Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/6255/20

14.01.21 33/812/9/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «14» січня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючої судді Фаріонової О.М. за участю секретаря Чистої В.В. особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Дорошенко А.П. розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Дорошенко А.П. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від17 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює водієм ТОВ ВКФ "Гуріг-сервіс", проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 439 грн 40 коп. Згідно постанови судді, 17 вересня 2020 року о 08 год. 20 хв. у м. Миколаєві по вул. Пушкінській, 30, водій ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі на маршруті № 56 транспортним засобом "Volkswagen LT 35D", державний номер НОМЕР_1 , в кількості більшій, ніж передбачено технічними характеристиками автомобіля, а саме: в кількості 32 пасажирів при кількості сидячих місць згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - 18, чим порушив вимоги абз. 1 п. п. 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів № 641 від 22.07.2020 р. зі змінами, визначеними Постановою Кабінету Міністрів № 712 від 12.08.2020 р., якою заборонено здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, тобто визнаний винним у порушенні правил щодо карантину людей . В апеляційній скарзі захисник Дорошенко А.П. просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказує, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейські послались на абз. 1 п. п. 1 п. 11 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №712 від 12.08.2020 р. у якому зазначено, що проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більше однієї особи на 5 кв. метрів площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі), а також діяльність кінотеатрів та закладів культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50 відсотків місць у кожному окремому кінозалі або залі. Організатор заходу є відповідальним за дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра у разі проведення заходу із розміщенням учасників стоячи. Вважає, що у даному випадку, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення. Також додає, що до обмежень на перевезення понад кількості сидячих місць, люди не були готові та вкрай агресивно реагували на будь-які спроби ОСОБА_1 не впускати до салону автобуса понад дозволену для перевезення кількість пасажирів. Від керівництва фірми перевізника рекомендації стосовно засобів реагування у подібній ситуації відсутні. ОСОБА_1 позбавлений дієвих засобів заборони входу пасажирів, які ігнорують його вимоги не заходити до салону, коли всі місця зайняті. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Дорошенко А.П. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд встановив наступне. Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Диспозиція ст. 44-3 КУпАПпередбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Норма ст. 44-3 КУпАПносить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону та інших актів законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, що регулюють та встановлюють певні санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні правила і норми. Тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, законодавчого акту, який регламентує діяльність у вказаній сфері. В даному випадку, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог абз. 1 п.п. 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів №641 від 22.07.2020 р. зі змінами, визначеними Постановою Кабінету Міністрів №712 від 12.08.2020 р., якою заборонено здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Тому посилання захисника на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення поліцейський послався на абз. 1 п. п. 1 п. 11 Постанови кабінету міністрів № 641 від 22.07.2020 зі змінами, визначеними Постановою Кабінету Міністрів №712 від 12.08.2020, є голослівними, оскільки в протоколі міститься посилання саме на абз. 1 п. п. 2 п. 11 Постанови, що передбачає відповідальність за перевезення пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, додержався вимог ст. 245, 252 КУпАП, та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП підтверджується даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, серії АА №057387 від 17.09.2020 (а.с. 1), а також даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с. 2). Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідно до вимог ст. 251 КУпАП є доказом у справі, 17.09.2020 о 08:20 у м.Миколаєві по вул. Пушкінській, 30, водій ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі на маршруті № 56 транспортним засобом "Volkswagen LT 35D", в кількості більшій ніж передбачено технічними характеристиками автомобіля, а саме: в кількості 32 пасажирів при кількості сидячих місць, чим порушив вимоги абз. 1 п. п. 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів № 641 від 22.07.2020 р. зі змінами, визначеними Постановою Кабінету Міністрів № 712 від 12.08.2020 р. В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Стверджував, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, не знав, що заборонено перевозити пасажирів у кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, яка передбачена технічною характеристикою транспортного засобу. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 відмовився давати показання. На запитання суду повідомив, що він не є водієм ТОВ ВКФ «Гуріг-сервіс». В свою чергу, захисник пояснила, що на запит суду не надано документи, що підтверджують офіційне працевлаштування ОСОБА_1 водієм маршрутного таксі в ТОВ ВКФ «Гуріг-сервіс», оскільки не має права надавати такі документи. Тобто, апеляційному суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 був офіційно працевлаштований на посаду водія маршрутного таксі та чи 17.09.2020, тобто в день складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, взагалі мав право перевозити пасажирів маршрутного таксі. Хоча здійснював перевезення пасажирів та працівникам поліції повідомив, що є водієм ТОВ ВКФ «Гуріг-сервіс». Дані, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що під час зупинки транспортного засобу "Volkswagen LT 35D", поліцейський висловив вимогу пасажирів маршрутного таксі вийти з салону автобусу, перелічивши їх в кількості 32 особи. При цьому, з відеозапису видно, що в салоні транспортного засобу перебували пасажирі, котрі стояли, через відсутність місць для сидіння, які були заповнені. Згідно абз. 1 п. п. 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів № 641 від 22.07.2020 зі змінами, визначеними Постановою Кабінету Міністрів № 712 від 12.08.2020, на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено зелений рівень епідемічної небезпеки, забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та особисто здійснював перевезення пасажирів у кількості, яка значно перевищує установлену межу, хоча він міг і повинен був контролювати кількість пасажирів, свідчить про фактичне порушення ним встановлених правил щодо карантину людей, та запроваджених посилених протиепідемічних заходів. Враховуючи те, що об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони здоров`я населення, а об`єктивна сторона виражається в ухиленні (порушенні) особи від правил, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, такі дії завдають шкоди, як державним (суспільним) інтересам, так і інтересам громадян. Також апеляційний суд враховує, що невиконання ОСОБА_1 вимог закону, ставило під загрозу життя та здоров`я усіх осіб, які перебували на час виявлення правопорушення у салоні маршрутного таксі. Апеляційний суд наголошує, що не виконавши встановленні Кабінетом Міністрів України карантинні обмеження, ОСОБА_1 свідомо поставив під загрозу життя та здоров`я інших людей, а контролювати кількість пасажирів, які знаходяться в салоні автобусу (маршрутного таксі), забезпечення безпеки їх життя та здоров`я, є безпосереднім обов`язком водія транспортного засобу, який здійснює пасажирське перевезення. Під час апеляційного перегляду встановлено, що суддею суду першої інстанції повно з`ясовані визначені ст. 280 КУпАП обставини справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення. За такого, ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Тому підстав для скасування постанови, про що просить апелянт, апеляційний суд не вбачає. Шо стосується адміністративного стягнення, яке накладено на правопорушника, то воно відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП. Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Положення статті 33 КУпАП регламентують, що адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Санкцією ст. 44-3 КУпАП передбачено стягнення у виді штрафу у розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАПмає передусім превентивний характер, тобто є засобом запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, серед невизначеного кола осіб. Стягнення за вчинене адміністративне правопорушення накладено у межах санкції статті 44-3 КУпАП. Обставини, які пом`якшують відповідальність, не встановлені. Відсутність критичного ставлення до вчиненого правопорушення вказує на не усвідомлення правопорушником тієї обставини, що в умовах гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у період карантину в країні, ОСОБА_1 піддав ризику зараження пасажирів цією хворобою під час здійснення ним перевезення маршрутним таксі. Зважаючи на всі обставини справи й характер вчиненого правопорушення, призначений вид стягнення за вчинене адміністративне правопорушення є необхідним і достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За такого, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, постановив: Апеляційну скаргу захисника Дорошенко А.П. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП - залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Фаріонова