Постанова Донецький апеляційний суд № 235/3764/20
від 20.01.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЄдиний унікальний номер 235/3764/20 Номер провадження 22-ц/804/52/21 Єдиний унікальний номер 235/3764/20 Головуючий у 1 інстанції Величко О.В.. Номер провадження 22-ц/804/52/21 Доповідач Корчиста О.І. ПОСТАНОВА Іменем України 20 січня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Корчистої О.І. суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну справу №235/3764/20 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2020 року, встановив: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності, третя особа ОСОБА_3 .. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 28 серпня 2019 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_2 .. Під час шлюбу вона завагітніла, на даний час термін вагітності складає 25 тижнів, перебуває на обліку в жіночій консультації КНП «Мирноградської центральної міської лікарні» Мирноградської міської ради. З квітня 2020 року вони з відповідачем проживають окремо, вона не працює. Відповідачем сплачуються аліменти на користь третьої особи по справі ОСОБА_3 на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу щомісячно. У зв`язку з тим, що відповідач не надає їй матеріальну допомогу, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання під час вагітності в розмірі ? частини від усіх видів доходу щомісячно до досягнення дитиною трьох років. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 19 червня 2020 року до досягнення дитиною трьох років. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 гривень. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі третя особа по справі ОСОБА_3 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить частково скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2020 року в частині розміру стягнутих з відповідача аліментів, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/16 частини усіх доходів щомісячно. Вирішити питання розподілу судових витрат. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що вказана позовна заява подана після надходження до суду її позовної заяви про стягнення аліментів з відповідача на час навчання дитини по справі №235/3060/20. Відповідачем зазначалось про те, що він утримує дружину і надає їй матеріальну допомогу в розмірі 2000 гривень щомісячно. Також вказує, що, суд не дослідив обставини справи та не врахував реальні потреби позивача на утримання. На своєму утриманні відповідач має двох дітей, одна з яких є повнолітня. Вважає, що розмір аліментів підлягає зменшенню до 1/14 частини від усіх видів доходу. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Донецького апеляційного суду 14 грудня 2020 року, ОСОБА_2 , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін, оскільки судом першої інстанції було досліджено всі докази по справі та з`ясовано всі обставини справи. Відзив на апеляційну скаргу, який надійшов до Донецького апеляційного суду 16 грудня 2020 року від ОСОБА_1 , не містить підпис зазначеної особи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 2019 року. Також судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 вагітна, що підтверджується довідкою КНП «Мирноградська центральна міська лікарня» від 22 травня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря жіночої консультації з діагнозом: вагітність 22 тижні. Згідно довідки з місця проживання від 25 травня 2020 р. за №4934 позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно листа Покровського ВДВС від 05 червня 2020 р./17.18-24548 згідно даних Єдиного Державного Реєстру виконавчих проваджень (ЄДРВП) та перевірки інформації в Автоматизованій системі виконавчих проваджень на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 235/6897/16ц, виданого 04 січня 2017 року Красноармійським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму встановленого законодавством України для кожної дитини відповідного віку, починаючи з моменту подання позову з 07 листопада 2016 року до досягнення дітей повноліття. Інші виконавчі документи щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на виконанні у відділі державної виконавчої служби станом на 04 червня 2020 року не перебувають. Крім цього, судом встановлено, що відповідач має матеріальну можливість на утримання дружини під час вагітності, оскільки є працездатним, отримує заробітну плату в середньому розмірі 76 898,54 гривень щомісячно, стан здоров`я дозволяє йому нести аліментні зобов`язання. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення. МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Згідно пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України та пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в оскаржуваній частині і відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо неоскарженої частини. Згідно зі частиною 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Дана справа підпадає під категорію справ, розгляд яких здійснюється без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має можливість на утримання дружини під час вагітності, оскільки є працездатним, отримує заробітну плату в середньому розмірі 76 898,54 гривень щомісячно, стан здоров`я дозволяє йому нести аліментні зобов`язання, проте, враховуючи те, що відповідач сплачує аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу, оскільки саме такий розмір вважав таким, що відповідає принципу розумності та справедливості та таким, що відповідає інтересам сторін. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, а також наявним в матеріалах справи письмовим доказам та встановленим обставинам. На підставі вимог статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 2019 року. Факт вагітності ОСОБА_1 підтверджується довідкою КНП «Мирноградська центральна міська лікарня» від 22 травня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря жіночої консультації з діагнозом: вагітність 22 тижні. Згідно довідки з місця проживання від 25 травня 2020 року за № 4934 ОСОБА_1 зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно листа Покровського ВДВС від 05 червня 2020 р./17.18-24548 згідно даних Єдиного Державного Реєстру виконавчих проваджень (ЄДРВП) та перевірки інформації в Автоматизованій системі виконавчих проваджень на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №235/6897/16ц, виданого 04 січня 2017 року Красноармійським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму встановленого законодавством України для кожної дитини відповідного віку, починаючи з моменту подання позову з 07 листопада 2016 року до досягнення дітей повноліття. Інші виконавчі документи щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на виконанні у відділі державної виконавчої служби станом на 04 червня 2020 року не перебувають. Згідно довідки про доходи ТОВ «Корум Шахтспецбуд» №3-0220 від 10 липня 2020 року, ОСОБА_2 за період з грудня 2018 року по травень 2020 року отримав заробітну плату в розмірі 1 208 443,91 гривень. За грудень 2018 року 5737,75 гривень,за січень 2019 61729,69 гривень, за лютий 2019 року 54480,68 гривень, за березень 2019 року 62211,71 гривень, за квітень 2019 року 67064,08 гривень, за травень 2019 року 61794,62 гривень, за червень 2019 року 69231,20 гривень, за липень 2019 року 91758,90 гривень, за серпень 2019 року 69705,51 гривень, за вересень 2019 року 65577,18 гривень, за жовтень 2019 року 89566,70 гривень, за листопад 2019 року 63395,20 гривень, за грудень 2019 59759,91 гривень, за січень 2020 року - 101131,06 гривень, за лютий - 2020 року 58291,70 гривень, за березень - 2020 року 58158,80 гривень, за квітень 2020 року 104772,31 гривень, за травень 2020 року 64076,91 гривень. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до закінчення навчання. Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/20 частини усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 19 травня 2020 року, на період навчання на хімічному відділенні «Варшавська політехніка», а саме до 20 лютого 2022 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 840,80 гривень. Постановою Донецького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2020 року змінено в частині розміру стягнутих аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/10 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 19 травня 2020 року, на період навчання на хімічному відділенні «Варшавська політехніка», а саме до 20 лютого 2022 року, але не більше, ніж до досягнення нею 23-річного віку. Згідно зі статтею 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Відповідно до частини першої статті 80 СК Украйни аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно з частиною першою статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Відповідно до частини четвертої статті 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Частиною п`ятою статті 84 СК України передбачено, що аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. За змістом постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; допомоги по безробіттю; інших видів заробітку. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивач відповідно до положень статті 84 СК України має право на стягнення з відповідача аліментів на своє утримання, а відповідач, в свою чергу, має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу. Доводи апеляційної скарги про не дослідження судом першої інстанції обставин справи та не врахування реальних потреб позивача на утримання, не обґрунтовані, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення скаржником норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, про те, що вказана позовна заява подана після надходження до суду її позовної заяви про стягнення аліментів з відповідача на час навчання дитини по справі №235/3060/20, а також те, що відповідач надає допомогу в розмірі 2000 гривень, не є підставою для скасування законного й справедливого рішення суду, оскільки ці обставини були предметом дослідження під час розгляду справи, та, в силу частини 4 статті 84 СК України, не позбавляють права позивача на утримання. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, врахувавши всі обставини справи, матеріальне становище платника аліментів, та те, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини під час вагітності, визначивши їх розмір у вигляді 1/6 частини від усіх видів його доходу. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону ї підстави для його скасування відсутні. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.7, 19, 369, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді: