Постанова 4855 № 826/3883/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3883/16 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції м. Києва Хаустова А.А., за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ : Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції м. Києва Хаустова А.А., за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстраційної служби в м. Києві Хаустова Андрія Альбертовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14391145 від 11 липня 2014 року; - визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстраційної служби в м. Києві Хаустова Андрія Альбертовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14390485 від 11 липня 2014 року; - зобов`язати державного реєстратора внести запис про державну реєстрацію іпотеки на підставі іпотечного договору № 7382 від 3 жовтня 2008 року нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 7382; - зобов`язати державного реєстратора внести запис про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно на підставі іпотечного договору № 7382 від 3 жовтня 2008 року нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 7382. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2017 та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстраційної служби в м.Києві Хаустова Андрія Альбертовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14391145 від 11 липня 2014 року, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстраційної служби в м.Києві Хаустова Андрія Альбертовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14390485 від 11 липня 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.11.2019 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018, провадження у справі №826/3883/16 закрито. В подальшому, представником ОСОБА_1 подано до суду заяву про поворот виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 на підставі постанови Верховного суду від 20.11.2019 та просив постановити ухвалу, якою: скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про іпотеку № 6218590, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, індексний номер: 14207238, вчинений державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Іченською Мар`яною Сергіївною (відомості про реєстрацію до 01.01.2013: Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки: 8021207, 03.10.2008 15:50:59, реєстратор: Київський міський нотаріальний округ) про обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про іпотеку № 6218572, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, індексний номер: 14207238, вчинений державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Іченською Мар`яною Сергіївною (відомості про реєстрацію до 01.01.2013: Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки: 8021122, 03.10.2008 15:47:16, реєстратор: Київський міський нотаріальний округ) про обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана заява вмотивована тим, що для повернення стану, який існував до винесення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018, ОСОБА_1 звернулась до Державної реєстраційної служби із заявою про скасування запису про іпотеку та про обтяження. Державним реєстратором 03.03.2020 прийнято рішення про відмову у скасуванні запису про іпотеку та про обтяження, оскільки із постанови Верховного Суду неможливо встановити який запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягає скасуванню. Відтак, заявник вважає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 порушено права ОСОБА_1 , як власниці квартири, на яку накладено заборону та іпотеку, на вільне володіння своїм майном. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану ухвалу, та прийняти нову, якою задовольнити заяву про поворот виконання судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд за їх участю. За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Відповідно до частини першої статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Як зазначив в своєму рішенні Конституційний Суд України від 02.11.2011 №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Таким чином, з наведеного випливає, що за допомогою інституту повороту виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб коли стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням. Тобто поворот виконання судового рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим. Натомість, предметом заявленого позову було скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а не стягнення грошових коштів чи іншого майна, фактично саме за цим судовим рішенням сторонами не було отримано чи стягнуто грошових коштів чи іншого майна, відсутні боржник та стягувач, а отже відсутній предмет правового регулювання статтею 380 КАС України. Крім того, частиною четвертою статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Згідно з частиною першою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. З поданої заяви про поворот виконання рішення вбачається, що вона подана третьою особою, яка є учасником справи, а не стороною у справі. Водночас, згідно частини сьомої статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд звертає увагу, що ухвалення судом рішення у даній справі не передбачало будь-якого примусового виконання, у зв`язку з чим, виконавчий лист у справі не видавався. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява про поворот виконання судового рішення є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Г.В.Земляна суддя В.В.Файдюк