LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/2710/20

від 12.01.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №280/2710/20 залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2710/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., за участю секретаря судового засідання Волкової К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року (головуючий суддя Прасов О.О.) у справі № 280/2710/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8094 від 04.02.2020, згідно якому товариство віднесене до такого, яке відповідає критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165; зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» з переліку ризикових платників податків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не дотримано вимог законодавства при прийнятті рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, спірне рішення винесено протиправно, оскільки не містить у собі інформації, яка б свідчила про наявність критеріїв ризиків платника податків. Приймаючи оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 №8094 на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із «податковою інформацією»: «платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних», контролюючий орган не зазначив жодного іншого обґрунтування. Крім того, в рішенні не зазначено, у зв`язку із чим саме прийнято спірне рішення (джерело отримання інформації) - або «у зв`язку із виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «у зв`язку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2020 адміністративний позов задоволено. Суд першої інстанції зазначив, що прийняте відповідачем не обґрунтовано, до суду не надано податкову інформацію, визначену у п.8 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення. Водночас, надані позивачем до суду первинні документи спростовують твердження відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Крім того, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 за №8094 містить безпідставно не заповнену одну з обов`язкових граф, а саме: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. №-». Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Скаржник вважає, що судом при винесенні рішення неповно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Також відповідач не погоджується з ухвалою суду у даній справі від 07.09.2020, якою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про часткове закриття провадження в адміністративній справі №280/2710/20. Відповідач зазначає, що рішення від 04.02.2020 №8094 прийняте Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації згідно з Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, відповідно до наявної податкової інформації. В той же час, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 280/3636/19, яке набрало законної сили 17.04.2020, скасовано Рішення про визначення ТОВ «Груп Інтрейд» таким, що відповідає пп.1.6 п.1 «Критеріям ризиковості платника податків», викладене у протоколі № 173 від 29.11.2018, та зобов`язано ТУ ДПС у Запорізькій області виключити ТОВ «Груп Інтрейд» з переліку ризикових платників. З метою виконання цього рішення суду, відповідно до протоколу Комісії ТУ ДПС у Запорізькій області №62 від 30.04.2020 ТОВ «Груп Інтрейд» було виключено з переліку ризикових. Посилаючись на вказані обставини, відповідач зазначає, що на сьогоднішній день ТОВ «Груп Інтрейд» відповідає критеріям ризиковості на підставі іншого Рішення ТУ ДПС у Запорізькій області від 30.04.2020, а не на підставі рішення ТУ ДПС у Запорізькій області від 04.02.2020 № 8094, що є предметом оскарження у даній справі, тобто оскаржуване у цій справі рішення не використовується контролюючим органом у своїй діяльності та не може бути предметом спору. Крім того, відповідач вказує, що 01.10.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом відкрито адміністративне провадження за адміністративним позовом ТОВ «Груп Інтрейд» до ТУ ДП у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.04.2020 №21423 про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку. Отже, відповідач наполягає, що в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії ТУ ДПС у Запорізькій області № 8094 від 04.02.2020 провадження у цій справі підлягає закриттю. Однак, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи контролюючого органу та відмовив у закритті провадження по цій справи у зв`язку з відсутністю предмету спору, про що виніс ухвалу від 07.09.2020. По суті прийнятого судом рішення відповідач зазначає, що оскільки Порядком № 1165 встановлена форма (додаток 4) рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зміст відомостей, які вказуються у такому рішенні та доводяться до відома платника шляхом направлення до електронного кабінету платника, оскаржуване рішення № 8094 прийняте у спосіб та у межах повноважень для роботи комісії контролюючого органу, передбачені Порядком № 1165. У Рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначені достатні відомості, відповідно до яких платник може зрозуміти обґрунтування такого рішення, впевнитись, яким саме критеріям ризиковості він відповідає та які стали підставами для прийняття такого рішення, платник має змогу чітко розуміти та передбачати правові наслідки такого рішення. Враховуючи, що опрацювання та розсилка таких рішень здійснюється не у ручному режимі оператором, а з застосуванням автоматизованої системи АІС «Податковий блок» ДПС України, тож обсяг та зміст інформації вказаної у рішенні визначений Порядком № 1165, із врахуванням принципу справедливого балансу між інтересами та правами платника та функціями суб`єкту владних повноважень, має певний рівень уніфікації та узагальнення. Крім того, предметом розгляду комісії є пояснення та пакет документів, яким платник податків повинен спростовувати ризик порушення норм податкового законодавства, тобто довести відсутність можливих порушень та довести відсутність об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг. При цьому комісія не має ані повноважень, ані об`єктивної можливості визначати конкретний детальний перелік необхідних документів для кожного окремого випадку індивідуально для платника. Така можливість є тільки у самого платника, який повинен самостійно визначити перелік власних документів, які підтверджують всі вказані вище аспекти та підстави складання конкретної податкової накладної: дату першої події, джерело походження товару, ланцюг та обставини придбання та інше, якими й спростовується певний ризик. Зрозуміло, що у кожному окремому випадку такий пакет документів має індивідуальні особливості та змінюється відповідно до обставин операції, про які контролюючий орган не може знати з об`єктивних підстав. Відповідно, у разі якщо такий ризик наданим пакетом документів та/або поясненнями не спростовано, комісія контролюючого органу не має іншого законного рішення як встановити відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Такими чином, під час отримання оскаржуваного рішення позивач був обізнаний щодо яких господарських операцій існує ризик, при цьому не надав інформацію та її документальне підтвердження з контрагентами постачальниками та покупцями. Також відповідач зазначає, що спірне рішення не утворює, у відношенні позивача жодних прямих та невідворотних наслідків, та не порушує його прав. Крім того відповідач звертає увагу на той факт, що позивачем не вказано жодних підтверджених доказами фактичних негативних обставин, які вже відбулись (факти зупинення реєстрації ПН, розірвання угод з контрагентами), а вказує лише на вигадані обставини, які на його думку імовірно можуть настати за певних умов. З приводу обґрунтованості прийнятого контролюючим органом рішення відповідач вказує, що по ТОВ «Груп Інтрейд» встановлено ризики порушення податкового законодавства, який визначено п.8 Порядку №1165 «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» (п.8), а саме: у зв`язку з здійсненням платником податку та/або його контрагентами, згідно даних СРПН, реалізації товарів/послуг, відмінних від придбаних. Відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2018 №117 позивач у листопаді 2018 року рішенням Комісії був внесений до Реєстру платників податку до переліку ризикових за ознакою «податкова інформація» у зв`язку з здійсненням платником податку та/або його контрагентами, згідно даних СРПН, реалізації товарів/послуг, відмінних від придбаних. У зв`язку з втратою чинності Постанови №117 та у зв`язку з не спростуванням ознак ризику ТОВ «Груп Інтрейд» рішенням від 04.02.2020 № 8094 позивача було внесено до Переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості за ознакою «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування», визначеною п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. За таких обставин, у Комісії не було правових підстав для виключення позивача з реєстру ризикових. Також відповідач в апеляційній скарзі не погоджується з визначеною позивачем сумою витрат на правничу допомогу в розмірі 6400,00 грн., посилається на те, що позивач не підтвердив понесені витрати на правничу допомогу. Ані в акті приймання-передачі, ані в інших наданих документах не зазначено номер справи, чи номера оскаржуваних рішень, що дало б змогу підтвердити надання правничої допомоги саме по справі № 280/2710/20. Крім того, контролюючий орган вважає, що справа № 280/2710/20 є справою типовою, незначної складності та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого розмір витрат на правничу допомогу, на думку відповідача, є завищеним. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню внаслідок такого. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 04.02.2020 комісією ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8094 (а.с.29), згідно яким ТОВ «Груп Інтрейд» включено до переліку ризикових платників із зазначенням підстави: пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків, а саме: у зв`язку із тим, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних. Відповідно до протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області № 1 від ТОВ «Груп Інтрейд» станом на 31.01.2020 перебувало у реєстрі ризикових за критерієм «в органах ДПС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування», станом на звітну дату, не надходила інформація, яка спростовує ймовірне здійснення ризикових операцій платником. Проведеним аналізом за 2019 рік ЄРПН встановлено, що ТОВ «Груп Інтрейд» здійснює придбання товарів у контрагентів - постачальників -ТОВ «ОПТІУМ ТРЕЙД», ТОВ «ВАЙН ЛІСТЕН», ТОВ «ДЖОРДАНО ІНВЕСТ», ТОВ «АЛЬФАПРОМСНАБ», ТОВ «УКРТОРГКОМ ЛТД» та інші, придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено та не встановлено можливості виготовлення їх власними ресурсами. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Податковим кодексом України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020. Означеним Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо. Апеляційний суд не приймає як такі, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, доводи відповідача про відсутність правових підстав для оскарження рішення комісій ГУ ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника з огляду на те, що спірне рішення не утворює, у відношенні позивача жодних прямих та невідворотніх наслідків, та не порушує його прав, оскільки ведення контролюючим органом бази даних - переліку ризикових платників та прийняття рішень про внесення до неї певних платників податків є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України. Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку». Відтак, рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 04.02.2020 №8094 є індивідуальним актом у відношенні до ТОВ «Груп Інтрейд» у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку. Надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства. При цьому наведені відповідачем обставини, що на сьогоднішній день ТОВ «Груп Інтрейд» відповідає критеріям ризиковості не на підставі рішення ТУ ДПС у Запорізькій області від 04.02.2020 № 8094, а на підставі іншого Рішення ТУ ДПС у Запорізькій області від 30.04.2020, у зв`язку з чим оскаржуване у цій справі рішення не використовується контролюючим органом, тому не може бути предметом спору, не впливають на дійсність цього рішення від 04.02.2020 № 8094 та, відповідно, на можливість його оскарження в судовому порядку. Також апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вказані обставини, якими відповідач обґрунтовує подане суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у справі, не підпадають під визначені ст. 238 КАС України підстави для закриття провадження у справі, тому суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні цього клопотання відповідача ухвалою від 07 вересня 2020 року у справі № 280/2710/20. По суті прийнятого рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 04.02.2020 №8094 апеляційний суд також погоджується з судом першої інстанції про його протиправність. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Як зазначено вище, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до пункту 5 якого платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено такі Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165). За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії. Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165). Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165). Аналіз наведених вище норм свідчить, що метою здійснення контролюючим органом моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС, є виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку. Затверджена Порядком №1165 форма рішення (додаток 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) передбачає, що Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, у зв`язку: з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності; з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів - приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку або про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. При прийнятті рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку в рішенні має бути вказана підстава, а саме: зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація. В даному випадку, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що прийняте відповідачем рішення, окрім загальної інформації про те, що «платником податку та/або контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних», не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності відповідної податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Відповідачем не надано до суду доказів додержання вимог п.44 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165, а саме: результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). В той же час, як вірно зазначено судом першої інстанції, надані позивачем до суду первинні документи спростовують твердження відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку у зв`язку з здійсненням платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, реалізації товарів/послуг, відмінних від придбаних, а саме: за проведеними в 2019 році операціями з придбання позивачем у контрагентів- постачальників товарів, придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено та не встановлено можливості виготовлення їх власними ресурсами. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою «податкова інформація» у зв`язку з здійсненням платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, реалізації товарів/послуг, відмінних від придбаних, внаслідок чого спірне рішення ГУ ДПС у Запорізькій області не відповідає критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України), у зв`язку з чим є протиправним та обґрунтовано скасовано судом першої інстанції. Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Стосовно висновку суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд зазначає таке. Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до позову додано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за підготовку позовної заяви у сумі 6400,00 грн. (а.с.107-112). Представництво ТОВ «Груп Інтрейд» у даній справі здійснювалось Адвокатським бюро «Сергія Жечева» на підставі договору - доручення про надання правової допомоги від 04.07.2019. Згідно акту приймання-передачі наданої правової допомоги позивач отримав правову допомогу, яка полягала у підготовці позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішень комісії. Адвокатським бюро «Сергія Жечева» проведена консультація з клієнтом про особливості податкового та адміністративного законодавства, здійснений правовий аналіз укладених між позивачем та його контрагентами договорів, складених первинних документів, податкових накладних, підготовлено заяву про стягнення витрат на правову допомогу. Вартість витрат на професійну правничу допомогу розрахована за формулою 8 годин (кількість витраченого часу) х 800 грн. (вартість однієї години роботи) = 6400,00 грн. Згідно рахунку-фактури № СФ-0000074 від 16.04.2020 позивачем сплачено витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі, що підтверджено платіжним дорученням від 16.04.2020 №

401. Враховуючи предмет та характер спору у цій справі, складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що винагорода за послуги адвоката підлягає зменшенню. З огляду на вищевикладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дослідивши матеріали справи, враховуючи принцип співмірності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування вартості послуг на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового відсутні. Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №280/2710/20 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»