Постанова 4857 № 607/11556/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 607/11556/20 пров. № А/857/14688/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Макарика В.Я. суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2020 року ( головуючий суддя в суді першої інстанції Позняк В.М.) у справі № 607/11556/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: 13 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради в якому просив скасувати постанову серії ТЕ №006970 про накладення адміністративного стягнення від 03.07.2020 року якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2020 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі. Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що головним спеціалістом - інспектором з паркування управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Мигдалем Богданом Ігоровичем виненсено постанову серії ТЕ №006970 з якої встановлено, що 03.07.2020 року o 11 год. 08 хв. водій транспортного засобу марки Мерседес Бенц з державними номерними знаками НОМЕР_1 здійснив зупинку на перехресті вулиць Острозького-бр Шевченка та створив перешкоду для інших транспортних засобів порушено п.15.9(ґ) Правил дорожнього руху та чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП у зв`язку із чим накладено адміністративне стягнення в розмірі 510 грн. На підтвердження факту порушення в постанові міститься посилання на фотозйомку спецзасобом Lenovo TB850. В матеріалах справи містяться фотокартки від 03 липня 2020 року 11:11:15, 03 липня 2020 року 11:11:08, 03 липня 2020 року 11:08:56, 03 липня 2020 року 11:07:48, 03 липня 2020 року 11:11:41 із координатами зйомки, на яких зафіксовано з різних ракурсів розміщення транспортного засобу марки Мерседес Бенц з державними номерними знаками НОМЕР_2 на перехресті вулиць Острозького-бр Шевченка. Частиною третьою статті 122 КУпАП передбачено, зокрема, що порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до підпункту (ґ) пункту 2 частини третьої статті 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга. Тому безпідставним є покликання позивача на те, що ним не створювано перешкоди для руху іншим учасникам. Пунктом 15.1ПДРУкраїни передбачено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. Пунктом 15.9 «ґ`ПДР України визначено, що зупинка на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга - забороняється. Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи встановив, що фотофіксація правопорушення, яка надана відповідачем, здійснена спецзасобом марки LENOVO-TB850, про що зазначено в оскаржуваній постанові, є належним та допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення в контексті положеньст.251 КУпАП. Така фото фіксація відповідає вимогам примітки до статті 14-2 КУпАП, містить обставини порушення правил стоянки, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, наявні сім фото зображень транспортного засобу, з різних ракурсів. У відповідності до статті 279-1 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вказані положення Кодексу України про адміністративне правопорушення є чинними не визнавалися неконституційними, а тому підлягають застосуванню судами України. Вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем винесено оскаржувану постанову з дотриманням процедури, передбаченої статтями 279-1-279-4 КУпАП, та накладено стягнення на власника транспортного засобу, як це передбачено статтею 14-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2020 року у справі № 607/11556/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена. Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська