Постанова 4814 № 524/599/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/599/20 Номер провадження 22-ц/814/77/21Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2021 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі: Головуючого: судді Триголова В.М. Суддів: Дорош А.І., Лобова О.А. секретар: Коротун І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Хаславська Карина Валентинівна, приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- В С Т А Н О В И В : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 01.02.2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В., вчинений виконавчий напис № 120, яким звернуто стягнення на будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, позивач вважає, що приватний нотаріус не мав права виносити відповідний виконавчий напис, оскільки у нотаріуса не було підстав вважати, що заборгованість ОСОБА_1 перед банком є безспірною, не з`ясовано розмір існуючої заборгованості, відсутня письмова вимога до боржника про повернення кредиту перед вчиненням виконавчого напису, винесення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки суперечить ст. 47 Конституції України, З урахуванням наведеного просила визнати виконавчий напис №120 від 01.02.2010 року, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В., таким, що не підлягає виконанню та вирішити питання судового збору. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Хаславська Карина Валентинівна, приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відмовлено. З вказаним рішенням не погодилась позивач, яка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, вирішити питання судових витрат. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, що на думку позивача, відповідачем не доведено. Окрім того, вказує, що під час розгляду справи в місцевому суді відповідач не надав суду жодних документів, що були надані АТ «Укрсоцбанк» приватному нотаріусу ОСОБА_2 для вчинення виконавчого напису №120 від 01.02.2010 року. Окрім того, вважає, що місцевим судом не було надано належної оцінки тому факту, що кредитний договір №720/1Ф-352 від 22.03.2007 року є споживчим кредитом, а тому до даних правовідносин необхідно застосовувати положення ч.10 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент вчинення спірного виконавчого напису), де чітко передбачена умова саме отримання Позичальником вимоги про повернення споживчого кредиту, а не факт її направлення. У поданому відзиві на апеляційну скаргу приватний нотаріус Хаславська К.В. вказувала на законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, в наслідок чого прохала залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зауважує, що доводи апеляційної скарги, про порушення нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого запису норм закону, є помилковими, оскільки при зверненні відповідача до приватного нотаріуса Хаславська К.В. з метою вчинення виконавчого напису, Банком було надано всі необхідні документи, зокрема і вимогу ПАТ «Укрсоцбанк», якою повідомлено позивача про необхідність усунення порушень по кредитному договору №720/1Ф-352 від 22.03.2007 року та відповідне повідомлення отримано позивачем 02.11.2009 року. Зазначає, що позивач повністю припинила виконувати зобов`язання за кредитним договором 13.07.2009 року та станом на дату вчинення виконавчого напису термін невиконання складав більше 30 днів, у зв`язку з чим строк повернення кредиту у повному обсязі вважався таким, що настав з 14.07.2009 року. З урахуванням наведеного, приватний нотаріус Хаславська К.В. вказує, що спірний виконавчий напис вчинений з дотриманням вимог закону та без будь-яких порушень чи перевищень повноважень. АТ «Альфа-Банк» у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив залишити скаргу без задоволення, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 жовтня 2020 року без змін. Відповідач посилається на те, що твердження позивача про ненадання приватному нотаріусу документів, які підтверджують безспірність кредитної заборгованості є безпідставними та надуманими, оскільки перелік документів, за якими провадиться стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса чітко встановлений постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172. Також представник банку посилався на пропуск позивачем строку позовної давності. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2007 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та позивачем ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 720/1Ф-352, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 49500 доларів США зі сплатою 12,5 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 10.03.2017 року. Додатковою угодою від 03.07.2009 року № 2 про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 720/1Ф-352 від 22.03.2007 року збільшено ліміт заборгованості до 51825,48 доларів США та встановлено кінцевий термін погашення заборгованості до 10.03.2022 року. За приписами п.1.3 та 1.3.1 вищезазначеного договору у забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпечено іпотекою вимоги кредитор укладає в день укладення цього договору з позичальником іпотечний договір за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями (літера «А, а, ап» - житловий будинок житловою площею 27,9 кв.м. кв.м.; літера «Б» - сарай-літня кухня літера «В» - вбиральня, літера «К» - колодязь; літера «№ 1-3» - огорожа; літера «№ 4» - бруківка), загальною площею 57,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 314248 грн., що в еквіваленті складає 62227,33 доларів США. Відповідно до п. 4.1 вищезазначеного договору іпотеки № 720/3-243 у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Пунктом 4.5 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: 4.5.1 на підставі рішення суду; 4.5.2 на підставі виконавчого напису нотаріуса; 4.5.3 шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки за рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»; 4.5.4 шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-які особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку»; 4.5.5 шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 ЗУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та та іпотечні сертифікати». 01 лютого 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською Кариною Валентинівною вчинено виконавчий напис № 120 на підставі якого запропоновано звернути стягнення на будинок з господарськими будівлями (літера «А, а, ап» - житловий будинок житловою площею 27,9 кв.м. кв.м.; літера «Б» - сарай-літня кухня літера «В» - вбиральня, літера «К» - колодязь; літера «№ 1-3» - огорожа; літера «№ 4» - бруківка), загальною площею 57,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належні на праві власності ОСОБА_1 . Зазначена квартира на підставі іпотечного договору № 720/3-243, посвідченого 22.03.2007 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Дзюбою В.І. за реєстровим № 1462, передана в іпотеку АКБ «Укрсоцбанк», строк платежу за яким настав 14.10.2009 року. Стягнення проводиться станом на 28.11.2009 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації будинку з господарськими будівлями (літера «А, а, ап» - житловий будинок житловою площею 27,9 кв.м. кв.м.; літера «Б» - сарай-літня кухня літера «В» - вбиральня, літера «К» - колодязь; літера «№ 1-3» - огорожа; літера «№ 4» - бруківка), загальною площею 57,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , запропоновано задовольнити вимоги АКБ «Укрсоцбанк» у розмірі: по кредиту 341960,95 грн., по відсоткам 16214, 99, пеня 564,52 грн., витрати по вчиненню виконавчого напису 2500 грн., що становить 361240,46 грн. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. відкрито виконавче провадження № 57786978 постановою від 27.11.2018 року. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, місцевий суд виходив із того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, покладених в основу позову: ані щодо недодержання нотаріусом формальних процедур вчинення виконавчого напису і факту неподання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, ані щодо неправильності розрахунків заборгованості, зроблених банком. Колегія суддів з такими висновками місцевого суду погодитися не може з наступних підстав. Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. У статті 88 Закону України «Про нотаріат»визначені умови вчинення виконавчих написів, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису була, зокрема, Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5та зареєстрована Міністерством юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882 (далі - Інструкція). Згідно з пунктом 283 розділу 32 Інструкції для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов`язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов`язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов`язання. Відповідно до пункту 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік № 1172). Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Відповідно до Переліку № 1172 для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин. Відповідно до вимог статті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України). Згідно вимог статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Ухвалою суду першої інстанції від 10.09.2020 року витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Хаславської К.В. належним чином засвідчені копії документів, які слугували підставою для вчинення виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №210 від 01.02.2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 , на підставі іпотечного договору №720/3-243, на користь АКБ «Укрсоцбанк», та зобов`язано нотаріуса надати вказані документи до 01.10.2020 року та направлено копію вказаної ухвали приватному нотаріусу. Проте, приватним нотаріусом, у встановлений ухвалою суду строк на адресу суду витребувані документи не надійшли. До Харківського обласного державного нотаріального архіву місцевим судом запити не здійснювавлись. Відповідачем не було надано доказів, що заборгованість у даній справі є безспірною, зокрема, у справі відсутні докази направлення та отримання позивачем вимоги про повернення кредиту в повному обсязі, а також відсотків та штрафних санкцій. Банком лише зазначено, що сума простроченої заборгованості ОСОБА_1 становить 341960,95 грн., по відсоткам 16214, 99, пеня 564,52 грн., але жодних розрахунків про такий розмір заборгованості та її складові, надано не було. Таким чином, дослідивши та надавши оцінку поданим сторонами доказам, колегія суддів приходить до висновку, що виконавчий напис був вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, за відсутності документів, що підтверджували б безспірність заборгованості, що суперечить вимогам статті 88 Закону України «Про нотаріат». Доводи відзиву банку про безспірність заборгованості зводяться до непогодження із вимогами позивача не заслуговують на уваги, а також доводи про надсилання банком повідомлення про необхідність сплатити заборгованості, оскільки у судах першої та апеляційної інстанцій банк доказів на підтвердження цієї обставини не подав. Колегія суддів не приймає до уваги надіслані приватним нотаріусом Хаславською К.В. в якості доказів безспірної заборгованості позивача перед банком та вчинення виконавчого напису матеріали на виконання ухвали місцевого суду від 10.09.2020 року, так як вони надійшли до місцевого суду після винесення останнім рішення по суті. Крім того, приватним нотаріусом не надіслані особам, що беруть участь у справі копії виконавчого напису та документів на підставі яких його вчинено, не заявлено клопотань та не подано заяв про прийняття їх апеляційним судом з зазначенням поважності причин своєчасного не направлення цих документів до районного суду. Таким чином приватним нотаріусом порушені вимоги частин 3,4,5,8,9 ст.83 ЦПК України. Відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що позивачем ОСОБА_1 доведено позовні вимоги, а висновок місцевого суду про їх недоведеність є помилковим. За таких обставин, враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 жовтня 2020 року та задоволення позову ОСОБА_1 визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача АТ «Альфа-Банк» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у суді першої інстанції на суму 840, 60 грн. та при поданні апеляційної скарги 1261, 20 грн. Керуючись ст.ст.367, 374, пп. 1-4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 382, 383 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Хаславська Карина Валентинівна, приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити. Визнати виконавчий напис №120 від 01 лютого 2010 року, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською Кариною Валентинівною таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 840, 80 грн. за подання позовної заяви та 1261, 20 грн. за подання апеляційної скарги, а всього 2102 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ В.М. Триголов СУДДІ А.І. Дорош О.А. Лобов