Ухвала КАС ВС № 520/9604/2020

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 26 січня 2021 року м. Київ справа №520/9604/2020 провадження №К/9901/2536/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі № 520/9604/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у с т а н о в и в: Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі № 520/9604/2020. Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначену скаргу належить залишити без руху з огляду на таке. Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Водночас частина друга статті 329 КАС України встановлює, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження заявник пропустив, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 18.12.2020, а касаційна скарга подана 20.01.2021 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв`язку «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла касаційна скарга). У касаційній скарзі заявник просить суд про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначає, що він отримав ухвалу суду апеляційної інстанції 05.01.2021, що вважає поважною причиною для пропуску процесуального строку. На підтвердження вказаної обставини скаржник надав копію супровідного листа Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020 № 520/9604/2020 46459/20, на якому міститься штрих-кодова відмітка Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 05.01.2021 з вхідним № 20/9. Проте колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції на копії супровідного листа суду апеляційної інстанції у значенні положень частини другої статті 329 КАС України в їхньому взаємозв`язку з приписами частин шостої, сьомої статті 251 КАС України не свідчить про день вручення копії судового рішення учаснику справи, а тільки засвідчує дату реєстрації відповідного документа (у цій ситуації - копії ухвали) в канцелярії установи та не може беззаперечно підтверджувати дату фактичного отримання відповідачем копії оскарженої ним ухвали суду апеляційної інстанції. У цьому контексті також слід зазначити, що належними доказами для підтвердження дати фактичного отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском календарного штемпеля установи поштового зв`язку, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Одночасно колегія суддів зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Утім заявник не долучив до касаційної скарги документ про сплату судового збору. Своєю чергою скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на визначений строк, або його стягнення після розгляду даної касаційної скарги. За приписами частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI. Згідно з частиною першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір» також закріплює, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Беручи до уваги обставини справи, колегія суддів доходить висновку, що заявник у цій ситуації не є суб`єктом, на якого поширюється дія частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» з питання відстрочення сплати судового збору, а отже фактичний склад цієї справи не містить підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень для встановлення іншої, більш пізньої дати сплати судових витрат. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що треба відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на визначений строк, або стягнення його після розгляду даної касаційної скарги. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Своєю чергою відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн. Отже, для того, щоб Верховний Суд мав можливість розв`язати питання щодо прийнятності касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, заявник має сплатити судовий збір у розмірі 2270 грн. За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліків у спосіб надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору в розмірі 2270 грн. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Одночасно частина друга статті 169 КАС України передбачає, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Беручи до уваги те, що касаційна скарга подана без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме: (1) подати належні докази для підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, а також (2) надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 2270 грн. Керуючись приписами статей 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Визнати неповажними причини пропуску Головним управління Державної фіскальної служби у Харківській області строку на касаційне оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі № 520/9604/2020.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на визначений строк, або його стягнення після розгляду касаційної скарги.

3. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі № 520/9604/2020 залишити без руху.

4. Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

5. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя Я.О. Берназюк Суддя О.П. Стародуб