Постанова Київський апеляційний суд № 759/19338/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/19338/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/2243/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 січня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Мостової Г.І., Семенюк Т.А., за участю секретаря судового засідання Верес Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року у складі судді Бабич Н.Д., у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петрицького 21» про скасування рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 1 від 16.08.2019 р. щодо опційної складової щомісячного внеску, яка призначається на виплату винагороди членам Правління та ревізійної комісії ОСББ "Петрицького 21", скасування рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 1 від 16.08.2019 року щодо розірвання договорів з 01.09.2019 року про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території укладених між власниками житлових, нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, зобов`язання укласти договір,- В С Т А Н О В И В : У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петрицького 21» (далі - ОСББ «Петрицького 21») про скасування рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 1 від 16.08.2019 р. щодо опційної складової щомісячного внеску, яка призначається на виплату винагороди членам Правління та ревізійної комісії ОСББ "Петрицького 21", скасування рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 1 від 16.08.2019 року щодо розірвання договорів з 01.09.2019 року про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території укладених між власниками житлових, нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, зобов`язання укласти договір. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року у відкритті провадження у вказаній справі відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу районного суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В своїх обґрунтуваннях, скаржник посилається на те, що він є співвласником будинку АДРЕСА_1 , в якому створено «ОСББ Петрицького 21». Вказує, що відносини позивача з відповідачем не регулюються ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з точки зору корпоративних відносин, оскільки позивач є фізичною особою та не є членом ОСББ. Зазначає, що звернувся до суду в порядку цивільного судочинства для вирішення спору щодо порушенням особистих житлових прав, як споживач послуг, які він отримує за місцем проживання в будинку, в якому організовано ОСББ, проте районний суд незважаючи на те, що позивач надав докази того, що він не є членом ОСББ вважає, що у відносини позивача з відповідачем носять ознаки корпоративного характеру, а отже спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Як убачається з матеріалів справи, позивач є співвласником квартири в будинку, співвласниками якого було створено ОСББ "Петрицького 21" та відповідно до абз.2 ст. 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку визначеному цим Законом і Статутом об`єднання. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що даний спір має вирішуватися за правилами ГПК України незалежно від суб`єктного складу, а також наявності не скасованої ухвали суду, якою закрито провадження у справі за тотожним позовом. Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду, виходячи з наступного. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Петрицького 21» про визнання незаконним рішення загальних зборів, визнання незаконними дій Правління ОСББ та зобов`язання вчинити дії закрито, роз`яснено позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. В суді апеляційної інстанції позивач підтвердив попереднє звернення у суд. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. Згідно ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року N 2866-III "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон N 2866-III). Відповідно до статті 4 Закону N 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Відповідно до частини другої статті 1 Закону 2866-III об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Згідно з частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України). Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, рішеннями загальних зборів ОСББ "Петрицького 21" та правлінням ОСББ "Петрицького 21", тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження №12-1272апп18), від 2 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс 19). Окрім цього, як убачається з матеріалів справи, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача про визнання незаконним рішення загальних зборів від 16.08.2019року, визнання незаконним дій правління ОСББ «Петрицького 21» та зобов`язання вчинити дії, а також роз`яснено позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду (а.с.169,170). Відповідно до положень п. 2 ч.1 ст.186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердив, що ухвалу районного суду від 22 вересня 2019 року, якою закрито провадження за аналогічними вимогами, в апеляційному порядку ним не оскаржено. За таких обставин, позов ОСОБА_1 до ОСББ "Петрицького 21" про скасування рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 1 від 16.08.2019 р. щодо опційної складової щомісячного внеску, яка призначається на виплату винагороди членам Правління та ревізійної комісії ОСББ "Петрицького 21", скасування рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 1 від 16.08.2019 року щодо розірвання договорів з 01.09.2019 року про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території укладених між власниками житлових, нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, зобов`язання укласти договір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства. Доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм процесуального права і незгоди з висновками суду першої інстанції. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про відмову у відкриті провадження у справі, ухвалена із додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Згідно вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу районного суду - залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 26 січня 2021 року. Суддя-доповідач: Судді: