Постанова 4817 № 607/2144/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/2144/19Головуючий у 1-й інстанції Грицай К.М. Провадження № 22-ц/817/81/21 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 311010000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 січня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С., за участю секретаря - Боднар Р.В. та сторін: позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти - Лихого Б.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/2144/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року у справі №607/2144/19, ухвалену суддею Грицай К.М., повний текст якої складено 21 жовтня 2020 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання контракту безстроковим трудовим договором, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, - В С Т А Н О В И В: у липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року у зв`язку з нововиявленими обставинами і просила визнати укладений між нею та ТОКІППО контракт від 01 вересня 2016 року безстроковим трудовим договором; визнати недійсним та скасувати наказ від 21 грудня 2018 року №298-к про звільнення ОСОБА_1 з посади методиста навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи; поновити ОСОБА_1 на посаді методиста навчально-методичного центру психологічної служби Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти на умовах безстрокового трудового договору з 26 грудня 2018 року; стягнути з ТОКІППО на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначила, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. Суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивача віднесено до категорії працівників, які на підставі закону можуть працювати за договором, у якому строк його дії може встановлюватись угодою сторін. Встановивши, що між ОСОБА_1 та ТОКІППО укладено строковий трудовий договір у формі контракту, після закінчення строку дії якого сторони не досягли домовленості про його продовження чи укладення нового, суд дійшов висновку, що звільнення позивача відбулось з дотриманням умов трудового законодавства. На запит ОСОБА_1 від 01 червня 2020 року, Управлінням Держпраці в Тернопільській області 02 червня 2020 року надало Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ТР1430/413/АВ. Згідно абз.4 п.2 розділу ІІІ Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ТР1430/413/АВ, відповідно до переліків вакансій станом на 01 серпня 2019 року та станом на 30 вересня 2019 року, наданих при проведенні інспекційного відвідування, в штаті ТОКІППО у період з 01 серпня 2019 року по 30 вересня 2019 року були вакантні посади викладачів, методистів, фахівців, однак, ОСОБА_1 не запропоновано жодної наявної в ТОКІППО вакансії відповідно до її освіти, кваліфікації, досвіду роботи тощо, чим порушено вимоги частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України. Крім цього, суд першої інстанції у рішенні посилається на зміну істотних умов праці, проте, вони зовсім не змінились, оскільки заробітна плата, як нараховувалась за 12 розрядом, так і залишилася, умови праці аналогічно не змінились. Вважає вищезазначені обставини такими, що мають значення для вирішення справи і є нововиявленими та істотними для постановлення правильного рішення у справі, оскільки на їх підставі можна було зробити висновок про порушення її прав. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року у справі №607/2144/19 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання контракту безстроковим трудовим договором, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - відмовлено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року у справі №607/2144/19 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання контракту безстроковим трудовим договором, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - залишено в силі (том 3, а.с. 96-99). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2020 року по справі №607/2144/19 та постановити нове рішення, яким її заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що вона є передчасною, прийнятою з порушенням норм процесуального права, наслідком чого є порушення матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що суд першої інстанції незаконно відмовив у доступі до правосуддя і не взяв до уваги заяви надані позивачем - витребування посадових інструкцій за 2005-2018 роки. В судовому засіданні її посадові інструкції не розглядалися. На час звільнення в ТОКІППО були вакантними 6 штатних одиниць методиста, однак, їй не було запропоновано жодної з них, чим порушено трудове законодавство. Крім цього, вважає, що у відповідача була відсутня реорганізація підприємства, а сам по собі факт перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи в іншу без скорочення штату не може бути підставою для звільнення. Відповідач своїм правом на відзив не скористався. ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи викладені в ній. Представник ТОКІППО - Лихий Б.П. апеляційної скарги не визнав, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою. Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що заявником в судовому засіданні не доведено істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а подані заявником нові докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом та переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи не є підставою для перегляду судового рішення з нововиявленими обставинами. Крім того той факт, що встановлення обставин, на які зсилається заявник, обов`язково могло вплинути на остаточні висновки суду, не було підтверджено належними та допустимими доказами. Також, заявником в судове засідання не було подано доказів, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, що переглядається. Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи, правильно застосовано норми процесуального права. Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (частина перша стаття 423 ЦПК України). Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів. Оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Перелік підстав, визначених статтею 423 ЦПК України для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає. Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року (том 1, а.с. 76-81), яке залишене без змін Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року (том 2, а.с. 88-93), у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тришак Олег Григорович до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання контракту безстроковим трудовим договором, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - відмовлено. Вирішено питання судових витрат. Судом встановлено, що суд ухвалюючи рішення у даній справі прийшов до висновку, що між ОСОБА_1 та Тернопільським обласним комунальним інститутом післядипломної педагогічної освіти укладено строковий трудовий договір у формі контракту, після закінчення строку дії якого сторони не досягли домовленості про його продовження чи укладення нового, тому звільнення позивача відбулось з дотриманням умов трудового законодавства. При цьому, судом досліджувалися докази, зокрема, штатні розписи за 2013, 2016 року та посадова інструкція методиста навчально-методологічного центру психологічної служби і соціальної роботи і надана відповідна оцінка вказаним доказам. Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), №ТР1430/413/АВ від 07 листопада 2019 року, на який посилається заявниця, стосується обставин, які виникли після винесення рішення Тернопільським міськрайонним судом від 17 квітня 2019 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 31 липня 2019 року, яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 26 лютого 20202 року. Факт встановлення вакансій при закінченні строку трудового договору значення не має. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року у справі №607/2144/19 - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції віднести на рахунок держави. Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року у справі №607/2144/19 - залишити без змін. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції віднести на рахунок держави. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 25 січня 2021 року. Головуючий Судді