Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/31361/19

Справа № 127/31361/19 Провадження № 22-ц/801/136/2021 Категорія: 68 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вохмінова О. С. Доповідач:Міхасішин І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 рокуСправа № 127/31361/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В., суддів: Войтка Ю.Б., Сопруна В.В. за участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу №127/31361/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою, представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2020 року про залишення позову без розгляду, повний текст якої складено 04 листопада 2020 року, постановлену у складі судді Вохмінової О.С., встановив: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (а.с. 2-3). Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2020 року позовну ОСОБА_1 залишено без розгляду. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ні позивач, ні його представник повторно та неодноразово з різних причин не з`явились в судові засідання у даній справі, заяв про розгляд справи у їх відсутності не подавали. В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду. Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що суд під час постановлення ухвали зайняв формальну позицію та сприйняла неявку позивача та його представника в судове засідання, як зловживання процесуальними правами. Від відповідача по справі ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій зазначено, що судом першої інстанції постановлена законна ухвала, просить суд апеляційної інстанції залинити ухвалу суду від 04 листопада 2020 року без змін. В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не з`явились про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином. 26 січня 2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв`язку з тим, що він знаходиться у відпустці і станом на 25 січня 2021 року перебуває у м. Львові по нагальним сімейним обставинам, однак доказів поважності причин не явки суду не надав. 26 січня 2021 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява щодо розгляду справи без особистої присутності представника, в якій вказує, що просить розгляд справи проводити без його особистої присутності, однак зазначає, що позивач не може з`явитись в судове засідання призначене на 26 січня 2021 року в зв`язку з тим, що через географічну віддаленість не зможе з`явитись в суд, проте доказів на підтвердження наведених обставин також не надав. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином. У відзиві на апеляційну скаргу зазначила, що вона проживає на території Іспанії і через складну епідеміологічну ситуацію у країні не може з неї виїхати, просить суд ухвалу суду першої інстанції про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду залишити без змін. У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. 30 днів з дня відкриття провадження 29 грудня 2020 року припадає на 28 січня 2021 року. Згідно ч. 2 ст. 371 ЦПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу. Однак клопотання про продовження строку розгляду справи до суду не надходило. Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість проведення судового розгляду у відсутність осіб, які не з`явилися. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що ухвалою суду від 27 листопада 2019 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі №127/31361/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи (а.с. 23). Судове засідання призначено на 12 грудня 2019 року на 12.30 год. 11 грудня 2019 року судом зареєстровано заяву представника позивача ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог (а.с. 43-47). Ухвалою суду від 12 грудня 2019 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог в цивільній справі № 127/31361/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишено без руху. Представнику позивача надано строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії ухвали (а.с.78). В судове засідання 12 грудня 2019 року о 12.30 год. позивач та його представник не з`явились. Справу відкладено на 20 січня 2020 року. Ухвалою від 24 грудня 2019 року судом прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог в цивільній справі № 127/31361/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (а.с. 88). 20 січня 2020 року від представника позивача ОСОБА_3 прийнято телефонограму № 5 з проханням відкласти розгляд справи № 127/31361/19 на іншу дату у зв`язку з поганим самопочуттям (а.с. 113). Представник також надав письмову заяву, в якій зазначив, що у зв`язку з гострим несподіваним погіршенням стану його здоров`я він не може бути присутнім в судовому засіданні, а позивач ОСОБА_1 також не прибуде, тому просив відкласти судове засідання (а.с. 110). Доказів, що підтверджують стан здоров`я, представник позивача не надав. Судове засідання відкладене на 14 лютого 2020 року. 13 лютого 2020 року судом зареєстровано клопотання представника позивача ОСОБА_3 про відкладення судового засідання 14 лютого 2020 року у зв`язку із перебуванням на реабілітації після перенесеного оперативного втручання, тимчасово йому важко пересуватись, а позивач знаходиться у відпустці за межами Вінницької області (а.с. 145-146). Доказів, що підтверджують стан здоров`я, представник позивача не надав. Надав копію виданого ГУ ДСНС України у Вінницькій області відпускного посвідчення № 1, що полковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 відбув у щорічну відпустку з виїздом в м. Вовчанськ Харківської області з 10 лютого 2020 по 09 березня 2020 року (а.с. 149). Судове засідання призначене на 10 березня 2020 року. 10 березня 2020 року судом було зареєстровано заяву представника позивача ОСОБА_3 про зміну предмета позову (а.с. 157-161) та заяву про проведення судового засідання, призначеного на 10 березня 2020 року на 16.00 год., без присутності сторони позивача. У заяві, крім іншого, вказав, що він не може бути присутнім в судовому зсіданні, а позивач ОСОБА_1 знаходиться у відпустці (а.с. 175). Доказів поважності причин неявки не надав. Ухвалою суду від 10 березня 2020 року відмовлено в прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову у справі № 127/31361/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя(а.с. 185-186). 10 березня 2020 року судом розпочатий розгляд справи по суті, пояснення по суті позову надав представник відповідача. В судовому засіданні була оголошена перерва до 29 квітня 2020 року. 29 квітня 2020 року о 16.00 год. судове засідання було відкладене на 27 травня 2020 року на 14.00 год. у зв`язку з неявкою учасників справи (а.с. 217). 27 травня 2020 року судом було зареєстровано заяву представника позивача ОСОБА_3 про відкладення судового засідання до повного скасування загальнодержавного карантину, оскільки через небезпеку зараження вірусом СОVІD 19 сторона позивача не може бути присутньою в судовому засіданні (а.с. 220). Судове засідання призначене на 14 липня 2020 року. 14 липня 2020 року судом було зареєстровано заяву представника позивача ОСОБА_3 про те, що сторона позивача не може бути присутньою в судовому засіданні у зв`язку з підвищенням рівня захворюваності та небезпеку зараження вірусом СОVІD 19, тому представник просив відкласти судове засідання. Також повідомив, що ОСОБА_1 знаходиться у відпустці і перебуває з ознаками застуди і незначним підвищенням температури, тому також не зможе бути присутнім в судовому засіданні (а.с. 229). Судове засідання призначене на 28 липня 2020 року. 28 липня 2020 року судом було зареєстровано заяву представника позивача Юхименка В.Г. про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що в телефонній розмові ОСОБА_1 повідомив, що має намір вирішити даний спір мирним шляхом. Просив врахувати також епідеміологічну ситуацію і надати достатньо часу для проведення переговорів із ОСОБА_2 (а.с. 242-243). Судове засідання призначене на 15 вересня 2020 року. 31 серпня 2020 року судом зареєстровано проект мирової угоди сторін (т. 2, а.с. 1, 2). 15 вересня 2020 року (т. 2 а.с. 13) судом зареєстровано заяву представника позивача ОСОБА_3 про проведення засідання без присутності сторони позивача. Зазначив, що він особисто не може з`явитись через певні обставини, а позивач ОСОБА_1 знаходиться у відпустці. Судове засідання призначене на 28 вересня 2020 року і визнано явку сторін обов`язковою з метою вирішення заяви про затвердження мирової угоди. 28 вересня 2020 року судом зареєстровано заяву представника позивача ОСОБА_3 про залишення вимог стосовно поділу автомобіля без розгляду (а.с. 20-23 т.2). 28 вересня 2020 року в судове засідання учасники справи не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 були повідомлені рекомендованою поштовою кореспонденцією про судове засідання, призначене на 28 вересня 2020 року на 15.30 год. (т. 2 а.с. 18, 19). Судове засідання призначене на 04 листопада 2020 року на 14.00 год. Позивач і представник були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи 04 листопада 2020 року, повістки були надіслані рекомендованими листами з повідомленням і отримані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (а.с. 32, 33 т.2). 04 листопада 2020 року від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про відкладення судового засідання, оскільки ані позивач, ані представник за станом здоров`я не можуть бути присутні в судовому засіданні. Надав копію довідки № 4629 від 21.10.2020 року про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 , який з 21.10.2020 року по 06.11.2020 року включно перебуває на амбулаторному лікуванні. Доказів поважності причин своєї неявки представник позивача ОСОБА_3 суду не надав. Таким чином, звернувшись до суду 19 листопада 2019 року з позовом про поділ майна подружжя, позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 жодного разу в судові засідання, що призначались неодноразово, не з`являлись. Про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином повістками, надісланими рекомендованими листами з повідомленнями, про що є розписки в матеріалах справи (а.с. 103, 104, 142, 143, 144, 155, 156 т.1, а.с. 1, 2, 5, 18, 19, 32, 33 т.2). Крім того, про обізнаність представника позивача ОСОБА_3 про всі призначені засідання свідчать його численні заяви, які він надавав суду з метою відкладення розгляду справи. Частиною 5 ст. 130 ЦПК України визначено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 , будучи обізнаними про день та час розгляду справи, жодного разу в судове засідання не з`явились з різних причин і не скористались можливістю подати заяви про розгляд справи у їх відсутності, лише представник ОСОБА_3 подавав клопотання про відкладення розгляду даної справи, зазначаючи різні обставини. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 223 ЦПК Українинеявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Суд першої інстанції дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов правильного висновку, що оскільки ні позивач, ні його представник повторно та неодноразово з різних причин не з`явились в судові засідання у даній справі, заяв про розгляд справи у їх відсутності не подавали, позовну заяву ОСОБА_1 про поділ майна подружжя слід залишити без розгляду. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд першої інстанції правильно врахував висновок викладений в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі 310/1287/13 в якій роз`яснено, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь в справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. (ч.4 ст.263 ЦПК України) Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Суд зауважив, що правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Системний аналіз норм статті 223, пункту 3 статті 257 ЦПК Українисвідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Тому суд першої інстанції правильно не взяв до уваги копію довідки № 4629 від 21.10.2020 року про тимчасову непрацездатність позивача до 06.11.2020 року. В силу пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку за умови першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Неявка позивача ОСОБА_1 в судове засідання 04 листопада 2020 року є повторною, тому причини неявки не враховуються судом. Доводи апеляційної скарги про поважність причин неявки позивача та його представника в судові засідання місцевого суду не заслуговують на увагу, оскільки в разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду незалежно від поважності причин повторної неявки позивача чи його представника в судове засідання. Всі інші наведені в апеляційній скарзі доводи не впливають на правильність прийнятого судом рішення та не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положеньст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вказане рішення - без змін. Враховуючи наведене, керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд , постановив: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий І.В. Міхасішин Судді: В.В. Сопрун Ю.Б. Войтко