Постанова 4855 № 320/7164/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7164/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпраці в Київській області та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 15.11.2019 № КВ1663/1063/НД/СПТД/ФС-640 про накладення штрафу у розмірі 417300,00 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ Держпраці в Київській області (надалі - апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до пункту 3 частини 1статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. У відповідності до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав. Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до виписки із ЄДРПОУ позивач зареєстрована, як фізична особа-підприємець 19.05.2015, основним видом економічної діяльності останньої є 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Позивач має право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, що підтверджується ліцензіями №10310308201903741 від 19.07.2019 та №10310311201903124 від 19.07.2020. Згідно із витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.11.2019 № 189491341 позивачу належить на праві власності земельна ділянка з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до паспорту прив`язки тимчасової споруди в селищі Гостомель у позивача наявні два зблокованих торговельні павільйони, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Факт здійснення позивачем господарської діяльності за вищезазначеною адресою також підтверджується ліцензіями № 10310308201903741 від 19.07.2019 та №10310311201903124 від 19.07.2020. Відповідно до довідки від 07.02.2020 № 1/02/2020 виданою ФОП ОСОБА_1 , позивач при здійсненні господарської діяльності не використовує найману працю. На підставі наказу від 02.10.2019 № 4830 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 02.10.2019 № 1663, а також вимоги про надання документів від 08.10.2019 № 1663 16.10.2019 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування позивача, однак остання відмовилась приймати направлення та вимогу надати необхідні документи для перевірки у зв`язку з чим складено акт від 21.10.2019 № КВ1663/1063/НД про неможливість проведення інспекційного відвідування. В підтвердження направлення позивачу рекомендованим листом направлення на проведення інспекційного відвідування від 02.10.2019 № 1663, а також вимоги про надання документів від 08.10.2019 № 1663 відповідачем подано копію фіскального чеку № 21560045 від 08.10.2019. Як вбачається із журналу реєстрації перевірок № 1 службові особи не відмітились у зазначеному документі. Також відповідачем до суду надано копію листа від 29.10.2019 № 43/3/19/18216 адресованого позивачу про розгляд справи про накладення штрафу без зазначення дати місця та часу розгляду справи. Відповідачем не долучено доказів направлення вказаного листа позивачу, а на копії документа, котра залишається у відповідача відсутня відмітка про таке направлення. Постановою від 15.11.2019 № КВ1663/1063/НД/СПТД/ФС-640 на позивача накладено штраф у розмірі 417 300,00 грн. Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач звернулась із даним адміністративним позовом до суду. Даючи правову оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та виходить з такого. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877). Частиною 3 ст. 6 Закону № 877 передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Згідно з ч. 5 ст. 7 Закону № 877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. Відповідно до ст. 10 Закону № 877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу. Крім того суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену ч. 5 ст. 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену ч. 4 ст. 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Відповідно до п. 8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 823 (далі Порядок № 823) під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності). Пунктом 13 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою. Судом першої інстанції правильно відзначено про відсутність доказів того, що службовою особою відповідача пред`явлено позивачу службове посвідчення та здійснено перед початком державного нагляду (контролю) внесення запису до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання) відповідно до ч. 12 ст. 4 Закону №

877. Також, відповідачем не доведено факту відмови позивача в отриманні копії направлення та відмови в отриманні вимог про надання документів. Твердження відповідача про надіслання позивачу направлення та вимоги про надання документів після недопущення останньою інспекторів Держпраці до перевірки спростовується відсутністю доказу направлення таких документів рекомендованим листом. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, притягаючи до відповідальності позивача за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування, не надав належних доказів створення таких перешкод позивачем. За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірність свого рішення. Крім того, відповідачем жодним чином не доведено обставин, існування яких давало б підстави для застосування до об`єкта відвідування штрафних санкцій, які передбачені саме абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України. З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст.242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст.329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: