Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/853/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2021 р. Справа № 440/853/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, м. Полтава, повний текст складено 25.03.20 року по справі № 440/853/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання стажу та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі за текстом також відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.10.2019 за № 51 в частині визначення стажу роботи ОСОБА_1 на посадах прокурора у кількості 8 років 7 місяців 18 днів; - визнати стаж роботи ОСОБА_1 на посадах: з 12.11.1997 по 13.10.1998 - стажист прокуратури м. Комсомольська Полтавської області; з 13.10.1998 по 12.03.1999 - стажист старшого слідчого прокуратури м. Полтава Полтавської області; з 12.03.1999 по 20.05.1999 - старший слідчий прокуратури м. Полтави Полтавської області; з 20.05.1999 по 09.02.2000 - помічник прокурора м. Полтави Полтавської області; з 09.02.2000 по 02.10.2001 - помічник прокурора Ленінського району м. Полтави Полтавської області; з 02.10.2001 по 24.12.2002 - прокурор відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією прокуратури Полтавської області; з 24.12.2002 по 30.07.2003 - прокурор відділу нагляду за додержанням і застосуванням законів прокуратури Полтавської області; з 30.07.2003 по 26.12.2003 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 26.12.2003 по 07.02.2006 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 07.02.2006 по 08.12.2006 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 08.12.2006 по 11.06.2012 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 11.06.2012 по 06.06.2017 - старший прокурор прокуратури Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 06.06.2017 по 26.09.2019 - прокурор Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області стажем роботи на посадах прокурорів; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах прокурорів для призначення пенсії за вислугу років періоди роботи: з 12.11.1997 по 13.10.1998 - стажист прокуратури м. Комсомольська Полтавської області; з 13.10.1998 по 12.03.1999 - стажист старшого слідчого прокуратури м. Полтава Полтавської області; з 12.03.1999 по 20.05.1999 - старший слідчий прокуратури м. Полтави Полтавської області; з 20.05.1999 по 09.02.2000 - помічник прокурора м. Полтави Полтавської області; з 09.02.2000 по 02.10.2001 - помічник прокурора Ленінського району м. Полтави Полтавської області; з 02.10.2001 по 24.12.2002 - прокурор відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією прокуратури Полтавської області; з 24.12.2002 по 30.07.2003 - прокурор відділу нагляду за додержанням і застосуванням законів прокуратури Полтавської області; 30.07.2003 по 26.12.2003 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 26.12.2003 по 07.02.2006 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 07.02.2006 по 08.12.2006 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 08.12.2006 по 11.06.2012 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 11.06.2012 по 06.06.2017 - старший прокурор прокуратури Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 06.06.2017 по 26.09.2019 - прокурор Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.10.2019 № 51 в частині визначення стажу роботи ОСОБА_1 на посадах прокурора у кількості 8 років 7 місяців 18 днів. Визнано стаж роботи ОСОБА_1 на посадах: з 20.05.1999 по 09.02.2000 - помічник прокурора м. Полтави Полтавської області; з 09.02.2000 по 02.10.2001 - помічник прокурора Ленінського району м. Полтави Полтавської області; з 30.07.2003 по 26.12.2003 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 26.12.2003 по 07.02.2006 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 07.02.2006 по 08.12.2006 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 08.12.2006 по 11.06.2012 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області стажем роботи на посадах прокурорів. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах прокурорів для призначення пенсії за вислугу років періоди роботи: з 20.05.1999 по 09.02.2000 - помічник прокурора м. Полтави Полтавської області; з 09.02.2000 по 02.10.2001 - помічник прокурора Ленінського району м. Полтави Полтавської області; з 30.07.2003 по 26.12.2003 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 26.12.2003 по 07.02.2006 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 07.02.2006 по 08.12.2006 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 08.12.2006 по 11.06.2012 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області та з урахуванням безспірних періодів її роботи на посадах прокурора. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ГУ ПФУ в Полтавській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи та нормативно - правове обґрунтування, викладені ним у відзиві на позов. Зазначає про безпідставність висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.10.2019 № 51 в частині визначення стажу роботи ОСОБА_1 на посадах прокурора у кількості 8 років 7 місяців 18 днів. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення. Позивачка своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за відомостями з трудової книжки ОСОБА_1 та довідки прокуратури Полтавської області від 09.09.2019 за № 11-97/19 (а.с. 45-57) слідує, що позивачка працює в органах прокуратури Полтавської області і обіймає посаду прокурора Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області та має стаж роботи в органах прокуратури з 12.11.1997 по 09.09.2019 - 21 рік 02 місяці 19 днів, що складається з наступних періодів: з 12.11.1997 по 13.10.1998 - стажист прокуратури м. Комсомольська Полтавської області; з 13.10.1998 по 12.03.1999 - стажист старшого слідчого прокуратури м. Полтава Полтавської області; з 12.03.1999 по 20.05.1999 - старший слідчий прокуратури м. Полтави Полтавської області; з 20.05.1999 по 09.02.2000 - помічник прокурора м. Полтави Полтавської області; з 09.02.2000 по 02.10.2001 - помічник прокурора Ленінського району м. Полтави Полтавської області; з 02.10.2001 по 24.12.2002 - прокурор відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією прокуратури Полтавської області; з 24.12.2002 по 30.07.2003 - прокурор відділу нагляду за додержанням і застосуванням законів прокуратури Полтавської області; з 30.07.2003 по 26.12.2003 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 26.12.2003 по 07.02.2006 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 07.02.2006 по 08.12.2006 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 08.12.2006 по 11.06.2012 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 11.06.2012 по 06.06.2017 - старший прокурор прокуратури Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 06.06.2017 по 09.09.2019 - прокурор Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області. 26.09.2019 позивачка звернулась до Полтавського ОУПФУ Полтавської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі стажу роботи в органах прокуратури (а.с. 35). До вказаної заяви ОСОБА_1 додала: довідку про присвоєння їй ідентифікаційного номеру; паспорт громадянина України; трудову книжку; документи про стаж, що підтверджується відповідною розпискою-повідомленням (а.с. 36-57). Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 30.10.2019 за № 51 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років згідно із Законом № 1697 у зв`язку з відсутністю необхідної тривалості вислуги років та стажу роботи на посадах прокурора. Вказане рішення мотивоване тим, що аналіз наданих ОСОБА_1 документів для призначення пенсії показав, що вислуга років, підтверджена у встановленому законодавством порядку, становить 21 рік 9 місяців 18 днів, стаж роботи на посадах прокурора - 8 років 7 місяців 18 днів. За даними трудової книжки та довідки Прокуратури Полтавської області від 09.09.2019 за № 11-97/19 до стажу роботи на посадах прокурора зараховані періоди: з 12.03.1999 по 19.05.1999, з 02.10.2001 по 29.07.2003, з 11.06.2012 по 26.10.2016, з 06.06.2017 по 31.08.2019 (а.с. 34). Не погодившись з відмовою пенсійного органу у зарахуванні до стажу роботи на посадах прокурорів періодів роботи ОСОБА_1 на посадах стажиста прокуратури, стажиста старшого слідчого прокуратури та помічника прокурора, позивачка звернулася до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років мала в наявності необхідний стаж роботи на посадах прокурора для призначення пенсії, а саме, відповідно до трудової книжки та довідки прокуратури Полтавської області, - 8 років 7 місяців 18 днів. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Отже, право особи на отримання пенсії, як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом. На час звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), статтею 86 якого визначено підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років. Відповідно до частини першої та другої вказаної статті Закону № 1697-VІІ прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців; з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Відповідно до частини шостої статті 86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася. Статтею 15 Закону № 1697-VII визначено, що прокурором органу прокуратури є: Генеральний прокурор; перший заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); керівник обласної прокуратури; перший заступник керівника обласної прокуратури; заступник керівника обласної прокуратури; керівник підрозділу обласної прокуратури; заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; прокурор обласної прокуратури; керівник окружної прокуратури; перший заступник керівника окружної прокуратури; заступник керівника окружної прокуратури; керівник підрозділу окружної прокуратури; заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; прокурор окружної прокуратури. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі. Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавство розрізняє поняття "вислуги років, що дає право на пенсію" і "стажу роботи на прокурорських посадах". При цьому посади, період роботи на яких зараховується до стажу роботи на прокурорських посадах і до вислуги років, що дає право на пенсію, є відмінними. В той же час до вислуги років, що дає право на пенсію, включається весь стаж роботи на прокурорських посадах. Тобто, за вищенаведених положень Закону № 1697-VII посади помічників прокурорів, старших помічників прокурорів і стажистів зараховуються саме до вислуги років, що дає право на пенсію, натомість не відносяться до спеціального стажу - стажу роботи на прокурорських посадах, оскільки не визначені статтею 15 цього Закону. Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що під час вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для зарахування періодів роботи на таких посадах до прокурорського стажу, підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на час роботи особи на відповідних посадах. Так, на момент коли позивачка працювала на посадах стажиста прокуратури м. Комсомольська Полтавської області (з 12.11.1997 по 13.10.1998), стажиста старшого слідчого прокуратури м. Полтава Полтавської області (з 13.10.1998 по 12.03.1999); старшого слідчого прокуратури м. Полтави Полтавської області (з 12.03.1999 по 20.05.1999), помічника прокурора м. Полтави Полтавської області (з 20.05.1999 по 09.02.2000), помічника прокурора Ленінського району м. Полтави Полтавської області (з 09.02.2000 по 02.10.2001), прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією прокуратури Полтавської області (з 02.10.2001 по 24.12.2002), прокурора відділу нагляду за додержанням і застосуванням законів прокуратури Полтавської області (з 24.12.2002 по 30.07.2003), помічника прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області (з 30.07.2003 по 26.12.2003), старшого помічника прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області (з 26.12.2003 по 07.02.2006), помічника прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області (з 07.02.2006 по 08.12.2006), старшого помічника прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області (з 08.12.2006 по 11.06.2012) чинними були положення Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991, статтею 56 якого було надано роз`яснення поняття "прокурор". Під поняттям "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1, частині п`ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції. Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що робота позивачки у періоди з 20.05.1999 по 09.02.2000 на посаді помічника прокурора м. Полтави Полтавської області, з 09.02.2000 по 02.10.2001 - помічника прокурора Ленінського району м. Полтави Полтавської області, з 30.07.2003 по 26.12.2003 - помічника прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області, з 26.12.2003 по 07.02.2006 - старшого помічника прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області, з 07.02.2006 по 08.12.2006 - помічника прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області, з 08.12.2006 по 11.06.2012 - старшого помічника прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області підлягає зарахуванню до стажу роботи на посадах прокурорів на підставі Закону № 1789-ХІІ, який був чинним на час роботи позивачки на вказаних посадах. Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції врахував позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 25.09.2018 у справі № 263/13789/16-а та від 22.11.2018 у справі № 428/11348/16-а. Доводи апеляційної скарги у цій частині не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним. Щодо позовних вимог про визнання стажу роботи ОСОБА_1 на посадах: з 20.05.1999 по 09.02.2000 - помічник прокурора м. Полтави Полтавської області; з 09.02.2000 по 02.10.2001 - помічник прокурора Ленінського району м. Полтави Полтавської області; з 30.07.2003 по 26.12.2003 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 26.12.2003 по 07.02.2006 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 07.02.2006 по 08.12.2006 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 08.12.2006 по 11.06.2012 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області стажем роботи на посадах прокурорів, колегія суддів зазначає таке. Стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За частиною першої статті 4 КАС України справою адміністративної юрисдикції є публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Відповідно до приписів п. 1 ч.1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Враховуючи суть позовних вимог в частині встановлення факту - визнання відповідного стажу роботи таким, що є стажем роботи на посадах прокурорів, зазначений спір не є публічно-правовим, а тому юрисдикція адміністративних судів, установлена статтею 19 КАС України, на нього не поширюється. Отже, суд першої інстанції помилково розглянув позовні вимоги в частині визнання стажу роботи ОСОБА_1 на посадах: з 20.05.1999 по 09.02.2000 - помічник прокурора м. Полтави Полтавської області; з 09.02.2000 по 02.10.2001 - помічник прокурора Ленінського району м. Полтави Полтавської області; з 30.07.2003 по 26.12.2003 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 26.12.2003 по 07.02.2006 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 07.02.2006 по 08.12.2006 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 08.12.2006 по 11.06.2012 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області стажем роботи на посадах прокурорів, та у порушення приписів пункту 1 частини першої статті 238 КАС України не закрив провадження у цій частині. Роз`яснити позивачці право звернення з таким позовом в порядку цивільного судочинства до суду загальної юрисдикції. Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що порушені права позивачки фактично поновлені судом в частині задоволених позовних вимог. Керуючись положеннями частини першої статті 308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача. Відповідно до пункту третього частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Згідно з частиною першою статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги. Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання стажу роботи ОСОБА_1 на посадах: з 20.05.1999 по 09.02.2000 - помічник прокурора м. Полтави Полтавської області; з 09.02.2000 по 02.10.2001 - помічник прокурора Ленінського району м. Полтави Полтавської області; з 30.07.2003 по 26.12.2003 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 26.12.2003 по 07.02.2006 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 07.02.2006 по 08.12.2006 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 08.12.2006 по 11.06.2012 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області стажем роботи на посадах прокурорів із прийняттям нового про закриття провадження. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 по справі № 440/853/20 в частині визнання стажу роботи ОСОБА_1 на посадах: з 20.05.1999 по 09.02.2000 - помічник прокурора м. Полтави Полтавської області; з 09.02.2000 по 02.10.2001 - помічник прокурора Ленінського району м. Полтави Полтавської області; з 30.07.2003 по 26.12.2003 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 26.12.2003 по 07.02.2006 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 07.02.2006 по 08.12.2006 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 08.12.2006 по 11.06.2012 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області стажем роботи на посадах прокурорів, - скасувати. У цій частині прийняти нове рішення, яким провадження у справі № 440/853/20 в частині позовних вимог про визнання стажу роботи ОСОБА_1 на посадах: з 20.05.1999 по 09.02.2000 - помічник прокурора м. Полтави Полтавської області; з 09.02.2000 по 02.10.2001 - помічник прокурора Ленінського району м. Полтави Полтавської області; з 30.07.2003 по 26.12.2003 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 26.12.2003 по 07.02.2006 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 07.02.2006 по 08.12.2006 - помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області; з 08.12.2006 по 11.06.2012 - старший помічник прокурора Октябрського району м. Полтави Полтавської області стажем роботи на посадах прокурорів, - закрити. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 у справі № 440/853/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій