Постанова 4855 № 640/20813/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20813/20 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Закревської І.Л., за участі представника позивача Баховського М.М., представника відповідача Панченка Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : 04.09.2020 ОСОБА_1 подав до суду позов до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 01.07.2020 №497 о/с у частині звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого відділу боротьби з майновими злочинами в державному секторі та шахрайством управління карного розшуку Головно управління Національної поліції України в м. Києві; поновлення його на службі в Національній поліції України на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з майновими злочинами в державному секторі та шахрайством управління карного розшуку Головного управління Національної поліції України в м. Києві та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.07.2020 без вирахування податків та обов`язкових платежів. Позов обґрунтовано тим, що спірний наказ є протиправним внаслідок того, що у відповідача не було законних підстав для його прийняття та був порушений принцип презумпції невинуватості відносно позивача, оскільки винним позивач у скоєнні кримінального правопорушення не визнавався. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2020 у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Приймаючи рішення суд першої інстанції зазначив, що в ході службового розслідування було підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, внаслідок чого був прийнятий 09.06.2020 наказ № 300 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, який позивач не оскаржив до суду, а спірний наказ був прийнятий на виконання вказаного наказу №

300. Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2020, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Доводи апелянта аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, апелянт додав, що рішення суду першої інстанції є невмотивованим, суперечить судовій практиці. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримано висновки суду першої інстанції. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Наказом Головного управління національної поліції у м. Києві від 31.03.2020 №285 о/с призначено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який прибув з Головного управління Національної поліції в Київській області, оперуповноваженим відділу боротьби з майновими злочинами в державному секторі та шахрайством управління карного розшуку, без доступу до інформації з грифами секретності "цілком таємно" та "таємно", з 20.03.2020 (а.с.16). 07.05.2020 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених статтею 257, частиною третьою статті 146, частиною четвертою статті 189 Кримінального кодексу України, внаслідок чого Наказом відповідача від 07.05.2020 №786 "Про призначення та проведення службового розслідування" на підставі повідомлення про зазначену подію начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві призначено службове розслідування та створено комісію (а.с. 74, 75, 78). Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.05.2020 у справі №761/13310/20 застосовано до позивача як до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.07.2020. За наслідками службового розслідування складено «Висновок службового розслідування за фактом внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань щодо протиправних дій поліцейських та затримання в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 », згідно якого встановлено та запропоновано: за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні ст.2, ч.2 ст.18, пп.2,3 ч.1 ст. 23 Закону «Про Національну поліцію» та пп.6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, до оперуповноваженого відділу боротьби з майновими злочинами в державному секторі та шахрайством управління карного розшуку Головного управління Національної поліції України в м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби у поліції (а.с.107). Крім того, у висновку зазначено, що 06.05.2020 до Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла інформація про те, що 11.03.2020 слідчим управлінням ГУНП в Київській області розпочато кримінальне провадження №1202011000000133 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України, за фактом вимагання із застосуванням фізичної сили та отриманням невстановленими особами від громадянина "П" грошових коштів у сумі 195.000,00 доларів США. Під час проведення службового розслідування та відповідно до повідомлення про підозру встановлено, що 10.03.2020 до СУ ГУНП в Київській області з УКР ГУНП в Київській області надійшли матеріали про те, що 03.03.2020 група невстановлених осіб, діючи умисно, шляхом застосування фізичної сили, вимагали та отримали від громадянина ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 195.000,00 доларів США. 11.03.2020 працівниками СУ ГУНП у Київській області відомості за вказаним фактом внесено до ЄРДР за №1202011000000133, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 146, частиною четвертою статті 189 та частиною третьою статті 257 Кримінального кодексу України. Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що до вчинення зазначеного кримінального правопорушення причетні декілька громадян та поліцейські ГУНП в Київській області ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, 06.05.2020 працівниками УКР ГУНП в Київській області спільно з працівниками СУ ГУНП в Київській області в рамках зазначеного кримінального провадження вказаних осіб було затримано. На підставі вказаного висновку службового розслідування наказом начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09.06.2020 №300 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві" накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог статті 2, частини другої статті 18, пунктів 2, 3 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" та пунктів 6, 7 розділу ІІ "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100 (а.с.111). Наказом начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від 01.07.2020 №497 о/с "Щодо особового складу" позивача звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", підстава: наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09.06.2020 р. № 300 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві" (а.с.114). Вказаний наказ позивач в судовому порядку не оскаржував. Вищенаведені обставини підтверджені належними, достатніми та допустимим доказами. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018р. № 2337-VIII (надалі - Закон № 2337-VIII), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 р. № 230, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 230), Інструкцією з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом МВС України від 16.02.2018 р. № 111 (далі - Інструкція № 111). Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Закон № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Статтею 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII визначені основні обов`язки поліцейського, зокрема поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Статтею 19 Закону № 580-VIII передбачені види відповідальності поліцейських. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону № 580-VIII). Закон № 2337-VIII визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Стаття 2 вказаного Закону встановлює завдання поліції. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Відповідно до ч. 2 ст.18 Закону № 2337-УІІІ поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Частинами 1-3 статті 11 Закон № 2337-VIII передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч.1 статті 12 Закону № 2337-VIII). Статтею 13 Закону № 2337-VIII закріплено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина 1-3). Згідно частин 1-4 Закону № 2337-VIII службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Частиною 10 Закону № 2337-VIII передбачено, що порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом МВС України від 07.11.2018р. № 893 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України. Згідно з Розділом ІІ "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 №100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за №223/33194: поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події (пункт 6); поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки (пункт 7). Матеріалами справи підтверджено, що позивач не оскаржував наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а саме наказ № 300 від 09.06.2020 та порядок проведення службового розслідування. Проте, спірний наказ від 01.07.2020 №497 о/с позивач вважає протиправним, хоча він прийнятий на виконання наказу № 300 від.09.06.2020. Вказана обставина апелянтом не заперечується. Крім того, висновок службового розслідування не містить висновків, що позивача притягнуто до відповідальності за скоєння кримінального злочину. Вказаний висновок містить посилання на те, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, який виразився в порушенні вимог статті 2, частини другої статті 18, пунктів 2, 3 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію". Згідно з частиною третьою статті 19 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України" під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. З огляду на вищенаведене та приймаючи до уваги встановлені обставини, доводи позовної заяви та наведені норми закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог через недоведеність позиції позивача щодо протиправності спірного наказу, оскільки він прийнятий на виконання іншого наказу відповідача, який позивач не оскаржив, і крім того, матеріалами справи підтверджено правомірність спірного наказу, зокрема проведенням службового розслідування за наслідками отриманої інформації. За таких обставин довід апелянта про порушення презумпції невинуватості відносно позивача не заслуговує уваги, оскільки спірний наказ прийнято на виконання іншого наказу відповідача про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з поліції за порушення норм Закону України «Про Національну поліцію», а не за вчинення кримінального злочину. Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Також, надаючи оцінку всім іншим доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, колегія суддів вважає, що всі наведені доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Отже, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Повний текст виготовлено 25.01.2021. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 р. - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель