Постанова 4875 № 905/1532/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" січня 2021 р. Справа №905/1532/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І. , суддя Терещенко О.І., при секретарі судового засідання Ярош В.В., за участю представників не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (вх.№3261Д/1 від 26.11.2020) на рішення Господарського суду Донецької області від 27.10.2020 (м. Харків, суддя Лейба М.О., повний текст рішення складено 30.10.2020) у справі №905/1532/20, за позовною заявою Акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька область, до відповідача Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення додаткових зборів і плат, ВСТАНОВИЛА: Акціонерне товариство «Українська залізниця» м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька область звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь, Донецька область про стягнення додаткових зборів і плат. Позовні вимоги обґрунтовуються обставинами затримки вагонів з вини вантажовласника, у зв`язку з чим позивачем було складено акти загальної форми, а також відомості щодо плати за користування вагонами на загальну суму 87002,20 грн Крім того, позивачем нараховані на підставі статті 46 Статуту залізниць України збір за зберігання вантажу в сумі 108015,40 грн та збір за охорону вантажу в сумі 5484,90 грн. Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.10.2020 позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька область до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь, Донецька область про стягнення додаткових зборів і плат в сумі 200502,50 грн задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» плату за користування вагонами в сумі 86999,86 грн, збір за зберігання вантажів в сумі 108015,40 грн, збір за охорону вантажу в сумі 5484,90 грн та судовий збір в сумі 3007,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить рішення Господарського суду Донецької області від 27.10.2020 по справі №905/1532/20, яким позовні вимоги частково задоволені в розмірі 200500,16 грн скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає наступне: - фактично 14.02.2020 на під`їзну колію прибуло 867 вагони, з них на станцію Маріуполь-Сортувальний прибуло 272 вагони, що перевищило середньодобовий вагонообіг по станції Маріуполь-Сортувальний на 24%; отже, затримка вагонів, зазначених у позові, сталася з причин, що не залежали від відповідача, а напроти через причини, що залежать від позивача; - відповідно до ст. 121 Статуту та п. 16 Розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подавання залізницею вагонів у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; - суд першої інстанції не звернув увагу на загальну завантаженість під`їзних колій відповідача у зазначений період часу та не надав належної оцінки цьому факту, що свідчить про неповне з`ясування обставин справи; - плата за користування вагонами була нарахована відповідачу з моменту їх передавання вантажовласникові (пам`ятка ф. ГУ-45) до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника (відомості плати ГУ-46), яку відповідач в повному обсязі сплатив 87002,20 грн (з ПДВ) залізниці, що підтверджується відомостями плати ф. ГУ-46 №№21021377 від 24.02.20, 19021350 від 21.02.20, 20021371 від 21.02.2020, 21020470 від 24.02.2020, 19021343 від 21.02.2020, 23021459 від 24.02.2020, 22021411 від 26.02.2020. Тобто, сума плати за користування вагонами власності ЦТЛ у розмірі 87002,20 грн (з ПДВ) в порушення вимог Розділу 6 ППВ пред`явлена двічі, отже, вона є зайво нарахованою; - нарахування збору в сумі 108015,40 грн є безпідставним, тому що затримка вагонів потягу №3209 сталася не з вини одержувача; - враховуючи, що затримка вантажу сталася виключно з вини залізниці, то нарахування збору за охорону вантажу в сумі 5484,90 грн також є безпідставним. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Запропоновано учасникам провадження у справі подати відзиви на апеляційну скаргу. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. У випадку надіслання відзиву засобами поштового зв`язку, в цей же день направити його на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.gov.ua) з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи. Призначено справу №922/1532/20 до розгляду на 15.12.2020. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати будь-які документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12006 від 03.12.2020), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Донецької області залишити без змін. В обґрунтування своєї позиції, позивач зазначає наступне: - несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, що надійшли на його адресу, є порушенням вимог, передбачених пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, яким визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо); - станом на час розгляду справи відповідачем не спростовано вимог позивача та не надано доказів оплати коштів у якості плати за користування вагонами, збору за збереження вантажів та охорону вантажу. Долучені докази до матеріалів апеляційної скарги не подавались як доказ в суді першої інстанції. ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» було надано суду апеляційної інстанції суду заяву (вх.№12329 від 10.12.2020) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або надати можливість участі у режимі відеоконференції у судах за визначеним переліком. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про участь його представника у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №905/1532/20, яке відбудеться 15.12.2020 о 10:30 год., у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №905/1532/20, яке відбудеться 15.12.2020 о 10:30 год. ухвалено провести за участю представника Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» Альошиної Світлани Вікторівни у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» було надано суду апеляційної інстанції суду заяву (вх.№12558 від 15.12.2020) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (поза межами приміщення суду) ще одного представника начальника служби транспортної логістики управління залізно дорожнього транспорту Гришина С.М. на підставі довіреності №181 від 01.12.2020. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 визначено, що розгляд справи №905/1532/20 відбудеться 19.01.2021 о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. №132. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» було надано суду апеляційної інстанції суду заяву (вх.№330 від 13.01.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або надати можливість участі у режимі відеоконференції у судах за визначеним переліком. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про участь його представника у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №905/1532/20, яке відбудеться 19.01.2021 о 12:00 год., у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №905/1532/20, яке відбудеться 19.01.2021 о 12:00 год., провести за участю представника Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» Альошиної Світлани Вікторівни у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» Альошину Світлану Вікторівну, що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» знаходиться за веб-посиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf, та роз`яснити, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов`язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні. У судове засідання 19.01.2021 представники сторін не з`явились. Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана представниками сторін 28.12.2020 та 29.12.2020, що підтверджується наявними в матеріалах справи зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.1, а.с.202-204). Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні. Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини. Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник), яке змінило найменування на Акціонерне товариство «Українська залізниця» (перевізник) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (замовник) укладено договір про надання послуг №00039/ЦТА-2018 (далі - договір про надання послуг), предметом якого згідно з пунктом 1.1. є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою (т.1, а.с. 11-18). 28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (Залізниця, позивач), яке змінило найменування на Акціонерне товариство «Українська залізниця», та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (Власник колії, відповідач) укладено договір №1/28 (з додатковими угодами до нього від 22.05.2018, від 17.07.2018, від 19.11.2019) про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний та станції Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) (т.1, а.с. 19-27). Строк дії договору до 31.12.2020 включно (п.19 договору в редакції додаткової угоди від 19.11.2019). Відповідно до пункту 1 цього договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, до станції Сартана ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний стрілкою №4 залізниці до колії насуву на непарну гірку власника колії; стрілкою №18 залізниці до колії розпуску на парну гірку залізниці; стрілкою №103 залізниці до колії №30 станції Маріуполь-Сортувальний залізниці і стрілкою №2 до парної горловини парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний залізниці. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці (п.5 договору). У пункті 3 договору зазначено, що рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь - Сортувальний Залізниці та Рудна Власника колії. Пунктом 5 договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) визначено, що придатність вагонів під навантаження у технічному стані (в т.ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна встановлюється робітниками Залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф.ВУ-15. Згідно з пунктом 6 договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) кількість вагонів в кожній передачі, яка здається власнику колії встановлюється: в маршрутах з доменним коксом, окатишами залізорудними, порожніми хоперами під навантаження в кількості, що прибули; в поїздах з різними вантажами по станції Маріуполь-Сортувальний не більше 228 осей (57 вагонів); в поїздах на станцію Асланове, які подаються на станцію Рудна не більше 220 осей (55 вагонів). Вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, по станції Рудна Власника колії впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій. Відповідно до пункту 10 договору (в редакції додаткової угоди 17.07.2018) на під`їзній колії встановлюється загальний (єдиний) термін знаходження вагонів 36,0 годин. За умовами пункту 14 договору власник колії сплачує Залізниці плату, зокрема, за: б) користування ваганами (контейнерами) згідно Правилам користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1; в) інші збори і плати згідно Статуту залізниць, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1. Збори і плати вносяться залізниці згідно діючому законодавству. Згідно з пунктом 15 договору (в редакції додаткової угоди 17.07.2018), при переданні на під`їзну колію несправних власних вагонів або контейнерів, що належать підприємствам або власності перевізника Залізниця складає відповідний акт загальної форми ГУ-23 та при поверненні даних вагонів у порожньому стані на передавальні колії складається ф.ВУ-23М та дається повідомлення до Автоматизованої Системи УЗ. Згідно з пунктом 15.27 Правил технічної експлуатації (ПТЕ) залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за №50/1854 (з подальшими змінами і доповненнями): «Забороняється ставити в поїзди: вагони несправні, що загрожують безпеці руху та стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться». Відповідно до пункту 10.3 ПТЕ залізниць України: «Забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, включаючи спеціальний рухомий склад, з тріщиною в будь-якій частині осі колісної пари чи тріщиною в ободі, диску і ступиці колеса, за наявності гострокінцевого накату на ділянці сполучення підрізаної частини гребеня колісної пари з його вершиною, а також при таких зношеннях і пошкодженнях колісних пар, які порушують нормальну взаємодію колії та рухомого складу …». 14.02.2020 о 18 год. 05 хв. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу відповідача зі станції Волноваха Донецької залізниці прибув потяг №3209 загальною вагою нетто 3722 тон. У складі потягу знаходилось 54 вагони з яких 1 вагон з вантажем «лом чорних металів», 3 вагони з вантажем «ферросілікомарганец» та 50 вагонів з вантажем «вугілля». В цей же день залізницею ПрАТ «ММК ім. Ілліча» було надано повідомлення про прибуття на адресу останнього і виставлення на під`їзну колію станції Маріуполь-Сортувальний потягу, кількість вагонів у потягу

54. Факт подачі спірних 54 вагонів потягу №3209 на 4 колію станції Маріуполь-Сортувальний о 18 год. 05 хв. 14.02.2020 відповідачем не оспорюється і підтверджений пам`ятками №422, №423 про подавання вагонів. Згідно пам`яток передача 51 вагону при поданні відбулась 14.02.2020 о 20-01год. та передача 3 вагонів при поданні відбулась 14.02.2020 о 21-05 год. без зауважень щодо технічного стану вагонів (т.1, а.с. 29-30). Як зазначено вище, згідно з п.6 договору №1/28 в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, тобто відповідач повинен був забрати спірні вагони з 4 колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій. Згідно акту про затримку вагонів №1-006, що складений у присутності агента комерційного станції Маріуполь-Сортувальний ОСОБА_1 та прийомоздавальника ПрАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_2 , потяг у кількості 54 вагонів прибраний з 4 колії парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний частинами: 4 вагони 17.02.2020 об 11-00 год., 50 вагонів 17.02.2020 о 12-00 год (т.1, а.с. 31). Таким чином оскільки приймально-здавальні операції 51 вагону були здійснені у період з 18-05 год. до 20-01год. 14.02.2020, а 3 вагонів у період з 18:05 год. до 21:05 год. 14.02.2020, то відповідно відповідач повинен був забрати спірні 51 вагони не пізніше 00-01 год. 15.02.2020 та 3 вагони не пізніше 01-05 год. 15.02.2020. Фактично 4 вагони потягу простояли на колії станції Маріуполь-Сортувальний до 11-00 год. 17.02.2020 та 50 вагонів потягу - до 12-00 год. 17.02.2020, про що Залізницею 18.02.2020 у присутності агента комерційного 2 категорії ОСОБА_3 та агента комерційного ОСОБА_4 станції Маріуполь-Сортувальний був складений акт загальної форми №6-32 (т.1, а.с. 32). При цьому, оскільки у складі потягу знаходився вагон №67374124 з вантажем «лом чорних металів», що підлягає охороні, та який простоював у загальному складі вагонів потягу та був забраний локомотивом вантажовласника 17.02.2020 об 11-00 год., у присутності агента комерційного 2 категорії ОСОБА_3 та агента комерційного ОСОБА_4 станції Маріуполь-Сортувальний був складений акти загальної форми №6-34 (т.1, а.с. 33). Відомість плати за користування вагонами №20029018р (т.1, а.с. 34-36) та накопичувальні картки №20020124, №20020127 (т.1, а.с. 37-38) були пред`явлені ПрАТ «ММК ім. Ілліча» для підписання і оплати. Представник ПрАТ «ММК ім. Ілліча» відомість і накопичувальні картки підписав із зауваженнями такого змісту: - «Сума 72501,80 грн відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку»; - «Сума 90012,80 грн відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку»; - «Сума 4570,78 грн відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку». Загальний час простою 3 вагонів потягу за період з 01-05 год. 15.02.2020 по 11-00 год. 17.02.2020 склав 57 год. 55 хв. Загальний час простою 1 вагону потягу за період з 00-01 год. 15.02.2020 по 11-00 год. 17.02.2020 склав 58 год. 59 хв. Загальний час простою 50 вагонів потягу за період з 00-01 год. 15.02.2020 по 12-00 год. 17.02.2020 склав 59 год. 59хв. Претензією від 11.03.2020 Залізниця звернулась до ПрАТ «ММК ім. Ілліча» з вимогою сплатити кошти в сумі 200502,50 грн, в тому числі плата за користування вагонами, збір за зберігання та охорону вантажу (т.1, а.с. 39-40). Згідно відповіді №94/206 від 02.04.2020 на претензію, вимоги про сплату коштів у сумі 200502,50грн. відхилено з посиланням на обставини того, що несвоєчасне звільнення колій станції Маріуполь-Сортувальний сталося з причин, що не залежали від ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (т.1, а.с. 41). Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що перестоювання вагонів було викликане необхідністю дотримання вимог Правил технічної експлуатації залізниць України і їх доставка на під`їзну колію ПрАТ «ММК ім. Ілліча» загрожувала безпеці руху (вагони були небезпечними для перевезення). Не доведено і обставин того, що під час проведення технічного огляду вагонів в парку прийому станції Маріуполь Сортувальний в складі потягу було виявлено 22 несправних вагони, які загрожували безпеці руху. Судом також прийнято до уваги, що несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог, передбачених пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо). З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним саме відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення плати за користування вагонами, збору за збереження вантажів та охорону вантажу є обґрунтованими. Перевіривши розрахунок плати за користування вагонами суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства, проте за розрахунком суду розмір плати складає 86999,86грн = 72499,98грн + 20% ПДВ (14499,98грн). Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно ст. 914 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форму договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги встановлено Правилами розрахунків за перевезення вантажів (додаток № 1 до пункту 2.3 названих Правил). У договорі визначаються обсяги, строки та умови надання транспортних засобів, порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги, а також відповідальність за порушення зобов`язань. Відповідно до частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Частинами першою та другою статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який згідно ст.2 визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (стаття 3 Статуту). За приписами статті 64 Статуту для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під`їзні колії. Статтею 71 Статуту встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Відповідно до пункту 119 Статуту залізниць, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Отже, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці. Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій. Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам`ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку. При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085). Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів. Пунктом 46 Статуту залізниць передбачено, що на одержувача покладено обов`язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв`язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 №644. Пунктами 4, 5 зазначених Правил передбачено, що термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені пунктом 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) сплачується після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Отже, обов`язок щодо сплати збору за зберігання вантажів покладається на одержувача (вантажоодержувача, вантажовласника) у разі, якщо ним було допущено прострочення у вивезенні вантажу з місця загального користування в межах терміну безоплатного користування (пункт 5 Правил зберігання вантажів), та у разі затримки залізницею вантажів у вагонах з вини одержувача незалежно від місця затримки зі спливом терміну безоплатного зберігання (пункт 8 Правил зберігання вантажів). У розумінні пункту 46 Статуту залізниць терміни «безоплатного зберігання вантажів у вагонах, що надійшли на адресу одержувача, на коліях залізниці» та «безоплатного користування місцем загального користування на залізниці» охоплюються періодом у часі з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. Згідно п.15.27 Правил технічної експлуатації (ПТЕ) залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за №50/1854 (з подальшими змінами і доповненнями) забороняється ставити в поїзди: вагони несправні, що загрожують безпеці руху та стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Пунктом 10.3 ПТЕ залізниць України передбачено: «Забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, включаючи спеціальний рухомий склад, з тріщиною в будь-якій частині осі колісної пари чи тріщиною в ободі, диску і ступиці колеса, за наявності гострокінцевого накату на ділянці сполучення підрізаної частини гребеня колісної пари з його вершиною, а також при таких зношеннях і пошкодженнях колісних пар, які порушують нормальну взаємодію колії та рухомого складу...» . Під час перевірки доказів, наявних в матеріалах справи, колегія суддів встановила, що Залізницею в акті загальної форми №6-32 вірно визначений час початку простою та загальний час простою, враховуючи, що приймально-здавальні операції були завершені о 20-01 год. та 21-05 год. 14.02.2020 і відповідно до п. 6 договору вагони, які здані власнику колії, забираються власником колії з передавальних колій станції впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій. З посиланням на пункт 15 розділ 6 частини 1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 №113 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 № 165/3458, п.5 глави 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 за час простою залізницею відповідачу нарахована плата за користування вагонами та внесена до відомості плати за користування вагонами №20029018р на підставі пам`яток про подання вагонів (ф. ГУ-45) №422 та №423 у розмірі 72501,80 грн без ПДВ (87002,20 грн з ПДВ). Плату за користування вагонами застосовано позивачем відповідно до п.1 розділу 5, табл. 1 «Збірка тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послугами» ставка за користування вагоном за 45 годин - 206,20 грн, понад 45 год. - 16,00 грн за кожну годину за 1 вагон, із урахуванням коефіцієнта, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послугами. Розрахунок наведено у позовній заяві. Проте, перевіривши розрахунок плати за користування вагонами колегія суддів встановила, що він відповідає вимогам чинного законодавства, але за розрахунком суду розмір плати складає 86999,86 грн = 72499,98грн + 20% ПДВ (14499,98 грн). Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Згідно п.2 Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування розділу III Збори за роботи та послуги, пов`язані з перевезенням вантажів Тарифного керівництва №1 термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами. Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,00грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тон. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної. З посиланням на п.8 р.7 ч.1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. № 866/5087 та п.2 глави 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. № 317 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції) залізницею на відповідача був нарахований збір за зберігання вантажів в усіх вагонах (загальна вага нетто 3722т) у сумі 90012,80 грн без ПДВ (108015,40 грн з ПДВ). Нарахована сума внесена до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) №20020124 (т.1, а.с. 37). Нарахування збору за зберігання вантажів залізницею здійснено з дотриманням чинного законодавства, так як відповідно до статті 46 Статуту безкоштовний термін зберігання вантажів у вагонах у даному випадку скінчився 00:00 год. 15.02.2020 і з цього часу до моменту забирання вагонів відповідач мав оплачувати залізниці збір за кожну добу у розмірі 4,00 грн за одну тонну. Таким чином оплаті підлягала сума 108015,42 грн із розрахунку: 3722 (загальна вага нетто поїзду) х 4,00 грн (розмір збору за зберігання однієї тонни вантажів) х 3,023 (діючий коефіцієнт) х 2 (кількість діб зберігання з урахуванням того, що у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округлюється до повної) = 90012,85 грн +20% ПДВ (18002,57 грн). Відповідно до частини 2 статті 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення збір за зберігання вантажів в сумі 108015,40 грн, проте за розрахунком суду його розмір складає 108015,42 грн, однак з урахуванням ч. 2 ст. 237 ГПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає збір за зберігання вантажів в сумі 108015,40 грн. Згідно частини 2 статті 12 Закону України «Про залізничний транспорт», охорона вантажів і об`єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ «Укрзалізниця». Пунктом 31.5 Тарифного керівництва №1 передбачено, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл.

4. Пунктом 27 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644 і зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000 за №861/5082. Також згаданою нормою визначено, що рішення про те, хто буде супроводжувати вантаж, воєнізована охорона залізниці чи провідник відправника, приймається відправником. Вантаж, адресований ПрАТ «ММК ім. Ілліча», що знаходився у вагоні №67374124 (лом чорних металів) включено до Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 20.01.1997 №18 «Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України», зареєстрованого в Мінюсті України 20.02.1997 за №36/1840, у редакції наказу Мінінфраструктури України від 27.06.2012 № 363, зареєстрованого в Мінюсті України 12.07.2012 за №1171/21483, за кодами тарифної групи

214. Зазначений Перелік затверджений профільним міністерством на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994 №106 «Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом». Відповідно до вимог п.31.5. Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 №317, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл.

4. Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Плата за ставками, установленими для групи вагонів (контейнерів) або для прямих маршрутів, нараховується у разі затримки декількох вагонів (контейнерів), що були пред`явлені до перевезення одним відправником за одним напрямком перевезення від станції відправлення до станції призначення і оформлені одним перевізним документом. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження ненадання/неналежного надання залізницею послуг воєнізованої охорони спірного вантажу. Перевіривши розрахунок збору за охорону вантажу суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства, проте за розрахунком суду його розмір складає 5484,94 грн із розрахунку 24 (тариф) х 1 (кількість вагонів) х 63 (кількість годин затримки) х 3,023 (діючий коефіцієнт) = 4570,78грн. + 20% ПДВ (914,16 грн). Відповідно до частини 2 статті 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення збір за охорону вантажу в сумі 5484,90грн, проте за розрахунком суду його розмір складає 5484,94грн, однак з урахуванням ч. 2 ст. 237 ГПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає збір за охорону вантажу в сумі 5484,90 грн. Слід зауважити, що залізниця має право на відшкодування витрат, завданих простоєм у всіх випадках, крім тих, які стались з вини залізниці. Стосовно посилання відповідача на виявлення 22 вагонів, які мали порушення технічного стану та загрожували безпеці руху, про що було зроблено запис у книзі натурного огляду вагонів працівниками комбінату колегія суддів зазначає, що, по-перше, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження виявлення несправних вагонів, які загрожували безпеці руху, по-друге, умовами договору № 1/28 від 28.02.2017 (п.5) саме на залізницю покладено обов`язок визначення технічного стану вагонів і вона в межах своїх повноважень визначила придатність вагонів під навантаження у технічному стані. Крім того, згідно пам`яток №422 та №423 про подавання вагонів вагони були передані залізницею та прийняті вантажоодержувачем без зауважень щодо їх технічного стану. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що перестоювання спірних вагонів було викликане необхідністю дотримання вимог Правил технічної експлуатації залізниць України і їх доставка на під`їзну колію комбіната загрожувала безпеці руху (вагони були небезпечними для перевезення). Щодо посилання апелянта на те, що фактично 14.02.2020 на під`їзну колію прибуло 867 вагони, з них на станцію Маріуполь-Сортувальний прибуло 272 вагони, що перевищило середньодобовий вагонообіг по станції Маріуполь-Сортувальний на 24%; а отже, затримка вагонів, зазначених у позові, сталася з причин, що не залежали від відповідача, а напроти через причини, що залежать від позивача, колегія суддів зазначає наступне. Приписами п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.99 (з наступними змінами і доповненнями) встановлені випадки, коли вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, а саме: «а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами)». Таким чином, відповідно до п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами, якщо затримка виникла через стихійне лихо або у разі подання локомотивом залізниці вагонів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. В спірному випадку стихійного лиха не було і вагони не подавалися локомотивом залізниці на фронти навантаження (вивантаження) відповідача (знаходилися на передавальних коліях ст. Маріуполь-Сортувальний і згідно з умовами договору №1/28 від 28.02.2017 мали бути вивезені зі станції локомотивом комбінату впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій. Крім того, колегія суддів зазначає, що укладені між сторонами договори не встановлюють максимальну переробну спроможність фронтів навантаження (вивантаження) комбінату; договір №1/28 від 28.02.2017 не встановлює будь-яких обмежень щодо мінімальної чи максимальної кількості вагонів, що мають забиратися на під`їзну колію відповідача. Посилання відповідача на визначену в акті обстеження під`їзної колії середньодобову кількість вагонів по ст. Маріуполь-Сортувальний (п.9 акту) не приймаються судом до уваги, оскільки ні умовами укладених між сторонами договорів, ні актом обстеження не передбачена заборона залізниці подавати вагони (виставляти на передавальні колії станції Маріуполь-Сортувальний) у більшій від зазначеної кількості. Питання обсягів та кількості відправлених вантажів, що надходять на адресу одержувача, вирішуються між одержувачем та його контрагентами під час здійснення ними господарської діяльності та виконання укладених договорів без участі залізниці, тому залізниця не може і не повинна впливати на кількість, обсяг, періодичність направлення вантажів на адресу відповідача. Залізниця зобов`язана доставити прийнятий до перевезення вантаж у встановлений Правилами строк та видати його одержувачу. Отже, несвоєчасне звільнення колій станції Маріуполь-Сортувальний сталося з причин, що залежали від вантажоодержувача, а посилання відповідача на п.16 Правил користування вагонами і контейнерами є необґрунтованим і безпідставним. Щодо тверджень апелянта про сплату в повному обсязі 87002,20 грн (з ПДВ), що підтверджується відомостями плати ф. ГУ-46 №№21021377 від 24.02.20, 19021350 від 21.02.20, 20021371 від 21.02.2020, 21020470 від 24.02.2020, 19021343 від 21.02.2020, 23021459 від 24.02.2020, 22021411 від 26.02.2020, доданими до апеляційної скарги, а отже сума плати за користування вагонами у розмірі 87002,20 грн (з ПДВ) в порушення вимог Розділу 6 ППВ пред`явлена двічі, колегія суддів зазначає наступне. Приписами частини першої та другої статті 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно частини першої та другої статті 77 наведеного Кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Частинами третьою та восьмою статті 80 вказаного Кодексу передбачено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Відповідно до частини третьої статті 269 зазначеного Кодексу докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач разом з поданням апеляційної скарги надав до суду апеляційної інстанції відомості плати ф. ГУ-46 №№21021377 від 24.02.20, 19021350 від 20.02.20, 20021371 від 21.02.2020, 21020470 від 24.02.2020, 23021459 від 24.02.2020, 22021411 від 26.02.2020. Відзив відповідача на позовну заяву не містить посилань на вказані документи та згідно додатків до нього, відповідачем вони до суду першої інстанції не подавалися (т.1, а.с.68-69). В тексті апеляційної скарги відповідач не зазначив про причини та не надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції, а тому за таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що вказані докази не можуть бути прийняті судом до уваги. Вищенаведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 910/1405/19. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що затримка вивезення спірних вагонів мала місце з вини відповідача, а тому позовні вимоги в частині стягнення збору за зберігання вантажу та збору за охорону вантажу підлягають частковому задоволенню. Колегія суддів зазначає, що з огляду на все вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване судове рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні. З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційних вимог. Ураховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта відповідно до положень статті 129 ГПК України. Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 27.10.2020 у справі №905/1532/20 залишити без змін. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 21.01.2021. Головуючий суддя Р.А. Гетьман Суддя О.І. Склярук Суддя О.І. Терещенко