Постанова Північний апеляційний господарський суд № 34/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" січня 2021 р. Справа№ 34/16 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пономаренка Є.Ю. суддів: Поляк О.І. Руденко М.А. при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В., за участю представників: від ПАТ АБ «Укргазбанк» - Сподін В.С., адвокат, довіреність №304 від 13.07.2020; від ДП «Укрзалізничпостач» - Компанець Н.М., адвокат, довіреність №ЦХП-3 від 15.01.2021; від АТ «Українська залізниця» - Кузьміна Г.А., ордер серії АС №1006455 від 01.06.2020; від ТОВ «Усмарь» - представник не прибув; від ТОВ «ПММ Сервіс-1» - представник не прибув, розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» та Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі №34/16 (головуючий суддя - Турчин С.О., судді: Привалов А.І., Паламар П.І., повний текст складено - 19.11.2020) за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Усмарь», третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «ПММ Сервіс-1» про стягнення 64 808 287,30 грн. та за зустрічним позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» до публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» та товариства з обмеженою відповідальністю «Усмарь» про визнання договору застави майнових прав недійсним встановив наступне. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про стягнення 64 808 287,30 грн. заборгованості за договором поставки №ЦХП-14-02210-01 від 14.10.2010, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «ПММ Сервіс-1» та ДП «Укрзалізничпостач». В подальшому ДП «Укрзалізничпостач» подано до суду зустрічну позовну заяву до ТОВ «Усмарь» та Банку про визнання недійсним договору застави на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2012 первісний позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» 49 058 287,30 грн. боргу, а також 42 738,84 грн. судового збору. У решті первісного позову - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову - відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2012 у справі №34/16 залишено без змін. На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2012 було видано 27.10.2015 відповідний наказ. Від Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» у лютому 2018 року надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2012 у справі №34/16, яка ухвалою суду від 28.02.2018 призначена до розгляду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 зупинено провадження у справі №34/16 до вирішення справи №910/4421/18 та набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/4421/18 законної сили. Від публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до Господарського суду міста Києва у грудні 2019 року надійшла заява публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) її правонаступником у справі №34/16. Як вказує заявник, факт правонаступництва АТ «Українська залізниця» усіх прав та обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, в тому числі ДП «Укрзалізничпостач», підтверджується положеннями Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» №4442-VI від 23.02.2012, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АТ «Укрзалізниця», постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014 №20, Статутом АТ «Укрзалізниця». Тому, посилаючись на ч. 1 ст. 334 ГПК України, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», заявник вважає, що наявні підстави для здійснення заміни сторони виконавчого провадження ВП 49357355 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.10.2015 у справі №34/16, з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Українська залізниця». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 заяву публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі №34/16 задоволено; ухвалено замінити сторону - боржника за виконавчим провадженням ВП №49357355 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.10.2015 у справі №34/16, яке здійснюється Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Українська залізниця». Ухвала мотивована тим, що відповідно до частини 6 статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому статтею 107 Цивільного кодексу України, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до АТ «Укрзалізниця». Суд зазначив, що датою виникнення універсального правонаступництва АТ «Укрзалізниця» щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21.10.2015, з якої воно є правонаступником ДП «Укрзалізничпостач». Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни боржника за виконавчим провадженням ВП №49357355 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.10.2015 у справі №34/16, яке здійснюється Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Українська залізниця». Не погодившись з прийнятою ухвалою, Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» про заміну боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу від 27.10.2015 у справі №34/16. За твердженнями апелянта, судом не враховано, що процедура реорганізації станом на день звернення не завершена, злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, а підтвердженням факту злиття АТ «Укрзалізниця» та ДП «Укрзалізничпостач» є внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення ДП «Укрзалізничпостач». Крім того, апелянт зазначив, що питання заміни боржника на його правонаступника вже було предметом розгляду у даній справі, за результатом чого суди відмовили у задоволенні заяви про заміну сторони, що на його думку свідчить про преюдиціальність обставин, які не підлягають повторному доказуванню. Також, не погодившись з прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» про заміну боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу від 27.10.2015 у справі №34/16. За доводами скаржника, при розгляді заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні, місцевим судом помилково не застосовано принцип преюдиції судових рішень у даній справі, якими вже було вирішено відповідне питання та відмовлено в задоволенні заяви про заміну боржника. Окрім того, АТ «Українська залізниця» посилаючись на неправомірність прийнятої ухвали, вказує, що ДП «Укрзалазничпостач» не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; передавальний акт не містить підтвердження переходу обсягу прав від ДП «Укрзалазничпостач» та обов`язків перед Банком до статутного капіталу АТ «Укрзалізниця», а відтак, до спірних правовідносин у справі №34/16 не повинно застосовуватися універсальне правонаступництво. Представники апелянтів в судовому засіданні надали пояснення, якими підтримали свої апеляційні скарги. Представник ПАТ АБ «Укргазбанк» в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В свою чергу, ТОВ «Усмарь» та ТОВ «ПММ Сервіс-1» не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання призначеного на 18.01.2021 повідомлялись належним чином; копії ухвали суду направлялись за адресою офіційного місцезнаходження вказаних осіб. Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від ТОВ «Усмарь» та ТОВ «ПММ Сервіс-1» до суду не надійшло. Враховуючи, що неявка представників ТОВ «Усмарь» та ТОВ «ПММ Сервіс-1» в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, остання розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови. Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV. Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав. Частиною 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Крім цього, згідно ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу (ч. 3 вказаної статті). Відповідно до п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначеною статтею ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв`язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). Згідно частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У зв`язку із заміною боржника відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим боржником проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Відповідно до частин 1 та 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно з частиною 3 статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство може бути створене шляхом, зокрема злиття підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство. Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Відповідно до частини 15 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (у редакції, яка діяла станом на дату реєстрації АТ «Укрзалізниця») злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Законом про особливості утворення Укрзалізниці визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, управління і розпорядження його майном, та цей Закон спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави. Відповідно до частин 3, 6, 7 та 9 статті 2 цього Закону: - товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття; - товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту; - оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб`єктів господарювання; - одночасно з прийняттям рішення про утворення товариства Кабінет Міністрів України формує комісію з утворення товариства, до складу якої входять представники Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Фонду державного майна України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, профспілок, що діють у галузі; - комісія у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту товариства для подання Кабінету Міністрів України; - зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту; - розмір статутного капіталу товариства визначається під час його утворення згідно зі зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування. Пунктом 2 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» цього Закону встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності. У процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов`язки державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника - АТ «Укрзалізниця». Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику. Отже, державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» здійснено 21.10.2015 і згідно зі Статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №735, тому АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «Укрзалізничпостач». Оскільки АТ «Укрзалізниця» набуло статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації, тому в установленому законом порядку все майно, права та у тому числі обов`язки державних підприємств, які припиняються, перейшли до правонаступника - АТ «Укрзалізниця». При реорганізації у формі злиття не має значення, чи указано у передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17. Як було зазначено, злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття (частина 15 статті 37 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, що діяла станом на дату реєстрації АТ «Укрзалізниця»). Законом про особливості утворення Укрзалізниці, постановою Кабінету Міністрів України №200 передбачено наступні етапи проведення реорганізації: 1) інвентаризація майна юридичних осіб, які підлягають злиттю, та складення передавального акта, 2) затвердження статуту нової юридичної особи (АТ «Укрзалізниця»), 3) державна реєстрація АТ «Укрзалізниця»; 4) припинення державних підприємств залізничного транспорту. Передавальний акт (заключний) ДП «Укрзалізничпостач» складено 01.12.2015, державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» здійснено 21.10.2015, однак припинення ДП «Укрзалізничпостач» не зареєстровано. Враховуючи те, що відповідно до частини 6 статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому статтею 107 Цивільного кодексу України, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до АТ «Укрзалізниця». Датою виникнення універсального правонаступництва АТ «Укрзалізниця» щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21.10.2015, з якої воно є правонаступником ДП «Укрзалізничпостач». Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків ДП «Укрзалізничпостач», у зв`язку з чим наявні достатні підстави для здійснення заміни боржника за виконавчим провадженням ВП №49357355 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.10.2015 у справі №34/16, яке здійснюється Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Українська залізниця». За таких обставин доводи скаржників про те, що підтвердженням факту злиття АТ «Укрзалізниця» та ДП «Укрзалізничпостач» є внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення ДП «Укрзалізничпостач», а тому АТ «Укрзалізниця» створена 21.10.2015 не є правонаступником прав і обов`язків ДП «Укрзалізничпостач», є помилковими та спростовуються наведеним вище. Стосовно посилань апелянтів на те, що питання заміни боржника у виконавчому проваджені вже було предметом розгляду у даній справі, за результатом чого суди відмовили у задоволенні заяви про його заміну, що на думку скаржників свідчить про преюдиціальність обставин, які не підлягають повторному доказуванню, слід зазначити наступне. Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто факти, встановлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Отже, раніше вирішене питання заміни сторони виконавчого провадження у справі №34/16 не може мати преюдиціального значення, оскільки було прийнято в межах однієї справи, а відтак, доводи апелянтів в цій частині колегією суддів не приймаються. Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про заміну боржника з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Українська залізниця». З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні. Оскільки, у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання скарг покладаються на їх заявників (апелянтів). Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» та Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі №34/16 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на їх заявників.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено: 25.01.2021 року. Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко Судді О.І. Поляк М.А. Руденко