Постанова 4819 № 666/580/16-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 666/580/16-ц Головуючий в І інстанції: Прохоренко В.В. Номер провадження: №22-ц/819/194/21 Доповідач: Майданік В.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Майданіка В.В., суддів: Кутурланової О.В., Орловської Н.В., секретар Давиденко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , адвоката Волкової Людмили Григорівни, діючої від імені ОСОБА_2 , а також адвоката Сергета Володимира Володимировича, діючого від імені ОСОБА_2 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 липня 2020 року, у складі судді Прохоренко В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, В С Т А Н О В И В : 15 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 193818,28грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди 295372,46грн. Позов обґрунтований наступним. 20.02.2015 року, близько 07-40 год в м. Херсоні ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем "VOLVO ХС 60", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по Бериславському шосе зі сторони вул. Миру у напрямку вул. Чорноморської, здійснив на неї наїзд, коли вона переходила дорогу на пішохідному переході. В результаті наїзду їй були завдані тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, завдано матеріальну та моральну шкоду. Вироком Дніпровського районного суду м.Херсона від 10.04.2015 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на 2 роки. На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. За страховим полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована АТ "СК "АХА Страхування", поліс № АІ/6730817. Серед завданої їй матеріальної шкоди виділяє наступну: --- шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого; --- шкоду, пов`язану із знищенням особистих речей; --- шкоду, пов`язану з каліцтвом. З приводу шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого, зазначила, що в результаті ДТП вона отримала тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, внаслідок чого вона отримала І групу інвалідності, потребує стороннього догляду та реабілітації. Нею витрачені кошти на придбання ліків та реабілітацію на загальну суму 261921,11грн, що підтверджується чеками, квитанціями та довідками реабілітаційного центру. Витрачені кошти частково були відшкодовані ОСОБА_2 на суму 21500грн та АТ "СК "АХА Страхування" в межах ліміту страхового відшкодування на суму 51502,83грн, у зв`язку з чим невідшкодованою залишається сума витрат на лікування у розмірі 188918,28грн. З приводу шкоди, пов`язаної із знищенням особистих речей, зазначила, що в результаті ДТП були знищені її особисті речі, а саме брюки джинсові вартістю 500,00грн, светр вартістю 600,00грн, дублянка вартістю 3000,00грн, черевики вартістю 700,00грн, шарф вартістю 100,00грн, всього на загальну суму 4900,00грн. У вказані речі вона була одягнена в момент ДТП і вони були частково пошкоджені внаслідок наїзду, частково розрізані в реанімаційному відділенні Херсонської обласної клінічної лікарні, згідно довідки. З приводу шкоди, пов`язаної з каліцтвом, зазначила, що згідно довідки до акту огляду МСЕК від 17.08.2015 року їй встановлена І група інвалідності. Таким чином, відповідач зобов`язаний згідно ст.1195 ЦК України відшкодувати заробіток, втрачений внаслідок втрати чи зменшення працездатності. Однак стійка втрата працездатності була відшкодована АТ "СК "АХА Страхування" в межах ліміту страхового відшкодування на суму 43848,00грн, тому вимоги стосовно втрати працездатності до відповідача не заявляються. Завдана їй моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 300000,00грн, полягає у фізичному болі та стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, які визвали каліцтво. Внаслідок ДТП вона отримала закриту черепно-мозкову травму, забій шийного відділу спинного мозку, численні переломи шийних подзвонів, поперечних хребців тазу. В результаті отриманих травм вона перенесла тяжкі хірургічні операції, безповоротно порушено функції опорно-рухового апарату її тіла, до теперішнього часу вона знаходиться в нерухомому стані. У зв`язку з одержаною травмою виникла посттравматична діафрагмальна защемлена грижа, яка була видалена оперативним втручанням 04.01.2016 року. Для відновлення здоров`я мають відбутись тривале лікування та реабілітація. Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 17.08.2015 року їй встановлена І група інвалідності. Лікування продовжується до теперішнього часу. В результаті ДТП у неї виникли неприємні спогади та страх, виникли негативні емоції і переживання, погіршились нормальні життєві зв`язки і матеріальне благополуччя. Душевні страждання також виразились в стресі від пережитої дорожньо-транспортної пригоди, довготривалому знаходженні на стаціонарному лікуванні та неможливості самостійно забезпечувати нормальні умови життя, в тому числі виникли фізіологічно-гігієнічні потреби. Виникла необхідність сторонньої допомоги для забезпечення нормальних умов існування. Вона постійно знаходиться на лікарняній койці, не має можливості відвідувати учбовий заклад, отримати вищу освіту та на даний час знаходиться в академічній відпустці, згідно довідки №1362 від 12.08.2015 року. АТ "СК "АХА Страхування" їй моральна шкода була частково відшкодовано у розмірі 4627,54грн, у зв`язку з цим невідшкодованою залишається моральна шкода на суму 295372,46грн. Враховуючи викладене, просить задовольнити позов, стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу розмірі 2000,00грн. У подальшому позивачка неодноразово збільшувала та уточнювала позовні вимоги, пояснюючи це тим, що вона продовжує лікування й додатково витратила кошти на ліки та проведення реабілітаційних заходів: 1) згідно заяви від 02.03.2016 року про збільшення позовних вимог, поданої до суду 03.03.2016 року (а.с.62 т.1) збільшила суму відшкодування матеріальної шкоди на 36159,89грн, а саме з 193818,28грн до 229978,17грн; 2) згідно заяви від 16.08.2016 року про збільшення позовних вимог, поданої до суду 16.08.2016 року (а.с.93 т.1) збільшила суму відшкодування матеріальної шкоди на 37083,17грн, а саме з 229978,17грн до 267061,34грн; 3) згідно заяви від 25.01.2017 року збільшила суму відшкодування матеріальної шкоди до 282513,80грн; 4) згідно заяви від 24.10.2017 року про збільшення позовних вимог (а.с.144-145 т.2) збільшила суму відшкодування матеріальної шкоди на 40731,86грн, а саме з 282513,80грн до 323245,66грн. Також збільшила суму відшкодування моральної шкоди до 500000,00грн. Крім того, просила також стягнути 3451,00грн на відшкодування матеріальної шкоди, як кошти, сплачені за послуги за договором №10/038/к від 27.11.2014 року, укладеним між нею та ТОВ "WYSE TRAVEL LLS" з приводу поїздки на роботу до США. Для цього нею сплачено ТОВ "Стар Травел" 3451,00грн за надані послуги з підготовки документів на отримання в`їзної візи в США та бронювання авіаквитків. Внаслідок отриманого каліцтва вона не поїхала до США та втратила зазначені кошти, сплачені за послуги за договором №10/038/к від 27.11.2014 року; разом розмір матеріальної шкоди складає 326696,66грн; 5) згідно заяви від 10.04.2018 року про збільшення позовних вимог, поданої до суду 16.05.2018 року (а.с.196 т.2) збільшила суму відшкодування матеріальної шкоди на 13167,18грн (6367,18грн + 6800,00грн), а саме з 326696,66грн до 339863,84грн. Крім того, в результаті каліцтва вона не поїхала на роботу до США відповідно до договору №10/038-1/к та втратила в якості упущеної вигоди 2500 доларів США. Тому просила стягнути 339863,84грн матеріальної шкоди та 2500 доларів США упущеної вигоди. 6) згідно заяви від 20.09.2019 року про уточнення позовних вимог, поданої до суду 20.09.2019 року (а.с.245 т.2) уточнила позовні вимоги. З урахуванням того, що згідно заяви про збільшення позовних вимог від 25.01.2017 року було збільшено суму відшкодування матеріальної шкоди до 282513,80грн, але підтверджено лише 12342,43грн витрат на лікування, тому сума відшкодування матеріальної шкоди становить 197588,38грн та 500000,00грн на відшкодування моральної шкоди. З урахуванням вартості 2500 доларів США в 53818,86грн, які вона просила стягнути в заяві про збільшення позовних вимог від 10.04.2018 року, та з урахуванням збільшення позовних вимог на 13167,18грн у тій же заяві, просила остаточно стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 264574,42грн та на відшкодування моральної шкоди 500000,00грн; 7) згідно заяви від 15.12.2019 року про уточнення позовних вимог, поданої до суду 17.12.2019 року (а.с.12 т.3) уточнила позовні вимоги. Вказала, що з суми на відшкодування матеріальної шкоди в 193818,28грн, зазначеної в позовній заяві, документами підтверджено лише 118656,29грн. Відповідно до заяви від 02.03.2016 року про збільшення позовних вимог сума на відшкодування матеріальної шкоди збільшена на 36159,89грн, а тому вона складає 154816,18грн. Відповідно до заяви від 16.08.2016 року про збільшення позовних вимог сума на відшкодування матеріальної шкоди була збільшена на 37083,17грн, але підтверджена на 30429,77грн. Тому вона складає 185245,95грн. Відповідно до заяви від 25.01.2017 року про збільшення позовних вимог сума на відшкодування матеріальної шкоди була збільшена на 282513,80грн, але підтверджена на 8891,02грн. Тому вона складає 194136,97грн. Сума на відшкодування моральної шкоди складає 500000,00грн. Відповідно до заяви від 24.10.2017 року про збільшення позовних вимог сума на відшкодування матеріальної шкоди була збільшена на 40588,37грн. Тому вона складає 234725,34грн. Сума на відшкодування моральної шкоди складає 500000,00грн. Відповідно до заяви від 10.04.2018 року про збільшення позовних вимог сума на відшкодування матеріальної шкоди була збільшена на 13011,29грн витрат на лікування та 2500 доларів США упущеної вигоди (що за курсом НБУ становить 53818,86грн). Тому вона складає 301555,49грн (234725,34грн + 13011,29грн + 53818,86грн). Сума на відшкодування моральної шкоди складає 500000,00грн. Вимоги в частині відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00грн не підтримала, оскільки зазначені витрати були понесені в іншій справі № 666/4371/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, ухвалою суду від 10.02.2016 року вказаний позов був залишений без розгляду за заявою представника позивача. Сторона відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково на суму 13968,58грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50000,00грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог просила суд відмовити за необґрунтованістю. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24 липня 2020 року, з урахуванням ухвали від 04 серпня 2020 року про виправлення описки, вказаний позов було задоволено частково. Суд вирішив: --- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 292 664,47грн; --- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 240000,00грн; --- стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 2891,52грн; --- в решті позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду частково скасувати й ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 544591,38грн (292 664,47грн відповідно до рішення суду + 100266,21грн індекс інфляції + 151660,70грн компенсація втраченого заробітку), а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 240000,00грн. При апеляційному розгляді справи представники позивачки уточнили вимоги апеляційної скарги в частині моральної шкоди, вказавши, що ставиться питання про збільшення суми в рахунок відшкодування моральної шкоди до 480000,00грн. З огляду на положення ч.1 ст.364 ЦПК України апеляційний суд вважає письмовими поясненнями звернення позивачки ОСОБА_1 , подані 23.12.2020 року до суду у формі "Зміни до апеляційної скарги". Зокрема, зазначила, що судом не було враховано того, що сума завданої матеріальної шкоди повинна бути збільшена з урахуванням індексу інфляції з 12.02.2016 року по 24.07.2020 року на загальну суму 100266,21грн. Також вказала, що суд не врахував і втрачений заробіток через каліцтво в результаті ДТП, загальна сума заборгованості за яким за період з 10.05.2017 року по 24.07.2020 року складає 151660,70грн (некомпенсований за період з 10.05 по 31.12.2017 року в розмірі 24320,00грн (3200грн х 7,6міс) + некомпенсований за 2018 рік в розмірі 44676,00грн (3723грн х 12 міс) + некомпенсований за 2019 рік в розмірі 50076,00грн (4173грн х 12 міс) + некомпенсований за період з 01.01. по 24.07.2020 року в розмірі 32588,70грн (4723грн х 6,9міс)). Також зазначила, що суд залишив поза увагою додаткові витрати на сторонній догляд, оскільки вона практично прикута до ліжка й потребує стороннього догляду. Крім того, вказала, що відповідач ігнорує всі її звернення до нього про матеріальну допомогу, ніколи не цікавився станом її здоров`я, а адвокат Волкова Л.Г. постійно ставить під сумнів надані нею документи, морально знищує її, здійснює необґрунтовані агресивні нападки. В апеляційній скарзі адвокат Волкова Людмила Григорівна, діюча від імені ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 13968,58грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000,00грн. Зокрема зазначила, що судом не було враховано того факту, що при розгляді кримінальної справи потерпіла ОСОБА_4 (мати позивачки у цій справі ОСОБА_1 ) вказала на відшкодування обвинуваченим у повному обсязі завданої матеріальної шкоди, а також на його добросовісне відношення щодо відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням операції дочки та її подальшого лікування. Також вказала, що судом було залишено поза увагою те, що позивачка не надала доказів необхідності понесення витрат на так звані реабілітаційні послуги ПП "Віталцентр", оскільки вони не передбачені індивідуальною програмою МСЕК. Так, після проходження нею лікування з 20 лютого по 14 квітня 2015 року у нейрохірургічному відділенні КНП "Херсонська обласна клінічна лікарня" ХОР їй було рекомендовано: "лікування в неврологічному відділенні МСЧ ХБК. Реабілітаційне лікування у відділенні нейрохірургії через місяць. Обмеження фізичної активності 120 днів". Дотримуючись рекомендацій, ОСОБА_1 поступила й перебувала з 14 квітня по 02 червня 2015 року у стаціонарі неврологічного відділення КЗ "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського". Однак, у подальшому, всупереч рекомендованому лікарями ХОКЛ курсу реабілітації у відділенні нейрохірургії та порушуючи рекомендації щодо обмеження фізичної активності 120 днів, вона на свій розсуд вирушила у с. Андріївку Чернігівської області для проходження реабілітаційного курсу в ПП "Віталцентр", де проходила курс реабілітаційного лікування протягом 11 місяців, з 02.06.2015р по 06.05.2016р. Однак, вказане ПП, згідно ліцензії, не має права надання послуг з реабілітації хворих нейрохірургічного профілю, його ліцензія (АЕ638161) передбачає ведення спеціальностей, які відповідають номенклатурі спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа. Отже, позивачка у вказаному ПП проходила курс реабілітаційного лікування не за індивідуальною програмою у розумінні Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні". Тобто, позивачка знехтувала рекомендаціями по проходженню реабілітаційного курсу саме у відділі нейрохірургії. Також зазначила, що суд не врахував того, що позивачка зверталася до відповідача з іншим позовом про відшкодування шкоди, завданої ДТП, за вказаним позовом було відкрито 11.08.2015 року провадження у справі №666/4371/15-ц, яку було залишено без розгляду 10.02.2016 року на підставі відповідної заяви. Крім того, у листопаді 2015 року позивачка отримала від АТ "СК "АХА Страхування", в якому було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 , 51502,83грн на відшкодування витрат щодо лікування, 43848,00грн на відшкодування щодо стійкої втрати працездатності та 4627,54грн на відшкодування моральної шкоди. Також вказала, що відповідач не визнає у повному обсязі витрати на послуги ПП "Віталцентр", оскільки позивачка не довела належними доказами факт понесення витрат (надавши копії чеків з POS-терміналу та довідки вказаного ПП, які не узгоджуються між собою) та не довела необхідність свого перебування на реабілітації саме в цьому закладі нижчого рівня за номенклатурою медичних спеціалістів, ніж той, куди їй було рекомендовано звернутися лікарями при виписці з ХОКЛ. Проведення 04.01.2016р оперативного втручання після перебування у ПП "Віталцентр" не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з подією ДТП від 20.02.2015 року. Через відсутності критерію необхідності відповідач також не визнає у повному обсязі витрати, понесені перебуванням у 2017 році в санаторії "Куяльник". Відповідач також не визнає витрати, які підтверджуються квитанціями платіжного терміналу, оскільки в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"вказані квитанції не є розрахунковим документом. Також зазначила, що відповідач визнає вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 13968,58грн, а саме: витрати, пов`язані з перебуванням позивачки у супроводі матері в санаторії "Борисфен" з 04.07.2017р по 07.08.2017р в межах заявленої суми 6260,00грн, витрати на лікування у неврологічному відділенні КНП ХОКЛ ХОР з 22.08.2017р по 01.09.2017р в межах заявленої суми 4854,29грн, витрати на лікування у неврологічному відділенні КНП "ХМКЛ ім. Карабелаша" ХМР з 06.02.2018р по 15.02.2018р на суму 2854,29грн, тобто всього на загальну суму 13968,58грн. Також вказала, що судом не було враховано ненадання позивачкою доказів відмови ТОВ "Стар Травел" повернути позивачці сплачені нею грошові кошти за послуги з оформлення документів на отримання в`їзної візи в США та бронювання квитків (3451,00грн), адже обставина, на якій наполягає вона, а саме її перебування на тривалому медикаментозному лікуванні з 20.02.2015 року є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору та як наслідок підставою для його зміни чи розірвання в порядку ст.652 ЦК України. Також зазначила, що судом було залишено поза увагою факти умисного викривлення інформації позивачкою щодо її стану здоров`я та некритичного ставлення експерта-психолога ОСОБА_5 КЗ "Херсонська обласна психіатрична лікарня" до наданих нею відомостей. Адже на час проведення експертного дослідження щодо моральної шкоди (грудень 2017 рік) позивачка активно навчалася, її було поновлено після закінчення академічної відпустки з 29.08.2016р. З 01.07.2017р її було переведено на 4 курс, а з 22.08.2018р відраховано зі складу студентів із завершенням навчання та отримання диплома "бакалавра" з відзнакою. Разом з тим, в анамнезі, який відображено експертом зі слів позивачки, вона знаходиться в нерухомому стані, перенесені тяжкі операції тощо. Крім того, чинне законодавство не передбачає такої форми вини як груба необережність, а суд вмістив в нього суть обох видів необережності. Тому рішення не обґрунтоване в частині визначення розміру моральної шкоди ані в сумі 240000,00грн, ані в сумі 120000,00грн. Моральну шкоду відповідач визнає в межах суми 50000,00грн. В апеляційній скарзі адвокат Сергет Володимир Володимирович, діючий від імені ОСОБА_2 , просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000,00грн, а в решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю. При цьому послався на порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, зазначив, що суд не звернув уваги на те, що позивачкою не було реально понесено збитків на суму 130065,00грн, оскільки вказані оплати були проведені за рахунок отриманих благодійних внесків та оплачено не безпосередньо позивачкою, а юридичною особою, що спрямувала отримані благодійні пожертви на реабілітацію та лікування позивачки. Суд не врахував наявність виписки з картки рахунку 361, сформованої 24.05.2016 року ПП "Віталцентр", згідно якої на користь позивачки у період з 01.04.2015 року до 30.06.2016 року надійшло благодійної допомоги на витрати на лікування та реабілітацію на загальну суму 420500,00грн. Тобто, розмір отриманої благодійної допомоги дозволив позивачці не нести власних витрат на лікування та реабілітацію й фактично перевищив розмір завданої шкоди Також вказав, що судом не враховано того, що позивачкою не доведено належними доказами понесення нею витрат на лікування та реабілітацію в розмірі 132750,00грн, оскільки рахунок-фактура №ВЧ-000016 від 31.08.2015 року щодо реабілітаційних послуг, наданих ПП "Віталцентр", не містить доказів проведення оплати і здійснення її саме позивачкою за рахунок своїх коштів. Надані позивачкою на підтвердження понесених витрат на лікування квитанції містять велику кількість препаратів та товарів, що не мають відношення до рекомендованого лікування, позивачкою не надано підтверджень причинного зв`язку між їх придбанням та отриманими в результаті ДТП тілесними ушкодженнями. Надані копії призначень, що не входять до рекомендованого лікування в епікризах, не мають підпису та печатки лікаря й лікувального закладу, що унеможливлює їх використання в якості доказів. Багато квитанцій видано різними аптеками в короткий проміжок часу, що ставить під сумнів придбання ліків однією особою. Також зазначив, що поза увагою суду залишилось і те, що за матеріалами справи сума грошових коштів, витрачена позивачкою на придбання медикаментів та інших товарів, становить 24813,68грн, однак суд не перевірив наявність оригіналів чеків та медичних призначень, що були надані без засвідчення. Суд не врахував, що вказана сума повністю покривається отриманим позивачкою страховим відшкодуванням. Також вказав, що, приймаючи рішення про стягнення 53818,86грн як витрати за контрактом від 27.11.2014 року, суд не перевірив чи були повернуті позивачці сплачені нею грошові кошти за послуги з оформлення документів на отримання в`їзної візи в США, оскільки вона не змогла скористатись програмою "робота і подорожі в США" з незалежних від неї обставин. Адже п.3.1.7. Контракту №10/038/к від 27.11.2014 року передбачає повернення частини чи повної суми платежів у випадках та порядку, передбачених даним контрактом. Для встановлення збитків, завданих неможливістю прийняти участь позивачкою у програмі "робота і подорожі в США" необхідно було встановити чи випускалась картка DS2019 на ОСОБА_1 , чи отримувала вона візу та трудову угоду, чи зверталась вона з письмовим запитом про повернення сплачених коштів та в якому обсязі вони були повернуті. Також зазначив, що суд не може враховувати в якості збитків суми, заявлені самою позивачкою як упущена вигода, оскільки так суд виходить за межі заявлених вимог. Упущена вигода має доводитись не лише фактично понесеними витратами, а саме доходами, які особа безперечно мала отримати, але не отримала в результаті винний дій відповідача. Також вказав, що чинне законодавство не передбачає такої форми вини як груба необережність, а суд вмістив в нього суть обох видів необережності. Є помилковим висновок суду про стягнення 240000,00грн на відшкодування моральної шкоди. Розраховуючи розмір вказаної шкоди, експерт врахував неможливість отримання позивачкою вищої освіти, натомість вона таку отримала. З урахуванням визнання відповідачем розміру завданої моральної шкоди в 50000,00грн та фактичних обставин справи, суд мав задовольнити позовні вимоги у вказаному розмірі, що повністю відповідає розміру відшкодування за порушений звичайний спосіб життя позивачки та пережиті нею моральні страждання. Справу вдруге було призначено до апеляційного розгляду на 19.01.2021 року о 15-00 годині, однак позивачка, а також відповідач та його представники адвокат Сергет В.В. та адвокат Волкова Л.Г., які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися. До суду з`явилися представники позивачки адвокат Остапенко А.В. та Коврова В.М. Від відповідача та його представника адвоката Волкової Л.Г. заяв не надходило. Від адвоката Сергета В.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи, оскільки 15.01.2021 року у нього загострилися сильні болі у спині, МРТ від 16.01.2021р підтверджено наявність протрузії та гриж на хребті, що потребують лікування. За консультацією з лікарем період стаціонарного лікування триватиме від 14 до 28 днів. На підтвердження було надано консультацію сімейного лікаря, МРТ обстеження та електронне направлення: послуга стаціонарне лікування, пріоритет планове. До цього, 14.12.2020 року, справу також було відкладено у зв`язку з неявкою відповідача та його представників, при цьому адвокат Сергет В.В. вказував, що контактував із своєю матір`ю. у якої діагностовано Covid

19. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності. При цьому апеляційний суд також виходить з того, що справа вже досить тривалий час (майже 3 місяці) перебуває на розгляді в апеляційному суді (надійшла до суду 27.10.2020 року), предметом позову є відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, наслідком якої є завдання позивачці тяжких тілесних ушкоджень та визнання її особою з інвалідністю 1 групи. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається таке. Як вбачається із вироку Дніпровського районного суду м.Херсона від 10.04.2015 року, 20.02.2015 року, близько 07-40 год в м. Херсоні ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем "VOLVO ХС 60", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по Бериславському шосе зі сторони вул. Миру у напрямку вул. Чорноморської, в районі кафе "Грааль", грубо порушуючи вимоги п. 2.3 б), п. 18.1, п.12.4 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася, рухався з перевищенням допустимої у населених пунктах швидкістю, здійснив наїзд на позивачку ОСОБА_1 , коли вона переходила дорогу на пішохідному переході. В результаті наїзду їй були завдані тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя(а.с.4-5 т.1). Вироком Дніпровського районного суду м.Херсона від 10.04.2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено покарання із застосуванням ст.ст.75 і 76 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки, зі звільненням засудженого від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки. Крім того, вказаним вироком з ОСОБА_2 на користь держави було стягнуто витрати за проведення експертиз. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 визнано потерпілою (а.с.4-5 т.1). Вказаний вирок набрав законної сили, іншого учасниками справи не доведено. Згідно до положень ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже, вина відповідача ОСОБА_2 у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди є доведеною. Згідно довідки ПП "Віталцентр" від 23.11.2015 року з 02.06.2015 року по 23.11.2015 року за проведення курсу фізичної реабілітації ОСОБА_1 після тяжкої політравми, завданої в результаті ДТП, надійшло 251200,00грн (а.с.23 т.1). За аналогічною довідкою вказаного ПП від 11.01.2016 року за період з 01 серпня по 31 грудня 2015 року реабілітаційного лікування на медикаменти, необхідні апаратурні обстеження, аналізи, предмети догляду було витрачено 6463,54грн, які були надані ОСОБА_4 (а.с.24 т.1). Відповідно до довідки від 18.09.2015 року Херсонської обласної клінічної лікарні 20.02.2015 року в реанімацію поступила на лікування ОСОБА_6 , найменування речей: брюки дж., светр, дублянка, сапог, шарф (а.с.25 т.1). Відповідно до Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.08.2015 року ОСОБА_1 встановлена перша група інвалідності, підгрупа А, на строк 01.09.2016 року. Рекомендаційні заходи щодо відновлення працездатності: "Д" нагляд та лікування у невролога, травматолога, санаторно-курортне лікування (спеціальний профіль) (а.с.26 т.1). Згідно Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 12.09.2016 року ОСОБА_1 встановлена перша група інвалідності, підгрупа Б, на строк 01.10.2017 року. Потребує стороннього догляду. Рекомендаційні заходи щодо відновлення працездатності: "Д" нагляд невролога, санаторно-курортне лікування (а.с.128 т.1). За Довідкою від 11.09.2017 року до акту огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлена перша група інвалідності, підгрупа Б, на строк 01.10.2018 року. Потребує часткового стороннього догляду. Рекомендаційні заходи щодо відновлення працездатності: "Д" нагляд та лікування у невролога, сімейний лікар та санаторно-курортне лікування (а.с.123 т.2). Відповідно до Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 10.09.2018 року позивачці встановлена перша група інвалідності, підгрупа Б, загальне захворювання, на строк 01.10.2020 року. Висновок про умови та характер праці: праця у пристосованих умовах на дому; потребує часткового стороннього догляду. Рекомендаційні заходи щодо відновлення працездатності: стаціонарне лікування та "Д" нагляд неврологом 2 рази на 1 рік; санаторно-курортне лікування (а.с.35 т.3). Наявний епікриз №03246 від 14.04.2015 року Херсонської обласної клінічної лікарні щодо позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Госпіталізація з 20.02.2015р по 14.04.2015р. Діагноз при виписці: поєднана травма ЗХСМТ забій шийного відділу спинного мозку. Перелом-вивих С0С1-С2. ЗЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеня САК… Перелом кісток таза… Гострий медикаментозний гепатит помірного ступеня активності. Трахеостомія (а.с.27-28 т.1). Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4653 позивачка з 14.04.2015р по 02.06.2015р перебувала на лікуванні у неврологічному відділенні Комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського. Після лікування надані рекомендації (а.с.29 т.1). За довідкою №1362 від 12.08.2015 року Херсонського державного університету ОСОБА_1 , студентка 3 курсу факультету іноземної філології денної форми навчання, знаходиться в академвідпустці (наказ від 12.06.2015р) (а.с.31 т.1). Як вбачається з довідки від 25.08.2015 року лікарняно-консультаційної комісії В.Олександрівської районної лікарні ОСОБА_1 , інвалід І групи, потребує стороннього догляду та реабілітації (а.с.31 т.1). Між позивачкою ОСОБА_1 та ПП "Віталцентр" було укладено Договір на надання послуг від 02.06.2015 року терміном дії до 14.08.2015 року, предметом якого є надання таких послуг: забезпечення догляду та реабілітаційні заходи пацієнтці, які надаються лікарями, середніми та молодшими медичними сестрами. Ціна договору 101000,00грн (а.с.32 т.1). У подальшому сторонами вказаного договору укладалися Додаткові угоди до нього, якими встановлювалися строки виконання та ціна, зокрема, Додатковою угодою від 15.08.2015р (на строк з 15 по 31 серпня 2015р, ціна 21000,00грн), Додатковою угодою від 01.09.2015 року (на строк з 01 по 30 вересня 2015р, ціна 39600,00грн), Додатковою угодою від 01.10.2015 року (на строк з 01 по 31 жовтня 2015р, ціна 40900,00грн), Додатковою угодою від 01.11.2015 року (на строк з 01 листопада по 10 грудня 2015р, ціна 48680,00грн), Додатковою угодою від 11.12.2015 року (на строк з 11 по 31 грудня 2015р, ціна 28500,00грн), Додатковою угодою від 01.01.2016 року (на строк з 01 січня по 06 травня 2016р, ціна 140800,00грн) (а.с.32, 33, 34, 35, 36, 37, 104 т.1). Відповідно до платіжних доручень та квитанцій на рахунок ПП "Віталцентр" надходили кошти за реабілітаційні, медичні послуги ОСОБА_1 : 02.06.2015р на суму 46500,00грн, 12.06.2015р на суму 11000,00грн, 10.07.2015р на суму 12000,00грн, 12.07.2015р на суму 14500,00грн, 21.07.2015р на суму 14000,00грн, 24.07.2015р на суму 14000,00грн, 13.09.2015р на суму 10000,00грн (а.с.155-158 т.1). ПП "Віталцентр" має ліцензію Серія АЕ № 638161 "Медична практика" (а.с.38 т.1). Згідно довідки від 20.07.2015 року, довідки від 25.08.2015 року, довідки від 11.01.2016 року, наданих ПП "Віталцентр", ОСОБА_1 з 01.06.2015 року по теперішній час проходить курс реабілітаційного лікування. Політравма (ДТП 20.02.2015р). Стан пацієнтки детально описано в епікризі №03246 від 14.04.2015 року Херсонської обласної клінічної лікарні. 30-31 грудня 2015 року стан ОСОБА_1 погіршився, що визвало необхідність госпіталізацію до Чернігівської обласної клінічної лікарні. В результаті проведення комп`ютерної томографії черевної порожнини, 04.01.2016р було проведено оперативне втручання. Після завершення лікування в ЧОКЛ курс реабілітаційного відновлення буде поновлено (а.с.39, 40, 43 т.1). Наявна Виписка від 21.01.2016 року КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня" з медичної карти стаціонарного хворого №8. ОСОБА_1 поступила в ургентному порядку до урологічного відділення зі скаргами на болі у животі. Оглянута хірургом, виконана КТ ОГК та ОЧП. Діагностовано защемлену застарілу діафрагмальну грижу, яка потребувала оперативного втручання (а.с.44 т.1). Згідно довідки ПП "Віталцентр", наданій ОСОБА_1 , 1994р.н., за час реабілітаційного лікування в центрі в 2016 році на медикаменти, необхідні апаратурні обстеження, аналізи, предмети догляду було витрачено 3412,47грн (а.с.102 т.1). Відповідно до меморіального ордеру від 23.05.2016 року позивачкою сплачено ПП "Віталцентр" 6800,00грн за реабілітаційні послуги (а.с.201 т.2). Згідно Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №05380 від 15.06.2016 року позивачка з 19.05.2016р по 15.06.2016р перебувала на лікуванні у неврологічному відділенні Комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня імені Є.Є. Карабелеша. Діагноз: наслідки перенесеної сполученої травми. ЗТСМ. Забій шийного відділу спинного мозку, переломовивих С0С1-С2. ЗЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеня… Забиття нирок. Перелом кісток таза… Гострий медикаментозний гепатит помірного ступеня активності. Трахеостома. Після лікування надані рекомендації (а.с.105 т.1). Аналогічна Виписка із історії хвороби №45/66651 підтверджує перебування з 10.04.2017 по 03.05.2017р ОСОБА_1 на лікуванні в санаторії імені М.І. Пирогова, курорт "Куяльник". Рекомендовано нагляд невропатолога (а.с.139 т.2). Квитанцією підтверджено сплату 23976,00грн за перебування позивачки в санаторії імені М.І. Пирогова, курорт "Куяльник" (а.с.140 т.2). Також, аналогічна Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №53 від 07.08.2017 року свідчить про перебування ОСОБА_1 в амбулаторно-поліклінічному закладі Санаторій "Борисфен" з 04.07.2017р по 07.08.2017р. Діагноз: наслідки перенесеної сполученої травми... ЗЧМТ. Астено-депресивний синдром… Порушення функцій тазових органів по типу нетримання сечі і затримка стула. Після лікування надані рекомендації: нагляд невролога (а.с.135 т.2). Перебування у вказаному закладі було рекомендовано санаторно-курортной картою №23 від 29.06.2017 року (а.с.25 т.3). Крім того, наявна Виписка №01366 із медичної карти стаціонарного хворого, згідно з якою позивачка перебувала з 06 по 15 лютого 2018 року у неврологічному відділенні Комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня імені Є.Є. Карабелеша. Діагноз: наслідки перенесеної сполученої травми (ДТП) 20.02.2015р. ЗПСМ. Забій шийного відділу спинного мозку, переломовивих С0С1-С2. ЗЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеня… САК. ВШК, з тетрапарезом в верхніх кінцівках помірного ступеня, в нижніх кінцівках вираженого ступеня. Порушення функції тазових органів по типу затримки, вираженим вестибуло-атактичним синдромом, вираженим астенічним синдромом. Лікувальні і трудові рекомендації: "Д" у терапевта, невропатолога за м/ проживання (а.с.200 т.2). Згідно довідки від 07.08.2017р вартість перебування ОСОБА_1 , з якою в якості супроводжуючої особи була мати ОСОБА_4 , у ТОВ "Санаторій "Борисфен" (м. Очаків) складає 5600,00грн (а.с.136 т.2). Квитанціями підтверджено сплату вказаної суми (а.с.138 т.2). ОСОБА_1 надано Довідку №217 від 14.06.2016р для одержання путівки на санаторно-курортне лікування (а.с.106 т.1). Згідно Зворотньому талону та квитанції з 15 по 26 липня 2016 року позивачка перебувала у "Санаторії Гопри", при цьому було сплачено 1200,00грн (а.с.107 т.1). Відповідно до Картки рахунку 361, контрагент ОСОБА_1 , сформованої ПП "Віталцентр" 24.05.2016 року, за період з 01.04.2015 року до 30.06.2016 року надійшло коштів на загальну суму 420500,00грн (а.с.109 т.1). За договором №10/038/к від 27.11.2014 року, укладеним між позивачкою та ТОВ "WYSE TRAVEL LLS" з приводу поїздки на роботу до США за програмою "Робота і подорожі в США", позивачка як учасник програми мала намір працевлаштування в США (а.с.132-136 т.1). Згідно договору від 27.11.2014 року, укладеному між позивачкою та ТОВ "Стар Травел", останнє зобов`язалось надати послуги з забезпечення посередництва у працевлаштуванні на території США в сфері обслуговування (кафе, бари, ресторани, готелі, кемпінги та ін.) на термін не більше 4 місяців під час літніх канікул в рамках програми "Робота і подорожі в США". За п.4.1. договору вартість послуг складає 800,00грн, яка поверненню замовнику не підлягає (а.с.113-115 т.2). Згідно іншому договору від 27.11.2014 року, укладеному між позивачкою та ТОВ "Стар Травел", останнє зобов`язалось надати послуги відповідно до замовлення, зокрема, документів на отримання в`їзної візи в США та бронювання авіаквитків. За п.4.1. договору вартість послуг складає 2200,00грн, яка поверненню замовнику не підлягає (а.с.113-115 т.2). Вказані вище кошти в розмірі 800,00грн та 2200,00грн сплачено позивачкою за квитанціями: відповідно від 20.12.2014р (а.с.119 т.1) та від 04.12.2014р (а.с.120 т.1). При цьому 216,02грн та 235,09грн було сплачено позивачкою за заяви від 11.12.2014р та від 12.12.2014р на переказ готівки (а.с.119 т.2). Тобто, позивачкою сплачено 3451,00грн при підготовці відповідних документів з приводу поїздки до США (800,00грн + 2200,00грн + 216,00грн + 235,00грн). Позивачкою надано направлення на обстеження, в якому призначено лікування, ліки, вказано вартість й оплату ОСОБА_1 за обстеження МРТ 930,00грн, обстеження 730,00грн, сплату за ліки 1888,34грн (а.с.159 т.1). Відповідно до рахунку-фактури від 31.08.2015р на рахунок ПП "Віталцентр" надійшло за реабілітаційні послуги ОСОБА_1 коштів на суму 132750,00грн (а.с.167 т.1) За страховим полісом № АІ/6730817 від 28.05.2014р обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована АТ "СК "АХА Страхування" (а.с.168 т.1). Страхова компанія провела Розрахунки суми страхової виплати (щодо лікування, щодо доплати страхової суми щодо лікування, щодо стійкої втрати працездатності і щодо моральної шкоди). В результаті вказані суми страхових виплат склали відповідно 48702,83грн, 2800,00грн, 43848,00грн та 4627,54грн (а.с.169-170 т.1). Як вбачається з листа від 03.11.2015 року АТ "СК "АХА Страхування" на адресу позивачки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "VOLVO ХС 60", реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в АТ "СК "АХА Страхування", поліс № АІ/6730817 від 29.05.2014 року. Прийнято рішення щодо виплати позивачці 48702,83грн на відшкодування витрат щодо лікування, 43848,00грн на відшкодування щодо стійкої втрати працездатності та 4627,54грн на відшкодування моральної шкоди (а.с.45 т.1). Листом від 19.11.2015 року вказана страхова компанія повідомила позивачку про те, що вона (АТ) прийняла рішення щодо доплати позивачці страхового відшкодування в розмірі 2800,00рн (а.с.46 т.1). Відповідно до Страхових актів, Заяв щодо напрямку виплати, чеків та відповідей на запит відповідача та його адвоката у листопаді 2015 року позивачка отримала від АТ "СК "АХА Страхування", в якому було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 , 51502,83грн на відшкодування витрат щодо лікування, 43848,00грн на відшкодування щодо стійкої втрати працездатності та 4627,54грн на відшкодування моральної шкоди. Проти цього ніхто із учасників справи не заперечує (а.с.172-199 т.1). Наявний епікриз №14663/2017 від 01.09.2017 року Херсонської обласної клінічної лікарні щодо позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Госпіталізація з 22.08.2017р по 01.09.2017р. Діагноз при виписці: віддалені наслідки внутрішньочерепної травми 20.02.2015р. ЗХСМТ забій шийного відділу спинного мозку. Переломо-вивих С0С1-С2. ЗЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеня САК… Порушення функції ходіння, сфінктер ний розлад за типом нетримання сечі, виражена асенізація особистості… Комбінований перелом лонної та сідаліщної кісток таза… (а.с.130-131 т.2). Відповідно до Акту судово-психологічної експертизи №119-2017 від 18.12.2017 року, складеному судовим експертом-психологом Комунального заклад "Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради Гельманом С.В., за даними судово-медичної експертизи внаслідок ДТП 20.02.2015 року ОСОБА_1 отримала "тяжкі тілесні ушкодження", стала інвалідом ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , 11.09.2017р встановлені перша група інвалідності), перенесла виражений депресивний стан. На момент проведення експертизи ОСОБА_1 з даного стану не вийшла, у неї реєструється депресивний варіант дезадаптації. Досліджувана ситуація була і є для ОСОБА_1 психотравмуючою: коефіцієнт "сумарного стресового еквівалента" відповідає вираженому ступеню. Сума матеріального еквівалента моральної шкоди для ОСОБА_1 може бути рівна: а) при простій необережності дій відповідача 120000грн; б) при грубій необережності дій відповідача 240000грн; в) при непрямому намірі дій відповідача 360000грн; г) при прямому намірі дій відповідача 480000грн (а.с.163-166 т.2). Матеріали справи містять копії лікарських призначень щодо лікування й переліку необхідних ліків: 20.06.2016р, 20.09.2016р, 24.01.2017р, 11.05.2017р, 29.06.2017р, 05.10.2017р, 13.10.2017р, 27.10.2017р, 30.10.2017р, 03.11.2017р, 19.11.2017р, 25.01.2018р, 14.02.2018р, 09.03.2018р, 13.03.2018р, 22.03.2018р, 02.04.2018р, 15.08.2018р (а.с.22-24, 27, 29 т.3). Також, матеріали справи містять копії епікризів, квитанцій, чеків, платіжних доручень, меморіальних ордерів, які підтверджують понесення позивачкою витрат на своє лікування та реабілітацію (а.с.6-22 т.1; 65-77 т.1; 94-101 т.1; 104 т.1; 149-154 т.1; 124-129 т.2; 132-134 т.2; 197-199 т.2). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги й остаточно просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 292664,47грн та моральну шкоду у розмірі 500000грн. Також суд виходив з доведеності вироком суду завдання позивачці внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, тяжких тілесних ушкоджень. Також суд виходив з того, що наданими позивачкою епікризами, квитанціями та чеками підтверджено витрачання нею на лікування 238845,61грн. Також, суд виходив з наявності підстав для стягнення суми 53818,86грн, вказаної позивачкою як упущена вигода, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані, а упущена вигода не входить до складу збитків, що є предметом у даній справі, а є фактичними збитками, понесеними позивачкою на підставі контракту за програмою «Робота і подорожі в США» та договору про надання послуг з підготовкою необхідних документів та бронювання квитків на виконання умов контракту (тобто втратила кошти, сплачені за вказаними договорами). Крім того, суд виходив з того, що наявні підстави для відшкодування позивачці моральної шкоди, але у меншому розмірі (240000,00грн), ніж нею заявленому (500000,00грн). Апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції правильним по суті. Відповідно до положень ст.1166 ЦК України: --- майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1); --- особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2); --- шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом (ч.3). Згідно ч.1 ст.1167 вказаного Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної чи юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо її завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України) Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне. Стягуючи на користь позивачки ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 240000,00грн, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для її відшкодування, проте, задовольняючи позов частково та визначивши розмір відшкодування відповідно в 240тис.грн, суд не врахував роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п.5 Постанови від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" про те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості. Апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги позивачки в цій частині обгрунтовними і приходить до висновку, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування обставин спричинення майнової шкоди, характеру немайнових затрат, з якими позивачі пов`язують факт заподіяння шкоди, ступеня вини заподіювача. Апеляційний суд вважає, що встановлені обставини не в повній мірі були враховані в Акті судово-психологічної експертизи №119-2017 від 18.12.2017 року експерта-психолога Комунального заклад «Херсонська обласна психіатрична лікарня» Херсонської обласної ради Гельмана С.В. Вказаною експертизою і, як наслідок, судом першої інстанції не було враховано те, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є молодою людиною, у якої все життя попереду. В результаті дій відповідача їй завдано тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких вона стала особою з інвалідністю І групи й потребує стороннього догляду та реабілітації. Її діагноз після вказаної ДТП: наслідки перенесеної сполученої травми (ДТП) 20.02.2015р. ЗПСМ. Забій шийного відділу спинного мозку, переломовивих С0С1-С2. ЗЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеня… САК. ВШК, з тетрапарезом в верхніх кінцівках помірного ступеня, в нижніх кінцівках вираженого ступеня. Перелом кісток таза. Порушення функції тазових органів по типу затримки, вираженим вестибуло-атактичним синдромом, вираженим астенічним синдромом. Як вбачається з довідки від 25.08.2015 року лікарняно-консультаційної комісії В.Олександрівської районної лікарні ОСОБА_1 , інвалід І групи, потребує стороннього догляду та реабілітації. Вказаною експертизою і судом першої інстанції не було враховано також і обставини ДТП, зокрема те, що відповідач здійснив наїзд на позивачку, коли вона переходила дорогу на пішохідному переході. Апеляційний суд не може погодитися з визначеною експертом сумою матеріального еквівалента моральної шкоди, а саме: а) при простій необережності дій відповідача 120000грн; б) при грубій необережності дій відповідача 240000грн; в) при непрямому намірі дій відповідача 360000грн; г) при прямому намірі дій відповідача 480000грн. Судом першої інстанції при цьому було враховано матеріальний еквівалент моральної шкоди при грубій необережності дій відповідача 240000грн. При цьому апеляційний суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування обставин спричинення майнової шкоди, характеру немайнових затрат, з якими позивачка пов`язує факт заподіяння шкоди, ступеня вини заподіювача. Належним розміром моральної шкоди за вказаних обставин, визначений в межах апеляційної скарги, є 480тис.грн. АТ "СК "АХА Страхування" позивачці моральна шкода була частково відшкодовано у розмірі 4627,54грн, у зв`язку з чим невідшкодованою залишається моральна шкода на суму 475372,46грн (480000,00грн 4627,54грн). А тому розмір відшкодування моральної шкоди підлягає збільшенню до 475372,46грн. При цьому апеляційний суд, виходячи з принципу диспозитивності, враховує те, що сама позивачка ОСОБА_1 визначила в апеляційній скарзі розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на її користь, у розмірі 480тис.грн, в межах позовних вимог (500тис.грн). Також враховується і можливість сплатити вказану суму з боку відповідача, який в момент ДТП керував автомобілем "VOLVO ХС 60". Щодо позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди слід зазначити наступне. Серед завданої їй матеріальної шкоди позивачка виділяє наступну: --- шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого; --- шкоду, пов`язану із знищенням особистих речей; --- шкоду, пов`язану з каліцтвом; --- шкоду, пов`язану із сплатою за послуги за договором з приводу поїздки до США, куди у зв`язку із інвалідністю не поїхала. З приводу шкоди, пов`язаної із знищенням особистих речей, зазначила, що в результаті ДТП були знищені її особисті речі, а саме брюки джинсові вартістю 500,00грн, светр вартістю 600,00грн, дублянка вартістю 3000,00грн, черевики вартістю 700,00грн, шарф вартістю 100,00грн, всього на загальну суму 4900,00грн. У вказані речі вона була одягнена в момент ДТП і вони були частково пошкоджені внаслідок наїзду, частково розрізані в реанімаційному відділенні Херсонської обласної клінічної лікарні, згідно довідки. З приводу шкоди, пов`язаної із сплатою за послуги за договором з приводу поїздки до США, куди у зв`язку із інвалідністю не поїхала, вказала, що нею понесено витрати в розмірі 3451,00грн як кошти, сплачені за послуги за договором №10/038/к від 27.11.2014 року, укладеним між нею та ТОВ "WYSE TRAVEL LLS" з приводу поїздки на роботу до США. У зв`язку із вказаною ДТП вона не змогла реалізувати свій вказаний намір. З приводу шкоди, пов`язаної з каліцтвом, зазначила, що згідно довідки до акту огляду МСЕК від 17.08.2015 року їй встановлена І група інвалідності. Таким чином, відповідач зобов`язаний згідно ст.1195 ЦК України відшкодувати заробіток, втрачений внаслідок втрати чи зменшення працездатності. Однак стійка втрата працездатності була відшкодована АТ "СК "АХА Страхування" в межах ліміту страхового відшкодування на суму 43848,00грн, тому вимоги стосовно втрати працездатності нею до відповідача не заявляються. З приводу шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого, позивачка неодноразово уточнювала свої позовні вимоги, останнього разу згідно заяви від 15.12.2019 року про уточнення позовних вимог, поданої до суду 17.12.2019 року (а.с.12 т.3). У вказаній заяві вона зазначила про те, що розмір невідшкодованої матеріальної шкоди складає 301555,49грн, до складу якої входить 247736,63грн невідшкодовані витрати на лікування, витрати, пов`язані із знищенням особистих речей, витрати, пов`язані із сплатою за послуги за договором з приводу поїздки до США, а також 2500 доларів США (що за курсом НБУ становить 53818,86грн), які вважає упущеною вигодою, оскільки зазначила, що в результаті каліцтва вона не поїхала на роботу до США відповідно до договору №10/038-1/к та втратила в якості упущеної вигоди 2500 доларів США. Витрачені кошти частково були відшкодовані відповідачем ОСОБА_2 на суму 21500грн, також АТ "СК "АХА Страхування" в межах ліміту страхового відшкодовано їй на суму 51502,83грн. Тобто, загалом розмір відшкодованої матеріальної шкоди становить 73002,83грн (21500,00грн + 51502,83грн). Отже, на думку позивачки, як це вбачається з її позовної заяви та заяв про уточнення позовних вимог, матеріальна шкода, пов`язана із знищенням її особистих речей (4900,00грн), пов`язана із сплатою за послуги за договором з приводу поїздки до США (3451,00грн) та з її лікуванням (312388,46грн) складає 320739,46грн (4900,00грн + 3451,00грн + 312388,46грн), з яких відшкодовано відповідачем в розмірі 21500,00грн та страховою компанією в розмірі 51502,83грн, а загалом відшкодовано 73002,83грн (21500,00грн + 51502,83грн). Тобто, як вказується позивачкою, розмір невідшкодованої матеріальної шкоди складає 247736,63грн (320739,46грн 73002,83грн). Суд же першої інстанції виходив з того, що наданими позивачкою епікризами, квитанціями та чеками підтверджено загальний розмір невідшкодованої матеріальної шкоди на меншу суму, а саме на 238845,61грн. Тобто, як вважав суд першої інстанції, наданими позивачкою епікризами, квитанціями та чеками підтверджено загальний розмір матеріальної шкоди в сумі 311848,44грн, відтак доведено розмір невідшкодованої матеріальної шкоди на суму 238845,61грн (311848,44грн 73002,83грн). Таким чином, як вважав суд першої інстанції, наданими позивачкою епікризами, квитанціями, чеками та іншим документами доведено розмір невідшкодованої матеріальної шкоди на суму 238845,61грн, відтак підтверджено загальний розмір матеріальної шкоди в сумі 311848,44грн (311848,44грн 73002,83грн = 238845,61грн). В цій частині позивачка рішення суду не оскаржує, тобто фактично з ним погодилася. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він повно та всебічно дослідив обставини справи й дав належну оцінку зібраним у справі доказам. Разом з тим, апеляційний суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачки 53818,86грн як складових завданих збитків, оскільки позивачка сама зазначила вказану суму як упущена вигода, при цьому нею на надано належних доказів на підтвердження того, що вказані кошти нею були б реально отримані на підставі контракту за програмою "Робота і подорожі в США". З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що розмір відшкодування матеріальної шкоди підлягає зменшенню на вказану суму (53818,86грн), а саме з 292664,47грн до 238845,61грн. Відтак, доводи апеляційної скарги сторони відповідача у цій частині підлягають задоволенню. Відповідно до положень ст.367 ЦПК України: --- суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарг (ч.1); --- в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч.6). З урахуванням наведеного та оскільки в суді першої інстанції не були предметом розгляду вимоги про стягнення матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції, зокрема інфляційних 100266,21грн, вимоги про стягнення втраченого заробітку через каліцтво в результаті ДТП, зокрема за період з 10.05.2017 року по 24.07.2020 року в розмірі 151660,70грн, а також питання про додаткові витрати на сторонній догляд, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаних доводів апеляційної скарги позивачки ОСОБА_1 . В іншій частині доводи апеляційних скарг адвокатів Волкової Л.Г. та ОСОБА_7 , діючих від імені відповідача, не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують. Так, не можуть бути прийняті до уваги посилання адвоката Волкової Л.Г. на зазначення матір`ю позивачки про відшкодування шкоди при розгляді кримінальної справи, залишення за заявою позивачки без розгляду її позовної заяви в іншій цивільній справі, а також на отримання позивачкою від АТ "СК "АХА Страхування"відповідних сум, оскільки вказане не спростовує право потерпілої особи на відшкодування завданої їй шкоди взагалі і здоров`ю зокрема, тим більше, що позивачка майже безперервно зайнята лікуванням після ДТП, що сталася з вини відповідача, і пов`язані з цим витрати постійно збільшуються. Також, слід залишити поза увагою посилання адвоката Волкової Л.Г. на визнання відповідачем вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 13968,58грн, на відсутність необхідності реабілітаційних послуг ПП "Віталцентр" та перебування позивачки у 2017 році в санаторії "Куяльник", відтак і невизнання витрат на вказані послуги. При цьому апеляційний суд враховує те, що позивачка ОСОБА_1 має право на охорону свого здоров`я (ст.49 Конституції України), має право на кваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря та фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та фахівця з реабілітації, вибір закладу охорони здоров`я (п."д" ч.1 ст.6 Закону України " Основи законодавства України про охорону здоров`я"). Також, підлягають відхиленню посилання адвоката Волкової Л.Г. на відсутність підстав для прийняття в якості доказів на підтвердження понесених позивачкою витрат відповідних платіжних документів, копій чеків з POS-терміналу, довідок та квитанцій платіжного терміналу. Також підлягають відхиленню й посилання адвоката Сергета В.В. на відшкодування позивачці реальних затрат на лікування за рахунок благодійних внесків, недоведення нею витрат на лікування та реабілітацію в розмірі 132750,00грн, на недослідження судом наявності оригіналів чеків та медичних призначень, а також на подання позивачкою квитанцій, які містять велику кількість препаратів та товарів, що не мають відношення до рекомендованого лікування. При цьому апеляційний суд враховує те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи й дано належну оцінку зібраним у справі доказам, які підтверджують понесення позивачкою витрат на лікування, які підлягають відшкодуванню. Також, не можуть бути прийняті до уваги посилання адвокатів Сергета В.В. та ОСОБА_8 на безпідставність стягнення 3451,00грн та на відсутність перевірки судом питання повернення позивачці вказаної суми коштів, сплачених позивачкою грошових коштів за послуги з оформлення документів на отримання в`їзної візи в США. При цьому апеляційний суд виходить з того, що вказані кошти позивачкою були потрачені реально, а свій відповідний намір вона не здійснила з вини відповідача. Також, слід залишити поза увагою посилання адвокатів Сергета В.В. й ОСОБА_8 на необґрунтованість рішення в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 240000,00грн, на відсутність у законодавстві такої форми вини як груба необережність, на нібито викривлення позивачкою свого стану здоров`я та некритичне ставлення експерта-психолога ОСОБА_5 до наданих нею відомостей, а також на отримання позивачкою вищої освіти, оскільки вони не містять в собі підстав для скасування рішення чи зменшення суми на відшкодування моральної шкоди до 50000,00грн. При цьому апеляційний суд враховує, що стан здоров`я позивачки підтверджується багаточисленними доказами, довідками, актами, інвалідністю 1 групи. З огляду на зазначене, відповідно до п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України апеляційні скарги позивачки та представників відповідача слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди змінити, зменшивши суму в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з відповідача на користь позивачки з 292664,47грн до 238845,61грн, а також збільшивши суму в рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача на користь позивачки з 240000,00грн до 475372,46грн. В решті це ж рішення суду слід залишити без змін. Керуючись ст.ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційні скарги ОСОБА_1 , адвоката Волкової Людмили Григорівни, діючої від імені ОСОБА_2 , а також адвоката Сергета Володимира Володимировича, діючого від імені ОСОБА_2 , задовольнити частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 липня 2020 року в частині стягнення матеріальної шкоди змінити, зменшивши суму в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 292664,47грн до 238845,61грн. Це ж рішення суду в частині стягнення моральної шкоди змінити, збільшивши суму в рахунок відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 240000,00грн до 475372,46грн. В решті це ж рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складення повного тексту постанови 22 січня 2021 року. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська