Постанова 4824 № 755/20875/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 січня 2021 року м. Київ Справа №755/20875/19 Апеляційне провадження №22-ц/824/2208/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва, постановлену під головуванням судді Катющенко В.П. 07 жовтня 2020 року, повний текст ухвали складений 08 жовтня 2020 року, за клопотанням ОСОБА_1 про поновлення та продовження процесуальних строків на подання зустрічного позову та прийняття до спільного розгляду зустрічної позовної заяви поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, В С Т А Н О В И В У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. 06 жовтня 2020 року до суду першої інстанції надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, у якій вона просила: поновити та продовжити ОСОБА_1 процесуальні строки на подання зустрічного позову; прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 ; здійснити поділ рухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя - транспортного засобу: Honda Accord 2006 випуску; стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію, що становить Ѕ вартості автомобіля: Honda Accord 2006 випуску, в розмірі згідно ринкової вартості, встановленої автотоварознавчою експертизою в процесі розгляду даного позову; судові витрати покласти на ОСОБА_2 . Обґрунтовуючи клопотання про поновлення та продовження процесуальних строків на подання зустрічного позову, ОСОБА_1 посилалась на те, що не погоджуючись із ухвалою суду від 17 січня 2020 року про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі №755/20875/19, нею 27 січня 2020 року було подано апеляційну скаргу, у зв'язку з чим справу направлено до Київського апеляційного суду. 24 вересня 2020 року на адресу відповідача надійшла судова повістка про призначення розгляду справи №755/20875/19 на 07 жовтня 2020 року. Після ознайомлення зі справою №755/20875/19, 28 вересня 2020 року, відповідачу стало відомо щодо повернення даної справи до Дніпровського районного суду м. Києва, у зв`язку з винесенням Київським апеляційним судом ухвали від 19 серпня 2020 року. Також, 28 вересня 2020 року відповідач ознайомилася із позовною заявою ОСОБА_2 та додатками до неї, з якою не погоджується, у зв'язку з чим вважала за необхідне подати зустрічний позов. На думку відповідача, вона має право на продовження процесуальних строків щодо подання відзиву та зустрічного позову у ваказаній справі, з огляду на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ, яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зокрема, на подання відзиву, пред`явлення зустрічного позову продовжуються на строк дії такого карантину. Вважає, що на час дії вказаного Закону обчислення процесуальних строків зупинялось, в тому числі і строку на подання зустрічного позову у даній справі, у зв'язку з чим відповідач має право на продовження процесуальних строків щодо подання відзиву та зустрічного позову. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення та продовження процесуальних строків на подання зустрічного позову. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя - повернуто заявнику. Ухвала суду мотивована відсутністю поважних причини, що призвели до пропуску відповідачем процесуального строку для подання зустрічного позову, а тому суд вважав, що є підстави для відмови у задоволенні клопотання відповідача про поновлення та продовження процесуальних строків на подання зустрічного позову. Не погодилась із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 , її представником подано апеляційну скаргу в якій вона посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права. Вказує на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги ту обставину, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року про відкриття провадження у справі оскаржувалась у Київському апеляційному суді та у разі задоволення апеляційної скарги було б встановлено незаконність цієї ухвали. У зв`язку з цим подання відзиву у даній справі в строки, які були встановлені в ухвалі, яка оскаржувалась в апеляційному порядку, були б передчасними. Крім того, 07 жовтня 2020 року у вказаній справі відбулося перше судове засідання, а вона звернулась із зустрічним позовом ще 06 жовтня 2020 року, тобто до того як розгляд цієї справи ще не було розпочато. Однак, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив відповідачу в поновленні строку на подання зустрічного позову, у зв`язку з чим безпідставно повернув його. Також вказує на те, що положення Закону України № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, щодо продовження процесуальних строків на час дії карантину, не були взяті судом першої інстанції до уваги. Враховуючи вищевикладене просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу до Дніпровського районного суду м. Києва для вирішення питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує на те, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що відповідач отримала ухвалу суду про відкриття провадження у справі 11 лютого 2020 року, а тому мала право подати до суду відзив на позовну заяву та/або зустрічний позов в строк до 27 лютого 2020 року, тобто задовго до запровадження карантинних заходів. Крім того, відповідач оскаржуючи ухвалу суду від 27 січня 2020 року в апеляційному порядку не сплатила судовий збір, не отримували ухвали апеляційної інстанції про залишення її апеляційної скарги без руху, що вказує на те, що вона свідомо зловживає своїми процесуальними правами та затягує розгляд справи. Просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник - адвокат Обжелян О.М. заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, а тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за її відсутності. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Частиною 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Перелік поважності причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Відповідно до положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Статтею 195 ЦПК України визначено, що положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження. Відповідно до ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Згідно із ч.3 ст.194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч. 1,2 ст. 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та призначено підготовче судове засідання із наданням, зокрема, відповідачу строку для подання відзиву та зустрічного позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із штемпелем поштового відділення на повідомленні про вручення поштового відправлення, ухвалу суду від 27 січня 2020 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі разом із позовною заявою та додатками до неї відповідачем отримано 11 лютого 2020 року. 19 лютого 2020 року відповідачем на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року про відкриття провадження подано апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року апеляційна скарга була залишена без руху Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року визнано неподаною та повернуто скаржнику. В матеріалах справи відсутні відомості про отримання відповідачем копії ухвали суду апеляційної інстанції від 19 серпня 2020 року. Разом з цим, в матеріалах справи міститься заява про ознайомилася ОСОБА_1 з матеріалами справи 28 вересня 2020 року (а.с. 70). 06 жовтня 2020 року відповідачем до суду першої інстанції було подано зустрічну позовну заяву (а.с. 71-73). З наведених обставин вбачається, що постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі та отримання її копії відповідачем відбулося до введення в Україні карантинних заходів та прийняття Закону України № 540-ІХ від 30 березня 2020 року. У зв`язку з цим слід погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову, з огляду на положення Закону України № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, оскільки строк для подання відповідачем зустрічної позовної заяви сплинув ще до запровадження 12 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року карантину, а саме 27 лютого 2020 року. Інших обставин, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, та стали причиною пропуску відповідачем п`ятнадцятиденного процесуального строку на подання зустрічного позову, відповідачем не зазначено. Однак в ухвалі суду від 27 січня 2020 року, якою було відкрито провадження у справі, суд роз`яснив сторонам право на її оскарження. Відповідач скористалась зазначеним правом і в строки визначені законом подала апеляційну скаргу, яка тривалий час перебувала на розгляді апеляційного суду. Таким чином, відповідач мала законні очікування на перегляд питання про відкриття провадження у справі та задоволення її апеляційної скарги. А отже подання зустрічного позову в період апеляційного оскарження ухвали суду від 27 січня 2020 року не вбачалось за доцільне. Вказані обставини відповідач, зокрема, зазначала в якості поважних причин пропуску строку, проте суд першої інстанції не дав їм належної оцінки, лише вказав на те, що тривале перебування справи на розгляді апеляційного суду є наслідком дій відповідача, яка мала цікавитись розглядом справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: А.М. Андрієнко Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 26 січня 2021 року.