LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КАС ВС560/3102/20

від 26.01.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі №…

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 року м. Київ справа № 560/3102/20 адміністративне провадження № К/9901/29045/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 560/3102/20 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Львівській області, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, ухвалену суддею Шевчуком О.П. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Сушка О.О., суддів: Мацького Є.М., Залімського І.Г., УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Львівській області, Департаменту ДВС України Міністерства юстиції України, в якому просила: 1.1. визнати бездіяльність Державної виконавчої служби всіх рівнів щодо невиконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі №813/719/16 та рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року "Яворовенко та інші проти України"; 1.2. зобов`язати суб`єктів оскарження виконати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі №813/719/16 та рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року "Яворовенко та інші проти України"; 1.3. зобов`язати суб`єктів оскарження відновити виконавчі провадження, які вони незаконно закрили, не виконавши рішень всіх судів; 1.4. скасувати постанови про закриття виконавчих проваджень без виконання; 1.5. зобов`язати суб`єктів оскарження вжити заходів щодо накладання арешту на майно та активи боржників для виконання судових рішень в повному обсязі; 1.6. зобов`язати суб`єктів оскарження внести подання в правоохоронні органи щодо невиконання судових рішень; 1.7. накласти штраф на посадових осіб державної виконавчої служби, які саботують виконання судових рішень; 1.8. стягнути на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 20000 грн. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, залишеною без змін Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року, позовну заяву повернуто позивачці, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції 3. 03 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржниця просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року і направити справу на розгляд.

4. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржниця вказує, що вона не отримувала оскаржуваних постанов, а суд першої інстанції не врахував її клопотання про витребування даних постанов у відповідачів. Суддя О.П. Шевчук не мав розглядати дану справу, оскільки він став на захист відповідачів у справі №813/719/16 - Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, тобто, суддя був упереджений і зацікавлений, щоб дана справа не розглядалася. Скаржниця як інвалід 2-ї групи звільнена від сплати судового збору і вимоги суддів про його сплату є незаконними. У зв`язку з чим винесені судами попередніх інстанцій судові рішення скаржниця вважає незаконними та такими, що позбавили її права на судовий захист. 4.1. Крім того, у касаційній скарзі скаржницею заявлено клопотання про винесення окремої ухвали за фактами тривалого невиконання судових рішень, зловживання процесуальними правами, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення. 5. 03 листопада 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

6. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25 січня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України. Позиція інших учасників справи

8. Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

9. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

10. Згідно із ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

12. За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

13. Свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування позивач викладає у позовній заяві. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частини перша, друга статті 160 КАС України).

14. Згідно з частиною п`ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

15. За змістом частин першої - третьої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

16. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 та надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. 16.1. Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що у позовній заяві позивачка просить суд зобов`язати суб`єктів оскарження відновити виконавчі провадження, які вони незаконно закрили, не виконавши рішень всіх судів, скасувати постанови про закриття виконавчих проваджень без виконання, однак не конкретизує, які саме виконавчі провадження необхідно відновити, не вказує, які рішення судів не були виконані, та які постанови про закриття виконавчих проваджень необхідно скасувати. Позивачка просить скасувати постанови державного виконавця, однак не зазначає, які саме, та не додає їх копії до матеріалів позовної заяви, при цьому не додає докази про неможливість їх подання до суду, та не заявляє клопотання про їх витребування. Позивачка звертає позовні вимоги до Головного територіального управління юстиції у Львівській області та відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Львівській області. При цьому, відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Львівській області є структурним підрозділом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який є процесуальним правонаступником Головного територіального управління юстиції у Львівській області Головного управління юстиції у Львівській області, без статусу юридичної особи, а отже не може бути відповідачем по справі. 16.2. За таких обставин суд першої інстанції запропоновував позивачці усунути недоліки шляхом подання позовної заяви, доказів доданих до позовної заяви засвідчених відповідно до вимог статті 94 КАС України відповідно до кількості учасників справи з зазначенням відомостей, визначених у пунктах 2, 11 частини п`ятої статті 160 КАС України стосовно позивача та Департаменту ДВС України Міністерства юстиції України, вказати в кого знаходяться оригінали доказів, а також конкретизувати позовні вимоги з зазначенням оскаржених постанов державного виконавця та належним чином визначити відповідачів, а також надати належним чином завірені копії оскаржуваних рішень (постанов) органів державної виконавчої служби. 17. 02 липня 2020 до суду першої інстанції від позивачки надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали від 19 червня 2020 року, в якій позивачка вказує, що на виконання такої ухвали надано до суду заяву, виконану з урахуванням зауважень суду, в якій вказано реквізити сторін (номер телефону та електронну пошту), вказано у кого знаходяться оригінали доказів, застереження щодо неподання такого самого позову з тих самих підстав.

18. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 повторно залишено без руху та надано додатковий строк на виконання вказаної ухвали - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не раніше, ніж з дня закінчення карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. 18.1. Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що у поданій заяві позивачкою не конкретизовано позовні вимоги з зазначенням конкретних оскаржуваних постанов державних виконавців про закінчення виконавчих проваджень. Крім того, позивачка подала до суду копії повідомлення про прийняття та реєстрацію заяви та виконавчі листи, однак належним чином їх не завірила. 18.2. З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність встановлення позивачці строку для усунення виявлених недоліків, а саме: надати позовну заяву та її примірники для відповідачів конкретизувавши у ній позовні вимоги з зазначенням конкретних оскаржуваних постанов державного виконавця, а також надати докази завірені відповідно до статті 94 КАС України. 19. 23 липня 2020 подала заяву на усунення недоліків на виконання ухвали від 15 липня 2020 року позивачка. Однак, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 15 липня 2020 позивачкою не виконано, а виявлені судом недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто, а саме: не надано до суду конкретизованої позовної заяви та її примірників для відповідачів, у якій вказано позовні вимоги з зазначенням конкретних оскаржуваних постанов державного виконавця.

20. Відповідного до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

21. Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

22. Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

23. Постановляючи ухвалу від 03 серпня 2020 року про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали від 15 липня 2020 року про залишення позовної заяви без руху не виконано, а саме не надано до суду конкретизованої позовної заяви та її примірників для відповідачів, у якій вказано позовні вимоги з зазначенням конкретних оскаржуваних постанов державного виконавця.

24. Колегія суддів звертає увагу на те, що наведену у частині п`ятій статті 160 КАС України правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямоване на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

25. Однак, позивачкою не вказано, які саме постанови відповідачів про закриття виконавчого провадження вона оскаржує, не зазначено жодних їх реквізитів, що унеможливило їх ідентифікацію судом.

26. У поданій до суду 23 липня 2020 року заяві позивачка не уточнила змісту позовних вимог, натомість вказала, що не отримувала постанови про закриття виконавчих проваджень, які оскаржує. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачкою виявлені судом недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто.

27. Отже, доводи касаційної скарги щодо усунення позивачкою недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі від 15 липня 2020 року про залишення позовної заяви буз руху, не знайшли підтвердження.

28. Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги стосовно неправомірних вимог судів попередніх інстанцій про сплату судового збору, оскільки, як слідує із змісту постановлених ухвал про залишення позову без руху, суд першої інстанції незалишав позов без руху з підстав несплати судового збору та не зобов`язував позивачку сплатити судовий збір.

29. Щодо доводів касаційної скарги стосовно упередженості судді Шевчук О.П., то колегія суддів зауважує, що такі доводи могли бути підставою для заявлення відводу судді, однак за змістом матеріалів справи обґрунованих відводів означеному судді позивачка не заявляла.

30. Водночас, колегія суддів враховує, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, про що було зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 03 серпня 2020 року про повернення позовної заяви.

31. Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм процесуального права, відповідно підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

32. Вирішуючи клопотання скаржниці про винесення окремої ухвали колегія суддів виходить з наступного.

33. Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

34. Стаття 249 КАС України дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності.

35. Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

36. Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.

37. Суд касаційної інстанції зауважує, що адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, чи діяння яких визнаються протиправними.

38. Судом касаційної інстанції не встановлено порушення норм права, відтак правові підстави для постановлення окремої ухвали відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні вказаного клопотання належить відмовити. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

39. З огляду на викладене, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалили судові рішення з додержанням норм процесуального права.

40. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

41. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлені законні і обґрунтовані судові рішення, які ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

42. Отже, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. Висновки щодо розподілу судових витрат

43. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 560/3102/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»