Постанова 4824 № 754/2961/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 січня 2021 року м. Київ Унікальний номер справи № 754/2961/17 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1208/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В., за участю секретаря судового засідання - Гребнєва Є.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2020 року, постановлену під головуванням судді Зотько Т.А., по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Державне підприємство «СЕТАМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України», ОСОБА_2 щодо проведення оцінки квартири, - в с т а н о в и в : У листопаді 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. щодо проведення оцінки квартири, в якій просила визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Мілоцького О.Л. щодо визначення вартості квартири АДРЕСА_1 у виконавчому провадженні із залученням суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Експертна служба України» незаконними; визнати недійсною оцінку майна, визначену у Звіті про оцінку нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_3 , квартири АДРЕСА_1 , вартістю 842 112,00 грн., проведену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експерта служба України», станом на 13 вересня 2019 року у межах процедури виконавчого провадження; визнати дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію вищевказаної квартири із зазначенням вартості у розмірі 842 112,00 грн. на підставі Звіту про оцінку нерухомого майна від 13 вересня 2019 року, проведеного ТОВ «Експерта служба України» незаконними (т. 1 а.с. 1-11). Скаргу обґрунтовувала тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. перебуває виконавче провадження № 57790895 з примусового виконання виконавчого листа № 754/2961/17, виданого 23 липня 2018 року Деснянським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСибБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 916 435,37 гри. Згідно з проведеною суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експертна служба України» у межах процедури виконавчого провадження оцінкою майна вартість квартири АДРЕСА_1 , станом на 13 вересня 2019 року визначено у розмірі 842 112,00 грн. Натомість згідно з висновком про незалежну оцінку майна, проведену ТОВ «Верітас Епрайзер» на замовлення скаржника станом на 06 листопада 2019 року ринкова вартість вказаної квартири складає 1 248 695,00 грн. Вважає, що вартість майна була свідомо занижена експертом, оскільки оцінювачем обрано недопустимі аналоги, оцінювачем не проводився візуальний огляд предмету оцінки та фото фіксація результатів огляду та безпідставно застосовано понижуючий коефіцієнт знижки у 15 % у зв`язку із проведенням оцінки для проведення електронного аукціону СЕТАМ. Приватний виконавець виконавчого округу Мілоцький О.Л. проти вимог скарги заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що скарга є необґрунтованою і такою, що не відповідає обставинам справи та наявним матеріалам виконавчого провадження. 13 вересня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, дана постанова була направлена ОСОБА_1 простою кореспонденцією. Таким чином, боржник був обізнаний щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні щодо вартості майна та прийняття ДП «СЕТАМ» предмета іпотеки на реалізацію з визначенням початкової ціни майна - 842 112,00 грн., ще до ознайомлення свого представника з матеріалами виконавчого провадження. Постанова про арешт майна боржника № 57790895 винесена виконавцем 27 листопада 2018 року, жодних заяв про узгодженість вартості майна відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавцю не надавались. Представником боржника 30 листопада 2018 року подана заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та здійснено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, про що в відомостях про ознайомлення з матеріалами стоїть відповідна відмітка. У подальшому виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника № 57790895 від 10 грудня 2018 року, якою описано та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , і до винесення виконавцем постанови № 57790895 від 13 вересня 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні жодних заяв про узгодженість вартості майна сторонами виконавцю не надавались. Таким чином, було дотримано вимоги закону та не порушено порядок щодо визначення вартості квартири у виконавчому провадженні із залученням суб`єкта оціночної діяльності. Зазначав, що посилання скаржника на Звіт від 06 червня 2019 року, зроблений на її замовлення, є безпідставним, оскільки у цьому Звіті є застереження, що вартість майна визначена за умови, що вона не обтяжена борговими зобов`язаннями, а також не враховує будь-які інтереси третіх осіб, а тому вказаний Звіт не є належним та допустимим доказом (т. 1 а.с. 162-163, 197-200). Представник АТ «УкрСибБанк» - адвокат Гладиш Я.М. подала до суду пояснення щодо скарги на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця, в яких не погодилася зі скаргою, вважає її незаконною та необґрунтованою, тому просила суд відмовити в задоволені скарги в повному обсязі (т. 1 а.с. 187-189). Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсною оцінку майна, визначену у Звіті про оцінку нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 - квартири АДРЕСА_1 , вартістю 842 112,00 грн., проведену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експертна служба України» станом на 13 вересня 2019 року у межах процедури виконавчого провадження. Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О.Л. щодо передачі на реалізацію арештованого майна квартири АДРЕСА_1 із зазначенням вартості у розмірі 842 112,00 грн. на підставі Звіту про оцінку нерухомого майна від 13 вересня 2019 року, проведеного ТОВ «Експертна служба України» - неправомірними. В задоволенні інших вимог скарги відмовлено (т. 2 а.с. 122, 124-133). Не погодившись з ухвалою районного суду, 21 вересня 2020 року представник приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. - адвокат Гуримський О.В. подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про відмову у задоволенні скарги, стягнути з ОСОБА_5 судові витрати (т. 2 а.с. 135-160). На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 як іпотекодавець та іпотеко держатель згідно п. 1.2. та 1.7. договору іпотеки домовилися, що ринкова вартість кв. 200 становить сума коштів у розмірі 846 310,72 грн. і всі поліпшення в квартирі автоматично стають предметом цього договору і не потребують внесення змін до нього. Вважає, що прийняття судом першої інстанції Звіту про незалежну оцінку ТОВ «Верітас Епрайзер» від 06 червня 2020 року є порушенням норм процесуального права, оскільки вказаний Звіт складено за ініціативою скаржника та не ознайомлено учасників справи. Вказаний Звіт має ряд застережень, не зареєстрований у Фонді державного майна України та не містить відомостей, що оцінювач попереджений про кримінальну відповідальність. Тому вказаний Звіт є неналежним та недопустимим доказом по справі. Зазначав, що у Звіті про оцінку нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_3 , квартири АДРЕСА_1 , вартістю 842 112,00 грн., складеному суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експерта служба України» від 13 вересня 2019 року враховано статус арештованого майна, експерт попереджений про кримінальну відповідальність, а його незаконність не доведена скаржником. Звертав увагу на те, що боржниця не надала приватному виконавцю, оцінювачу та потенційним покупцям аукціону доступ до квартири. Суд не надав оцінки таким діям боржника, яка діє недобросовісно та перешкоджає примусовому виконанню рішення суду. Вказував, що ОСОБА_3 не надала до суду жодного доказу, що сторони виконавчого провадження досягли згоди щодо вартості майна, а також повідомили приватного виконавця про визначену ними вартість квартири. Отже, приватний виконавець діяв правомірно та добросовісно, оскільки надав сторонам виконавчого провадження достатньо часу для досягнення згоди щодо визначення вартості майна, а оскільки сторони не повідомили про досягнення згоди, виконавець виніс постанову від 13 вересня 2019 року про призначення суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Представник АТ «УкрСибБанк» - адвокат Гладиш Я.М. подала до суду письмові пояснення в яких погодилася із апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л., просила її задовольнити, оскаржувану ухвалу районного суду скасувати і відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_5 в повному обсязі (т. 2 а.с. 183-189, 196-202). Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року залучено до участі у справі як заінтересовану особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , оскільки за наданими до суду матеріалами виконавчого провадження, протоколом № 448649 ОСОБА_2 визнаний переможцем електронних торгів і набув у власність спірну квартиру (т. 2 а.с. 220-222 матеріали виконавчого провадження (далі - ВП) а.с. 146-151). У судовому засіданні представник приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. - адвокат Гуримський О.В., представник АТ «УкрСибБанк» адвокат Гладиш Я.М., представник ОСОБА_2 - адвокат Негребецька Ю.Е. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Представник ОСОБА_5 - адвокат Паламарчук М.А. заперечував проти скарги і просив її відхилити. Інші особи в судове засідання не з`явилися, проте, були сповіщені повідомленням на зазначені сторонами електронні адреси та телефонограмами із забезпеченням фіксації таких повідомлень, тобто належним чином, про що у справі наявні докази. Представник АТ «УкрСиббанку» - Гладиш Я.М. подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. (т. 2 а.с. 223-242). Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Задовольняючи скаргу частково, суд першої інстанції виходив з того, що визначення вартості майна боржника проведено з недотриманням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та без належного ознайомлення оцінювача з об`єктом, що підлягав оцінці, що вплинуло на достовірність оцінки вартості майна. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками районного суду виходячи з наступного. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Мілоцького О.Л. перебуває виконавче провадження № 57790895 з примусовою виконання виконавчого листа № 754/2961/17, виданого 23 липня 2018 року Деснянським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 (06 березня 2018 року у зв`язку з укладенням шлюбу змінила прізвище на - ОСОБА_1 ) на користь ПАТ «УкрСиббанк», який було реорганізовано у АТ «УкрСиббанк», заборгованості за кредитним договором у розмірі 916 435,57 грн. (т. 1 а.с. 135 матеріали ВП а.с. 24). Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Мілоцького О.Л. від 27 листопада 2018 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 (а.с. 28 ВП). Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 29 ВП). 10 грудня 2018 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Мілоцького О.Л. описано та накладено арешт на майно: квартиру з 3-х кімнат, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 114 ВП). Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Мілоцького О.Л. від 13 вересня 2019 року було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Експертна служба України», яке має сертифікат, виданий 27 січня 2017 року № 41/17, виданий Фондом державного майна України у виконавчому провадженні № 57790895. Зобов`язано ТОВ «Експертна служба України» надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , попереджено про кримінальну відповідальність (а.с. 91 ВП). Згідно з висновком про вартість майна та звітом про оцінку майна, проведеною суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Експертна служба України» у межах процедури виконавчого провадження оцінкою майна ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , станом на 13 вересня 2019 визначено у розмірі 842 112,00 грн. (а.с. 93-110 ВП, т. 1 а.с. 13-47). 18 вересня 2019 року за вих. № 2082 приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Мілоцьким О.Л. було складено супровідний лист про направлення ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» повідомлення про оцінку майна, в якому повідомлено, що сторони мають право оскаржити результати визначення вартості чи оцінки майна (а.с. 133 ВП). 06 червня 2019 року на замовлення ОСОБА_1 було зроблено звіт про незалежну оцінку майна, проведену TOB «Верітас Епрайзер», згідно з яким станом на 06 червня 2019 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складала 1 248 695,00 грн. Звіт є дійсним протягом 6 (шести) місяців (т. 1 а.с. 81-127). У скарзі ОСОБА_1 зазначала, що при відчуженні квартири АДРЕСА_1 за ціною 842 112,00 грн., визначеною у оцінці ТОВ «Експертна служба України», отримана сума коштів не задовольнить у повному обсязі вимог стягувача за виконавчими документами, що порушує права її як боржника за виконавчим провадженням. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України). Отже, право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, установленими статтею 450 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. Як право на звернення зі скаргою в порядку цивільного судочинства, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням, яке вчиняється відповідним відділом державної виконавчої служби. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18). Врахувавши наведене, суд першої інстанції підставно розглянув скаргу в порядку цивільного судочинства, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Статтею 449 ЦПК України та ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку в постанові від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), що сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. Відповідний правовий висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) Представник заявника - адвокат Паламарчук М.А. отримав звіт про оцінку майна від 13 вересня 2019 року - 19 листопада 2019 року про що свідчить подана ним заява та 20 листопада 2019 року подав відповідну скаргу до суду про що свідчить штемпель суду про прийняття вхідної кореспонденції (т. 1 а.с. 1-12 матеріали виконавчого провадження а.с. 133-139). Оскільки завірені копії матеріалів виконавчого провадження не містять доказів на спростування цих доводів заявника і отримання боржником повідомлення приватного виконавця про оцінку арештованого майна до 19 листопада 2019 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявником не пропущений строк оскарження дій приватного виконавця. При цьому наявний у справі письмовий лист - повідомлення не містить доказів його спрямування боржнику, а журнал реєстрації вихідної кореспонденції приватного виконавця Мілоцького О.Л. не свідчить про отримання заявником повідомлення приватного виконавця про оцінку майна. При цьому, за поясненнями приватного виконавця Мілоцького О.Л. в суді апеляційної інстанції, направлення вищезазначеного листа - повідомлення про оцінку майна здійснювалось не рекомендованим, а звичайним листом про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання, а відтак й не надано інших доказів відправлення цього листа (матеріали виконавчого провадження а.с. 133-139 т. 2 а.с. 213-215). Врахувавши вищезазначене, суд апеляційної інстанції відхилив доводи апелянта про пропуск заявником строку на оскарження дій виконавця Стосовно висновків районного суду по суті вирішеного спору. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»). За змістом ч. 1-3 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна (ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з ч. 3, 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ, оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Національний стандарт № 1, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Скаржник зазначала, що проведена ТОВ «Експертна служба України» оцінка майна не відповідає п. 15 та 16 Національного стандарту №

1. Згідно з п. 15 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Витрати на відтворення (заміщення) повинні визначатися на дату оцінки з урахуванням ринкових цін. Під час прогнозування грошового потоку та відповідної норми доходу повинен бути врахований вплив ринкових умов на функціонування (використання) об`єкта оцінки виходячи з принципу його найбільш ефективного використання. Згідно з п. 16 Національного стандарту № 1 визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування. За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження. При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку. Порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки (п. 47 Національного стандарту № 1). Згідно положень пункту 49 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування. У пункті 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» закріплено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Крім того, статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки. Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Приватним виконавцем для проведення оцінки нерухомого майна за правилами ст. 20, 57 Закону України «Про виконавче провадження» залучено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. При цьому встановлено, що матеріали виконавчого провадження не містять доказів отримання оцінювачем необхідної та достовірної інформації про квартиру для проведення оцінки. Зі звіту про оцінку майна квартири АДРЕСА_1 , проведеної суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Експертна служба України» від 13 вересня 2019 року вбачається, що замовником звіту не було забезпечено оцінювачу внутрішній огляд об`єкту оцінки, особистий внутрішній огляд приміщення квартири не відбувався, оцінка майна була здійснена на підставі пакету документів, наданого замовником, та усної інформації без особистого огляду та фотофіксації (матеріали виконавчого провадження а.с. 93-110, т. 1 а.с. 13-47). Надані приватним виконавцем завірені копії матеріалів виконавчого провадження не містять даних, що приватний виконавець Мілоцький О.Л. повідомляв боржника ОСОБА_5 про необхідність забезпечити доступ для проведення оцінки майна, та того, що остання перешкоджала виконавцю та(або) оцінювачу у доступі суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертна служба України» до майна (квартири), що підлягає оцінці. Відсутні у справі і дані щодо вжиття приватним виконавцем дій, спрямованих на отримання вмотивованого рішення суду на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника для опису і оцінки арештованого майна (п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»). У свою чергу, в звіті про оцінку майна ТОВ «Експертна служба України» від 13 вересня 2019 рокуоцінювачем не наведено відповідних пояснень про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та пунктів 1, 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Ознайомлення з об`єктом оцінки полягає у дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та у особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, тоді як за приписами ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки. Як вбачається зі звіту про оцінку майна ТОВ «Експертна служба України» від 13 вересня 2019 року, було застосовано порівняльний та дохідний підходи оцінки. Так, для порівняння оцінювачем було обрано чотири аналоги пропозицій продажу об`єктів. У таблиці звіту № 7.3 у розділі «Визначення корегувань» зазначається, що середня вартість пропозиції обраних об`єктів порівняння (аналогів) становить за квадратний метр 14 898,71 грн., 16 327,35 грн., 15 771,16 грн., 14 116,02 грн., в результаті порівняння та застосування понижуючих коефіцієнтів до яких оцінювач вивів середню ціну за 1 кв.м. 11 696,00 грн. та відповідно вартість квартири 842 112,00 грн. виходячи з ціни за 1 кв.м. У таблиці розрахунків, яка міститься в звіті, за допомогою якої оцінювач визначив ринкову вартість 1 кв.м. житлового приміщення, містяться поправки на торг на житлову нерухомість на рівні 3%-11%, 3%-7%, 3%-14% та 9%-11%. Проте застосувавши середнє значення знижки на торг за вищенаведеними оцінювачем джерелами на рівні - 15 %, що передбачено як поправка на торг для баз відпочинку (п. 5.1 наведеної оцінювачем таблиці), суб`єкт оціночної діяльності не навів підстав такого рішення. Тому, суд апеляційної інстанції погодився із висновком районного суду, що при визначенні ринкової вартості квартири за порівняльний підходом оцінювачем було безпідставно застосовано середнє значення знижки на торг на рівні - 15 %, який застосовується для баз відпочинку, що призвело до безпідставного заниження вартості предмету оцінки. Перебування майна під іпотекою та (або) арештом мають бути враховані під час визначення вартості майна, яке підлягає реалізації з прилюдних торгів, у т.ч. з урахуванням знижки на торг, проте такі обтяження не дають підстав для довільного (необґрунтованого) зниження початкової вартості об`єкта, що підлягає реалізації з торгів. Тому суд апеляційної інстанції відхилив відповідні доводи апелянта. Враховуючи вищезазначене, районний суд зробив обґрунтований висновок, що проведена ТОВ «Експертна служба України» оцінка майна не відповідає пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1, а вказаний звіт про оцінку майна не можна вважати обґрунтованим та об`єктивним. При цьому суд врахував, що відповідно до наявних у справі двох копій висновків про ринкову вартість нерухомого майна, щодо якого виник спір, така вартість суттєво вища ніж та, яка зазначена експертом в оскаржуваному звіті про оцінку майна. Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про визнання недійсною оцінки нерухомого майна, проведеної ТОВ «Експертна служба України» у межах процедури виконавчого провадження, з огляду на розбіжність у визначенні орієнтованої вартості зазначеного майна і з метою недопущення реалізації описаного й арештованого майна за заниженою ціною, що може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості. Доводи апелянта щодо відповідності визначеної звітом ТОВ «Експертна служба України» вартості предмета оцінки (квартири) її вартості, що визначена за змістом п. 1.7 Договору іпотеки, суд апеляційної інстанції визнав неспроможними і відхилив, оскільки визначення вартості майна боржника має здійснюватися виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна (ч.ч. 3, 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»). Заявником у скарзі обґрунтовано незаконність оскаржуваного звіту, серед іншого, у т.ч. посиланням на звіт про незалежну оцінку ТОВ «Верітас Епрайзер» із визначенням ринкової вартості квартири станом на 06 червня 2019 року в розмірі 1 248 695 грн. Суд першої інстанції не приймав звіт про незалежну оцінку ТОВ «Верітас Епрайзер» для визначення остаточної ринкової вартості квартири, проте навів відповідні доводи і посилання заявника, що узгоджується з положеннями п. 3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України щодо зазначення мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи. При цьому, суд апеляційної інстанції погодився із запереченнями приватного виконавця Милоцького О.Л., що отримавши вказаний звіт від 06 червня 2019 року та достеменно знаючи про наявність відкритого виконавчого провадження, боржником та (або) її представником не надано такий звіт виконавцю. Поряд з цим, вказане, як і доводи з посиланням на постанову Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, не спростовує висновків суду щодо невідповідності оскаржуваного звіту про оцінку майна вимогам законодавства (т. 2 а.с. 142). При цьому, у іншій справі яка розглянута касаційним судом, оспорюваний звіт містив дані про огляд суб`єктом оціночної діяльності об`єкту оцінки - квартири, що свідчить про наявність інших фактичних обставин справи. Щодо визнання незаконними дій приватного виконавця про передачу на реалізацію арештованого майна. Відповідно до статті 41 Закону України «Про іпотеку», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи. Норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють приватному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки під час примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку». Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 10 грудня 2015 року у справі № 6-28цс15 та правовим висновком Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі № 466/9611/17. Визнавши недійсною оцінку нерухомого майна, проведену ТОВ «Експертна служба України» у межах процедури виконавчого провадження із вищенаведених підстав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо передачі на реалізацію арештованого майна за недійсною оцінкою. З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Особи, які беруть участь у справі, не оскаржували ухвалу районного суду в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 . Інші доводи апеляційної скарги зведені до тлумачення законодавства, цих висновків суду не спростовують, тому апеляційним судом відхилені. При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). На підставі ст. 141 ЦПК України понесені апелянтом судові витрати відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-382, 384 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича - залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення - 29 січня 2021 року. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець В.М. Ратнікова О.В. Борисова