Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/18122/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/18122/20 Провадження № 22-ц/4820/193/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2020 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. ОСОБА_1 зазначила, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі ј частини заробітку щомісячно. Виконавчий лист №2-2771 від 17 лютого 2010 року знаходиться на примусовому виконанні у Хмельницькому районному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). З лютого 2013 року ОСОБА_2 не сплачує позивачці аліменти на дитину в повному обсязі, внаслідок чого станом на 1 лютого 2020 року виникла заборгованість у розмірі 73 054 грн 89 коп. Відповідно до ст. 196 СК України вона має право на стягнення з ОСОБА_2 неустойки у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100 відсотків заборгованості. За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 73 054 грн 89 коп. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25 000 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В решті позову відмовлено. Суд виходив з того, що з лютого 2013 року до лютого 2020 року ОСОБА_2 не виконував належним чином рішення суду про стягнення аліментів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 73 054 грн 89 коп. Оскільки заборгованість за аліментами виникла з вини відповідача, то ОСОБА_1 має право на неустойку, розмір якої не може перевищувати 100 відсотків заборгованості за аліментами. З урахуванням скрутного матеріального стану ОСОБА_2 розмір неустойки слід зменшити до 25 000 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру неустойки (пені) та задовольнити позов у повному обсязі посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що заборгованість за аліментами виникла з вини ОСОБА_3 , який не заперечував її розмір і визнав позов, а висновок суду про зменшення розміру заборгованості є необґрунтованим і не відповідає інтересам дитини. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачкою. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі ј частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 січня 2010 року і до повноліття дитини. Виконавчий лист №2-2771 від 17 лютого 2010 року щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину знаходиться на примусовому виконанні у Хмельницькому районному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Згідно довідки державного виконавця від 11 лютого 2020 року станом на 1 лютого 2020 року розмір заборгованості ОСОБА_2 за аліментами склав 73 054 грн 89 коп. Застосовані норми права Частиною 9 статті 7 СК України встановлено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Аналіз норм ст. 196 СК України дає підстави для висновку, що неустойка (пеня) може бути стягнута з особи, яка є винною в ухиленні (простроченні) сплати аліментів. Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання. У разі несплати аліментів у поточному місяці з 1 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1%. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%. Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). Оскільки сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, то суд з урахуванням матеріального і сімейного стану платника аліментів може зменшити розмір неустойки за прострочення сплати аліментів. З матеріалів справи вбачається, що з лютого 2013 року до лютого 2020 року ОСОБА_2 не виконував належним чином рішення суду про стягнення аліментів і не надавав ОСОБА_1 регулярної матеріальної допомоги на утримання сина, внаслідок чого станом на 1 лютого 2020 року виникла заборгованість у сумі 73 054 грн 89 коп. Суд першої інстанції правомірно керувався тим, що заборгованість за аліментами виникла з вини ОСОБА_2 , а тому позивачка має право на стягнення з нього неустойки (пені), розмір якої не може перевищувати 100 відсотків заборгованості за аліментами. Водночас, встановивши, що єдиним джерелом доходу ОСОБА_2 є невелика заробітна плата (4 800 грн на місяць), із якої утримуються податкові платежі та аліменти на дитину, суд обґрунтовано зменшив розмір стягуваної з нього неустойки (пені) до 25 000 грн. Посилання ОСОБА_1 на необґрунтованість висновків суду та відсутність підстав для зменшення розміру неустойки (пені) суперечать фактичним обставинам справи.

3. Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2020 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.І. Ярмолюк А.В. Купельський Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Продан Б.Г. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 48