Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/6171/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 січня 2021 року м. Дніпросправа № 160/6171/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 р. (суддя Луніна О.С.) в адміністративній справі №160/6171/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №09/03-8/18 від 15.01.2020 про відмову ОСОБА_1 у призначенні виплати пенсії; зобов`язати відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 , з моменту звернення - з 19.12.2019, а також здійснювати нарахування, перерахунки та виплату пенсії шляхом перерахування на поточний рахунок ОСОБА_1 , згідно поданих документів для призначення пенсії, у розмірі, передбаченому законодавством, з усіма індексаціями, перерахунками, надбавками. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що рішення відповідача порушує його право на пенсійне забезпечення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 09/03-8/18 від 15.01.2020 про відмову ОСОБА_1 у призначенні виплати пенсії, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2019 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду у даній справі. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з моменту звернення - з 19.12.2019, а також здійснювати нарахування, перерахунки та виплату пенсії шляхом перерахування на поточний рахунок ОСОБА_1 , згідно поданих документів для призначення пенсії, у розмірі, передбаченому законодавством, з усіма індексаціями, перерахунками, надбавками, судом відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 . Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції в частині, якою у задоволенні позову відмовлено, та у цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Скаржник вказує, що має конституційне право на отримання пенсії за віком незалежно від місця проживання. Проте, всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який має вищу юридичну силу, органи Пенсійного фонду України керуються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проживав на території України, а згодом виїхав до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль. Представник позивача - Бройтман Л.Г. за нотаріально посвідченою довіреністю 18.12.2019 звернувся до Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком. Рішенням відділу з питань перерахунків пенсії № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 09/03-8/18 від 15 січня 2020 р. відмовлено в призначенні пенсії за віком. Підставою для відмови слугувало те, що до заяви про призначення пенсії не додано довідку, що підтверджує місце проживання (реєстрації) позивача на території держави Україна, а також те, що копія закордонного паспорта та картки платника податків - ОСОБА_1 (без зазначення по-батькові), не відповідає прізвищу, імені та по-батькові, які зазначені у довіреності, трудовій книжці та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, в яких зазначено - ОСОБА_1 . Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовом. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість рішення відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком, оскільки ОСОБА_1 , як громадянин України, незалежно від його проживання в Державі Ізраїль, має право користуватися всіма конституційними правами, в тому числі, і на пенсійне забезпечення. У зв`язку з тим, що суд не є органом, уповноваженим на призначення пенсії, а відповідачем не було розглянуто питання щодо наявності правових підстав для призначення пенсії позивачу відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд першої інстанції також дійшов висновку про те, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як вбачається зі змісту спірного рішення №09/03-8/18 від 15.01.2020, підставою відмови у призначення позивачу пенсії за віком стала обставина відсутності його реєстрації на території України. При цьому, питання наявності чи відсутності у позивача необхідного стажу для призначення пенсії, не досліджувалось, перевірка документів, які підтверджують необхідний стаж роботи, а також інших документів, необхідних для вирішення питання про призначення пенсії, відповідачем не здійснена. Колегія суддів звертає увагу, що відповідач при розгляді заяви позивача зобов`язаний був врахувати Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009. Цим рішенням встановлено, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Право громадянина на одержання пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Отже, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України. Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Таким чином, ОСОБА_1 , який є громадянином України, який з жовтня 2000 року перебуває на консульському обліку в посольстві України в Державі Ізраїль, має право користуватися своїми конституційними правами, в тому числі, правом на пенсійне забезпечення, незалежно від країни свого проживання. Пунктом 39 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005, № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Право особи на одержання пенсії, як зазначено у п. 43 Порядку, установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Наведені вище нормативно-правові акти зобов`язують відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України розглянути заяву про призначення пенсії та подані заявником документи. Оскільки заява ОСОБА_1 , яка від його імені подана представником на підставі нотаріально посвідченої довіреності, відповідачем по суті не розглянута, а відмова у призначенні пенсії носить виключно формальний і очевидно протиправний характер, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, є належним способом захисту прав позивача. Позовні вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком задоволенню не підлягають з огляду на те, що саме на територіальні органи Пенсійного фонду України Державою покладено обов`язок здійснювати перевірку поданих заявником документів та приймати рішення про призначення пенсії або відмову у призначенні пенсії із наведенням обґрунтування такого рішення по суті. Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 р. в адміністративній справі №160/6171/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 20 січня 2021 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 20 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук