Постанова 4824 № 757/30601/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 757/30601/19-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/309/2021 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Болотова Є.В., суддів: Іванченка М.М., Музичко С.Г., при секретарі Маштаковій Т.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , комунального підприємства «ПУТРІВСЬКЕ» в особі ліквідатора Веремій Юлії Ігорівни про скасування рішення про державну реєстрацію та запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 серпня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Остапчук Т.В.,- встановив: У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом. Просив: скасувати рішення філії КП «Путрівське» у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний № 44137427) від 20 листопада 2018 року щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності (№ запису 29003057) на квартиру АДРЕСА_1 ; скасувати запис № 29003057 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; повернути сторони у первинний стан, поновивши за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачів солідарно витрати по сплаті судового збору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 травня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики. В забезпечення виконання умов договору позики між сторонами укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку, належну йому на праві власності, квартиру АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що без його відома, незаконним шляхом було здійснено перереєстрацію іпотечної квартири на ім`я ОСОБА_2 . Своєї згоди на відчуження квартири ОСОБА_2 позивач не надавав, сума зобов`язання не є узгодженою, вимогу про усунення порушення зобов`язання позивач не отримував. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 серпня 2020 року позов задоволено. Скасовано рішення КП «Путрівське» у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний № 44137427) від 20 листопада 2018 року щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності (№ запису 29003057) на квартиру АДРЕСА_1 . Скасовано запис № 29003057 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Поновлено за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Проведено розподіл судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою. У судовому засіданні представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримала. Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечила. Представник ОСОБА_3 вимоги поданої апеляційної скарги підтримав. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не отримувалась вимога про усунення порушення, а відтак відповідачами порушено норми Закону України «Про іпотеку», що унеможливлює перехід права власності на квартиру у позасудовому порядку. Проте з такими висновками погодитись не можна. Встановлено, що 11 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 позичив (взяв у борг) у ОСОБА_2 1 833 451 грн 20 коп., що на день укладення цього договору за курсом НБУ становить еквівалент 70 000 дол. США. Згідно п. 3 договору позики, позичальник зобов`язується повернути борг до 11 червня 2018 року. Відповідно до п. 5 якщо борг не буде повернуто позичальником до визначеного цим договором строку, позикодавець має право стягнути борг шляхом звернення стягнення на будь-яке майно позичальника, на яке згідно з чинним законодавством може бути звернено стягнення, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося. З метою забезпечення виконання умов договору позики, 11 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 15 березня 2016 року. Відповідно до п. 5.3. договору, у разі порушення основного зобов`язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначає стислий зміст порушених іпотекодавцем зобов`язань, вимогу виконання порушеного зобов`язання у строк 31 день та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, якщо протягом 31 дня письмова вимога залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору та чинного законодавства України. Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя визначені в розділі VI договору про іпотеку. Згідно п. 6.1.1. договору право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки позасудовим способом визначеними цим договором виникає у випадку залишення без задоволення іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя щодо усунення порушень основного зобов`язання або умов цього договору, згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку». 10 вересня 2018 року ОСОБА_2 передав приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. заяву-вимогу щодо усунення порушень основного зобов`язання. Супровідним листом від 10 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. направлено ОСОБА_1 заяву ОСОБА_2 . Заяву-вимогу ОСОБА_2 отримав 10 вересня 2018 року ОСОБА_3 , який діє від імені ОСОБА_1 , що підтверджується нотаріально засвідченою заявою за реєстровим № 1904. 20 листопада 2018 року державним реєстратором КП «Путрівське» зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 . Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_4 зазначив, що своєї згоди на відчуження квартири ОСОБА_2 позивач не надавав, сума зобов`язання не є узгодженою, вимогу про усунення порушення зобов`язання позивач не отримував. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗаконуУкраїни «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця про вимогу стосовно усунення порушення слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов'язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. Такі висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17. Так, 10 вересня 2018 року ОСОБА_2 передав приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. заяву-вимогу щодо усунення порушень основного зобов`язання. Супровідним листом від 10 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. направлено ОСОБА_1 заяву-вимогу ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 83-84). Заяву-вимогу ОСОБА_2 отримав 10 вересня 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3 , якою останній підтверджує факт отримання 10 вересня 2018 року заяви-вимоги ОСОБА_2 . Матеріали справи містять докази направлення 26 вересня 2018 року ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_1 заяви-вимоги. (т. 1 а.с. 139). 11 травня 2018 року ОСОБА_1 видав довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. за реєстровим № 1037, на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Довіреністю від 11 травня 2018 року ОСОБА_1 надав представникам зокрема право отримувати листи, у тому числі цінні, рекомендовані, прості, підписувати та отримувати заяви-вимоги. Довіреність не визнана недійсною, не скасована та не відкликана у встановленому законом порядку. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_3 , отримавши заяву-вимогу про усунення порушень, діяв в межах наданих йому повноважень. Враховуючи вищенаведене, державна реєстрація права власності на іпотечну квартиру за ОСОБА_2 проведена з дотриманням вимог закону. Посилання позивача на те, що відповідачами не надано доказів на підтвердження існування між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договірних зобов`язань, спростовується документами, наявними в матеріалах справи, а саме довіреністю віл 11 травня 2018 року. Відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Протилежні висновки суду є помилковими. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 підлягає закриттю, оскільки оскаржуваним судовим рішенням не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 . Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 04 серпня 2020 року постановлено з неповним з`ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 261 грн 30 коп. Керуючись ст. ст. 362, 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 серпня 2020 року скасувати. Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , комунального підприємства «ПУТРІВСЬКЕ» в особі ліквідатора Веремій Юлії Ігорівни про скасування рішення про державну реєстрацію та запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 261 грн 30 коп. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 закрити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 25 січня 2021 року. Головуючий Є.В. Болотов Судді: М.М. Іванченко С.Г. Музичко