Постанова 4855 № 640/19262/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19262/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Коротких А.Ю., Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо нездійснення пільгового обчислення стажу роботи та середньомісячного заробітку позивача відповідно до вимог частини другої статті 56, частини другої статті 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 2) та отримує пенсію за віком ЧАЕС відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо пільгового обчислення стажу роботи та середньомісячного заробітку ОСОБА_1 відповідно до вимог частини другої статті 56, частини другої статті 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 17 вересня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад встановлений мінімальний стаж (для жінок - 15 років) відповідно до вимог частини другої статі 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 17 вересня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії за роботу на територіях радіоактивного забруднення за період з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року відповідно до вимог частини другої статті 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФУ у м. Києві (надалі - апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до пункту 3 частини 1статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. У відповідності до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком. Позивач у періоди з 01 жовтня 1989 року по 27 листопада 2006 року працювала на територіях радіоактивного забруднення, що підтверджується довідкою Державного спеціалізованого підприємства «Комплекс» від 22 липня 2009 року №40/09. ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 від 05 квітня 2001 року. 17 вересня 2019 року позивач звернулася із заявою до ГУ ПФУ в м. Києві щодо обчислення їй пенсії відповідно до частини другої статті 56, статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії за роботу на територіях радіоактивного забруднення за період з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року та виплати їй пенсії в повному обсязі, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 2), із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад встановлений мінімальний стаж (для жінок - 15 років). 24 вересня 2019 року відповідач листом №209857/03 повідомив позивача, що пенсія їй призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; розмір пенсії при загальному страховому стажі 42 роки 2 місяці 17 днів та з урахуванням заробітку за період з 01 липня 1995 року по 30 червня 2000 року та даних персоніфікованого обліку з 01 липня 2000 року по 31 липня 2011 року та складає 6 728,13 грн. та розрахунок розміру пенсії відповідає чинному законодавству Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернулася до суду. Даючи правову оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування». Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків. У рішенні від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 (справа № 1-11/2018(3830/15) Конституційний Суд України зазначив, що встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку (п. 4 мотивувальної частини). Конституційний Суд України звернув увагу, що в ухваленому на виконання статті 16 Конституції України Законі № 796-ХІІ передбачено додаткові гарантії соціального захисту для вказаних осіб - комплекс заходів у вигляді пільг, компенсацій і гарантій. Фактично ці заходи є компенсацією особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, а також основним засобом реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту таких осіб (п. 6 мотивувальної частини). З огляду на підходи, висловлені Конституційним Судом України у загаданому вище рішенні, обмежувальне тлумачення прав, пільг, гарантій громадян, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, не допускається. Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер. Пункт 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений. Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Проаналізувавши наведені норми права, окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку, що перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок) шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за рік. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №560/675/17, 24 липня 2018 року у справі №347/581/17, від 07 лютого 2019 року у справі №712/2147/17. Відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення заробітку має пільговий характер та визначений в частині другій статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Оскільки для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, період за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії має пільговий характер і визначений в частині другій статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком окружного суду про те, що особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», заробітна плата для обчислення пенсії, формула якої встановлена в частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», повинна визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 25 вересня 2018 року у справі №185/3101/17. З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст.242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст.329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: