Постанова 4824 № 756/5924/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2021 року м. Київ справа № 756/5924/19 провадження №22-ц/824/863/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г., за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року /суддя Жук М.В./ у справі за позовом ОСОБА_1 до Оболонського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Прокуратури міста Києва, Головного управління національної поліції у місті Києві, Подільського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Печерського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, - В С Т А Н О В И В: Позивач звернулась з вимогами про стягнення солідарно з відповідачів 396 949 грн. 85 коп. матеріальної шкоди та 500 000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. /т. 2 а.с. 93-97/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, задовольнивши вимоги у розмірі солідарного стягнення з відповідачів 315 968 грн матеріальної шкоди та 500 000 моральної шкоди. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема, відповідачами у відзивах не спростовані її доводи щодо невиконання численних рішень судів чим їй завдані моральні страждання. Вказувала, що суд першої інстанції, в разі недостатності доказів її моральних страждань, міг призначити судову психологічну експертизу. Наголошувала, що суддею порушено ст.ст. 349, 352, 358, 364 КПК України щодо визначення обсягу доказів та порядку їх дослідження, допиту свідків, судових дебатів, яких не відбулось. Судом першої інстанції порушено ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, ст.ст. 19, 56 Конституції України та не встановлювалось невиконання численних ухвал судів. Наголошувала, що нею подано позов на підставі ст.ст. 23, 1174 ЦК України про компенсацію моральної шкоди, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в рішеннях за 2016-2017 роки. Зазначала, що її психічний стан підтверджувався показами чотирьох свідків, що судом не відображено у рішенні. Вказувала, що за її заявами від 15.02.2016 року, 01.02.2016 року, 14.02.2018 року, 03.04.2017 року до ЄРДР внесено відомості № 12016100050001666, № 120141000700004078, № 42018101030000028, № 42017100000000780 та на підставі ухвал суду від 30.08.2018 року, 21.12.2017 року внесено відомості до ЄРДР за № 52018000000000418, № 42018100000000. Ухвалою Печерського районного суду від 23.05.2018 року її скаргу задоволено, зобов`язано уповноважених осіб прокуратури м. Києва розглянути її клопотання від 23.04.2018 року № 1141-А. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києві від 08.10.2018 року її скаргу задоволено частково та зобов`язано прокурора Київської місцевої прокуратури № 5, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016100050001666 від 15.02.2016 року, здійснити її повідомлення про відмову у задоволенні її клопотання від 05.09.2018 року № 706 у кримінальному провадженні одним із способом, передбачених ст. 136 КПК. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києві від 28.08.2018 року її скаргу задоволено та зобов`язано прокурора Київської місцевої прокуратури № 5, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016100050001666 від 15.02.2016 року розглянути клопотання її від 10.08.2018 року, зареєстроване за № 8955вх, відповідно до вимог ст. 220 КПК України. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2018 року її скаргу задоволено, зобов`язано прокурора м. Києва розглянути її скаргу від 08.10.2018 року №2646-П в порядку та строки, передбачені ч.2 ст.308 КПК України. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 27.02.2019 року її скаргу задоволено, зобов`язано Подільське УП ГУ НП у м. Києві розглянути її клопотання від 13.11.2018 року, яке було отримано Подільським УП ГУ НП у м. Києві 13.11.2018 року в рамках кримінального провадження № 120141000700004078 від 11.06.2014 року. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 18.03.2019 року її скаргу та скаргу ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправною бездіяльність слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Семчука А.І., зобов`язано слідчого Подільського УП ГУ НП у м. Києві розглянути її клопотання та клопотання ОСОБА_3 № 2079 від 21.02.2018 року, яке було отримано Подільським УП ГУ НП у м. Києві 21.02.2018 року в рамках кримінального провадження № 120141000700004078 від 11.06.2014 року. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2019 року її скаргу задоволено, зобов`язано уповноваженого прокурора Генеральної прокуратури України розглянути її скаргу від 19.09.2018 року за № 33 відповідно до ст. 308 КПК України. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20.03.2019 року її скаргу задоволено, зобов`язано прокурора м. Києва Говду Р.М. або іншого уповноваженого прокурора розглянути в порядку ст. 308 КПК України скаргу її як потерпілої на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадження № 42018100000000104 (вх. № 131 від18.01.2019 року), про що її повідомити. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 26.04.2019 року її скаргу та скаргу ОСОБА_2 задоволено, зобов`язано Подільське УП ГУ НП у м. Києві розглянути її клопотання та клопотання ОСОБА_3 про проведення слідчих дій від 21.01.2019 року, яке було отримано Подільським управлінням поліції ГУ НП в м. Києві 21.01.2019 рок в рамках кримінальне провадження № 120141000700004078. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25.06.2019 року її скаргу та скаргу ОСОБА_3 задоволено, зобов`язано уповноважених осіб Подільського УП ГУ НП у м. Києві розглянути її клопотання та ОСОБА_3 від 09.01.2019 року про надання інформації по кримінальному провадженні та проведення слідчих дій в межах кримінального провадження № 120141000700004078. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29.07.2019 року її скаргу задоволено частково, скасовано постанову від 30.05.2019 року старшого слідчого в ОСВ СУ ГУ НП у м. Києві Євтушенка Н.М. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52018000000000421 від 03.05.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15.08.2019 року її скаргу задоволено, зобов`язано слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, який здійснює досудове розслідування у рамках кримінального провадження № 42018101030000028, вчинити одну з дій, передбачених ст. 220 КПК України. Зважаючи на численні процесуальні рішення судів, та понесені нею моральні страждання і матеріальну шкоду, просила стягнути солідарно з Оболонського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Прокуратури міста Києва, Головного управління національної поліції у місті Києві, Подільського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Печерського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві 396 949 грн. 85 коп. матеріальної шкоди та 500 000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди. Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, з відзивами на апеляційну скаргу не звертались, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, яка з`явилась у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що за заявами позивачки від 15.02.2016 року, 01.02.2016 року, 14.02.2018 року, 03.04.2017 року до ЄРДР внесено відомості № 12016100050001666, № 120141000700004078, № 42018101030000028, № 42017100000000780 та на підставі ухвал суду від 30.08.2018 року, 21.12.2017 року внесено відомості до ЄРДР за № 52018000000000418, № 42018100000000 (т. 1 а.с. 203,205-206, 207-208, 210, 212, 213). Ухвалою Печерського районного суду від 23.05.2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано уповноважених осіб прокуратури м. Києва розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.04.2018 року № 1141-А (т. 1 а.с. 147). Ухвалою Оболонського районного суду міста Києві від 08.10.2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано прокурора Київської місцевої прокуратури № 5, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016100050001666 від 15.02.2016 року, здійснити повідомлення ОСОБА_1 про відмову у задоволенні її клопотання від 05.09.2018 року № 706 у кримінальному провадженні одним із способом, передбачених ст. 136 КПК (т. 1 а.с. 31). Ухвалою Оболонського районного суду міста Києві від 28.08.2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано прокурора Київської місцевої прокуратури № 5, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016100050001666 від 15.02.2016 року розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.08.2018 року, зареєстроване за № 8955вх, відповідно до вимог ст. 220 КПК України (т.1 а.с. 34). Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано прокурора м. Києва розглянути її скаргу від 08.10.2018 року №2646-П в порядку та строки, передбачені ч.2 ст.308 КПК України (т.1 а.с.145). Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 27.02.2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано Подільське УП ГУ НП у м. Києві розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.11.2018 року, яке було отримано Подільським УП ГУ НП у м. Києві 13.11.2018 року в рамках кримінального провадження № 120141000700004078 від 11.06.2014 року (т. 1 а.с. 43). Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 18.03.2019 року скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправною бездіяльність слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Семчука А.І., зобов`язано слідчого Подільського УП ГУ НП у м. Києві розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 № 2079 від 21.02.2018 року, яке було отримано Подільським УП ГУ НП у м. Києві 21.02.2018 року в рамках кримінального провадження № 120141000700004078 від 11.06.2014 року (т. 1 а.с. 43). Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано уповноваженого прокурора Генеральної прокуратури України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 19.09.2018 року за № 33 відповідно до ст. 308 КПК України (т.1 а.с. 38). Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20.03.2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано прокурора м. Києва Говду Р.М. або іншого уповноваженого прокурора розглянути в порядку ст. 308 КПК України скаргу потерпілої ОСОБА_1 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадження № 42018100000000104 (вх. № 131 від18.01.2019 року), про що її повідомити (т.1 а.с. 145). Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 26.04.2019 року скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено, зобов`язано Подільське УП ГУ НП у м. Києві розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про проведення слідчих дій від 21.01.2019 року, яке було отримано Подільським управлінням поліції ГУ НП в м. Києві 21.01.2019 рок в рамках кримінальне провадження № 120141000700004078 (т.1 а.с. 40). Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25.06.2019 року скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 задоволено, зобов`язано уповноважених осіб Подільського УП ГУ НП у м. Києві розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 09.01.2019 року про надання інформації по кримінальному провадженні та проведення слідчих дій в межах кримінального провадження № 120141000700004078 (т.1 а.с. 74). Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29.07.2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано постанову від 30.05.2019 року старшого слідчого в ОСВ СУ ГУ НП у м. Києві Євтушенка Н.М. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52018000000000421 від 03.05.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування (т.1 а.с. 144). Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15.08.2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, який здійснює досудове розслідування у рамках кримінального провадження № 42018101030000028, вчинити одну з дій, передбачених ст. 220 КПК України (т. 1 а.с. 149). Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 від 06.11.2019 року постанову слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві Шарлай Д.А. про закриття кримінального провадження № 12016100050001666 скасовано та направлено матеріали кримінального провадження до СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві для подальшого досудового розслідування (т.1 а.с. 227-228). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався нормами ч. 1 ст. 13 ЦПК України якою встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України). ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державної влади. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173, 1174 цього Кодексу). Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Встановивши, що для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач у цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди у розумінні ст.ст. 1166, 1167, 1174 ЦК України. Отже сам факт винесення слідчими суддями процесуальних ухвал, якими за результатами розгляду скарг позивачки зобов`язано відповідачів внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, розглянути її клопотання чи вчинити інші процесуальні дії, або постанови прокурора з процесуальних питань, на стадії досудового розслідування не тягне наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії відповідачів заподіяли позивачці матеріальної чи моральної шкоди. Судовий контроль на стадії досудового розслідування, внаслідок якого постановлені зазначені позивачкою ухвали слідчих суддів чи постанови прокурора, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідачів і притягнення їх до цивільно-правової відповідальності. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.05.2020 року у цивільній справі № 638/8636/17-ц. Враховуючи, що при розгляді справи ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної їй шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями відповідачів, що на підставі ст.ст. 13 та 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення її позовних вимог. Доводи апеляційної скарги щодо процесуальних порушень суду першої інстанції, колегією суддів не приймаються до уваги, як такі, що зводиться до суб`єктивних міркувань апелянта. Доводи щодо не повного дослідження судом першої інстанції обставин справи, недопиту свідків задля визначення моральної шкоди та не призначення судової експертизи, колегією суддів також не приймаються до уваги, з огляду на диспозитивність цивільного судочинства. Саме на позивача покладається обов`язок довести понесену як моральну так і матеріальну шкоду, в суді першої інстанції клопотань про призначення експертизи не заявлялось. Наголошує також додатково і колегія суддів апеляційного суду на вимоги щодо солідарного стягнення з Оболонського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Прокуратури міста Києва, Головного управління національної поліції у місті Києві, Подільського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Печерського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві 396 949 грн. 85 коп. матеріальної шкоди та 500 000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди. Так, солідарна відповідальність це один із різновидів цивільно-правової відповідальності. Солідарна відповідальність це відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо. Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом чи договором. Так, у ст. 1190 Цивільного кодексу України зазначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Водночас, доказів, що Оболонське управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Прокуратура міста Києва, Головне управління національної поліції у місті Києві, Подільське управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Печерське управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві, Дніпровське управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві спільними діями та бездіяльністю невиконання різних рішень судів, з питань звернення ОСОБА_1 , повинні нести солідарну відповідальність, апелянтом не надано. Для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, як і визначення її обсягів по кожному з відповідачів. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року - залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року - залишити без змін. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: