Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/3243/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 січня 2021 року м. Дніпросправа № 340/3243/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року (суддя Брегей Р.І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 у серпні 2020 року звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо припинення виплати пенсійного забезпечення за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з грудня 2019 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області поновити нарахування та виплату пенсійного забезпечення за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з грудня 2019 року; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. та витрат на правничу допомогу. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до витягу з наказу (по особовому складу цивільного захисту) № 406 від 23.07.2013 майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено зі служби у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 99 підпункту 3 (за станом здоров`я) Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 629 від 21.07.2005. ОСОБА_1 з 2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, отримує пенсію по лінії Міністерства надзвичайних ситуацій в Україні. Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 456 від 29.10.2019 колишнього майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено за контрактом про проходження служби цивільного захисту строком на 5 років на підставі Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу на посаду начальника лабораторії вимірювальної техніки загону забезпечення 3 спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з приводу неотримання пенсії. Листом-відповіддю № 1629/М-13 від 18.12.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило ОСОБА_1 про те, що в наданих копіях документів про прийняття на службу цивільного захисту не зазначено, що ОСОБА_1 прийнято на службу під час дії особливого періоду. У зв`язку з цим Головним управлінням направлено запит до Пенсійного фонду України про умови виплати пенсій особам, яких повторно прийнято на службу до підрозділів ДСНС. Також зазначено, що після надходження відповіді від Пенсійного фонду України ОСОБА_1 буде повідомлено додаткового. Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом за № 405-453/М-03/8-1100/20 від 02.03.2020 повідомило ОСОБА_1 , що на підставі листа Міністерства соціальної політики України № 526/0/2-20/54 від 14.01.2020 у Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відсутні підстави для продовження виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з моменту укладення контракту про проходження служби цивільного захисту, оскільки поширення норми, передбаченої частиною 3 статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на інші періоди служби, крім військової служби, законодавством не передбачено. Вважаючи протиправними такі дії відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Відповідно до частини 3 статті 2 зазначеного Закону пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період. Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Згідно з Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Указами Президента України № 303/2014 від 17.03.2014, № 454/2014 від 06.05.2014, № 607/2014 від 21.07.2014, № 15/015 від 14.01.2015 в Україні оголошено часткову мобілізацію. Згідно роз`яснень, викладених у листі Міністерства оборони України № 322/2/8417 від 01.10.2015 «Щодо особливого періоду», у відповідності до статті 1 Закону України «Про оборону України», з моменту оголошення Указу Президента № 303/2014 в Україні настав особливий період. Скасування особливого періоду здійснюється окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на сході України. Враховуючи зазначене, на даний час в Україні діє особливий період. Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апелянта щодо поширення положень ч. 3 ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» лише стосовно осіб, які проходять військову службу, оскільки Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 11.07.2013, визначено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період (пункт 2 Положення). Статтею 127 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту здійснюється у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Враховуючи наведені норми законодавства та обставини справи, суд доходить висновку, що на ОСОБА_1 поширюється дія норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо заборони припинення виплати пенсії, а тому дії Управління є протиправними. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Також не є обґрунтованими пояснення апелянта щодо пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України, оскільки про порушення прав та законних інтересів останній дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 405-453/М-03/8-1100/20 від 02.03.2020, а тому позивач звернувся до суду у межах строку, встановленого процесуальним законом. Щодо доводів апелянта стосовно безпідставності стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки, судом першої інстанції позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів КАС України. Судом не можуть бути взяті до уваги посилання апелянта на норми Закону України «Про судовий збір» в частині звільнення останнього від сплати судового збору та відсутності бюджетних асигнувань для сплати судових витрат, оскільки вказані норми втратили чинність. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року в адміністративній справі № 340/3243/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 21 січня 2021 року та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Повна постанова складена 21 січня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова