LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС203/1724/20

від 25.01.2021 · Цивільна

У Х В А Л А 25 січня 2021 року м. Київ справа № 203/1724/20 провадження № 61-17017ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький асфальтобетонний завод» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «ВВС» про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, В С Т А Н О В И В : У травні 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про відновлення втраченого провадження, знищеного за строками давності зберігання. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2020 року відкрито провадження з питання відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький асфальтобетонний завод» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «ВВС» про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна. 20 липня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на двоповерхову адміністративно-побутову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . Ця заява обґрунтована тим, що заявники є законними власниками гаражів, які знаходяться в єдиному комплексі, право власності на який визнано за ОСОБА_1 ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2006 року, тоді як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є власниками двох гаражів, до у часті у справі не залучені. Через протиправне позбавлення їх власності існує ризик подальшого відчуження їх нерухомості. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року, накладено арешт на двоповерхову адміністративно-побутову будівлю АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 . Задовольнивши заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у справі є нерухоме майно, частина якого належить заявникам на праві власності, та яке ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2006 року перейшло у власність ОСОБА_1 . Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, вважав, що претензії заявників можуть бути обґрунтовані, а невжиття заходів із забезпечення їх заяви може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у справі, порушити їхні законні права, в разі ухвалення рішення на їх користь, тому задовольнив заявлене ними клопотання про забезпечення позову. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, після їх перегляду в апеляційному порядку. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Підставами для касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України ОСОБА_1 зазначає: суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права, а саме частину першу статті 150 ЦПК України, частину другу статті 149 ЦПК України. Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В: Відкрити касаційне провадження за касаційними скаргами. Витребувати із Кіровського районного суду м. Дніпропетровська витяг із матеріалів відновленого втраченого провадження у справі № 203/1724/20 у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький асфальтобетонний завод» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю компанію «ВВС» про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 25 лютого 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»