Постанова 4875 № 922/2623/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" січня 2021 р. справа №922/2623/20 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Попков Д.О. суддів Пушай В.І., Стойка О.В. секретар судового засідання Акімова К.К. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мельникова Сергія Анатолійовича, м.Харків на рішення господарського суду Харківської області ухваленого 26.10.2020р. (повний текст підписано 29.10.2020р.) у м. Харкові у справі №922/2623/20 (суддя Калініченко Н.В.) за позовом Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав», м.Київ до Фізичної особи-підприємця Мельникова Сергія Анатолійовича, м.Харків про стягнення 208650,00грн. В С Т А Н О В И В: І.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав», м. Київ (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мельникова Сергія Анатолійовича, м. Харків (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 208650,00грн. збитків (недоотриманої винагороди на суму, що відповідає 50 мінімальним місячним заробітним платам).

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2020р. відкрито провадження у справі №922/2623/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.10.2020р. (повний текст підписано 29.10.2020р.) у справі №922/2623/20 позовні вимоги Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» були задоволені частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мельникова Сергія Анатолійовича на користь Позивача 105100,00грн. недоотриманої винагороди (роялті) за використання суміжних прав (музичних творів).

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неправомірного (без договірного) використання Відповідачем у власній господарській діяльності музичних творів (об`єктів суміжних прав), оскільки доказів укладення договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав з Позивачем представлено не було, як і не надано іншого дозволу правовласників на здійснення ним використання (публічного виконання) спірних музичних творів. Своєю чергою, частковість задоволення позовних вимог зумовлена невірним застосуванням Позивачем під час визначення суми винагороди розрахункової величини, а саме взято мінімальну заробітну плату замість прожиткового мінімуму працездатних осіб, тоді як відповідно до п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Відтак, за розрахунком суду, згідно тарифів Позивача в розмірі передбаченому законом на початок календарного року в якому сталось без дозвільне (без договірне) використання - 2020р., розмір винагороди складає 2102,00грн. х 50 = 105100,00грн. недоотриманої винагороди (роялті) за використання суміжних прав (музичних творів). ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Фізична особа-підприємець Мельников Сергій Анатолійович, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2020р. у справі №922/2623/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає: 6.1. у зв`язку із запровадженим постановою Кабінету Міністрів України карантину Відповідачем було прийнято рішення про призупинення діяльності на період дії карантину та до його завершення ( ОСОБА_1 виїхав за межі м. Харкова), тоді як судом першої інстанції формально направлялися Відповідачу ухвали суду листом з повідомленням про вручення, тоді як відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України сповіщення, зокрема, за допомогою телефонного зв`язку зроблено не було, що свідчить про не здійснення судом належного повідомлення останнього про час та місце розгляду справи. Окрім того, судом в порушення п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України ухвалено рішення в період дії карантину, строк якого не сплинув. Відтак, під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідач не мав можливості скористатися процесуальними правами та висловити свої заперечення проти наданих Позивачем доказів; 6.2. факт використання спірних музичних творів у власній господарській діяльності не підтверджений належними та допустимими доказами, оскільки акти фіксації №07/01/2020 від 23.01.2020р. та №07/01/2020 2-Ф від 25.02.2020р. складені представником Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» без участі Відповідача, не містять його підпису та не містять позначки про відмову від підписання, тому відомості зазначені в актах (складені одноособово представником Позивача) викликають сумніви в їх достовірності. Критичне ставлення викликають й відеозаписи від 23.01.2020р. та від 25.02.2020р, оскільки останні не містять підтвердження проведення записів саме в закладі Відповідача та з його обладнання, враховуючи, що означені записи були зроблені представником Позивача таємно без повідомлення Відповідача, оригінал запису до матеріалів справи наданий не був та судом не досліджувався. Окрім того, Скаржник зазначає, що використання програми «Shazam» не призначене для виявлення фактів порушення авторських прав та застосовується населенням не в професійних, а в побутових цілях, а отже отримані за допомогою цієї програми відомості не є належними доказами у розумінні Господарського процесуального кодексу України; 6.3. залишення місцевим судом поза увагою, що пропозиція Позивача врегулювати питання використання фонограм та зафіксованих у них виконань в публічному закладі Відповідача шляхом отримання дозволу від Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» та підписання договору, не була належним чином направлена Відповідачу, враховуючи знаходження Мельникова Сергія Анатолійовича в період дії карантину поза межами м. Харкова, а також того, що оригінали опису вкладення від 03.06.2020р., фіскального чеку від 03.06.2020р. та поштової експрес-накладної до суду першої інстанції не надавались та ним не досліджувалися. ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

7. Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав», в межах встановленого апеляційним судом строку, надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого остання проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, зазначає, що: 7.1. Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» є єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління в сфері діяльності, передбаченої положеннями ст.1 ч.4, 5 ст.12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», тому її діяльність поширюється на всю територію України та відносно майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію; 7.2. доводи апеляційної скарги стосовно неналежності, допустимості та вірогідності наданих Позивачем доказів, є лише вільним припущенням Відповідача, оскільки в силу приписів ст.74 Господарського процесуального кодексу України, будь-яких інших доказів, які б спростовували надані Позивачем докази разом з позовною заявою, Відповідачем надано не було. Своєю чергою, аргументи Скаржника щодо можливості вільного відтворення в публічному закладі класичної музики та музики, яка не обмежена авторським правом, є довільними, оскільки підстави позову пов`язані з фактом використання способом публічного виконання об`єктів суміжних прав, що за своєю природою є різними з об`єктами авторського права; 7.3. судом першої інстанції виконано усі приписи закону щодо дослідження доказів і повідомлення сторони Відповідача щодо руху справи та її розгляду, тоді як останнім не надано доказів неможливості здійснення дій щодо відстеження кореспонденції, яка прибуває у відповідне відділення поштового зв`язку. При цьому, Відповідач не був позбавлений можливості дізнатися про рух справи з Єдиного державного реєстру судових рішень, який знаходиться у відкритому доступі; 7.4. наявність або відсутність направлення на адресу Відповідача пропозиції врегулювати питання використання фонограм та зафіксованих у них виконань жодним чином не впливає на правомірність рішення суду першої інстанції, оскільки обов`язок Відповідача виконати вимоги закону не пов`язаний із такою пропозицією чи будь-яким іншим повідомленням. 8. 09.12.2020р. представником Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» на електрону адресу суду надана заява (з процесуальних питань) б/н від 07.12.2020р. (а.с.а.с.184, 185) та акт приймання-передачі послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом (а.с.186) щодо відшкодування Відповідачем витрат, пов`язаних з наданням Позивачу професійної правничої допомоги в сумі 30000,00грн. За текстом означеного акту, зокрема зазначено, що оплата за всю проведену роботу здійснюється Позивачем протягом 10 днів з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №922/2623/20. IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

9. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 17.09.2020р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Пушай В.І. і Стойка О.В.

10. Ухвалою від 26.11.2020р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №922/2623/20, а ухвалою від 08.12.2020р., після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Мельникова Сергія Анатолійовича в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а судова колегія не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином.

11. Враховуючи викладене в п.п.9, 10 цієї постанови та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Пушай В.І., Стойка О.В. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

12. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

13. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» є єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління в сфері діяльності, передбаченої положеннями п.3 абз.3 ч.5 ст.12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління станом 31.05.2019р. (а.с.а.с.9, 10), наданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України разом із листом №2301-07/23003-07 від 03.06.2019р. (а.с.8). 14. 23.01.2020р. представником Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» Стецуном Ростиславом Сергійовичем (довіреність - а.с.21) було здійснено фіксацію комерційного використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів в публічному закладі «DaVinci Lounge bar» за адресою: м. Харків, пров. Короленко, б. 10, в якому здійснює господарську діяльність Фізична особа-підприємець Мельников Сергій Анатолійович, про що складено акт фіксації №07/01/2020 комерційного використання об`єктів суміжним прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання (а.с.22). 14.1. У акті фіксації №07/01/2020 зазначено, що в приміщенні закладу «DaVinci Lounge bar» наявні працюючі прилади/технічні засоби (в тому числі із колонками) для подання звукової хвилі в діапазоні і з частотою, які сприймаються людським слухом (тобто публічне виконання). Відповідно до складених представником Позивача додатків №№1, 2 (а.с.а.с.23, 24) до акту фіксації №07/01/2020 від 23.01.2020р. вбачається, що в означеному публічному закладі зафіксований факт публічного виконання 12 фонограм та відповідно такої самої кількості зафіксованих у фонограмах виконань. В означеному додатку №2 вказані назви музичних творів та виконавці, які визначені безпосередньо на місці за допомогою програм «Sound Hound» та/або «Shazam». Фіксація означених порушень була здійснена представником Позивача також за допомогою технічного засобу відеокамера Sony HDR-AS20. 14.2. Перебування представника Позивача в день складення акту фіксації №07/01/2020 від 23.01.2020р. з додатками в публічному закладі «DaVinci Lounge bar» за адресою: м. Харків, пров. Короленко, б. 10, в якому здійснює господарську діяльність Відповідач, підтверджується наявними в матеріалах справи чеком (а.с.24 зворотна сторона) та диском відео-звукозапису із зазначенням дати 23.01.2020р. (а.с.28). 15. 25.02.2020р. представником Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» Стецуном Ростиславом Сергійовичем було здійснено фіксацію комерційного використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів в публічному закладі «DaVinci Lounge bar» за адресою: м. Харків, пров. Короленко, б. 10, в якому здійснює господарську діяльність Фізична особа-підприємець Мельников Сергій Анатолійович, про що складено акт фіксації №07/01/2020 2-Ф комерційного використання об`єктів суміжним прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання (а.с.25). 15.1. У акті фіксації №07/01/2020 2-Ф зазначено, що в приміщенні закладу наявні працюючі прилади/технічні засоби (в тому числі із колонками) для подання звукової хвилі в діапазоні і з частотою, які сприймаються людським слухом (тобто публічне виконання). Відповідно до складених представником Позивача додатків №№1, 2 (а.с.а.с.26, 27) до акту фіксації №07/01/2020 2-Ф від 25.02.2020р. вбачається що в означеному публічному закладі зафіксований факт публічного виконання 4 фонограм та відповідно такої самої кількості зафіксованих у фонограмах виконань. В означеному додатку №2 вказані назви музичних творів та виконавці, які визначені безпосередньо на місці за допомогою програм «Sound Hound» та/або «Shazam». Фіксація означених порушень була здійснена представником Позивача також за допомогою технічного засобу відеокамера Sony HDR-AS20. 15.2. Перебування представника Позивача в день складення акту фіксації №07/01/2020 2-Ф від 25.02.2020р. з додатками в публічному закладі «DaVinci Lounge bar» за адресою: м. Харків, пров. Короленко, б. 10, в якому здійснює господарську діяльність Відповідач, підтверджується наявними в матеріалах справи чеком (а.с.27 зворотна сторона) та диском відео-звукозапису із зазначенням дати 25.02.2020р. (а.с.28).

16. З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2020р. Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» на адресу Фізичної особи-підприємця Мельникова Сергія Анатолійовича було направлено пропозицію врегулювання використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів з акредитованою організацією колективного управління (а.с.а.с.14) шляхом підписання договору про використання фонограм та зафіксованих у них виконань. У своїй пропозиції Позивач також повідомив Відповідача про дію положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» і про те, що легалізацію використання способом публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань можна здійснювати виключно через єдину в Україні акредитовану організацію колективного управління в зазначеній сфері громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав». Направлення означеної пропозиція врегулювання використання фонограм та зафіксованих виконань музичних творів з акредитованою організацією колективного управління на адресу Фізичної особи-підприємця Мельникова Сергія Анатолійовича підтверджується доданими до матеріалів справи копіями опису вкладення, фіскального чеку та списку відправлень (ф.103 експрес) (а.с.15), проте будь-якої відповіді на адресу Позивача не надходило.

17. Вказані в п.п.13-16 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами під час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечувались.

18. Враховуючи факт відсутності укладеного між сторонами договору на використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів з акредитованою організацією колективного управління, Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» звернулась до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Мельникова Сергія Анатолійовича про стягнення 208650,00грн. збитків (недоотриманої винагороди), розрахованих на основі тарифу, передбаченого Тарифами Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав», які розміщені на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (а.с.а.с.16-20), що дорівнює 50 мінімальних місячних заробітних плат.

19. Відносно означених обставин спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів норм Законів України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», «Про авторське право і суміжні права», Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угода про асоціацію України і ЄС), ратифіковану Законом України №1678-VII від 16.09.2014р. та приписів Цивільного кодексу України, які регламентують правовідносини як із ліцензійного договору, так і загальних положень про право інтелектуальної власності. VІ. Оцінка апеляційного суду:

20. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

21. Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового відшкодування збитків (недоотриманої винагороди на суму, що відповідає 50 мінімальним місячним заробітним платам) в сумі 208650,00грн., завданих внаслідок не укладення останнім договору з акредитованою організацією колективного управління (Позивачем) про використання фонограм та зафіксованих у них виконань, розрахованих на основі тарифу, передбаченого Тарифами Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав», розміщених на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, попри здійснюване Відповідачем використання таких фонограм в перебігу здійснення власної господарської діяльності.

22. Беручи до уваги правову природу розглядуваного спору, кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють відшкодування збитків, а також приписів Цивільного кодексу України, що регулюють правовідносини з використання права інтелектуальної власності, та інших відповідних нормативно-правових актів, зокрема, спеціальних приписів Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Викладене, в цілому, зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору (з урахуванням викладеного в означеній постанові).

23. Апеляційний суд додатково зауважує, що стягненню з Відповідача підлягає саме сума збитків, а не компенсація, як визначив суд першої інстанції, оскільки: - ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначає способи захисту суб`єктів авторського права, тоді як виходячи зі ст.ст.7, 31, 48 цього Закону Позивач не є суб`єктом авторського права; - згідно з ч.9 ст.5 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» організації колективного управління здійснюють повноваження щодо колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав від свого імені в інтересах правовласників; - Позивачем було правомірно визначено об`єктом захисту своїх прав дохід, який він вправі отримувати з Відповідача як користувача об`єктами авторського права і (або) суміжних прав; своєю чергою, не отриманий дохід у розумінні ст.22 Цивільного кодексу України кваліфікується як збитки.

24. Відтак, підставою для застосування заходів відповідальності у вигляді стягнення збитків в контексті ст.611 Цивільного кодексу України та ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона. При цьому, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018р. у справі №750/8676/15-ц (провадження №14-79цс18) кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст.614 Цивільного кодексу України). Означене коло обставин, що становить предметом доказування для Позивача, є загальним для всіх справ з вимогами про відшкодування збитків.

25. Дослідивши наявні матеріали справи в контексті заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне: 25.1. Враховуючи підтверджений належним чином статусу Позивача - єдиної в Україні акредитованої організації колективного управління в сфері діяльності передбаченої п.3 абз.3 ч.5 ст.12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», що вбачається з Рішення щодо акредитації організації колективного управління Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав», Позивач управнений здійснювати функції розширеного колективного управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав у відношенні всіх правовласників не залежно від наявності договору між ними та Позивачем. 25.2. Факт використання Відповідачем об`єктів інтелектуальної власності, зафіксований належними у розумінні п.6 ч.1 ст.12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» доказами (п.п.14, 15 цієї постанови), достовірність яких Скаржником не спростована, є достатнім обґрунтуванням для виникнення у останнього обов`язку в силу ч.3 ст.20 цього Закону укласти договір про надання дозволу на використання об`єктів авторських та (або) суміжних прав. При цьому, як вірно зазначено місцевим судом, пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України №71 від 18.01.2003р. «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань» передбачає можливість фіксування представником уповноваженої організації колективного управління фактів комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації. При цьому, суб`єкти комерційного використання не повинні перешкоджати представникам акредитованих організацій колективного управління у фіксуванні таких фактів. Відтак, комерційне використання музичного твору може бути зафіксоване за допомогою відеозапису, який разом з фіскальним чеком та відповідним складеним актом, підтверджує факт використання у комерційному закладі відповідних музичних творів - фонограм та зафіксованих у них виконань. Означене, з огляду на відсутність законодавчо закріпленого обов`язку представника уповноваженої організації колективного управління надавати складені ним акти фіксації фактів комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань суб`єктам комерційного використання для підпису, спростовують доводи апеляційної скарги в частині неналежності наданих Позивачем доказів, враховуючи, що їх неналежність Відповідачем за змістом апеляційної скарги доведена також не була. 25.3. Ухилення Відповідача від укладення договору про надання дозволу на використання об`єктів авторських та (або) суміжних прав, за висновком судової колегії, свідчить про порушення останнім вимог Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». При цьому, факт направлення/не направлення Позивачем 03.06.2020р. пропозиції врегулювання використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів з акредитованою організацією колективного управління, доведений належним чином (п.16 цієї постанови) та не спростований доводами Відповідача, як вірно зазначено Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, не відміняє обов`язку Відповідача, як суб`єкту комерційного використання, укласти такий договір незалежно від направленої йому претензії. 25.4. Не отримання Позивачем відповідного доходу (винагороди) перебуває у наслідковому зв`язку з вказаним в п.25.3 цієї постанови порушенням та зумовлює належність обраного ним способу захисту, адже відповідно до ч.1 ст.20 цього Закону Позивач має право отримувати дохід (збирати винагороду з користувачів). Вказане право кореспондується із зобов`язанням Відповідача виплачувати таку винагороду за укладеним договором на підставі ч.4 ст.20 цього Закону. 25.4. Розмір заявлених збитків в сумі 208650,00грн. (дорівнює 50 мінімальних місячних заробітних плат), розрахований на підставі тарифу, передбаченого Тарифами Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав», розміщених на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Своєю чергою, судова колегія зазначає, що хоча розмір та розрахунок заявлених збитків не є об`єктом апеляційного перегляду, апеляційний суд не вбачає порушення норм матеріального права у зв`язку з використанням місцевим судом в якості розрахункової величини прожиткового мінімуму в розмірі 2120,00грн. (ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»), а не мінімальної заробітної плати, як наполягав Позивач, виходячи з обґрунтованого застосування місцевим судом положень п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016р.

26. Щодо доводів апеляційної скарги про винесення оскаржуваного рішення суду в період дії карантину та неналежне повідомлення судом Відповідача про час та місце розгляду справи внаслідок знаходження останнього в період дії карантину поза межами міста Харкова, судова колегія зазначає, що пандемія та запроваджений постановою Кабінету Міністрів України карантин, в силу ст.ст.55, 64 Конституції України не обмежує функції суду зі здійснення правосуддя, у тому числі - й в аспекті дотримання розумних строків, гарантованих ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. У той час, направлення Відповідачу ухвал суду на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу останнього - 61100, м. Харків, пр. Петра Григоренка, буд. 14, кв. 217, свідчить про належне повідомлення Відповідача у розумінні ст.120 Господарського процесуального кодексу України, тоді як надані останнім заперечення проти позовних вимог та наданих доказів були розглянуті апеляційним судом під час апеляційного перегляду, що усуває обставини їх не дослідження місцевим судом під час розгляду справи.

27. Оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Мельникова Сергія Анатолійовича залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

28. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. З приводу заяви Позивача з процесуальних питань від 07.12.2020р. щодо віднесення на рахунок Скаржника 30000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, судова колегія зазначає, що: - за змістом поданого акту приймання-передачі послуг з професійної правничої допомоги вбачається, що останні передбачають саме апеляційне оскарження рішення суду Позивачем, тоді як апеляційна скарга подана в розглядуваному випадку Фізичною особою-підприємцем Мельниковим Сергієм Анатолійовичем; - матеріали справи не містять доказів, які підтверджують здійснення останнім витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що унеможливлює їх компенсацію апеляційним судом у розумінні ст.126 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи спеціальні вимоги пп.в) ч.3 ст.282 цього Кодексу. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мельникова Сергія Анатолійовича, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2020р. (повний текст підписано 29.10.2020р.) у справі №922/2623/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2020р. (повний текст підписано 29.10.2020р.) у справі №922/2623/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Фізичної особи-підприємця Мельникова Сергія Анатолійовича, м. Харків

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 25.01.2021р. Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков Суддя В.І. Пушай Суддя О.В. Стойка Надіслано судом до ЄДРСР - 25.01.2021р.