Постанова 4803 № 216/2966/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1864/21 Справа № 216/2966/20 Суддя у 1-й інстанції - Бутенко М. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2021 року м.Кривий Ріг справа № 216/2966/20 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Барильської А.П., суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П., сторони: позивач: Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року, яке ухвалено суддею Бутенко М.В., відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять, - ВСТАНОВИВ: В червні 2020 року Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі КПТМ «Криворіжтепломережа») звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової ернергії. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії для опалення житла населенню, яке відповідно з вимогами ЖК України, зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Позивачем надавались послуги з централізованого опалення відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 , однак відповідачі в повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснювали, в результаті чого виникла заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2010 року по 01.02.2020 року в сумі 62 970,87 грн. Вказану суму заборгованості позивач просив стягнути на свою користь з відповідачів солідарно та вирішит питання про розподіл судових витрат по справі. Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» суму боргу по оплаті за централізоване опалення в розмірі 62 970,87 грн. та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2102,00 грн. В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що в порушення вимог ЦПК України, відповідачі по справі не були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи та вважають, що справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, а не в порядку спрощеного позовного провадження. Апелянти зауважують на тому, що розрахунок заборгованості позивача є надуманим, а судом першої інстанції не застосовано строк позовної давності до заявлених вимог, оскільки заборгованість нарахована за період з 01.05.2010 року по 01.02.2020 року, тобто за межами трирічного строку. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на його думку, апеляційну скаргу відповідачів залишити без задоволення. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення по справі, з наступних підстав. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини по наданню з боку КПТМ «Криворіжтепломережа» та споживанню, з боку відповідачів по справі за адресою: АДРЕСА_1 комунальних послуг з надання теплової енергії. За період з 01.05.2010 року по 01.02.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 обліковується заборгованість по оплаті послуг централізованого опалення в розмірі 62 970,87 грн. Звертаючись до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги центрального опалення, позивач посилався на те, що на відповідачів, які зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 , покладено обов`язок сплати заборгованості за надані позивачем послуги опалення. Задовольняючи позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа», суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за послуги централізованого опалення за період з 01.05.2010 року по 01.02.2020 року. Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за послуги центрального опалення та заборгованості з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2010 року по 01.02.2020 року, з огляду на наступне. Між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року, Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року № 2633-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №

630. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву споживача кореспондує визначений п. 5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» його обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановлено й ст. 19 Закону України «Про теплопостачання». Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно. Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міістрів України № 630 від 21 липня 2005 року передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку. Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання. Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Тлумачення як положень частини першої статті 714 ЦК України, так і інших норм глави 54 ЦК України дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених в Законі України «Про теплопостачання», в редакції, чинній на час виникнення боргу. У тексті Закону України «Про теплопостачання», в редакції, чинній на час виникнення боргу, неодноразово вживається словосполучення «договір купівлі-продажу», зокрема: стаття 1, частина четверта статті 19, частина перша статті 25, пункти б, 7, 8 частини першої статті

31. КПТМ «Криворіжтепломережа», відповідно до тарифів на теплову енергію, в оспорюваний період, постачалося централізоване опалення до житла відповідачів, однак відповідачами зобов`язання по оплаті за надані послуги здійснюється неналежним чином. Так, рішенням виконавчого комітету Криворізької міської Ради № 53 від 17.01.2008 року вартість опалення за 1 Гкал становила 200 грн. З 01.01.2011 року затверджені Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1844 від 14.12.2010 року, тариф на теплову енергію для населення - 269,50 грн. за 1 Гкал; З 01.07.2014 року затверджено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 650 від 06.06.2014 року, та з 21.11.2014 року затверджено Постановою Національної комісії у сферах енергетики та комунальних послуг № 146 від 31.10.2014 року, для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 427,83 грн./Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 12,94 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість); з централізованого постачання гарячої води: за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання - 27,21 грн. за 1 куб. м (з податком на додану вартість); за відсутності рушникосушильників - 25,29 грн. за 1 куб. м (з податком на додану вартість). З 01.05.2015 року затверджені Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 року з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 720,15 грн./Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 21,77 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з ПДВ). З 01.07.2016 року по 03.11.2016 року затверджено Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 року зі змінами згідно постанови НКРЕКП №1101 від 09.06.2016 року з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії 1411,77 грн./Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії 42,69 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість). З 04.11.2016 року затверджені Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1171 від 31.03.2015 року зі змінами згідно постанови НКРЕКП № 1782 від 06.10.2016 року з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії 1417 грн./Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії 51,63 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість). З 09.07.2017 року затверджені Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 784 від 15.06.2017 року зі змінами згідно постанови НКРЕКП №11171 від 31.03.2015 року з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії 1393,27 грн./Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії 50,73 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість). З 31.12.2017 року згідно Постанови від 28.12.2017 № 1536 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року №1171», для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії 1424,96 грн./Гкал, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова 1070,27 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової 354,69 грн/Гкал). Для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії 67,05 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова 50,36 грн. за 1 кв. м; решта витрат, крім паливної складової 16,69 грн. за 1 кв. м). З 06.10.2018 року відповідно до Постанови НКРЕКП від 27.02.2018 № 240 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 31.03.2015 року №1171 тариф для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії за 1 Гкал становить 1431,15 грн./Гкал (з ПДВ); тариф для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії становить 67,34 грн. /м2 (з ПДВ). З 01.01.2019 року відповідно до Постанови НКРЕКП від 10.12.2018 № 1752 "Про встановлення тарифів на послугу з централізованого опалення, що надається населенню КПТМ "Криворіжтепломережа", яке є виконавцем цієї послуги" тариф для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії за 1 Гкал становить 1701,19 грн./Гкал (з ПДВ); тариф для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії становить 80,04 грн./кв.м? (з ПДВ). Так, згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу по оплаті за централізоване опалення квартири АДРЕСА_2 за період з 01.05.2010 року по 01.02.2020 року становить 62 970,87 грн. (а.с.5-7). При цьому, визначаючи період та розмір заборгованості за послуги з централізованого опалення, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що цей період буде становити з 01.05.2010 року по 01.02.2020 року, з огляду на наступне. Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті). Згідно правового висновку, викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц, провадження № 14-59цс18, якщо суд першої інстанції ухвалить рішення за відсутності відповідача по справі, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі вказане рішення суду першої інстанції. З наведеного слідує, що відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у суді апеляційної інстанції. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просять застосувати строк позовної давності та наслідки його спливу (а.с.37-39). Звертаючись до суду з даним позовом, КПТМ «Криворіжтепломережа» просило стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, яка виникла за період з 01.05.2010 року по 01.02.2020 року. Позовна заява, при цьому, подана 02 червня 2020 року, що підтверджується вхідним штампом суду (а.с.2). У зв`язку з наведеним вище колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про те, що судом першої інстанції не було застосовано до спірних правовідносин строк позовної давності, тому сума боргу по оплаті за централізоване опалення до квартири АДРЕСА_2 має бути стягнута в межах строків позовної давності за період з 02 червня 2017 року по 02 лютого 2020 року, яка, згідно проведеного колегією суддів розрахунку, становить 49 720,52 грн., в іншій частині в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити. При цьому колегія суддів вважає помилковим посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу про переривання строку позовної давності вчиненням дії, а саме сплатою відповідачами в червні та серпні 2018 року заборгованості по оплаті за постачання теплової енергії, оскільки дійсно, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті). Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій, такий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 3-269гс16. У Постанові Верховного Суду від 08 листопада 2020 року у справі № 6-2891цс18 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою». Матеріалами справи встановлено, що відповідачі в червні та серпні 2018 року частково виконували свої обов`язки по оплаті послуг з централізованого опалення, які фактично їм були надані КПТМ «Криворіжтепломережа» (а.с.7), однак при сплаті вказаних сум відповідачами не було зазначено, що вони сплачені в рахунок погашення заборгованості, що не може свідчити про визнання відповідачами боргу перед позивачем тому, в силу вимог ст. 264 ч.1 ЦК України, вказані оплати не переривають перебіг позовної давності. Також не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог доводи апеляційної скарги відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про те, що вони вважають, що справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, а не в порядку спрощеного позовного провадження оскільки, у відповідності до ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Суд першої інстанції правильно встановив, що позовна заява подана з приводу стягнення заборгованості, сума якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа визначена малозначною, а отже характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання, допиту свідків, надання сторонами пояснень. Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2102 грн., сплаченого при подачі позову (а.с.1), тому оскільки позов підлягає частковому задоволенню, колегія суддів, з врахуванням положень статті 141 ЦПК України, вважає за необхідне відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 1659,70 грн. (49 720,52 грн. (сума боргу, стягнута судом) * 2102 грн. (сума судового збору, сплачена позивачем) / 62 970,87 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення). За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по справі про часткове задоволення позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» та стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення в межах періоду з 02 червня 2017 року по 02 лютого 2020 року в розмірі 49 720,52 грн., та по 414,92 грн. судового збору з кожного з відповідачів за подання позовної заяви. В іншій частині в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року скасувати та постановити нове рішення. Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергіїзадовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з 02 червня 2017 року по 02 лютого 2020 року в розмірі 49 720 (сорок дев`ять тисяч сімсот двадцять) грн. 52 коп. Стягнути в рівних частках із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судовий збір в сумі 1659 (одна тисяча шістсот п`ятдесят дев`ять) 70 коп., тобто по 414 (двісті три) гривні 92 коп., з кожного. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне рішення суду складено 25 січня 2021 року. Головуючий: Судді: