Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/2401/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2401/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: суддя - доповідач Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року в справі № 280/2401/20 (суддя І інстанції - Калашник Ю.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень в частині, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.01.2020: № 0000753305 в частині податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб повністю в розмірі 98 710,08 грн та штрафних (фінансових) санкцій в частині 4 935,52 грн; № 0000763305 в частині податкового зобов`язання з військовою збору повністю в розмірі 8225,84 грн та штрафних (фінансових) санкцій в частині 411,29 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року позовні вимоги задоволені: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 10.01.2020 № 0000753305 та № 0000763305. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано факт отримання позивачем у 2016 році доходу від СВК «Агрофірма «Україна» в сумі 548389, 32 грн та не декларування даної суми в поданій до органів ДПС декларації про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за 2016 рік. Вказує, що внаслідок не декларування у податковій декларації за 2016 рік, позивачем не задекларовано суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відповідач зазначає, що позивачем порушені приписи пп. 170.2.1, пп. 170.2.2, пп. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України в результаті донараховано податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 9 8710,08 грн та військовий збір у розмірі 8 225,84 грн. Крім того, на думку відповідача, судом першої інстанції не враховано пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку Якімивського управління ГУ ДПС у Запорізький області (Приазовське). Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Посадовою особою ГУ ДПС у Запорізький області головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб, само зайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних ГУ ДПС у Запорізькій області Сігаковим А.В проведена документальна невиїзна перевірка з питань достовірності повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів позивачем за період з 01.01.2014 по 31.12.2018. За результатами перевірки складений Акт перевірки від 01.11.2019 № 83/08-01-33-05/ НОМЕР_1 (а.с. 5- 9). Позивач надав до Акта перевірки від 01.11.2019 заперечення від 15.11.2019. Головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб, само зайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних ГУ ДПС у Запорізькій області Сігаковим А.В. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2018 платника податків - фізичної особи, який не є суб`єктом господарювання ОСОБА_1 , в межах обставин, зазначених платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 в запереченнях до Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 01.11.2019 № 83/08-01-33-05/ НОМЕР_1 . За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 21.12.2019 № 143/08-01-33-05/ НОМЕР_1 (а.с. 12- 15). В Акті від 21.12.2019 № 143/08-01-33-05/ 2175913618.1 зазначено, що позивач протягом 2016 року отримував доходи, які підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи. Згідно з отриманою в установленому законом порядку податкової інформації від СВК «Агрофірма «Україна» фізична особа - платник податків ОСОБА_1 , окрім отриманих доходів, обов`язок щодо відображення яких у податковій декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, фактично отримав доходи на виконання рішення Приазовського районного суду від 07.08.2014 (з урахуванням Ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 15.10.2014, Ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.02.2015) за виконавчим листом від 30.03.2015 № 325/58/14-ц за меморіальним ордером від 28.04.2016 № G0428FNWU1 в сумі 1043,00 грн, за випискою по особовому рахунку за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 в сумі 23625,00 згідно з платіжною вимогою від 24.11.2016 № 2378 грошові кошти в сумі 579 168,52 грн та не відобразив суму в поданій декларації до органів ДПС декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за 2016 рік. Перевіркою встановлено, що позивачем у 2016 році отримано дохід на суму 548389,32 грн від СВК «Агрофірма «Україна», який не задекларовано у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік. Внаслідок не декларування у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік доходу в сумі 548 389,32 грн позивачем не задекларовано суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які в порушення п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України не сплачені до бюджету до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто до 1 серпня 2017 року. В Акті вказано, що у 2017 році позивачем сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік на загальну суму 98 711,00 грн, у тому числі 27.12.2017 - 20 000,00 грн. (платіжне доручення № 9218998), 30000,00 грн (платіжне доручення № 9223048), 28.12.2017 - 28 711,00 грн. (платіжне доручення № 9238744), 20 000,00 грн. (платіжне доручення № 9233369). Також у 2017 році сплачено до бюджету військовий збір за 2016 рік на суму 8 226,00 грн., у тому числі 29.12.2017 - 8 226,00 грн. (платіжне доручення № 9250354). Факт сплати у 2017 році податку на доходи фізичних осіб та військового збору також підтверджується інтегрованими картками платника. За висновками перевірки встановлені порушення позивачем: пп. 170.2.1, пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, в результаті встановлено не декларування в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік (від 25.04.2017 вх. № 1700008860) отриманого доходу на суму 548 389,32 грн від СВК «Агрофірма «Україна» , як наслідок чого занижено (не задекларовано) податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 98710,08 грн; пп. 170.2.1, пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170, підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, в результаті встановлено не декларування в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік (від 25.04.2017 вх. № 1700008860) отриманого доходу на суму 548389,32 грн. від СВК «Агрофірма «Україна», як наслідок чого занижено (не задекларовано) військовий збір за 2016 рік у сумі 8225,84 грн. На підставі матеріалів перевірки відповідачем 10.01.2020 прийняті податкові повідомлення-рішення (а.с. 18-21): № 0000753305, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 98 710, 08 грн та застосовано 25% штрафних (фінансових) санкцій в сумі 24 677, 52 грн.; № 0000763305, яким збільшено податкове зобов`язання з військового збору на 8225,84 грн та нараховано 25% штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 056,46 грн. Позивач оскаржив ці податкові повідомлення-рішення до ДПС України (а.с. 22-23). За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 20.03.2020 № 1293/Н99-00-08-05-04-09 про залишення скарги без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін (а.с. 24-27). Позивачем у 2017 році сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік на загальну суму 98711,00 грн, у тому числі 27.12.2017 у розмірі 20000,00 грн (платіжне доручення № 9218998), 30 000,00 грн (платіжне доручення № 9223048), 28.12.2017 - 28 711,00 грн (платіжне доручення № 9238744), 20000,00 грн (платіжне доручення № 9233369) (а.с.27 -28). Також у 2017 році позивачем сплачено до бюджету військовий збір за 2016 рік на суму 8226,00 грн платіжним дорученням від 29.12.2017 № 250354 (а.с. 29). Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 10.01.2020, вважаючи їх частково необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають частковому скасуванню, позивач звернувся до суду. Вирішуючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що визначене відповідачем сума податкового зобов`язання з ПДФО та військового збору сплачена позивачем у повному обсязі, а тому позивачем не вчинено порушення вимог ПК України щодо заниження ПДФО та військового збору. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами пункту 162.1.1 статті 162 Податкового кодексу України ( тут та далі в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) платниками податку (на доходи фізичних осіб) є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пункт 163.1.1 статті 163 Податкового кодексу України). Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України). Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначений п. 170.2 170 статтею 170 Податкового кодексу України. Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов`язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами). Згідно з із п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Відповідно до підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. Згідно з підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); Підпунктами 1.3-1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Отже, база оподаткування військовим збором збігається з базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб. Згідно з п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб -до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу. Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п. 179.7 ст.179 ПК України). Як встановлено під час судового розгляду позивачем у 2016 році отримано дохід на суму 548389,32 грн, який не задекларовано у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, що стало підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Так, 29.04.2016 Приазовський районний ВДВС ГТУЮ у Запорізький області перераховані згідно з розпорядженням від 28.11.2016 № 4708830/02 грошові кошти стягнуті з СВК «Агрофірма «Україна» за виконавчим листом № 325/58/14-ц у сумі 22 425, 46 грн; 30.11.2016 Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізької області перераховані згідно з розпорядженням від 28.11.2016 № 47082830/2 грошові кошти стягнуті з СВК «Агрофірма «Україна» за виконавчим листом № 325/58/14-ц у сумі 525963, 86 грн. Зазначені обставини сторонами не заперечуються. Також, під час судового розгляду встановлено, що позивачем у 2017 році сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік на загальну суму 9 8711 грн та військовий збір за 2016 рік на суму 8 226 грн, про що також відображено в Акті перевірки. Отже, позивач самостійно сплатив суму податкового зобов`язання з ПДФО та військового збору. Натомість, при прийнятті спірних податкових-рішень відповідачем не врахований факт сплати сум податкового зобов`язання з ПДФО та військового збору. Крім того, відповідачем не спростовано твердження позивача, що сплаченні позивачем у грудні 2017 року суми є саме податком з доходу позивача, який отриманий з СВК «Агрофірма «Україна» у 2016 році. Сплата податків позивачем з порушенням законодавчо встановленого строку сплати не дає підстав для самостійного визначення відповідачем сум податкових грошових зобов`язань вже після їх сплати позивачем. Посилання відповідача, що зазначені кошти є надміру сплаченими спростовуються наданими позивачем платіжними дорученнями, в яких у призначенні платежу чітко зазначено, що ці платежі сплачуються як податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за 2016 рік і за своїм розміром відповідають грошовим зобов`язанням, які визначені позивачу у спірних податкових повідомленнях-рішеннях. У зв`язку з цим доводи апелянта, що позивач повинен спочатку здійснити повернення з бюджету надмірно сплачених ним грошових коштів, а потім сплатити останні в тому ж розмірі вже відповідно до визначених відповідачем податкових повідомлень-рішень, не ґрунтуються на приписах Податкового кодексу України і є вільним тлумаченням останніх. З огляду на зазначені обставини, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно донараховано позивачу податкові зобов`язання зі зазначених податків. Щодо штрафних санкцій. Відповідачем визначено у спірних податкових повідомленнях -рішеннях суму штрафних санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123.1 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для застосування щодо позивача штрафних санкцій на підставі ст. 123 Податкового кодексу України через відсутність з боку позивача заниження ПДФО та військового збору. За таких обставин, суд першої інстанції правильно не погодився зі згодою позивача щодо часткового нарахування штрафних санкцій на підставі ст. 126 Податкового кодексу України. За приписами ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Підставою же нарахування штрафних санкцій є п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України. В той же час суд не може підміняти податкові органи та змінювати правові підстави прийнятих податкових повідомлень-рішень. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та об`єктивно досліджено обставини справи і надано оцінку всім доводам сторін, рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки справа відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом. На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі № 280/2401/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко