Постанова Північний апеляційний господарський суд № 927/760/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" січня 2021 р. Справа№ 927/760/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Гаврилюка О.М. суддів: Суліма В.В. Ткаченка Б.О. секретар судового засідання Нікітенко А.В. за участю представників сторін: від позивача: не з`явився; від відповідача: не з`явився; розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2020 (повний текст рішення складено та підписано 29.10.2020) у справі № 927/760/20 (суддя Фесюра М.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" про стягнення 368 839,39 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" про стягнення 368 839,39 грн. суми страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст.8, 27 Закону України "Про страхування", ч. 1 ст. 1172, ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України. Також у поданій заяві позивач просить суд поновити строк позовної давності та захистити порушене право. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2020 у справі № 927/760/20 в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивоване тим, що позивачем не надано суду доказів підтверджуючих звернення до ПрАТ "УТСК", як страхувальника винуватця ДТП за отриманням виплаченого страхового відшкодування, тобто не реалізував право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Доказів відмови страховика відповідача у виплаті позивачу суми страхового відшкодування суду також не надано. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2020 у справі № 927/760/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" про стягнення 368 839,39 грн., та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами. Скаржник вказує на те, що належним чином завіреної копії полісу № АІ9053167 до матеріалів справи не надано, у зв`язку із чим встановити умови та розмір відповідальності ПрАТ "УТСК" перед потерпілим встановити не можливо. Скаржник зазначає, що звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою здійснення такого страхового відшкодування, яка не виключає право особи безпосередньо звернутись до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування, що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к. На думку скаржника, суд першої інстанції, встановивши, що ліміт відповідальності за полісом АІ № 9053167 (50 000,00 грн.) не покриває суми сплаченого ПрАТ "СК "АХА Страхування" страхового відшкодування потерпілому в розмірі 368 839,39 грн., повинен був застосувати положення ст. 1194 ЦК України, шляхом часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача різниці між лімітом відповідальності за полісом АІ9053167 та фактичним розміром шкоди 368 839,39 грн., тобто суму в розмірі 319 339,39 грн. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у відзиві, наданому суду 16.01.2020, просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2020 у справі № 927/760/20 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення, вказуючи на те, що відомості про наявність та чинність страхового полісу у іншого учасника ДТП (а/м ВАЗ 21213) містяться в інформації з єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, також інформація про наявність такого полісу міститься у довідці про дорожньо-транспортну пригоду від 01.12.2016 № 3016331449765597, яку позивач додав до позову, в цій же довідці зазначено про власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21213 - СТОВ "Пальміра" та його водія. На думку відповідача, пропустивши строк звернення за відшкодуванням до страховика ПрАТ "СК "Українська Транспортна", позивач намагається перекласти обов`язок відшкодувати шкоду на страховика, відповідальність якого застрахована і який захищений Законом від такого обов`язку. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 927/760/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2020 у справі № 927/760/20 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Скаржником протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують доплату судового збору, шляхом подання відповідної заяви. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2020 у справі № 927/760/20. Закінчено проведення підготовчих дій. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2020 у справі № 927/760/20. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 28.01.2021. Явка учасників у судове засідання 27.01.2021 від скаржника (позивача) через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Представник відповідача у судове засідання, призначене на 28.01.2021, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи. Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 21.10.2016 о 10 год. 05 хв. на а/дорозі Київ-Суми-Юнаківка 209 км 200м. сталася ДТП за участю двох транспортних засобів: "ВАЗ 21213" д.н.з. НОМЕР_1 , що належить СТОВ "Пальміра", під керуванням ОСОБА_1 та "Volkswagen Transporter" д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Інфокс", під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Роменського ВП ГУНП в Сумській області № 3016331449765597 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 13-14) Вказана довідка містить інформацію про наявність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: АІ 9053167 з терміном дії до 31.12.2016 ПрАТ СК "Українська транспортна" - щодо ВАЗ 21213" д.н.з. НОМЕР_1 та полісу АК 4754918 АТ СК "АХА Страхування" щодо автомобіля "Volkswagen Transporter" д.н.з. НОМЕР_2 . Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09.08.2017 провину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, було доведено, провадження у справі закрито відповідно до п. 7 ст. 247 КупАП (а.с. 15-16). ОСОБА_2 звернувся з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 02.11.2016. Відповідно до рахунку №С4292277-1 від 22.11.2016 та рахунку №С4302716 від 28.02.2017 було складено розрахунки страхового відшкодування та страхові акти № АХА 2181276 від 12.12.2016, № АХА2193980 від 02.03.2017 та виплачено потерпілому суму страхового відшкодування у розмірі 368 839,39 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 313367 від 03.03.2017 та № 290358 від 03.03.2016 (а.с. 65-66). 16.04.2019 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" суму страхового відшкодування в розмірі 368 839, 39 грн. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13.11.2019 у справі №585/1392/19 було встановлено, що ОСОБА_1 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з СТОВ "Дружба-Нова", а тому суд відмовив у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , оскільки такий позов було подано до неналежного відповідача. Оскільки позивач у межах строку позовної давності до 22.10.2019 звернувся з позовом про стягнення суми страхового відшкодування з ОСОБА_1 , а про перебування останнього у трудових відносинах з відповідачем стало відомо з дати набрання рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області - 13.12.2019, що обумовило недотримання строків звернення до господарського суду з незалежних від позивача обставин, що на думку останнього є підставою для поновлення строків для захисту порученого права в суді та просить суд стягнути з СТОВ "Дружба-Нова", як роботодавця на час завдання шкоди ОСОБА_1 на користь позивача 368 839, 39 грн страхового відшкодування. Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. У встановлений ухвалою господарського суду від 22.09.2020 строк відповідачем копію страхового полісу №АІ9053167 суду не надано. Разом з тим, довідка Роменського ВП ГУНП в Сумській області № 3016331449765597 про дорожньо-транспортну пригоду від 01.12.2016, додана позивачем до позовної заяви, містить відомості про наявність у ОСОБА_1 полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ СК "Українська транспортна" № АІ9053167 з терміном дії до 31.12.2016. Відповідно до змісту глави 82 ЦК України законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Тлумачення положень статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Виходячи із наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП, з вини водія, який виконував трудові обов`язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Так, відповідно до інформації з офіційної сторінки Моторного (транспортного) страхового бюро України розміщеної за посиланням https://policy-web.mtsbu.ua/ поліс № АІ9053167 станом на 21.10.2016 є діючим, застрахований транспортний засіб ВАЗ НОМЕР_1 , страхова компанія ПрАТ "УТСК", м. Київ, вул. Січових Стрільців 37-41, 5 пов. +38 (044) 303-97-70, utico@utico.com.ua. Крім того, інформація про наявність такого полісу міститься у довідці про дорожньо-транспортну пригоду від 01.12.2016 № 3016331449765597, яку позивач додав до позову, в цій же довідці зазначено про власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21213 - СТОВ "Пальміра" та його водія. Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що посилання позивача щодо необізнаності про застрахування транспортного засобу винуватця ДТП є такою, що не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи. Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" про стягнення 368 839,39 грн. страхового відшкодування, враховуючи відсутність доказів підтверджуючих звернення до ПрАТ "УТСК", як страхувальника винуватця ДТП за отриманням виплаченого страхового відшкодування, тобто не реалізував право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність та відсутність доказів відмови страховика відповідача у виплаті позивачу суми страхового відшкодування. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, зазначила про те, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, тому обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 153/1565/18. Твердження позивача про те, що суд першої інстанції, встановивши, що ліміт відповідальності за полісом АІ № 9053167 (50 000,00 грн.) не покриває суми сплаченого ПрАТ "СК "АХА Страхування" страхового відшкодування потерпілому в розмірі 368 839,39 грн., повинен був застосувати положення ст. 1194 ЦК України, шляхом часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача різниці між лімітом відповідальності за полісом АІ9053167 та фактичним розміром шкоди 368 839,39 грн., тобто суму в розмірі 319 339,39 грн., є безпідставним, оскільки у стягненні різниці між лімітом відповідальності та фактичним розміром шкоди, позов є передчасним, виходячи зі змісту ст. 1194 ЦК України. Посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 465/4621/16-к також є безпідставним, оскільки обставини справи № 465/4621/16-к є відмінними від обставин справи № 927/760/20 та стосуються лише можливості подання позову без дотримання позасудової процедури. Твердження скаржника про неможливість встановити умови та розмір відповідальності ПрАТ "УТСК" перед потерпілим є безпідставним та не спростовує факт відсутності звернення до страховика відповідача та не є підставою для звернення безпосередньо до завдавала шкоди. Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки. . Для окремих видів вимог законом встановлюється спеціальна позовна давність (ст. 257, 258 ЦК України) Частиною 5 статті 267 ЦК України визначено - якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Так, у зв`язку із відмовою в позові з підстав його необґрунтованості, підстави для застосування інституту позовної давності відсутні. З огляду на вказане вище, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що позовна вимога позивача про стягнення 368 839,39 грн. суми страхового відшкодування, є такою, що не підтверджена матеріалами справи та не відповідає чинному законодавству. Колегія суддів вважає рішення Господарського Чернігівської області від 29.10.2020 у справі № 927/760/20 про відмову у задоволенні позову законним та таким, що підлягає залишенню без змін. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було. Скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав його зміни або скасування не вбачається. Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2020 у справі № 927/760/20 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі № 927/760/20 слід залишити без змін. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2020 у справі № 927/760/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2020 у справі № 927/760/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС".

4. Справу № 927/760/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області. Повний текст постанови складено 28.01.2021. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя О.М. Гаврилюк Судді В.В. Сулім Б.О. Ткаченко