Постанова 4855 № 320/5389/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5389/20 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В. за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області (правонаступник Ворзельської селищної ради Київської області) про визнання протиправними та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Ворзельської селищної ради Київської області № 162 від 27.12.2019 «Про створення погоджувальної комісії з розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення містобудівної документації - «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (звіт про стратегічну екологічну оцінку)»; - визнати протиправним та скасувати рішення погоджувальної комісії, оформлені протоколом засідання погоджувальної комісії з розгляду спірних питань за результатами розгляду пропозицій/зауважень до проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (звіт про стратегічну екологічну оцінку) від 31.01.2020. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2017 на офіційному веб-сайті Ворзельської селищної ради (vorzel-rada.gov.ua) було опубліковано повідомлення про початок розроблення містобудівної документації - Генеральний план селища Ворзель (т.1 а.с.165). 27.02.2018 на офіційному веб-сайті Ворзельської селищної ради (vorzel-rada.gov.ua) було розміщено повідомлення про надходження пропозицій щодо розробки Генерального плану селища Ворзель (т.1 а.с.166). 20.11.2019 Ворзельскою селищною радою винесено розпорядження № 50 «Про заходи з підготовки та проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розгляду проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області, в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища (звіт про стратегічну оцінку) (т.1 а.с.168-169). 21.11.2019 на офіційному сайті Ворзельської селищної ради, в газеті «Бучанські Новини» та в газеті «Вперед+» було опубліковано повідомлення про проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (звіт про стратегічну екологічну оцінку). Відповідно до зазначеного повідомлення, визначено період отримання пропозицій під час процедури проведення громадських слухань: з 21 листопада 2019 року по 20 грудня 2019 року включно (т.1 а.с.170-175). 17.12.2019 відбулися громадські слухання щодо проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку). Всього взяло участь у громадських слуханнях 166 осіб, з них 131 особа-мешканці, які проживають у селищі Ворзель, згідно реєстраційних листів учасників громадських слухань. За період громадських обговорень (з 21.11.2019 р. по 17.12.2019 р.) до виконавчого комітету Ворзельської селищної ради надійшло 10 пропозицій. До заяви СЕО подано 3 пропозиції, до звіту СЕО - 0 (на день проведення слухань), до проекту Генерального плану надійшло 19 пропозицій від фізичних та юридичних осіб щодо врахування їхніх інтересів при розробці містобудівної документації, які відповідно надані на опрацювання робочій групі (замовнику) та розробнику містобудівної документації для надання відповіді у межах та в строки встановлені законодавством України (т.1 а.с.174-105). 17.12.2019 на офіційному сайті Ворзельської селищної ради (vorzel-rada.gov.ua) був опублікований Протокол громадських слухань (Генеральний план) від 17.12.2019 (т.1. а.с.106). 27.12.2019 виконавчим комітетом Ворзельської селищної ради прийнято рішення № 162 від 27.12.2019 «Про створення погоджувальної комісії з розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення містобудівної документації - «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (звіт про стратегічну екологічну оцінку)» (т.1 а.с.65-68). 31.01.2020 відбулося засідання погоджувальної комісії з розгляду спірних питань за результатами розгляду пропозицій/зауважень до проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (звіт про стратегічну екологічну оцінку) (т.1 а.с.208-224). На офіційному сайті Ворзельської селищної ради (vorzel-rada.gov.ua) було опубліковано звіт про результати розгляду пропозицій/зауважень громадськості та результати засідання погоджувальної комісії (т.1 а.с.107). 25.06.2020 на засіданні 67 сесії Ворзельської селищної ради було прийнято рішення № 908-67-VII «Про затвердження містобудівної документації - Генеральний план селища Ворзель Київської області, в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (звіт про стратегічну екологічну оцінку)» (т.2 а.с.37). Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся з даними позовом до суду першої інстанції. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржувані рішення прийнято на підставі, у межах та у спосіб визначений законодавством, а також з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що постанови про накладення штрафу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивач не чинила перешкод у спілкуванні батька з дитиною, а неможливість спілкування викликана поведінкою дитини. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII визначено основні вимоги до містобудівної діяльності. При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій. Відповідно до статті 12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Відповідно до пункту третього частини першої статті 1 цього Закону детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Згідно частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Відповідно до частин четвертої сьомої статті 19 цього ж Закону детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території). Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування. Відповідно до частин першої, другої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. Відповідно до частин третьої десятої статті 21 цього ж Закону замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу Охорона навколишнього природного середовища або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються. Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія. До складу погоджувальної комісії входять: посадові особи замовника містобудівної документації; представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів; представники професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці; уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії. Головою погоджувальної комісії є посадова особа замовника містобудівної документації. Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень). Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини - представники громадськості). Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом. У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації. Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність. Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації. Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України. На виконання вимог статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Кабінет Міністрів України 25 травня 2011 року прийняв постанову № 555, якою затвердив Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі Порядок № 555). Згідно пункту 6 Порядку № 555 оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику у строк, визначений замовником містобудівної документації. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні та повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту містобудівної документації. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються. (Пункт 6-1 Порядку № 555). Відповідно до п.п.12-13 Порядку № 555 погоджувальна комісія утворюється за рішенням замовника містобудівної документації у тижневий строк після закінчення строку подання пропозицій громадськості. Склад комісії встановлює замовник містобудівної документації у кількості не менш як 25 та не більш як 55 осіб. Головою комісії є посадова особа замовника містобудівної документації. До складу комісії входять: посадові особи замовника містобудівної документації; представники органу у сфері земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів державної влади; представники професійних об`єднань та спілок, архітектори і науковці; уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості повинна становити не менш як 50 і не більш як 70 відсотків загальної чисельності членів комісії. Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. (Пункт 7 Порядку № 555). Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що на місцевому рівні затвердження містобудівної документації, зокрема, генеральних планів певної території, віднесене до виключних повноважень сільських, селищних, міських рад. При реалізації цих повноважень на відповідні сільські, селищні, міські ради покладається обов`язок щодо забезпечення проведення громадських слухань проектів такої містобудівної документації, які відбуваються на етапі її розроблення і без проведення яких її затвердження забороняється. Відповідно до п.п.12-13 Порядку №555 погоджувальна комісія утворюється за рішенням замовника містобудівної документації у тижневий строк після закінчення строку подання пропозицій громадськості. Склад комісії встановлює замовник містобудівної документації у кількості не менш як 25 та не більш як 55 осіб. Головою комісії є посадова особа замовника містобудівної документації. До складу комісії входять: посадові особи замовника містобудівної документації; представники органу у сфері земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів державної влади; представники професійних об`єднань та спілок, архітектори і науковці; уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин до складу погоджувальної комісії, яка створюється для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, мають входити уповноважені представники громадськості, які обираються саме під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії. Як вірно було встанолено судом першої інстанції, погоджувальна комісія щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації, яка створена оскаржуваним рішенням, складається з 55 осіб, в тому числі із 38 представників громадськості, які були включені до погоджувальної комісії на підставі поданих ними заяв про включення до складу погоджувальної комісії, що складає 69 % від загальної кількості учасників комісії (т.1 а.с.156-159). Отже, виконавчим комітетом Ворзельської селищної ради під час прийняття оскаржуваного рішення № 162 від 27.12.2019 було дотримано пропорційність складу і виду учасників комісії, передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягає. Щодо правомірності та обґрунтованості рішення від 31.01.2020, колегія суддів зазначає наступне. Як вже було зазначено вище, 31.01.2020 виконавчим комітетом Ворзельської селищної ради було прийнято рішення погоджувальної комісії, оформлене протоколом засідання погоджувальної комісії з розгляду спірних питань за результатами розгляду пропозицій/зауважень до проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (звіт про стратегічну екологічну оцінку), на засіданні якої було розглянуто зауваження та пропозиції до проекту містобудівної документації. На засіданні погоджувальної комісії взяло участь 47 членів погоджувальної комісії, в тому числі 34 представника громадськості. Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України. Відповідно до пункту 11 Порядку № 555 пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії. Згідно з частинами п`ятою-шостою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. Відповідно до пункту 4 Порядку № 555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування. Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування. За змістом пункту 5 Порядку № 555 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо). Отже, громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації. Разом з цим, аналіз положень статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає підстави для висновку про те, що розроблені детальні плани територій підлягають громадським слуханням. Матеріалами справи підтверджується, що виконавчим комітетом Ворзельської селищної ради при здійсненні підготовки до процедури громадських слухань розміщено ІНФОРМАЦІЯ_1 на офіційному сайті Ворзельської селищної ради, в газеті «Бучанські новини» та в газеті «Вперед+» було опубліковано повідомлення про проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (звіт про стратегічну екологічну оцінку), визначено період отримання пропозицій під час процедури проведення громадських слухань: з 21.11.2019 по 20.12.2019 включно та вказано місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації, а саме: приміщення Ворзельської селищної ради за адресою: селище Ворзель, вул. Курортна, 72 та офіційний веб-сайт Ворзельської селищної ради. Замовники містобудівної документації відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; реєстрацію, розгляд і врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. На виконання вимог наведеної норми закону, проект рішення щодо розроблення містобудівної документації «Генальний план селища Ворзель» було завчасно оприлюднено на офіційному веб-сайті Ворзельської селищної ради. Згідно пункту 8 Порядку № 555 громадські слухання проводяться під головуванням уповноваженого представника замовника містобудівної документації, який: забезпечує реєстрацію їх учасників; оголошує порядок денний; інформує учасників про порядок ведення протоколу, подання пропозицій (зауважень) у письмовій та/або усній формі, зміст пропозицій (зауважень), що надійшли, та процедуру їх врахування; забезпечує ведення обговорення, подання пропозицій (зауважень) громадськості з дотриманням регламенту; забезпечує аудіо- та/або відеофіксацію перебігу громадських слухань; готує протокол громадських слухань. Громадські слухання розпочинаються з доповіді розробника та/або замовника про розроблений проект містобудівної документації. Перебіг громадських слухань та подані пропозиції (зауваження) оформляються протоколом, який підписується головуючим. Файл аудіо- та/або відеофіксації перебігу громадських слухань додається до протоколу. Відсутність пропозицій і зауважень громадськості фіксується у протоколі громадських слухань. Пунктом 9 Порядку №555 також визначено, що пропозиції (зауваження) можуть подаватися в письмовій та/або усній формі під час громадських слухань із внесенням їх до протоколу громадських слухань. Письмові пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених пунктом 6-1 цього Порядку. Письмові пропозиції подаються фізичними особами із зазначенням прізвища, імені та по батькові, місця проживання, із особистим підписом. Юридичні особи подають пропозиції із зазначенням найменування та місцезнаходження юридичної особи. Отже, приписами Порядку № 555 визначається, що під час проведення громадських слухань зауваження до проектів містобудівної документації на місцевому рівні подаються в усній чи письмовій формі зацікавленими особами. З матеріалів справи вбачається, що 17.12.2019 відбулися громадські слухання щодо проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (звіт про стратегічну екологічну оцінку), результати яких було оприлюднено на офіційному веб-сайті Ворзельської селищної ради. Всього взяло участь у громадських обговорень 166 осіб, з них 131 особи, у тому числі ОСОБА_1 , які проживають у селищі Ворзель, згідно реєстраційних листів учасників громадських слухань. За період громадських до виконавчого комітету Ворзельської селищної ради надійшло 10 пропозицій. До заяви СЕО подано 3 пропозиції, до звіту СЕО - 0 (на день проведення слухань), до проекту Генерального плану надійшло 19 пропозицій від фізичних та юридичних осіб щодо врахування їхніх інтересів при розробці містобудівної документації, які відповідно надані на опрацювання робочій групі (замовнику) та розробнику містобудівної документації для надання відповіді у межах та в строки встановленні законодавством України. 31.01.2020 відбулося засідання погоджувальної комісії з розгляду спірних питань за результатами розгляду пропозицій/зауважень до проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (звіт про стратегічну екологічну оцінку). До проекту містобудівної документації надійшли письмові пропозиції (36), які розглянуті розробником та замовником і надані відповіді заявникам. У засіданні погоджувальної комісії взяло участь 47 членів погоджувальної комісії із яких 34 представників громадськості, що підтверджується протоколом від 31.01.2020. Із змісту вищевказаного протоколу вбачається, що зауваження та пропозиції громадськості щодо розробленого проекту "Генерального плану селища Ворзель Київської області", в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» було опрацьовано та розглянуто в ході проведення засідання комісії, наведено аргументацію щодо прийняття або відхилення таких пропозицій та прийнято рішення про узгодження або відхилення останніх. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем в межах спірних правовідносин забезпечено належний розгляд і врахування пропозицій громадськості, а отже рішення погоджувальної комісії від 31.01.2020 прийняте у межах та у спосіб визначений законодавством, а тому підстави для скасування зазначеного рішення відсутні. При цьому, аргументи та доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В. Повний текст постанови виготовлений 25.01.2021.