LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4876904/4066/20

від 29.01.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 у справі № 904/4066/20 - залишити …

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.01.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4066/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020, ухвалене суддею Рудь І.А. (повний текст якого підписаний 01.10.2020, м. Дніпро) у справі № 904/4066/20 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 104 651 грн. 64 коп. ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами у розмірі 101 569 грн. 68 коп. та збір за зберігання вантажу у розмірі 3 081 грн. 96 коп. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов"язань за договором №ПР/М-14-2/12-14757/ НЮдч від 02.06.2014 щодо своєчасного забирання вагонів на свою під"їзну колію, що призвело до необхідності затримки вагонів на підходах до станції призначення, коліях станції призначення Інгулець, наслідком чого стало нарахування відповідних платежів (плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу), які відповідачем досі не сплачені. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 у справі №904/4066/20 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 101 569 грн. 68 коп., збір за зберігання вантажу у розмірі 3 081 грн. 96 коп. та 2102 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез"ясування обставин справи, зокрема щодо належного повідомлення одержувача про прибуття вантажу, що виключає покладення на нього відповідальності за скупчення вагонів, просить рішення суду від 01.10.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що: - обґрунтовуючи затримання вагонів на підходах до станції призначення, позивач вказав про скупчення вагонів на самій станції Інгулець (станція призначення), посилаючись на накази та акти загальної форми, в той же час, доказів належного повідомлення відповідача про прибуття на його адресу вагонів, що були затримані на станції Інгулець в період дії наказів №№ 12, 31, 105 позивачем не надано; отже, вважає не доведеним факт скупчення вагонів саме з його вини на станції призначення, що унеможливлює покладення на нього відповідальності; - відповідальність за простій спірних вагонів, що прибули на адресу відповідача 08.02.2020 поїздом №1462, у вигляді нарахування плати в сумі 494,40 грн. є безпідставною, оскільки позивачем не доведене належне повідомлення відповідача про прибуття вагонів; зокрема, в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження (ф.ГУ-2) відсутній підпис працівника відповідача, який би засвідчував факт повідомлення відповідача про прибуття на його адресу 08.02.2020 о 05:30 год. вагонів. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відзив на апеляційну скаргу не надало, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористалось. Про надання часу для подання відзиву на апеляційну скаргу повідомлено ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2020, яку у зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, надіслано йому на електронну адресу, яка зазначена в апеляційній скарзі - uz@uz.gov.ua та на електронну адресу регіональної філії - p.a-secretary@dp.uz.gov.ua. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2020 (суддя Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 258 Господарського процесуального кодексу України: сплати судового збору у сумі 3153,00 грн на відповідні реквізити суду апеляційної інстанції. 25.11.2020 від скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків з долученим до неї платіжним дорученням № 4500004019 від 23.11.2020 про сплату 3153,00 грн судового збору, які зараховані до державного бюджету. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2020 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Березкіна О.В.) відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 у справі №904/4066/20; зупинено дію рішення суду на час апеляційного розгляду справи; з урахуванням суми спору вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи. 02.06.2014 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір № ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" (далі - договір). Відповідно до п. 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" стрілкою № 5 до продовження станційної колії № 3 та стрілкою № 23 до продовження станційної колії №

2. Підїзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею підїзної колії є знаки "Межа підїзної колії", які встановлено на продовженні колії № 3 біля вхідного сигналу "Н-І", на продовженні колії № 2 біля вхідного сигналу "Н-ІІ". Розгорнута довжина під`їзної колії складає 59800 погонних метрів (п. 2 договору). Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії (п. 4 договору). Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії здійснюється: - порожні під навантаження концентрату залізорудного через інтервал часу 1,5 години; - інші - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник станції Інгулець за телефоном прийомоздавальнику зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до предявлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форми ГУ-2. Згідно з п. 6 договору вагони для підїзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Всі вагони здаються на під`їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (п. 7 договору). Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 10 договору). За умовами п. 11 договору для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 12,0 год. Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору). Відповідно до п. 14 договору, з урахуванням додаткової угоди № 4 від 01.09.2017, власник колії сплачує залізниці: - за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифного керівництва № 1); - за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ". У п. 19 договору сторони погодили, що договір укладається терміном на 5 років і діє з моменту його підписання сторонами. У звязку з реорганізацією підприємств залізничного транспорту та утворенням у встановленому законом порядку і реєстрацією Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" сторони уклали додаткову угоду № 3 від 15.12.2015 до договору, відповідно до якої надалі сторонами договору стали Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" та Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат". Крім того, викладено назву договору в такій редакції: "договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця". 30.05.2019 сторони підписали додаткову угоду №5а до договору, якою внесли зміни до п. 19, визначено строк дії договору з 25.06.2014 по 31.12.2019 включно. 10.12.2019 сторони підписали додаткову угоду №6 до договору, якою внесли зміни до п. 19 цього договору та погодили, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 25.06.2014 по 31.03.2020 включно. Наприкінці січня-початку лютого 2020 року за залізничними накладними №53477808, 53477527, 53475067, 53475869, 53475919, 53475935, 53476099, 53475950, 53547188, 53547204, 53547147, 53547048, 53547196, 534812, 53476, 53476, 53476, 5347617, 53476149, 53481297, 53476263, 53476180, 53476081, 421273, 42103085, 4210315, 4212737, 42102976, 42102, 42127, 42127232, 42127233, 42127258, 42127506 42127241, 42127324, 42103275, 42103077, 42127498, 42102921, 53547535, 53547204, 53546537, 53546396, 4774906, 45182748, 45181963, 53547238, 53547030, 53547022, 53547014, 53547048, 42103093, 42127290, 42127381, 53547311, 53475083, 53476248, 53476164, 53481255, 53476123, 53481263, 53475091, 53481271, 53476131, 53476255, 53475125, 53477519, 53475836, 5347, 53546396, 53547261, 53547295, 53547188, 53475901, 53476016, 53476032, 53476040, 53475794, 53475943, 53475968, 53475802, 53475810, 53476057, 53476065, 53475828, 53475976, 53475844, 53476073, 53476198, 53476206, 53475992, 53475877, 53475885, 53476958 залізницею на адресу одержувача Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (станція призначення - Інгулець) були прийняті до перевезення порожні власні вагони. На шляху прямування на підставі наказу №12 від 03.02.2020 затримані вагони ( у кількості 48 вагонів, індекс поїзда 4630-256-4677 з вантажем на своїх осях, що перевозяться у поїзді №2567) на станції Ростуща Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Інгулець Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції призначення, що прибули на адресу ПрАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПрАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу. За наведеним фактом станцією затримки вагонів Ростуща Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому п.п.9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, п.9 Правил зберігання вантажів складено: - акт про затримку вагонів форми ГУ-23а: №1 від 03.02.2020 (а.с. 60, т.1), - повідомлення про затримку вагонів №1 (станція Ростуща Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді №2567 індекс 4630-256-4677, отримане відповідачем 03.02.2020 о 15:20 год. (а.с. 61, т.1). Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а (а.с. 62, т.1) затримані вагони, що прибули 03.02.2020 о 13 год. 15 хв. поїздом №2567 (закінчення затримки 06.02.2020 о 10:35 год), відправлені поїздом 06.02.2020 о 13 год. 58 хв. Також, станцією Ростуща додатково складено акти загальної форми № 200 від 03.02.2020, в якому зазначений момент початку затримки вагонів 03.02.2020 - 13:15 год. та акт загальної форми № 201 від 06.02.2020, в якому зазначений момент закінчення затримки вагонів 06.02.2020 - 10:35 год. Таким чином, спірні 48 вагонів простоювали на станції Ростуща з 03.02.2020 - 13:15 год. до 06.02.2020 - 10:35 год. і період затримки вагонів склав 69 год. 20 хв. Водночас, факт скупчення вагонів на станції призначення Інгулець під час затримки поїзда № 2567 на станції Ростуща документально підтверджений тільки до 06.02.2020 05:10 год. Отже, період затримки вагонів на станції Ростуща з вини відповідача, підтверджений актами загальної форми станції Інгулець, тривав з 03.02.2020 - 13:15 год. до 06.02.2020 - 05:10 год. і становить 63 год. 55 хв. 06.02.2020 о 17:17 год., у звязку з тим, що на станції призначення Інгулець мало місце скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше, і не були забрані ним на свою під`їзну колію, було видано наказ № 31 про затримку цих же 48 вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці. За наведеним фактом станцією затримки вагонів Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому п.п.9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, п.9 Правил зберігання вантажів складено: - акт про затримку вагонів форми ГУ-23а: №10 від 06.02.2020 (а.с. 65, т.1), - повідомлення про затримку вагонів №9 (станція Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді №2567 індекс 4630-256-4677, отримане відповідачем 06.02.2020 о 06:10 год. (а.с. 66, т.1). Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №5 (а.с. 67, т.1) затримані вагони, що прибули 06.02.2020 о 17 год. 17 хв. поїздом №2567 (закінчення затримки 07.02.2020 о 17 год.55 хв.), відправлені поїздом 08.02.2020 о 01 год. 33 хв. Також, станцією Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці додатково складено акти загальної № 3956 від 06.02.2020, в якому зазначено момент початку затримки вагонів - 06.02.2020 - 17:17 год. та акт загальної форми № 3967 від 07.02.2020, в якому зазначено момент закінчення затримки вагонів - 07.02.2020 - 17:55 год. Таким чином, спірні 48 вагонів простоювали на станції Запоріжжя-1 з 06.02.2020 -17:17 год. до 07.02.2020 - 17:55 год. і період затримки вагонів з вини відповідача склав 24 год. 18 хв. Після прибуття поїзда на станцію призначення Інгулець та здійснення технічного огляду, прийомоздавальник залізниці 08.02.2020 о 15:40 год. під підпис повідомила представника відповідача про готовність подавання на його під`їзну колію 08.02.2020 о 17:40 год. групи вагонів, у тому числі 33 вагони з числа тих, що прибули поїздом № 2567. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Інгулець. Оскільки відповідач не був готовий вчасно забрати вагони на свою під`їзну колію, з моменту запланованого часу подачі вагонів складено акт загальної форми № 382 від 08.02.2020, в якому зазначено, що порожні вагони готові до подавання на під`їзну колію відповідача, час початку затримки вагонів - 08.02.2020 17:40 год. Затримка вагонів з вини вантажовласника тривала до 09.02.2020 - 07:10 год., після чого вагони були забрані локомотивом відповідача на його під`їзну колію. Про закінчення затримки складено акт загальної форми № 389 від 09.02.2020. У цій же групі вагонів простоювали з вини відповідача вагони № 55590251, 56460116 та 60357365, що прибули на станцію призначення у складі іншого поїзда. Таким чином, 33 вагона з числа спірних простоювали на коліях станції призначення Інгулець з вини відповідача ще протягом 13 год. 30 хв., що підтверджується актами загальної форми № 382 від 08.02.2020 та № 389 від 09.02.2020. 09.02.2020 о 07:05 год. відповідача повідомлено про готовність чергової групи вагонів, у тому числі 8 вагонів з числа тих, що прибули поїздом № 2567, до подавання на під`їзну колію 09.02.2020 о 09:05 год. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Інгулець. Оскільки відповідач не був готовий вчасно забрати вагони на свою під`їзну колію, з моменту запланованого часу подачі вагонів складено акт загальної форми № 390 від 09.02.2020, в якому зазначено, що порожні вагони готові до подавання на під`їзну колію відповідача, час початку затримки вагонів - 09.02.2020 - 09:05 год. Затримка вагонів з вини вантажовласника тривала до 11.02.2020 06:25 год., після чого вагони були забрані локомотивом відповідача на його під`їзну колію. Про закінчення затримки було складено акт загальної форми № 428 від 11.02.2020. Таким чином, 8 вагонів з поїзда № 2567 простоювали на коліях станції призначення Інгулець з вини відповідача ще протягом 45 год. 25 хв., що підтверджується актами загальної форми № 390 від 09.02.2020 та № 428 від 11.02.2020. Відповідно до актів, зазначених вище, загальний період затримки вагонів на підходах до станції призначення та на станції призначення Інгулець з вини відповідача склав: для 6 вагонів - 88 год. 13 хв., для 33 вагонів - 101 год. 43 хв., для 8 вагонів - 133 год. 33 хв., для 3 вагонів - 13 год. 30 хв. Після повернення вагонів з під`їзної колії нараховано плату за користування ними під час простоювання на підставі актів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та актів загальної форми, та включено до відомостей плати за користування вагонами № 09029052, 09029053, 09029054, 09029056, 10029062 та 13029082, які представник відповідача підписав із зауваженням щодо неможливості приймання вагонів через відсутність вільних шляхів. Крім того, за час затримки поїзда на підходах до станції призначення, а саме на станціях Ростуща та Запоріжжя-1, залізницею було нараховано збір за зберігання вантажів та включено до накопичувальної картки № 19029009 від 19.02.2020, який відповідач не визнав. Також, у лютому 2020 на адресу відповідача прибув поїзд № 2573, індекс 4846-7-4677, у складі 60 порожніх вагонів. У перевізних документах станцією призначення зазначено станцію Інгулець Придніпровської залізниці. 07.02.2020 о 08:51 год., у звязку з тим, що на станції призначення Інгулець на той час сталось скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше, і не були забрані ним на свою підїзну колію, видано наказ № 105 про затримку 60 вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Мусіївка Придніпровської залізниці. На виконання наказу на станції Мусіївка складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 7 від 07.02.2020 і передано повідомлення № 7 про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці. Станція призначення Інгулець проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 07.02.2020 о 09:50 год. копію зазначеного повідомлення. 07.02.2020 об 11:10 год. видано наказ № 89 про закінчення затримки поїзда і станцією затримки Мусіївка складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 6 від 07.02.2020. Також, станцією Мусіївка додатково складено акт загальної форми № 6 від 07.02.2020, в якому зазначено момент початку та закінчення затримки вагонів. Після цього рух поїзда № 2573 відновлено. Таким чином, спірні 60 вагонів простоювали на станції Мусіївка з 07.02.2020 08:51 год. до 07.02.2020 11:10 год. і період затримки вагонів з вини відповідача склав 2 год. 19 хв. Після прибуття поїзда на станцію призначення Інгулець та здійснення технічного огляду, прийомоздавальник залізниці 07.02.2020 о 21:20 год. під підпис повідомила представника відповідача про готовність подавання на його під`їзну колію 07.02.2020 о 23:20 год. групи вагонів, у тому числі 35 вагони з числа тих, що прибули поїздом № 2573. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Інгулець. Оскільки відповідач не був готовий вчасно забрати вагони на свою під`їзну колію, з моменту запланованого часу подачі вагонів було складено акт загальної форми № 370 від 07.02.2020, в якому зазначено, що порожні вагони готові до подавання на під`їзну колію, простоюють на коліях станції Інгулець з вини відповідача, час початку затримки вагонів 07.02.2020 23:20 год. Затримка вагонів з вини вантажовласника тривала до 08.02.2020 05:35 год., після чого вагони були забрані локомотивом відповідача на його під`їзну колію. Про закінчення затримки складено акт загальної форми № 376 від 08.02.2020. Таким чином, 35 вагонів з числа спірних простоювали на коліях станції призначення Інгулець з вини відповідача ще протягом 6 год. 15 хв., що підтверджується актами загальної форми № 370 від 07.02.2020 та № 376 від 08.02.2020. Відповідно до актів, зазначених вище, загальний період затримки вагонів на підходах до станції призначення та на станції призначення Інгулець з вини відповідача склав: для 18 вагонів - 2 год. 19 хв., для 35 вагонів - 8 год. 34 хв. Після повернення спірних вагонів з під`їзної колії було нараховано плату за користування ними під час їх простоювання на підставі актів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та актів загальної форми, і включено до відомостей плати за користування вагонами № 09029048, 09029051, 09029052, 10029061 та 14029091, які представник відповідача підписав із зауваженням. Факт наявності на станції призначення Інгулець у період дії наказу № 12 від 03.02.2020 (з 03.02.2020 13:15 год. до 06.02.2020 05:10 год.), наказу № 31 від 06.02.2020 (з 06.02.2020 17:17 год. до 07.02.2020 17:55 год.), наказу № 105 від 07.02.2020 (з 07.02.2020 08:51 год. до 07.02.2020 11:10 год.) скупчення вагонів, що простоювали на коліях станції призначення з вини відповідача, підтверджується складеними станцією Інгулець актами загальної форми про затримку вагонів на станції призначення № 315 від 03.02.2020, № 318 від 03.02.2020, № 320 від 04.02.2020, № 324 від 04.02.2020, № 325 від 04.02.2020, № 327 від 04.02.2020, № 329 від 04.02.2020, № 331 від 04.02.2020, № 333 від 04.02.2020, № 343 від 05.02.2020, № 345 від 05.02.2020, № 347 від 05.02.2020, № 348 від 05.02.2020, № 349 від 06.02.2020, № 350 від 06.02.2020, № 354 від 06.02.2020, № 359 від 06.02.2020, № 361 від 07.02.2020, № 364 від 07.02.2020, № 369 від 07.02.2020, № 371 від 08.02.2020 (а.с.80-115, т.1). Також, 08.02.2020 поїздом № 1462 на станцію Інгулець Придніпровської залізниці на адресу відповідача прибули порожні вагони під навантаження. Прийомоздавальник залізниці 08.02.2020 о 05:30 год. повідомила відповідача про надходження на його адресу вагонів та готовність подавання їх на під`їзну колію 08.02.2020 о 07:30 год. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження. Оскільки відповідач не був готовий вчасно забрати вагони на свою під`їзну колію, залізницею складено акт загальної форми № 375 від 08.02.2020, в якому зазначено, що вагони готові до подавання, простоюють на коліях станції Інгулець з причини не забирання їх одержувачем, час початку затримки вагонів 08.02.2020 07:30 год. Про закінчення затримки вагонів складено акт загальної форми № 383 від 08.02.2020, в якому зазначено, що час закінчення затримки вагонів 08.02.2020 19:00 год. Таким чином, на станції призначення Інгулець спірні вагони простоювали з вини відповідача з 08.02.2020 07:30 год. до 08.02.2020 19:00 год., тобто протягом 11 год. 30 хв. Після повернення спірних вагонів з під`їзної колії нараховано плату за користування ними за час їх простоювання на станції Інгулець на підставі актів загальної форми та включено до відомостей плати за користування вагонами № 09029052 і № 09029054, які представник відповідача підписав із зауваженням. Відомості плати ф. ГУ-46 та накопичувальні картки ф. ФДУ-92 відповідачем було підписано із запереченнями щодо неможливості приймання вагонів через відсутність вільних шляхів. В зв`язку з відмовою відповідача сплатити збір за зберігання вантажу в сумі 3 081 грн. 96 коп. та плату за користування вагонами в сумі 101 569 грн. 68 коп. позивач був змушений звернутись до Господарського суду Дніпропетровської області з відповідним позовом, що і є предметом позовних вимог. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, господарський суд виходив із доведеності позивачем належними та допустимими доказами вини відповідача у затримці вантажу на шляху прямування через зайнятість колій на станції призначення Інгулець, в зв`язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під`їзну колію, зокрема: наказами про затримку спірних вагонів, актами про затримку вагонів форми ГУ-23а, актами загальної форми ГУ-23, складеним станціями затримки Ростуща та Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці та станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці, повідомленнями про затримку вагонів, складеними станціями Ростуща, Запоріжжя-1, переданими відповідачу, повідомленнями про прибуття вагонів, переданими відповідачу, зареєстрованими в Книзі повідомлень форми ГУ-2, складеними станцією Інгулець, відомостями про нарахування плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальними картками ф. ФДУ-92, за якими нарахований збір за зберігання вантажу. При цьому відсутність своєї вини, за кою відповідач звільняється від відповідальності за нормами ст.121 Статуту та п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, відповідачем не доведено. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів. Аналізуючи відносини сторін, колегія суддів зазначає, що вони виникли із договору перевезення, що регламентований главою 64 підрозділу 1 розділу 3 книги 5 Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України, спеціальними нормативними актами у сфері перевезення. Відповідно ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Згідно з ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються з ч. 2 ст. 908 та ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Положеннями абзацу 1 статті 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, залізниця зобов`язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України, одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під`їзні колії (ст. 64 Статуту). Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Згідно ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі. Збір за зберігання вантажу нараховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної. Згідно наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 року №13 Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 106/26551, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 2,002. Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. Згідно п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.02.1999 №113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23. Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Відповідно п. 6, 7 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Час користування вагонами на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях. За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Згідно п. 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Відповідно п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Згідно пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Судом встановлено, що Регіональна філія "Придніпровська залізниця" своєчасно повідомила ПрАТ "Інгулецький ГЗК" про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, проте, прийнятий до перевезення на адресу комбінату вантаж був затриманий залізницею на шляху прямування та на станції призначення згідно вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, відповідно до наказів №12 від 03.02.2020, №31 від 06.02.2020, №105 від 07.02.2020, про що складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №1 від 03.02.2020, №10 від 06.02.2020, №7 від 07.02.2020, акти загальної форми ГУ-23: №200 від 03.02.2020, №201 від 06.02.2020, №3956 від 06.02.2020, №3967 від 07.02.2020, №382 від 08.02.2020, №389 від 09.02.2020, №390 від 09.02.2020, №428 від 11.02.2020, №6 від 07.02.2020, №370 від 07.02.2020, №376 від 08.02.2020, №375 від 08.02.2020, №383 від 08.02.2020, з огляду на скупчення вагонів на станції Інгулець Придніпровської залізниці внаслідок несвоєчасного вивільнення комбінатом колій від вантажу, що призвело до затримки вагонів, отже, з вини відповідача. Факт скупчення вагонів на станції призначення Інгулець у період дії вищевказаних наказів доведений позивачем актами загальної форми ГУ-23: № 315 від 03.02.2020, № 318 від 03.02.2020, № 320 від 04.02.2020, № 324 від 04.02.2020, № 325 від 04.02.2020, № 327 від 04.02.2020, № 329 від 04.02.2020, № 331 від 04.02.2020, № 333 від 04.02.2020, № 343 від 05.02.2020, № 345 від 05.02.2020, № 347 від 05.02.2020, № 348 від 05.02.2020, № 349 від 06.02.2020, № 350 від 06.02.2020, № 354 від 06.02.2020, № 359 від 06.02.2020, № 361 від 07.02.2020, № 364 від 07.02.2020, № 369 від 07.02.2020, № 371 від 08.02.2020. На підставі викладених обставини, залізницею були складені відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №09029052, 09029053, 09029054, 09029056, 10029062, 13029082, 09029048, 09029051, 10029061, 14029091 та накопичувальна картка ф. ФДУ-92 №19029009 з розрахунком плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу здійснені позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства. За цих обставин, з урахуванням наведених правових положень, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за користування вагонами у розмірі 101 569,68 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 3081,96 грн грн., що є підставою для задоволення позовних вимог. Доводи скаржника про відсутність у справі доказів належного його повідомлення про прибуття на його адресу вагонів, зафіксованих у Книзі повідомлень форми ГУ-2, що були затримані на станції Інгулець в період дії наказів №№ 12, 31, 105, при затриманні вагонів на підходах до станції призначення, відхиляються колегією суддів, як такі, що суперечать матеріалам справи. Зокрема, визначальним у встановленні обставин цієї справи та покладення відповідальності на відповідача у вигляді стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу є підтверджена доказами відсутність можливості доставити спірні вагони до станції призначення через скупчення вагонів на її під"їзних коліях, через несвоєчасне їх вивільнення відповідачем. Вказані обставини підтверджені актами загальної форми ГУ-23, якими засвідчено скупчення вагонів на станції призначення Інгулець, що стало підставою для затримання вагонів на підходах до цієї станції (Ростуща, Запоріжжя-1). При цьому, слід зауважити, що самим відповідачем вказані акти підписані із застереженням про неможливість прийняття порожніх вагонів через відсутність вільних колій, що навпаки засвідчує вину відповідача. Щодо доводів апелянта про не доведення позивачем належного його повідомлення про прибуття вагонів, через відсутність підпису працівника відповідача у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження (ф.ГУ-2), який би засвідчував факт повідомлення відповідача про прибуття на його адресу 08.02.2020 о 05:30 год. вагонів поїзду №1462, то з урахуванням наявних у справі, вивчених судом актів загальної форми, зокрема акту №383 від 08.02.2020 про віднесення відповідальності на вантажовласника, який засвідчує факт перебування вагонів на колії станції призначення, готових до подачі з 07:30 год. 08.02.2020, та невчасне забирання їх вантажоодержувачем, який підписано відповідачем також із застереженням про неможливість приймання порожніх вагонів через відсутність вільних колій, тому, суд доходить висновку, що у сукупності наявні у справі докази доводять факт як належного повідомлення відповідача про подачу вагонів у складі поїзда №1462, так і підставну затримку вагонів на станції Ростуща, Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці з вини відповідача. Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станціях підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог. Акти загальної форми на віднесення відповідальності вантажовласника охоплюють період дії наказів та підписані відповідачем із запереченнями щодо неможливості приймання вагонів через відсутність вільних шляхів тощо. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. За п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Приписами п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 31.08.2005 №507, передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції). Крім того, відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411, черговий по станції зобов`язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів. Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т. ч. поїздів відповідача, його контрагентів. Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію, що вбачається зі складених на станції призначення Інгулець актів загальної форми ф. ГУ-23, підписаних сторонами. Між тим, навіть за умов наявності вільних під`їзних колій на станції, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні (даний висновок викладений також Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2018 по справі №904/7360/17). Отже, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження вживання відповідачем передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, вбачається вина останнього у такому скупченні, внаслідок чого спірні вагони затримувалися як на станціях підходу, так і на станції призначення. Відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів того, що він мав можливість прийняти спірні вагони, а також не доведено наявності обставин, які б могли бути підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами. Отже, вимоги позивача про стягнення плати за користування вагонами у сумі 101 569,68 грн та збору за зберігання вантажу у сумі 3081,96 грн є правомірними та правильно задоволені судом першої інстанції. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають. Оскільки загальна ціна позову становить 104 651,64 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 у справі № 904/4066/20 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 у справі №904/4066/20 залишити без змін. Судові витрати Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.01.2021. Головуючий суддя О.Г. Іванов Суддя О.В. Березкіна Суддя С.Г. Антонік

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»