Ухвала КАС ВС № 320/1402/20

УХВАЛА 20 січня 2021 року м. Київ справа № 320/1402/20 адміністративне провадження № К/9901/32931/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі №320/1402/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до засновника додатку до Газети "Райком" "Прайм-тайм Райком" Обухівської районної організації Комуністичної партії України про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Міністерство юстиції України звернулося до суду з адміністративним позовом до засновника додатку до Газети "Райком" "Прайм-тайм Райком" Обухівської районної організації Комуністичної партії України, яким просило припинити випуск друкованого засобу масової інформації додатку до газети "Райком" "Прайм-тайм Райком" (свідоцтво №1329 Р, серія КІ). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що засновником додатку до газети "Райком" "Прайм-тайм Райком" не дотримано вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", перереєстрацію друкованого засобу масової інформації не здійснено, наслідком чого є припинення діяльності друкованого засобу масової інформації на підставі судового рішення. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звернення Міністерства юстиції України з позовом щодо припинення діяльності відповідача, без попереднього установлення невідповідності його діяльності шляхом проведення правової експертизи, є передчасним. У своїй касаційній скарзі Міністерство юстиції України просить рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову. Верховний Суд ухвалою від 22 грудня 2020 року залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи. В межах наданого строку скаржник надав до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу разом з її копіями та додатками відповідно до кількості учасників справи. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. В уточненій касаційній скарзі, як підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник наводить пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у пункті 34 постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/6624/19. Однак, таке обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 1 частини першої статті 328 КАС України. Варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Як вбачається зі змісту судових рішень, правовідносини у справі №640/6624/19 не є подібними до правовідносин, які склались у справі №320/1402/20 в частині умов застосування правових норм. Так, у справі №320/1402/20 суди попередніх інстанцій встановили, що перед зверненням з позовом до суду щодо припинення діяльності відповідача не була проведена правова експертиза його діяльності, натомість у справі №640/6624/19 така експертиза була здійснена. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Зі змісту уточненої касаційної скарги вбачається, що вона подана також на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Однак, відповідної норми права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду скаржник не наводить. Слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень зводиться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. За таких обставин колегія суддів зазначає, що скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 22 грудня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху в частині зазначення підстав касаційного оскарження передбаченого частиною четвертою статті 328 КАС України, а отже, касаційну скаргу належить повернути. З урахуванням того, що повний текст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі №320/1402/20 був виготовлений 2 листопада 2020 року, а касаційна скарга була подана в межах встановленого статтею 329 КАС України строку, питання про поновлення строку касаційного оскарження Судом не розглядається. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до частини шостої статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі №320/1402/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до засновника додатку до Газети "Райком" "Прайм-тайм Райком" Обухівської районної організації Комуністичної партії України про зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ……………………………. ……………………………. ……………………………. Н.М. Мартинюк А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду