Постанова 4817 № 607/20421/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/20421/20Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І. Провадження № 33/817/21/21 Доповідач - Галіян Л.Є. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 січня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його захисника адвоката Кумановського В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кумановського В.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 грудня 2020 року,- В С Т А Н О В И Л А : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 420, 40 гривень судового збору. Згідно даної постанови, 21 листопада 2020 року о 22 год. 35 хв. в м. Тернополі по вул. Л. Українки водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot 307 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARLM-0313 (повірка дійсна до 27.03.2021 року) та огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР водій категорично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі захисник Міськіва В.С. просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі. Вказані вимоги мотивує тим, що судом не було з`ясовано усіх обставин справи, не допитано свідків з приводу обставин події, а також проігноровано клопотання ОСОБА_1 про розгляд провадження за участі захисника. Розглянувши матеріали справи, заслухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, з мотивів викладених у ній, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків. Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги були дотримані судом першої інстанції у повному обсязі. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом і детально викладені у постанові. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 №133840 від 21 листопада 2020 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції, у присутності двох свідків, пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у медичному закладі у присутності двох свідків. З письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які наявні в матеріалах справи, вбачається, що водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився пройти перевірку для визначення стану сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, а також відмовився пройти перевірку для визначення стану сп`яніння у медичному закладі. Зазначені обставини доводяться даними, відображеними на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції. Як вбачається з відтвореного відео, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 у присутності двох свідків на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу чи у медичному закладі від відповіді ухилявся, ігноруючи поліцейських та наголошуючи, що без захисника він з ними розмовляти не буде. При цьому, на пропозицію працівника поліції забезпечити ОСОБА_1 правову допомогу з числа безоплатних адвокатів, останній категорично відмовився та наполягав на тому, що бажає скористатися послугами відомого йому адвоката, однак якого саме не повідомляв та не телефонував до нього. Отже таку поведінку ОСОБА_1 , що зафіксовано на відео з місця зупинки транспортного засобу, вірно розцінено працівниками поліції як відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Твердження апелянта, що він наполягав на проходженні огляду у медичному закладі не відповідають дійсності та спростовуються даними, зафіксованими на відео з нагрудних камер працівників поліції, згідно даних відображених на вказаному відео вбачається, що ОСОБА_1 , на місці зупинки взагалі не висловлював такого бажання. Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено. Що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1 , то воно судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, місця роботи, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення та визначено стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов`язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кумановського В.М. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 грудня 2020 року відносно ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя