Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/1281/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/1281/20 пров. № А/857/15639/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Іщук Л. П., суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В., за участю секретаря судового засідання - Гербут Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, постановлену головуючим суддею Комшелюк Т. О. у м. Рівному, про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певних дій, ВСТАНОВИВ: 26.02.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить: визнати за нею право на отримання з 01.08.1998 основної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 75 % від її мінімального розміру, а також підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат як непрацюючим пенсіонером та особою з інвалідністю ІІ групи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні їй перерахунку з 01.08.1998 основної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 75 % від її мінімального розміру, а також підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат як непрацюючому пенсіонеру та особі з інвалідністю ІІ групи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язати відповідача з часу призначення пенсії по інвалідності ІІ групи, яка пов`язана з Чорнобильською катастрофою, тобто з 01.08.1998, здійснити їй перерахунок та виплату з урахуванням проведених виплат, основної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 75 % від її мінімального розміру, а також підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат як непрацюючому пенсіонеру та особі з інвалідністю ІІ групи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язати відповідача нарахувати їй компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати основної та додаткової пенсії, а також підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, які були нараховані відповідно до постанов Сарненського районного суду Рівненської області від 22.09.2011 у справі № 1718/2-а-83/11 та від 29.08.2012 у справі № 1718/2-а-1547/11, однак своєчасно не виплачені. 20.03.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 15.01.2011 без зазначення кінцевої дати, а також додаткової та державної пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та 8 мінімальних пенсій відповідно, за віком за період з 01.01.2004 без зазначення кінцевої дати, оскільки спір між позивачем та територіальним органом Пенсійного фонду України, в якому остання перебувала на обліку, в цій частині вже вирішений постановами Сарненського районного суду Рівненської області від 29.08.2012 у справі № 1718/2-а-1547/11 та від 22.09.2012 у справі № 1718/2-а-93/11, які набрали законної сили. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.09.2020, зокрема, закрито провадження в адміністративній справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України в частині позовних вимог про: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 75 % від її мінімального розміру, починаючи з 01.01.2004 без обмеження кінцевим строком, а також підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 15 січня по 22 липня 2011 року, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату, з урахуванням проведених виплат, основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 75 % від її мінімального розміру, починаючи з 01.01.2004 без обмеження кінцевим строком, а також підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 15 січня по 22 липня 2011 року, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що, незважаючи на прийняті Сарненським районним судом Рівненської області постанови від 29.08.2012 у справі № 1718/2-а-1547/11 та від 22.09.2012 у справі № 1718/2-а-93/11, які набрали законної сили, відповідач надалі продовжує не виплачувати пенсійні виплати у належних їй розмірах, що свідчить про ігнорування набутого нею права на соціальний захист. В судове засідання з апеляційного розгляду справи учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав. Як встановлено з матеріалів справи, даний позов поданий до суду, оскільки позивач не погоджується з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нарахування та виплати їй з 01.08.1998 основної пенсії, додаткової пенсії, а також підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру та особі з інвалідністю ІІ групи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що, на її думку, суперечить вимогам статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Апеляційним судом встановлено, що частково зазначені обставини були досліджені Сарненським районним судом Рівненської області під час розгляду позовів ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області у справах № 1718/2-а-1547/11 та № 1718/2-а-93/11, які набрали законної сили. Так, в провадженні Сарненського районного суду Рівненської області перебувала на розгляді адміністративна справа № 1718/2-а-1547/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі виплатити ОСОБА_1 недораховані суми пенсії в кратному розмірі мінімальної заробітної плати та у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком на підставі статей 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 15.01.2011. Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 29.08.2012 у справі № 1718/2-а-1547/11 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 15.01.2011 по 19.01.2011 залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Вказана ухвала набрала законної сили 29.08.2012. Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 29.08.2012 у справі № 1718/2-а-1547/11 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 визначеного статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат та визначеної статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, тобто прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 20.01.2011 по 22.07.2011; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 визначене статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат та визначену статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, тобто прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 20.01.2011 по 22.07.2011 включно з урахуванням проведених виплат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вказана постанова набрала законної сили 21.11.2012. Крім цього, в провадженні Сарненського районного суду перебувала адміністративна справа № 1718/2-а-93/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, як особі віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи інвалідності, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою, згідно зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком відповідно за період з 01.01.2004 та надалі. Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 22.09.2012 у справі № 1718/2-а-93/11 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 01.01.2004 по 05.06.2010 залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Вказана ухвала набрала законної сили 22.09.2012. Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 22.09.2012 у справі № 1718/2-а-93/11 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до положень статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.06.2010; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 як особі віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи інвалідності, пов`язаною з Чорнобильською катастрофою, державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком відповідно до положень статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 06.06.2010 з урахуванням виплачених сум. Вказана постанова набрала законної сили 11.12.2012. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаними вище судовими рішеннями був вирішений спір між позивачем та територіальним органом Пенсійного фонду України, в якому ОСОБА_1 перебувала на обліку, в частині вимог, що стосуються нарахування та виплати доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 15.01.2011 по 22.07.2011, а також додаткової та державної пенсій, передбачених відповідно статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та 8 мінімальних пенсій за віком, починаючи з 01.01.2004. Разом з тим, слід зазначити, що за змістом положень пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Натомість, суд першої інстанції не надав оцінки підставам позову у даній справі та у справах № 1718/2-а-1547/11 і № 1718/2-а-93/11. Зокрема, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що підставою позову у даній справі є невідповідність дій відповідача щодо нарахування та виплати основної пенсії, додаткової пенсії, а також підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру та особі з інвалідністю ІІ групи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи вимогам чинного законодавства, а саме, позивач покликається на те, що визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2011, 2012, 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України. Зазначає, що в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідач повинен був нараховувати і виплачувати державну та додаткову пенсії у розмірах, визначених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Натомість, у справах № 1718/2-а-1547/11 та № 1718/2-а-93/11 підстави позову були відмінні від тих, що зазначені ОСОБА_1 у позовній заяві в даній справі, а саме, щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, як особі віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи інвалідності, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою, згідно зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком відповідно за період з 23.07.2011, відтак, в цій частині провадження у даній справі не підлягає закриттю. З огляду на викладене, суд першої інстанції не врахував вказані вище обставини і дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 23.07.2011 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи у наведеній вище частині позовних вимог, і відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, наданих статтею 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в цій частині та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 238, 310, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року про закриття провадження в адміністративній справі ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % від її мінімального розміру з 23 липня 2011 року відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату, з урахуванням проведених виплат, основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % від її мінімального розміру, починаючи з 23 липня 2011 року, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - скасувати, справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В решті ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року про закриття провадження в адміністративній справі № 460/1281/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 28.01.2021