Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/7401/2020
від 20.01.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 р.Справа № 520/7401/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: П`янової Я.В. , Перцової Т.С. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/7401/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2020р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" до 1) Головного управління ДПС у Харківській області, 2) Державної податкової служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1451318/24472488 від 06.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1449165/24472488 від 04.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 10.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1449722/24472488 від 05.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 12.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1455468/24472488 від 13.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 14.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1449166/24472488 від 04.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 15.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505756/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 08.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505768/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 09.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505759/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 10.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505760/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 12.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505763/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 13.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505762/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 17.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505764/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 19.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505767/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 20.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505765/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 22.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505766/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 26.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505761/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 27.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505758/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 18.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505757/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 21.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505769/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 29.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520047/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 02.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520042/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №27 від 03.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520043/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №28 від 05.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520044/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №29 від 07.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520039/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 11.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1520041/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 12.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520045/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №32 від 13.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520046/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №33 від 14.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Витязь", датою її фактичного подання на реєстрацію: №1 від 03.01.2020 року; №2 від 10.01.2020 року; №3 від 12.01.2020 року; №4 від 14.01.2020 року; №5 від 15.01.2020 року; №10 від 08.02.2020 року; №11 від 09.02.2020 року; №12 від 10.02.2020 року; №13 від 12.02.2020 року; №14 від 13.02.2020 року; №15 від 17.02.2020 року; №18 від 19.02.2020 року; №19 від 20.02.2020 року; №21 від 22.02.2020 року; №23 від 26.02.2020 року; №24 від 27.02.2020 року; №16 від 18.02.2020 року; №20 від 21.02.2020 року; №25 від 29.02.2020 року; №26 від 02.03.2020 року; №27 від 03.03.2020 року; №28 від 05.03.2020 року; №29 від 07.03.2020 року; №30 від 11.03.2020 року; №31 від 12.03.2020 року; №32 від 13.03.2020 року; №33 від 14.03.2020 року. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" (вул.Центральна, буд.5, с.Пісчанка, Красноградський район, Харківська область, 63332, код ЄДРПОУ 24472488) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 26275 (двадцять шість тисяч двісті сімдесят п`ять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704). Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" (вул.Центральна, буд.5, с.Пісчанка, Красноградський район, Харківська область, 63332, код ЄДРПОУ 24472488) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 26275 (двадцять шість тисяч двісті сімдесят п`ять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДРПОУ 43005393). Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Стверджує про правомірність спірних рішень та вважає, що комісія Головного управління ДПС у Харківській області під час їх прийняття дійла на підставі, в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 15.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Витязь" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" (покупець) укладено договір №1/01 про закупівлю зернової продукції. На виконання умов вищевказаного договору поставки, ТОВ "Витязь" в період з 01.01.2020 року по 25.03.2020 року поставило ТОВ "Агро-Овен" 1423 тони кукурудзи загальною вартістю 6937852 грн, в тому числі ПДВ 1156308 грн. На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано первинну документацію, зокрема: копії статичних звітів №4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019, статичних звітів №29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду; копії накладних про передачу товару; копії товарно-транспортних накладних на перевозку товару; копії реєстрів товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості кожної окремої партії; копії рахунків-фактур на оплату товару та копії банківських документів щодо оплати товару. В подальшому, за першою подією (поставки товару на адресу ТОВ "Агро-Овен"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Витязь" складено та направлено на реєстрацію Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 03.01.2020 року; №2 від 10.01.2020 року; №3 від 12.01.2020 року; №4 від 14.01.2020 року; №5 від 15.01.2020 року; №10 від 08.02.2020 року; №11 від 09.02.2020 року; №12 від 10.02.2020 року; №13 від 12.02.2020 року; №14 від 13.02.2020 року; №15 від 17.02.2020 року; №18 від 19.02.2020 року; №19 від 20.02.2020 року; №21 від 22.02.2020 року; №23 від 26.02.2020 року; №24 від 27.02.2020 року; №16 від 18.02.2020 року; №20 від 21.02.2020 року; №25 від 29.02.2020 року; №26 від 02.03.2020 року; №27 від 03.03.2020 року; №28 від 05.03.2020 року; №29 від 07.03.2020 року; №30 від 11.03.2020 року; №31 від 12.03.2020 року; №32 від 13.03.2020 року; №33 від 14.03.2020 року. Однак ТОВ "Витязь" було отримано квитанції, згідно яких реєстрація вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. Також в квитанціях зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На виконання вищевказаного, позивачем було надано до контролюючого органу необхідні документи, що підтверджується повідомленнями про подання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 03.01.2020 року; №2 від 10.01.2020 року; №3 від 12.01.2020 року; №4 від 14.01.2020 року; №5 від 15.01.2020 року; №10 від 08.02.2020 року; №11 від 09.02.2020 року; №12 від 10.02.2020 року; №13 від 12.02.2020 року; №14 від 13.02.2020 року; №15 від 17.02.2020 року; №18 від 19.02.2020 року; №19 від 20.02.2020 року; №21 від 22.02.2020 року; №23 від 26.02.2020 року; №24 від 27.02.2020 року; №16 від 18.02.2020 року; №20 від 21.02.2020 року; №25 від 29.02.2020 року; №26 від 02.03.2020 року; №27 від 03.03.2020 року; №28 від 05.03.2020 року; №29 від 07.03.2020 року; №30 від 11.03.2020 року; №31 від 12.03.2020 року; №32 від 13.03.2020 року; №33 від 14.03.2020 року. Як вбачається з квитанцій отриманих позивачем при спробі реєстрації податкових накладних, вказані податкові накладні прийняті, однак їх реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної суб`єктом владних повноважень вказано наступне: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/PK в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1005 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ПН/PK відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" та "Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріям ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Позивачем надіслано пояснення стосовно спірних податкових накладних, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та надано документи первинного бухгалтерського обліку. Однак, комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної податкової служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1451318/24472488 від 06.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1449165/24472488 від 04.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 10.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1449722/24472488 від 05.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 12.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1455468/24472488 від 13.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 14.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1449166/24472488 від 04.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 15.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505756/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 08.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505768/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 09.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505759/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 10.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505760/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 12.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505763/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 13.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505762/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 17.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505764/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 19.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505767/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 20.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505765/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 22.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505766/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 26.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505761/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 27.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505758/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 18.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505757/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 21.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1505769/24472488 від 31.03.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 29.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520047/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 02.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520042/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №27 від 03.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520043/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №28 від 05.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520044/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №29 від 07.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520039/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 11.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1520041/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 12.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520045/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №32 від 13.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1520046/24472488 від 09.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №33 від 14.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятих ним рішень. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 21.02.18 №117 (надалі - Порядок №117), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Пунктами 6, 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. За приписами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня. Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується. За приписами пункту 28 названого Порядку податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520). Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій. При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом. Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів. Зі змісту залучених до матеріалів справи електронних квитанцій судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що оскільки обсяг постачання товару/послуги 1005 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, то вказана операція відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, ПН/PK відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку", а платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 «Критеріям ризиковості платника податку». Однак, наведене формулювання, на переконання суду, є грубим порушенням принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, адже у квитанціях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Також, колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Отже, на думку суду, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про зупинення реєстрації податкових накладних. Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Абзацем 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування. Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування". Проте, в рішенні відповідачем зазначено, що ТОВ "Витязь" не надано копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; розрахункових документів та/або банківських виписок. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, після зупинення реєстрації податкових накладних, позивачем подані контролюючому органу письмові пояснення разом з копіями документів щодо виконання умов договору №1/01 на поставку кукурудзи від 15.01.2019, що підтверджується наданими представником позивача доказами у справі. Однак за результатами розгляду цих документів комісією ухвалено рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних. При цьому у якості підстави для відмови у реєстрації податкових накладних лише процитовано положення пункту 14 Порядку №117, а саме - шостий абзац цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані. Наведене є підставою для висновку про невідповідність спірних рішень критерію обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, що визначений частиною другою статті 2 КАС України. Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.11.19 у справі №560/279/19. Суд враховує, що дії платника податків зі складення податкових накладних за фактом підписання сторонами видаткової накладної про відвантаження товарів покупцю відповідають вимогам статей 185, 187 ПК України щодо визначення першої з подій, з настанням якої у постачальника виникає обов`язок скласти податкову накладну. За вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача достатніх підстав для складення податкових накладних. Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних. Враховуючи суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд дійшов висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних, складених ТОВ "Витязь", та, як наслідок, протиправність рішень контролюючого органу про відмову в їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стосовно позовних вимог позивача про зобовязання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Витязь", датою її фактичного подання на реєстрацію: №1 від 03.01.2020 року; №2 від 10.01.2020 року; №3 від 12.01.2020 року; №4 від 14.01.2020 року; №5 від 15.01.2020 року; №10 від 08.02.2020 року; №11 від 09.02.2020 року; №12 від 10.02.2020 року; №13 від 12.02.2020 року; №14 від 13.02.2020 року; №15 від 17.02.2020 року; №18 від 19.02.2020 року; №19 від 20.02.2020 року; №21 від 22.02.2020 року; №23 від 26.02.2020 року; №24 від 27.02.2020 року; №16 від 18.02.2020 року; №20 від 21.02.2020 року; №25 від 29.02.2020 року; №26 від 02.03.2020 року; №27 від 03.03.2020 року; №28 від 05.03.2020 року; №29 від 07.03.2020 року; №30 від 11.03.2020 року; №31 від 12.03.2020 року; №32 від 13.03.2020 року; №33 від 14.03.2020 року., суд зазначає наступне. Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)". Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи позивача, є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Витязь", датою її фактичного подання на реєстрацію: №1 від 03.01.2020 року; №2 від 10.01.2020 року; №3 від 12.01.2020 року; №4 від 14.01.2020 року; №5 від 15.01.2020 року; №10 від 08.02.2020 року; №11 від 09.02.2020 року; №12 від 10.02.2020 року; №13 від 12.02.2020 року; №14 від 13.02.2020 року; №15 від 17.02.2020 року; №18 від 19.02.2020 року; №19 від 20.02.2020 року; №21 від 22.02.2020 року; №23 від 26.02.2020 року; №24 від 27.02.2020 року; №16 від 18.02.2020 року; №20 від 21.02.2020 року; №25 від 29.02.2020 року; №26 від 02.03.2020 року; №27 від 03.03.2020 року; №28 від 05.03.2020 року; №29 від 07.03.2020 року; №30 від 11.03.2020 року; №31 від 12.03.2020 року; №32 від 13.03.2020 року; №33 від 14.03.2020 року.. Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року по справі № 520/7401/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 28.01.2021 року