Постанова 4824 № 753/4493/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 січня 2021 року м. Київ Справа №753/4493/20 Апеляційне провадження №22-ц/824/2339/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Колесника О.М. 01 жовтня 2020 року у м. Києві, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про зобов`язання здійснити перерахунок стягнутих судом грошових коштів, В С Т А Н О В И В У березні 2020 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд зобов`язати ПрАТ «Київміськбуд - 6», починаючи з 17 квітня 2015 року здійснити перерахунок стягнутих рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2003 року на його користь щомісячних виплат та стягнути з ПрАТ «Трест Київміськбуд - 6» на його користь щомісячні виплати по компенсації на: звичайний догляд - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати; сторонній догляд - 1 мінімальна заробітна плата; побутова допомога - 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на дату ухвалення судового рішення по цій справі. Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 травня 1984 року він отримав трудове каліцтво, внаслідок якого він став інвалідом 1-ої групи безстроково, втратив 100% професійної працездатності, втратив контроль над функціями тазових органів та потребує постійного стороннього догляду. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2003 року з ВАТ «Трест Київміськбуд - 6» на користь ОСОБА_1 було стягнуто безстроково щомісячні виплати по компенсації витрат на: звичайний догляд у розмірі 26, 60 грн/міс. (1,5 неоподаткованого мінімуму);сторонній догляд - 118, 00 грн/міс (1 мінімальна заробітна плата); побутова допомога - 8, 90 грн/міс (0, 5 неоподаткованого мінімуму). У зв`язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, позивач просив суд зобов`язати ПрАТ «Трест Київміськбуд - 6» здійснити перерахунок стягнутих на його користь вищевказаним рішення суду щомісячних виплат. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про зобов`язання здійснити перерахунок стягнутих судом грошових коштів - відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що 09 червня 2004 року ПрАТ «Київміськбуд - 6» передало управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві особову справу потерпілого ОСОБА_1 та позивач мав право на отримання і перерахунок щомісячних виплат, проте добровільно відмовився від отримання страхових виплат у 2004 році та у подальшому не звертався із заявами про поновлення таких виплат, соціальні виплати позивачу були припинені за його заявою. Не погодився із вищезазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 , ним було подано апеляційну скаргу, в якій він вказує на неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2017 року зобов`язано Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві здійснити перерахунок щомісячних виплат на ліки та памперси з 01 березня 2016 року. Вказує на те, що відмова позивача від соціальних виплат не може бути підставою для припинення проведення присуджених страхових виплат і не звільняє відповідача від проведення таких виплат. Зазначає, що відповідачем не було оскаржено розмір відшкодування шкоди, а було вказано що він є неналежним відповідачем. Також вказує на те, що згідно Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» сума витрат на необхідний догляд за потерпілим не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд; половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на постійний сторонній догляд; чверть розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати,- на побутове обслуговування. Враховуючи викладене, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності. Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2003 року позов ОСОБА_1 до ВАТ трест «Київміськбуд-6» задоволено частково. Стягнуто з ВАТ трест «Київміськбуд-6» вартість кімнатної крісло-коляски модель М-201 у розмірі 1 200 грн; вартість дорожньої крісло-коляски, модель 215 у розмірі 7 200 грн; компенсацію вартості санаторно-курортних путівок за 1999-2000 роки у розмірі 4 260 грн.; 14 990 грн на придбання транспортного засобу автомобіля «Таврія» з ручним керуванням; щомісячні виплати по компенсації за постільну білизну в сумі 42 грн. 31 коп.; 26 грн 60 коп. на звичайний догляд; 118 грн. на сторонній догляд; 8 грн 90 коп. на побутову допомогу; доповнення на додаткове харчування у розмірі 22 грн 80 коп.; витрати на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобіля у розмірі 89 грн. 29 коп. (а.с. 2). Відповідно до акту прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві №10/148 від 09 червня 2004 року будівельне управління №54 ВАТ «Трест Київміськбуд-6» передало управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві особову справу потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 25). Відповідно до постанови Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про продовження раніше призначеної страхової виплати № 10/476 від 10 червня 2004 року постановлено продовжити ОСОБА_1 раніше призначену щомісячну грошову суму, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 356,07 грн. Платежі провадити з 01 червня 2004 року безстроково. (а.с. 26-27). Постановою Верховного Суду по справі № 755/9304/15-ц від 19 грудня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Трест Київміськбуд-6», управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, третя особа - виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про перерахування стягнутих щомісячних виплат були встановлені обставини щодо нарахування управлінням страхових виплат ОСОБА_1 (а.с. 34-39). Постановою Верховного Суду по справі № 755/9304/15-ц від 19 грудня 2018 року встановлено, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду у м. Києві проводилися страхові виплати ОСОБА_1 у повному обсязі з червня по листопад 2004 року включно. Проте 30 листопада 2004 року Московським відділенням публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 5398/442 повернуті нараховані ОСОБА_1 за жовтень та листопад 2004 року кошти з припискою «повернуто в зв`язку з закриттям особового рахунку». ОСОБА_1 закрив особові рахунки та відмовився отримувати кошти, попередивши про це управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві листом від 13 грудня 2004 року, зазначивши, що він відмовляється отримувати будь-які кошти та мати будь-які стосунки з Фондом. Постановою управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві від 10 грудня 2004 року № 09/592-Зм ОСОБА_1 припинено виплату медичної та соціальної допомоги з 01 грудня 2004 року у зв`язку з його відмовою отримувати кошти від Фонду та закриття особового рахунку в банку. На час призначення та припинення відповідачем виплати позивачу страхових сум правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначав Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Згідно з частиною першою ст. 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у редакції, чинній на час призначення та припинення відповідачем виплати позивачу страхових сум, страхування від нещасного випадку здійснював Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов`язаних з виконанням ними трудових обов`язків, мали право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону (ч. 2 ст. 2). Пункт 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у редакції, чинній на час передачі особової справи позивача відповідачу, встановлював, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України також зазначеним у ст. 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності (до 1 квітня 2001 року) та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України мав сплачувати страхові виплати та надавати соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право було встановлено в судовому порядку (п.2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у редакції, чинній на час передання особової справи позивача відповідачу). Отже, з моменту передання відповідачем особової справи потерпілого ОСОБА_1 . Фонду чи його робочим органам в останніх виник обов`язок зі сплати потерпілому встановлених (присуджених) страхових виплат. Відповідно до п. 4 ч. 7 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про перерахунок страхових виплат, до переліку страхових виплат належать страхові витрати на медичну та соціальну допомогу. Фонд соціального страхування України фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров`я застрахованого (ч. 3 ст. 42). Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться в разі: 1) зміни ступеня втрати професійної працездатності; 2) зміни складу сім`ї померлого. Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає (ст. 37 Закону). Виходячи з наведених приписів законодавства обов`язок зі сплати та перерахунку позивачу присуджених страхових виплат перейшов до Фонду. Вказане, як встановив суд першої інстанції, підтверджується переданням ВАТ «Трест Київміськбуд-6» особової справи позивача до Фонду та прийняття останнім постанови від 10 червня 2004 року № 10/476 про продовження виплати позивачу призначеної страхової виплати. Разом з цим, Фонд згідно з його постановою від 10 грудня 2004 року № 09/592-3м припинив позивачу з 01 грудня 2004 року виплати на медичну та соціальну допомогу з огляду на його відмову одержувати такі виплати від відповідача та закриття позивачем рахунку в банку. Юридичною підставою для прийняття вказаної постанови стали, зокрема, приписи ст.38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 має право на отримання і перерахунок щомісячних виплат відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2003 року, однак він за своїм власним бажанням відмовився від отримання таких виплат від Фонду та в подальшому не звертався до Фонду із заявою про їх поновлення, в зв`язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні. При цьому слід також зазначити, що вказана правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 19 грудня 2018 року № 755/9304/15-ц; 09 жовтня 2019 року у справі №755/8405/15-ц від 05 травня 2020 року у справі №761/21898/16-ц. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на наявність у позивача закріпленого рішенням суду права на отримання виплат на медичну та соціальну допомогу, що призвело до невірного вирішення спору, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки суд не заперечував наявність у позивача права на отримання таких соціальних платежів, а зазначав про те, що він не дотримався визначеного законом порядку звернення за їх отриманням, оскільки не подав до Фонду заяви про поновлення страхових виплат та соціальних платежів. Сукупність вищезазначених обставин, аналіз та оцінка доводів апеляційної скарги приводять до висновку, що вказані доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, та не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи. За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: А.М. Андрієнко Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 28 січня 2021 року.