Постанова 4873 № 910/14284/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" січня 2021 р. Справа№ 910/14284/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Копитової О.С. суддів: Сотнікова С.В. Остапенка О.М. за участю секретаря судового засідання: Гуньки О.В. у присутності представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.01.2021 року розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" на рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року (повний текст рішення складено 20.02.2020 року) у справі № 910/14284/19 (суддя - Демидов В.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 2) Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" про стягнення заборгованості у розмірі 11 268 936,32 грн., ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з винесеним рішення місцевого суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" (надалі по тексту -ТОВ "Універсальні інформаційні технології", скаржник, позивач) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року у справі № 910/14284/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Також, скаржник в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 у справі №910/14284/19. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення не ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні долучених до справи доказів, наявні в ньому упередженість та невідповідність висновків встановленим обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Численним доказам у справі, наданих позивачем, судом не надано правової оцінки кожному із них, допущені порушення основних засад господарського судочинства, зокрема, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, та як наслідок не забезпечено справедливого, неупередженого розгляду судового спору та прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі. Скаржник зазначає, що предметом даного спору є невиконання взятих на себе зобов`язань публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (надалі - по тексту ПАТ "Державний ощадний банк України", відповідач) за Ліцензійним договором №01-Ф/ОБ щодо не підписання актів приймання-передачі Комп`ютерної програми та надання прав (ліцензій) на використання Комп`ютерної програми до цього договору за лютий 2019-грудень 2022 роки та не здійснення розрахунків за ними в передбачений договором строк у розмірі 10 112 260 грн. та стягнення пені у розмірі 1 156 676,32 грн. відповідно до п. 6.3 договору. Також скаржник зазначає, що надав суду належні, допустимі, достовірні і достатні докази - належним чином завірені Акти прийому-передачі примірників комп`ютерних програм та ліцензій у період з 2015 року до січня 2019 року, які були складені фахівцями ТОВ "Універсальні інформаційні технології" на підставі п. 3.2 Ліцензійного договору, та здійснено підрахунок кількості ліцензій, які потребують продовження на кожен наступний рік відповідно до кількості Ліцензій наданих відповідачу, що підтверджував і відповідач, проте суд без належного обґрунтування не прийняв ці документально-підтверджені дані в якості доказів та не надав їм оцінку. Крім того, скаржник зазначає, що судом при постановленні рішення безпідставно прийнято до уваги укладені ТОВ "Універсальні інформаційні технології" інші Договори, які безпосередньо не стосуються виконання двостороннього Ліцензійного договору №01-Ф/ОБ та не були і не є предметом спору ні цій ні в інших справах та є неналежними доказами, оскільки не відносяться до цього предмету спору. Скаржник заперечує, що місцевим судом в якості доказу підстав для відмови у задоволенні позовних вимог наведено рішення Київської міської ради від 20.12.2018 року №549/6600 «Про запровадження в місті Києві багатофункціональної електронної картки «Муніципальна картка «Картка киянина», згідно якого в м. Києві запроваджено багатофункціональну електронну картку «Муніципальна картка «Картка киянина», яке не стосується предмету спору. Водночас, суд не звернув увагу, що дана «Муніципальна картка «Картка киянина» впроваджується на базі вже запровадженої багатофункціональної електронної картки «Картка киянина», згідно рішення №104/9161 та цим рішенням не передбачалося знищення уже функціонуючого програмного забезпечення, яке було встановлено на «Картки киянина» за Ліцензійним договором №01-Ф/ОБ. На думку скаржника, відповідач має виконати зобов`язання взяті на себе за Ліцензійним договором №01-Ф/ОБ від 24.04.2015 року, незалежно від того, які саме проекти рішеннями Київської міської ради були прийняті або скасовані, тощо. Посилання на ці рішення є безпідставним та не правовим і не забезпечує виконанню завдань господарського судочинства. Тим більше, безпідставним є висновок суду, що саме прийняття рішення Київською міською радою від 20.12.2018 року №549/6600 і стало підставою того, що 28.12.2018 року відповідач звернувся до позивача з листом №53/5-16/2441, згідно якого повідомив позивача, що відповідно до п. 10.2. Ліцензійного договору №01-Ф/ОБ від 24.04.2015 року щодо отримання права на використання Комп`ютерної програми Банк ініціює припинення дії даного Договору з 28.01.2019 року, оскільки в даному зверненні жодним чином не згадуються ні дане рішення, ні інші укладені договори. Також місцевим судом у рішенні безпідставно здійснено посилання на лист №02-878 від 15.03.2019 року комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (надалі по тексту - КП «ГІОЦ») в якості доказу, яким повідомило ПАТ "Державний ощадний банк України", що програмне забезпечення, надане ТОВ "Універсальні інформаційні технології" на виконання договору про співробітництво щодо впровадження та реалізації інформаційно-телекомунікаційної системи «Картка киянина» №2 від 23.03.2012 року між КМДА, ТОВ "Універсальні інформаційні технології" та КП «ГІОЦ», було повністю деінстальовано з серверів КП «ГІОЦ» 29.12.2018 року. Скаржник зазначає, що укладений між сторонами Ліцензійний договір №01-Ф/ОБ від 24.04.2015 року припинив свою дію з 28.01.2019 року. Проте позивач не погоджується із рішенням суду від 10.02.2020 року, про те, що Договір припинив свою дію саме на підставі п. 10.2, оскільки предметом судового спору у справі №910/5670/19 не були підстави припинення Договору і дані обставини не досліджувалися попереднім судом, рішення у якому прийнято 19.07.2019 року. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 року, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію у складі головуючого судді: Майданевича А.Г., суддів: Ткаченка Б.О., Пономаренка Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2020 року поновлено ТОВ "Універсальні інформаційні технології" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року у справі №910/14284/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Універсальні інформаційні технології" та призначено справу до розгляду на 10.06.2020 року. 29.05.2020 року через відділ документообігу суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Універсальні інформаційні технології", в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Представник відповідача зазначає, що наведені доводи в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, а фактично зводяться до повторення викладеного в позовній заяві та не згоди позивача з висновками суду першої інстанції без належного обґрунтування, а тому на думку відповідача не можуть бути прийняті до розгляду. Представник вважає, що Банком виконано всі взяті на себе перед ТОВ "Універсальні інформаційні технології" зобов`язання за Договором, а предмет спору як станом на дату подання позову, так і на дату розгляду справи відсутній. На думку відповідача, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для сплати Банком вказаного ранку №5 від 24.01.2019 року та підписання Акту приймання-передачі Комп`ютерної програми та прав (ліцензій) на використання Комп`ютерної програми (у період з лютого 2019 року по грудень 2022 року) від 24.01.2019 року, поза межами дії Договору. Зокрема, відповідач вказує, що місцевим судом в оскаржуваному рішенні обґрунтовано зазначено, що є безпідставними доводи позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача винагороди до 2022 року (на майбутнє), оскільки згідно п.п. 3.2 Ліцензійного договору встановлено, що передача Комп`ютерної програми та ліцензій буде оформлятися відповідними Актами приймання-передачі Комп`ютерної програми та надання прав (ліцензій) на використання Комп`ютерної програми щомісяця протягом дії договору. Щодо посилання скаржника на припинення дії Ліцензійного договору на підставі п.п. 10.3 Договору, представник відповідача зазначає, що на його думку таке посилання є некоректним, оскільки дата, підстави та обставини розірвання Ліцензійного договору вже були предметом дослідження судом першої інстанції та їм надана належна правова оцінка. Так, відповідно до рішення Київської міської ради від 20.12.2018 року №549/6600 КП «ГІОЦ» ( а не ТОВ "Універсальні інформаційні технології") визнаний уповноваженою особою щодо технічного обслуговування проекту «Муніципальна картка «Картка киянина». КП «ГІОЦ» доручено провести договірні відносини з учасниками проекту «Картка киянина» у відповідність до вимог цього рішення; забезпечити інформаційну та технологічну взаємодію між учасниками проекту «Муніципальна картка «Картка киянина» та створення інформаційно-телекомунікаційної системи «Реєстр утримувачів багатофункціональної електронної картки «Муніципальна картка «Картка киянина» на базі власної комп`ютерної програми «Спеціалізоване програмне забезпечення «Реєстр утримувачів муніципальних карток». У зв`язку з викладеним, 28.12.2018 року Банк звернувся до ТОВ "Універсальні інформаційні технології" з листом, згідно якого повідомив позивача, що відповідно до п. 10.2. Ліцензійного договору Банк ініціює припинення дії даного Договору з 28.01.2019 року. Відповідач зазначає, що на дату ініціювання припинення дії Договору - 28.12.2018 року жодних претензій щодо виконання його умов у сторін не було, що зокрема, встановлено рішенням місцевого суду від 19.07.2019 року у справі №910/5670/19, а також не заперечується скаржником. Таким чином, відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин норми п.п. 10.3 Договору. Відповідач у відзиві також зазначає, що твердження скаржника, що посилання відповідача на рішення Виконавчого органу Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) (надалі по тексту КМДА) щодо проекту «Картка киянина» та посилання на інших учасників проекту є такими, що не стосуються правовідносин сторін за Ліцензійним договором, є безпідставним та не відповідає дійсності, оскільки про укладення вказаного договору саме в рамках проекту «Картка киянина» зазначено в самому тексті Ліцензійного договору. Також відповідач зазначає, що акт деінсталяції від 29.12.2018 року, лист №02-878 від 15.03.2019 року, лист №051/9179/1-002/2 від 08.04.2019 року беззаперечно свідчать, що після розірвання договору жодного примірника спірної програми на картках, емітованих ПАТ "Державний ощадний банк України", встановлено не було, а програма «Додатковий нефінансовий додаток на використання в java картках» ПАТ "Державний ощадний банк України" не використовувались, оскільки це є технічно неможливо. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того факту, що відповідачем нібито використовуються 2 022 452 примірника ліцензії після припинення дії договору, позивачем не було надано, тому на думку відповідача, місцевий суд дійшов вірного висновку, що «доказів продовження використання відповідачем Комп`ютерної програми матеріали справи не містять». Підсумовуючи відзив, відповідач вважає, що судом повно та всебічно досліджено всі обставини справи та докази, на підставі яких прийнято законне та обґрунтоване рішення. 09.06.2020 року через відділ документообігу суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, посилаючись на карантинні обмеження. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 року розгляд справи №910/14284/19 відкладено на 01.07.2020 року. 30.06.2020 року через відділ документообігу суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги до закінчення карантину. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 року розгляд справи №910/14284/19 відкладено на 05.08.2020 року. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. у відпустці, який не є головуючим суддею (суддею - доповідачем) призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14284/19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020 року вищезазначену апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі головуючого судді: Майданевича А.Г., суддів: Ткаченка Б.О., Пашкіної С.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 року вищевказаною колегією суддів прийнято до свого провадження справу №910/14284/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Універсальні інформаційні технології" та призначено до розгляду на 09.09.2020 року. 09.09.2020 року у судовому засіданні оголошено перерву до 14.09.2020 року. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, яка не є головуючим суддею (суддею - доповідачем) призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14284/19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 року вищезазначену апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі головуючого судді: Майданевича А.Г., суддів: Ткаченка Б.О., Коротун О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 року вищевказаною колегією суддів прийнято до свого провадження справу №910/14284/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Універсальні інформаційні технології". Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 року залучено до участі у справі Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) та Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (надалі по тексту - КП «ГІОЦ») в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. У судовому засіданні оголошено перерву до 07.10.2020 року. 30.09.2020 року через відділ документообігу суду від скаржника надійшла заява про відвід колегії суддів. Обґрунтовуючи подану заяву скаржник зазначає, що визначена автоматизованим розподілом для розгляду справи №910/14284/19 колегія Північного апеляційного господарського суду входить до складу Другої палати зазначеного суду, а розгляд даної справи за спеціалізацією відноситься до повноважень Третьої палати Північного апеляційного господарського суду, що не було враховано та є порушенням ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. 06.10.2020 року через відділ документообігу суду від третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - КП «ГІОЦ» надійшов відзив на апеляційну скаргу. В поданому відзиві представник зазначає, що оскаржуване рішення є обґрунтованим та законним, а доводи скаржника - безпідставними, з огляду на наступне. Ліцензійний договір №01-Ф/ОБ від 24.04.2015 року припинив свою дію з 28.01.2019 року. Відповідно до п.п. «ж», «б» п.4.4 Договору, у разі припинення (закінчення строку дії) договору, негайно припиняється використання Комп`ютерної програми. Отже, з 28.01.2019 року Банк втратив право користуватись програмним забезпеченням яке є власністю позивача. У позовній заяві позивач не навів жодних доказів використання відповідачем після 28.01.2019 року, програмного забезпечення позивача, яке було надане відповідачеві у користування на умовах Ліцензійного договору №01-Ф/ОБ від 24.04.2015 року. Крім того, КП «ГІОЦ» листом від 12.12.2018 року №02-4853 проінформувало скаржника про деінсталяцію на обладнанні КП «ГІОЦ» програмного забезпечення та запросило представника товариства для участі у процесі деінсталяції програмного забезпечення. За наслідком деінсталяції програмного забезпечення був складений Акт деінсталяції програмного забезпечення від 29.12.2018 року. Листом №051/9179/1-002/2 від 08.04.2019 року КП «ГІОЦ» підтвердив інформацію про припинення використання програмного забезпечення ТОВ "Універсальні інформаційні технології" у зв`язку з припиненням з 01.01.2019 року дії трьохстороннього Договору №2 «Про співробітництво» від 23.03.2012 року. Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог, а тому КП «ГІОЦ» просить залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, яка не є головуючим суддею (суддею - доповідачем) призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14284/19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2020 року вищезазначену апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі головуючого судді: Майданевича А.Г., суддів: Ткаченка Б.О., Гаврилюка О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року вищевказаною колегією суддів прийнято до свого провадження справу №910/14284/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Універсальні інформаційні технології". Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 року заяву ТОВ "Універсальні інформаційні технології" про відвід колегії суддів Майданевича А.Г., Ткаченка Б.О., Коротун О.М. залишено без розгляду. Заяву суддів Майданевича А.Г., Ткаченка Б.О., Гаврилюка О.М. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ТОВ "Універсальні інформаційні технології" на рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року у справі №910/14284/19 задоволено. Матеріали справи №910/14284/19 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020 року апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 року призначено розгляд справи №910/14284/19 на 18.11.2020 року. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, який не є головуючим суддею (суддею - доповідачем) призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14284/19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020 року вищезазначену апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Грека Б.М., Сотнікова С.В. 17.11.2020 року через відділ документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на коронавірусну хворобу. Також 17.11.2020 року від скаржника надійшло два клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, посилаючись на симптоми коронавірусної хвороби. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 року вищевказаною колегією суддів прийнято до свого провадження справу №910/14284/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Універсальні інформаційні технології". Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 року розгляд справи №910/14284/19 відкладено на 16.12.2020 року. 16.12.2020 року до початку судового засідання від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, з посиланням на коронавірусну хворобу. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 року розгляд справи №910/14284/19 відкладено на 20.01.2021 року. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 року, у зв`язку з перебуванням судді Грека Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2021 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Сотнікова С.В., Остапенка О.М. 19.01.2021 року через відділ документообігу суду від скаржника втретє надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись коронавірусну хворобу. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 року вищевказаною колегією суддів прийнято до свого провадження справу №910/14284/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Універсальні інформаційні технології". 20.01.2021 року в судовому засіданні розглядаючи заявлене клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, судова колегія зазначає, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні тощо. Так, судом встановлено, що представники ТОВ "Універсальні інформаційні технології" в судові засідання апеляційного суду з 15.04.2020 року по 20.01.2021 року жодного разу не з`явились, ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 року, від 01.07.2020 року, від 18.11.2020 року та від 16.12.2020 року розгляд справи №910/14284/19 було відкладено саме за клопотанням скаржника. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. Відповідно до ст. 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справ. Крім того, судом взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 року у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. При цьому, посилання скаржника про продовження на всій території України карантину та перебування на самоізоляції не є беззаперечною та поважною підставою для відкладення розгляду справи в черговий раз, оскільки оголошення карантину не зупиняє роботи судів, відтак останні не були позбавлені можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, проте своїми правами не скористались. Окрім наведеного, слід зазначити, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України ). За викладених обставин, оскільки явка представників учасників провадження у справі обов`язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, враховуючи, систематичну неявку заявників клопотання в судове засідання після відкладення розгляду справи, беручи до уваги, що матеріалів достатньо для розгляду справи по суті та з огляду на відсутність можливості чергового відкладення розгляду справи через закінчення відповідних строків розгляду поданої апеляційної скарги, зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представників скаржника та інших учасників провадження у справі, які не з`явились. Присутні в судовому засіданні представники АТ "Державний ощадний банк України" надали усні пояснення по справі. В судовому засіданні 20.01.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно із ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 24.04.2015 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» (ліцензіат) та ТОВ «Універсальні інформаційні технології» (ліцензіар) укладено Ліцензійний договір № 01-Ф/ОБ, відповідно до умов п. 2.1. якого ліцензіар, який є власником виключних майнових прав інтелектуальної власності на комп`ютерну програму, в порядку та на умовах визначених у договорі, надає ліцензіатові невиключне право (ліцензії) на використання комп`ютерної програми, а ліцензіат у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, виплачує винагороду ліцензіару за використання комп`ютерної програми. Сторони домовилися, що передача Комп`ютерної програми та ліцензій буде оформлятися відповідними Актами приймання-передачі Комп`ютерної програми та надання прав (ліцензій) на використання Комп`ютерної програми щомісяця протягом дії цього договору (п. 3.2. договору). Пунктом 2.6. договору визначено, що строк дії кожної ліцензії, що надається за цим договором, починається з дати емісії КК Ліцензіатом. Датою закінчення строку дії ліцензії є останній день місяця по закінченні 1 (одного) року з дати емісії КК Ліцензіатом. Пунктом 3.1. договору встановлено, що передача кожного примірника Комп`ютерної програми та невиключного права на використання Комп`ютерної програми здійснюється відповідно до умов п. 4.2 цього договору шляхом підписання та скріплення печатками сторін Акту приймання-передачі Комп`ютерної програми та надання прав (ліцензій) на використання Комп`ютерної програми (форма Акту наведена у Додатку 1 до Договору). За умовами п. 4.2 договору ліцензіар зобов`язаний передавати ліцензіату згідно протоколу обміну інформацією між Процесинговим центром проекту загальноміської інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Картка киянина» та Процесинговим центром ПАТ «Державний ощадний банк України», що визначено договором №02-Т/ОБ від 25.12.2014 року, що укладений між Ліцензіатом та Ліцензіаром, Комп`ютерну програму в електронному вигляді для запису на чіп кожної КК, що видається, у стані, придатному для використання за функціональним призначенням, та підписувати щомісяця Акт приймання-передачі Комп`ютерної програми та надання прав (ліцензій) на використання Комп`ютерної програми. Ліцензіат зобов`язаний виплачувати ліцензіару винагороду за використання комп`ютерної програми в порядку і розмірі, передбачених цим договором. У разі припинення (закінчення строку дії) договору, негайно припинити використання Комп`ютерної програми (п.п. «ж», «б» п. 4.4 договору). Відповідно до п. 5.2.1. Договору вартість однієї ліцензії щодо Комп`ютерної програми, записаної Ліцензіатом на одну КК, в залежності від загального накопиченого обсягу емісії КК протягом строку дії цього Договору, становить: емітовані КК з 1 по 100 000 вартістю однієї ліцензії на її строк дії 12 грн. з ПДВ; з 100 001е по 300 000 вартістю однієї ліцензії на її строк дії 11грн. з ПДВ; з 300 001 по 500 000 вартістю однієї ліцензії на її строк дії 10 грн. з ПДВ; з 500 001 по 750 000 вартістю однієї ліцензії на її строк дії 9 грн. з ПДВ; з 750 001 по 1 000 000 вартістю однієї ліцензії на її строк дії 7 грн. з ПДВ; більше 1 000 000 вартістю однієї ліцензії на її строк дії 5 грн. з ПДВ, з урахуванням умов п. 2.6 цього Договору. Згідно з п. 5.4 договору зазначений вище акт складається Ліцензіаром у двох примірниках та надається ним Ліцензіату щомісяця на основі звіту з Процесингового центру проекту загальноміської інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Картка киянина» протягом 10 робочих днів місяця, наступного за тим, у якому були надані ліцензіату Комп`ютерна програма та ліцензії. Ліцензіат підписує акт та повертає один його примірник ліцензіару впродовж 5 робочих днів після його отримання або протягом цього ж строку Ліцензіатом надаються до нього зауваження (п. 5.5 договору). Пунктом 5.6. Договору передбачено, що розрахунок за Договором здійснюється Ліцензіатом протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі Комп`ютерної програми та надання прав (ліцензій) на використання Комп`ютерної програми за відповідний місяць, на підставі виставлених Ліцензіаром рахунків. В разі порушення строку сплати платежу за надання ліцензії на використання Комп`ютерної програми Ліцензіат зобов`язаний сплатити Ліцензіару пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 6.3 договору). Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором, але в будь-якому випадку строк дії цього Договору закінчується в останній день дії останньої ліцензії, переданої Ліцензіату згідно цього Договору (п. 10.1 договору). Згідно п. 10.2. Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за умови письмового повідомлення про це іншої Сторони за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання Договору. Зобов`язання щодо взаєморозрахунків за цим Договором, що виникли між Сторонами на підставі Договору, на дату розірвання Договору повинні бути виконані. Відповідно до п. 10.3 Договору, якщо цей договір буде достроково розірваний через невиконання Ліцензіатом своїх зобов`язань, то ліцензіат позбавляється права використовувати Комп`ютерну програму в будь-якій формі і зобов`язаний знищити наявні у нього будь-які примірники Комп`ютерної програми. Крім того, місцевим судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.03.2012 року між Виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (КМДА), ТОВ «Універсальні інформаційні технології» та КП «ГІОЦ» було укладено Договір про співробітництво щодо впровадження та реалізації інформаційно-телекомунікаційної системи «Картка киянина» №2, згідно з умовами п. 1.1 якого на підставі рішення Київської міської ради від 17.02.2011 року №19/5406. Рішення Конкурсної комісії про визнання переможців конкурсу потенційних виконавці робіт із впровадження системи «Картка киянина», утвореної розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 15.06.2011 року №981 (протокол від 18.11.2011 року №5), сторони домовилися об`єднати зусилля щодо впровадження та реалізації проекту на умовах, визначених в даному договорі. Згідно п. 1.4 вказаного договору сторони за окремою попередньою домовленістю, з метою реалізації даного договору, мають право залучати в якості бізнес-партнерів третіх осіб, в тому числі: банківські та інші фінансові установи, спеціалізовані підприємства, організації та установи, спеціалістів, незалежних експертів, консультантів. Згідно вказаного договору, проект «Картка киянина» - загальноміська автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, яка вирішує задачу обліку та контролю надання пільг. Система будується на інтеграції інформаційних ресурсів структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації. Починаючи з 2014 року ПАТ «Державний ощадний банк України» залучено до участі у проекті «Картка киянина». З метою участі у реалізації проекту протягом 2014-2016 року ПАТ «Державний ощадний банк України» було укладено низку договорів, зокрема, й Ліцензійний договір № 01-Ф/ОБ від 24.04.2015 року з ТОВ «Універсальні інформаційні технології». 20.12.2018 року Київською міською радою VII сесія VIII скликання прийнято рішення №549/6600 «Про запровадження в місті Києві багатофункціональної електронної картки «Муніципальна картка «Картка киянина», згідно якого в місті Києві запроваджено багатофункціональну електронну картку «Муніципальна картка «Картка киянина» на базі вже запровадженої багатофункціональної електронної пластикової картки «Картка киянина», згідно рішення №104/9161. КП «ГІОЦ» визнаний уповноваженою особою щодо технічного обслуговування проекту «Муніципальна картка «Картка киянина». Доручено КП «ГІОЦ» привести договірні відносини з учасниками проекту «Картка киянина» у відповідність до вимог цього рішення. Як вбачається з матеріалів справи 28.12.2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до ТОВ «Універсальні інформаційні технології» з листом №53/5- 16/2441, згідно якого повідомив позивача, що відповідно до п. 10.2. Ліцензійного договору № ОІ-Ф/ОБ від 24.04.2015 року щодо отримання права на використання Комп`ютерної програми банк ініціює припинення дії даного Договору з 28.01.2019 року. 24.01.2019 року ТОВ «Універсальні інформаційні технології» до ПАТ «Державний ощадний банк України» супровідним Листом №02/240119 було передано на підписання Акт приймання-передачі Комп`ютерної програми та прав (ліцензій) на використання Комп`ютерної програми (у січні 2019 року) від 24.01.2019 року у 2 примірниках кожний; а також рахунок на оплату № 4 від 24.01.2019 року, яким позивачем було запропоновано відповідачу сплатити у січні 2019 року за користування 38.813 ліцензіями кошти на суму 194 065,00 грн. Таким чином, Ліцензійний договір №01-Ф/ОБ від 24.04.2015 року припинив свою дію з 28.01.2019 року. Також, вказана обставина встановлена рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2019 року у справі №910/5670/19, яким задоволено позовні вимоги ТОВ «Універсальні інформаційні технології» про стягнення з ПАТ «Державний ощадний банк України» 194 065,00 грн. заборгованості за надання ліцензії на використання Комп`ютерної програми за січень 2019 року (до 28.01.2019 року). Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Також матеріалами справи підтверджується, що листом №02-878 від 15.03.2019 року КП «ГІОЦ» повідомило ПАТ «Державний ощадний банк України», що програмне забезпечення (Комп`ютерна програма), надане ТОВ «Універсальні інформаційні технології» на виконання договору про співробітництво щодо впровадження та реалізації інформаційно-телекомунікаційної системи «Картка киянина» №2 від 23.03.2012 року між КМДА, ТОВ «Універсальні інформаційні технології» та КП «ГІОЦ», було повністю деінстальовано з серверів КП «ГІОЦ» 29.12.2018 року о 16 год. 45 хв. (в останню робочу годину останнього робочого дня 2018 року), що підтверджується актом деінсталяції програмного забезпечення від 29.12.2018 року. Листом №051/9179/1-002/2 від 08.04.2019 року КП «ГІОЦ» підтвердив інформацію про припинення використання програмного забезпечення ТОВ «Універсальні інформаційні технології» у зв`язку з припиненням з 01.01.2019 року дії трьохстороннього договору про співробітництво від 23.03.2012 року №2. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Питання припинення дії Договору№01-Ф/ОБ від 24.04.2015 року вже було предметом розгляду суду та рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2019 року у справі №910/5670/19 встановлено, що Ліцензійний договір №01-Ф/ОБ від 24.04.2015 року припинив свою дію з 28.01.2019 року, а тому задоволено позовні вимоги ТОВ «Універсальні інформаційні технології» про стягнення з ПАТ «Державний ощадний банк України» 194 065,00 грн. заборгованості за надання ліцензії на використання Комп`ютерної програми за січень 2019 року (до 28.01.2019 року). Платіж за останній місяць дії договору (за січень 2019 року по 28.01.2019) ПАТ «Державний ощадний банк України» здійснило 16.09.2019 року. Місцевим судом вірно встановлено, що ПАТ «Державний ощадний банк України» ініціював припинення дії даного договору з 28.01.2019 року саме відповідно до п. 10.2. Ліцензійного договору № ОІ-Ф/ОБ від 24.04.2015 року. Посилання позивача на те, що спірний договір розірвано на підставі п.10.3, а саме через невиконання Ліцензіатом своїх зобов`язань, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, оскільки самим позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідачем протягом 4 років до грудня 2018 року включно, умови договору виконувалися належним чином. Також є безпідставними доводи позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача винагороди до 2022 року (на майбутнє), оскільки згідно п.п. 3.2 Ліцензійного договору встановлено, що передача Комп`ютерної програми та ліцензій буде оформлятися відповідними Актами приймання-передачі Комп`ютерної програми та надання прав (ліцензій) на використання Комп`ютерної програми щомісяця протягом дії цього договору. На підтвердження своїх вимог, позивачем наведено розрахунок кількості примірників ліцензій на майбутнє, проте суд зазначає, що «Картка киянина», яка вже є в обігу, може бути припинена у випадках, зокрема, витрати картки, її механічного пошкодження, закінчення терміну дії картки, зміни персональних даних, скасування пільг, смерті утримувача картки тощо, а тому прогнозувати кількість діючих карток на майбутнє (до 2022 року) є неможливим. Оплата за ліцензію здійснювалась виключно на підставі щомісячних актів приймання-передачі протягом дії Ліцензійного договору, а тому підстав для стягнення винагороди на майбутнє немає. Як було зазначено вище та встановлено місцевим судом, Ліцензійний договір №01-Ф/ОБ від 24.04.2015 року припинив свою дію з 28.01.2019 року, а листом №02-878 від 15.03.2019 року КП «ГІОЦ» повідомило ПАТ «Державний ощадний банк України», що програмне забезпечення (Комп`ютерна програма), надане ТОВ «Універсальні інформаційні технології» на виконання договору про співробітництво щодо впровадження та реалізації інформаційно-телекомунікаційної системи «Картка киянина» №2 від 23.03.2012 року між КМДА, ТОВ «Універсальні інформаційні технології» та КП «ГІОЦ», було повністю деінстальовано з серверів КП «ГІОЦ» 29.12.2018 року о 16 год. 45 хв., що підтверджується актом деінсталяції програмного забезпечення від 29.12.2018 року. Листом №051/9179/1-002/2 від 08.04.2019 року КП «ГІОЦ» підтвердило інформацію про припинення використання програмного забезпечення ТОВ «Універсальні інформаційні технології» у зв`язку з припиненням з 01.01.2019 року дії трьохстороннього договору про співробітництво від 23.03.2012 року №2. Крім того, відповідно до п.п. «ж» п. 4.4 ліцензійного договору сторони встановили, що в разі припинення (закінчення строку дії) договору. Ліцензіат зобов`язаний негайно припинити використання Комп`ютерної програми. Доказів продовження використання відповідачем Комп`ютерної програми матеріали справи також не містять. Апеляційний суд зазначає, що не обґрунтованими є також посилання позивача на проведені ним «Тестування Карток киянина», оскільки зі змісту наданого «Тестування» не вбачається жодної інформації, що була б зрозуміла або могла б бути інтерпретована як така, що підтверджує наявність інформації на 2 022 452 банківських картках. В даному контексті колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу на підстави заявленого позову. Позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору, який припинений - 28.01.2019 року. В разі якщо на думку позивача, відповідач після припинення дії договору продовжує використовувати об`єкт його інтелектуальної власності без належних підстав він не позбавлений можливості звернутися за захистом своїх вимог з відповідним позовом. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування с обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається. В зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" на рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року по справі №910/14284/19 залишити без задоволення. 2.Рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року по справі №910/14284/19 залишити без змін. 3.Матеріали справи №910/14284/19 повернути до господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки встановлені ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 21.01.2021 року Головуючий суддя О.С. Копитова Судді С.В. Сотніков О.М. Остапенко