Постанова 4851 № 536/1347/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 р.Справа № 536/1347/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: П`янової Я.В. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Шпак Віталії Василівни на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21.04.2020 року (головуючий суддя І інстанції: Колотієвський О.О., вул. Цюрупи, 31, м. Кременчук, Полтавська, 39600) по справі № 536/1347/19 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Шпак Віталії Василівни третя особа Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21.04.2020 року позов ОСОБА_1 до інспектора роти №1 Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції у Полтавській області лейтенанта поліції Шпак Віталії Василівни, третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК №1533126 від 18.09.2019 року, про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 225,00 гривень, прийняту інспектором роти №1 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук УПП у Полтавській області сержантом поліції Шпак Віталією Василівною. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за постановою серії ЕАК №1533126 від 18.09.2019 року закрито. Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що дії інспектора патрульної поліції щодо виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та складання постанови у справі про адміністративне правопорушення є правомірними. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою у справі про адміністративні правопорушення серія ЕАК №1533126 від 18.09.2019 року, яка винесена інспектором роти №1 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук УПП у Полтавській області сержантом поліції Шпак Віталією Василівною, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Відповідно до змісту вказаної постанови, 18.09.2019 року о 16 год. 05 хв. м. Кременчук, водій рухався в м. Кременчук зі швидкістю 73 км/год., при цьому перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 23 км/год., зафіксовано на прилад Trucam TC000693, чим порушив п.12.4. ПДР Порушення швидкісного режиму в населених пунктах ( дозволена швидкість не більше 50 км\год) Не погодившись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження правомірності його дій при розгляді справи про адміністративне правопорушення та наявності доказів вини позивача у вчиненні правопорушення передбаченого саме ч. 1 ст. 122 КпАП України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За визначенням, наведеним у ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу на підставі ч.1 ст.122 КУпАП за перевищення допустимої швидкості у населеному пункті. Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі ПДР України), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км./год. На підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідачем долучено диск із відеозаписом. Дослідивши даний відеозапис колегія суддів зазначає, що із відеозапису не можливо встановити ні марку автомобіля, ні державний номерний знак автомобіля, який порушив вимоги п. 12.4 ПДР України. Також наданим суду відеозаписом зафіксовані інші транспортні засоби, а тому неможливо чітко встановити, що зафіксована швидкість належить саме автомобілю, який рухався під керуванням позивача. Пояснень свідків (пішоходів чи інших учасників дорожнього руху) чи будь-яких інших доказів порушення позивачем вимог п. 12.4 ПДР України відповідачем не надано. Таким чином, даний відеозапис не може слугувати належним і допустимими доказом для доведення вини ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху та правомірності винесення поліцейським спірної постанови. Враховуючи викладене, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.122 КУпАП, не долучено до матеріалів справи. Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному прав, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даному випадку відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятої ним постанови серії ЕAК №1533126 від 18.09.2019 року про притягнення ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Враховуючи те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів та підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Шпак Віталії Василівни - залишити без задоволення. Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21.04.2020 року по справі № 536/1347/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова С.П. Жигилій