виробником. Але до митного оформлення декларантом не подано документи, передбачені з пунктом 4.2 і Контракту від 04.05.2020 року №01/05/2020, а саме: сертифікат походження та сертифікат якості, виданий заводом-виробником; в митній декларації країни відправлення від 25.05.2020 року №20PL301010E0402802 за кодом документа 5DK1 вказана специфікація та за кодом документа 5DK6 вказана інформація про транспортні витрати; згідно ГПК ЄАІС "Цінова інформація при визначенні митної вартості" вартість імпортованого товару №2 становить 0,49 USD/пара (митна декларація від 12.05.2020 року №UA204120/2020/35299). У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, згідно ст.53 МК України декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати: сертифікат походження та сертифікат якості, виданий заводом-виробником, вказані в пункті 4.2 Контракту від 04.05.2020 року №01/05/2020; специфікацію та інформацію про транспортні витрати, зазначені в митній декларації країни відправлення від 25.05.2020 року №20PL301010E0402802 за кодом документа 5DK1 та кодом документа 5DK6; виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару на заявлених умовах поставки із врахуванням вартості придбання у третіх осіб; договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями. На електронне повідомлення митниці, декларантом надано додаткові документи: специфікацію від 21.05.2020 року №Nr20-DEX/0062 (в форматі .xls), лист продавця від 02.06.2020 року б/н, експертний висновок від 01.06.2020 року №В-681, лист від 02.06.2020 року б/н з прохання прийняти рішення без урахування термінів передбачених частиною 3 статті 53 МКУ. За результатами опрацювання додатково наданих документів, встановлено: У наданому декларантом експертному висновку Волинської Торгово-промислової палати №В-681 від 01.06.2020 року зазначено наступне: п.3 Задача експертизи: встановити контрактну вартість товару, а саме: рукавиць захисних робочих та штанів захисних садових (згідно інвойсів 20-DEX/0025 від 04.05.2020 року, 20-DEX/0062 від 21.05.2020 року). Таким чином, експертом не встановлена вартість товарів, але зазначено, що вказана вартість товару може складати вартість згідно інвойсів 20-DEX/0025 від 04.05.2020 року, 20-DEX/0062 від 21.05.2020 року. Наданий експертний висновок Волинської Торгово-промислової палати №В-681 від 01.06.2020 року не може бути прийнятим митним органом до уваги, оскільки в ньому допущено помилку, а саме: неправильно вказано вартість товару X OX-NITER 9 - 0,16 PLN, вартість якого вказана в інвойсі №20- DEX/0025 від 04.05.2020 року 1,16 PLN. Надана декларантом специфікація №20-DEX/0062 від 21.05.2020 року в файлі формату .xls (тобто інформація може коригуватися) не може бути прийнята до уваги митним органом, оскільки вона не містить підписів уповноважених осіб та печаток, не виготовлена на фірмовому бланку. За результатами розгляду ВМД ІМ40ДЕ №UA204120/2020/039401 прийняте рішення від 02.06.2020 року №UA204120/2020/000196/2 про коригування митної вартості, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом. Рукавички робочі трикотажні виготовлені з поліефірних волокон, покриті поліізопреном: захисні рукавички OX-LATUA WN (біло-сині) - 3600 пар; рукавички виготовлені з поліестеру з латексним покриттям оздоблені резинкою, розміром L Торговельна марка - OGRIFOX. Виробник: OGRIFOX,CN, митна вартість збільшена до 71 131,68 PLN. Крім того, декларанта було повідомлено, що у разі його незгоди з прийнятим рішенням про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією від 02.06.2020 року №UA204120/2020/040938 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Як встановлено частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною 3 статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи. Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Витребовування додаткових документів у декларанта та надання митниці права вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, можливе лише за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відповідач має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Матеріалами справи підтверджено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - "Комбінезони зі шлейками робочі з синтетичним волокном…" та "Рукавички робочі трикотажні…" та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідач поставив під сумнів визначену декларантом митну вартість товару, у зв`язку із тим, що по-перше, у наданому декларантом експертному висновку Волинської Торгово-промислової палати №В-681 від 01.06.2020 року експертом не встановлена вартість товарів, а зазначено, що вказана вартість товару може складати вартість згідно інвойсів 20-DEX/0025 від 04.05.2020 року, 20-DEX/0062 від 21.05.2020 року, по-друге, наданий експертний висновок Волинської Торгово-промислової палати №В-681 від 01.06.2020 року не може бути прийнятим митним органом до уваги, оскільки в ньому допущено помилку, а саме: неправильно вказано вартість товару X OX-NITER 9 - 0,16 PLN, вартість якого вказана в інвойсі №20-DEX/0025 від 04.05.2020 року 1,16 PLN, по-третє, надана декларантом специфікація №20-DEX/0062 від 21.05.2020 року в файлі формату .xls (тобто інформація може коригуватися) не може бути прийнята до уваги митним органом, оскільки вона не містить підписів уповноважених осіб та печаток, не виготовлена на фірмовому бланку. На підтвердження митної вартості товарів позивачем до митного оформлення було надано документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість товару - "Комбінезони зі шлейками робочі з синтетичним волокном…" та "Рукавички робочі трикотажні…", а саме: рахунок фактура (інвойс) 20-DEX/0062 від 21.05.2020 року; автотранспортну накладну від 25.05.2020 року; експортну декларацію (походження товару) 20-DEX/0062 від 21.05.2020 року; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару №6 від 22.05.2020 року; контракт (договір купівлі-продажу товару) №01/05/2020 від 04.05.2020 року; митну декларацію країни відправлення від 25.05.2020 року №20PL301010E0402802; рішення про визначення коду товару №КТ-UA204000-0036-2020 від 27.05.2020 року; висновок про якісні та вартісні характеристики товару №1420003400-0221 від 26.05.2020 року, специфікацію від 21.05.2020 року №20-DEX/0062 (в форматі .xls), лист продавця від 02.06.2020 року б/н, експертний висновок від 01.06.2020 року №В-681, лист від 02.06.2020 року б/н з прохання прийняти рішення без урахування термінів передбачених частиною 3 статті 53 МКУ. Матеріалами справи підтверджується, що в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари, та підтверджують можливість визначення митної вартості за основним методом, встановленого декларантом. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості товарів, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товарів за визначеним декларантом методом. Враховуючи вищенаведені норми закону та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, про те, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товарів, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню. Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі №140/9169/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 29.01.2021 року.